Ім'я файлу: Вивчення декоративно-прикладного мистецтва.doc
Розширення: doc
Розмір: 374кб.
Дата: 23.05.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 374кб.
Дата: 23.05.2020
скачати
2.4. Декоративно-прикладне мистецтво
у позакласній роботі з учнями початкової школи
Позакласна робота - це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця діяльність базується на інтересі і бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу.
В системі позакласної роботи велика увага приділяється різним формам естетичного виховання завдяки творам декоративно прикладного мистецтва, які помагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію.
За своїм змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота з використанням декоративно-прикладного мистецтва різноманітна. Виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальні, групові, масові.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють інтерес до об'єктів і явищ декоративно-прикладного мистецтва. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні різноманітних творів декоративно-прикладного мистецтва; читанні книжок про нього; перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання учителя - вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту декоративно-прикладного мистецтва. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах декоративної діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, якщо вона збирає кольорові листівки про декоративно-прикладне мистецтво, то їй пропонується зробити з них тематичні підбірки. Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами й учителем.
Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за спільністю об'єднувати і залучати дітей до групової та масової позакласної роботи.
Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до декоративно-прикладного мистецтва. Учителеві слід виявити дітей, що цікавляться декоративно-прикладним мистецтвом, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло з тим, щоб потім спиратись на таких дітей при організації гурткової і масової позакласної роботи. Для них можна добирати окремі завдання: прочитати ту чи іншу книжку, виготовити певну наочність і намалювати те, що бачили.
Для заохочення учнів до виконання індивідуальних завдань слід використовувати на уроках знання і практичні вміння, яких діти набули в процесі позакласної роботи.
Позакласні заняття з окремими учнями проводяться у всіх початкових класах. Учитель повинен допомогти дітям намітити об'єкти зображення, скласти план занять, організувати систематичне керівництво та облік роботи.
При організації індивідуальної позакласної роботи з образотворчого мистецтва класовод, враховуючи інтереси молодших школярів, спочатку планує індивідуальні завдання для окремих учнів, надалі об'єднує їх у тимчасові групи відповідно до виявлених інтересів, а вже учнів 3-4-х класів залучає до групових і масових видів позакласної роботи.
Індивідуальні завдання з певної теми виконуються безпосередньо на заняттях (короткочасні спостереження, практичні роботи, діяльність із засобами наочності). Вони бувають також випереджувальними або виконуються після проведення заняття і розраховані на тривалий час (кілька тижнів чи увесь термін роботи гуртка). Ефективність виконання довготривалих завдань залежить від осмислення школярами їхньої мети, оволодіння прийомами виконання дій у необхідній послідовності. Тому, поставивши завдання, варто одразу ж актуалізувати опорні знання та уміння, при потребі продемонструвати учням зразок виконання окремих дій або діяльності в цілому, організувати діяльність дітей (із різним рівнем самостійності), яка спрямовується на пошук нових способів діяльності.
Основою організації всіх позакласних заходів є гурткова робота. У початкових класах можна організувати гурток юних митців. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до декоративно-прикладного мистецтва: навіть учні з поганою поведінкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох із них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна організовуватися так, щоб в учнів виховувалось чуття колективізму, відповідальності за доручену справу.
Мета гуртка- зацікавити учнів предметом, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва [].
Методи роботи з гуртківцями різноманітні - бесіда і розповідь учителя, робота з малювання, групові екскурсії тощо. Під час вивчення матеріалу проводяться досліди, спостереження. Роботи, які виконуються в гуртку, обов'язково фіксуються за допомогою записів, зарисовок, складання колекцій декоративних малюнків.
До правильно організованої групової роботи належать загальношкільні масові заходи – екскурсії до музеїв, походи з вивчення декоративно-прикладного мистецтва рідного краю; читацькі конференції з оглядом книг про декоративно-прикладне мистецтво; проведення ранків, свят з різноманітної декоративно-прикладної тематики. У цих заходах беруть участь учні лише за бажанням, причому з різних класів.
До масових позакласних занять належать ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярів із декоративно-прикладним мистецтвом регіону. На таких ранках учні доповідають про свою роботу та її результати. Доповіді супроводжуються демонстрацією кращих робіт учнів: декоративними малюнками, аплікаціями, орнаментами, витинанками, розписами тощо. Тривалість доповіді до 5 хв. Художня частина повинна бути пов'язана з темою. Потрібно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена має бути оздоблена творами декоративно-прикладного мистецтва.
До масових заходів відносяться виставки робіт учнів. Це найцікавіша і дуже корисна форма фіксації робіт дітей. Виставка повинна мати чітко поставлену мету, визначену тему. До кожного експонату потрібно додати стислу анотацію, щоб кожний відвідувач міг самостійно ознайомитись з експонатом. Підготовкою до виставки керує виставочний комітет із числа учнів. На виставку запрошуються батьки, учні інших шкіл. Слід організувати облік відвідувачів. Після закінчення виставки проводяться відкриті збори гуртка, на яких кращі експонати преміюють книгами.
