По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить. (Комбайн) Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски, Звуть тих подружок... (берізки). Мов маленький м’ячик, Висить, а не скаче, Рум’яне, гладеньке На смак солоденьке. (Яблуко) Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї – ліс. (Білка) На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (Соняшник) З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (Хмари) Не ставок і не ріка, Мох росте і осока. Там земля - неначе тісто, Що воно за дивне місце? (Болото) Не ставок і не ріка, Мох росте і осока. Там земля - неначе тісто, Що воно за дивне місце? (Болото) Знизу клин Зверху млин. Тече вода А їй не біда. (Парасолька) І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (Калина) |