Позакласна робота в школі є органічною частиною всієї системи навчально-виховної роботи школи. Заняття в гуртках, секціях, клубах проводяться відповідно до типових програм для позашкільних установ і загальноосвітніх шкіл, а також по програмах, розроблених окремими педагогами.
Програма позакласних занять з декоративно-прикладного мистецтва школярів І—IV класів ставить за мету:
збуджувати і закріплювати інтерес і любов до декоративно-прикладного мистецтва, розвиваючи естетичні відчуття і розуміння прекрасного;
удосконалювати образотворчі здібності, художній та естетичний смак, спостережливість, творчу уяву і мислення;
знайомити з декоративно-прикладним мистецтвом рідного краю.
Такі заняття в школі повинні проводитися в тісному контакті вчителя-вихователя початкової школи з вчителем образотворчого мистецтва або керівником позакласної роботи з образотворчого мистецтва, а також з вчителями музики, української мови та ін.
Позакласна робота з декоративно-прикладного мистецтва включає керівництво практичною роботою дітей в гуртках, проведення екскурсій в музеї, на виставки, в майстерні художників з метою спостереження і зарисовок, проведення бесід про декоративно-прикладне мистецтво.
Тут особлива увага приділяється набуттю умінь і навичок, які можуть бути використані в суспільно-корисній роботі (оформлення стінгазет, виставок, свят і т.д.). Позакласна робота дозволяє детальніше ознайомити учнів з різними образотворчими техніками — з аплікацією, витинанкою, з різними графічними і живописними матеріалами.
Дуже важливе значення як для дітей так і їхніх батьків має проведення художніх виставок та ранків. Готуючи роботи для виставок, діти стараються якомога краще виконати малюнки, аплікації, розписи та ін.. Для них ці роботи є виразниками творчих здобутків у галузі декоративно-прикладного мистецтва, своєрідним самовираженням. Тематика виставок різноманітна: приурочення до свят, творчі здобутки певних класів та ін. Не менш важлива і підготовка дітей до святкових ранків: виготовлення подарунків, естетичне оформлення кабінету чи зали, створення декорацій та ін. такі ранки та виставки пропонується проводити систематично.
Найважливішими завданнями всіх видів позакласної роботи з декоративно-прикладного мистецтва є розширення і поглиблення знань та уявлень школярів про прекрасне; виховувати уміння бачити, відчувати і розуміти прекрасне. Виховується емоційно-естетичне ставлення учнів не тільки до предметів і явищ навколишнього середовища, але і до витворів декоративно-прикладного мистецтва, розвивається їх творча активність.
Розділ 3. Дослідження ефективності впровадження декоративно-прикладного мистецтва України на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі
3.1. Вихідні основи дослідного навчання
З метою дослідження ефективності впровадження уроків з декоративно-прикладного мистецтва України ми провели педагогічний експеримент.
У 3-ому А, 3 – Б класі ЗОШ № 8 м. Виноградова
Всього в експерименті взяло участь 54 учні: 26 учнів 3-А класу та 28 учнів 3-Б класу.
У ході даного експериментального дослідження були використані такі емпіричні методи: спостереження, бесіди, індивідуальне опитування.
На початку експерименту ми відвідали уроки в контрольному і експериментальному класах, встановили, що деякі вчителі не достатньо уваги приділяють інтерактивним методам навчання, хоча навчальні матеріали дозволяють це зробити.
Ми провели урок присвячений такому виду декоративно-прикладного мистецтва, як писанкарство.
У 3-А класі нами було проведено урок на тему “Композиція у декоративному мистецтві. Створення ескізу писанки” із застосуванням інтерактивних методів.
Основна мета уроку:
ознайомити учнів із таким видом декоративно-прикладного мистецтва, як писанкарство, техніками виконання;
учити створювати композиції із серветок;
розвивати вміння та навички у даному виді техніки;
формувати уміння працювати в парах;
виховувати зосередженість, увагу, інтерес до декоративно-прикладного мистецтва та до писанкарства зокрема.
Обладнання:
приготовлені заздалегідь основи форми писанки, вирізані з кольорового паперу та наклеєні на картон; клей, кольорові серветки.
зоровий ряд: таблиця послідовності виконання композиції, творчі роботи вчителя та учнів, скринька, писанка, кросворд;
музичний ряд: твори А. Вівальді.
відео ряд: презентація «Писанкарство в Україні».
Хід уроку:
Організаційна частина:
Привітання;
Перевірка готовності до уроку;
Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності:
– Добрий день, шановні діти! Подивіться, у мене у руках чарівна скринька. У неї знаходиться дуже цікава річ. Для того, щоб дізнатися, що там лежить, вам необхідно відгадати загадку:
Білий дім, чудовий дім,
Щось ворушиться у нім,
Диво в ньому нам з’явилось
Після того, як розбилось.
(відповіді учнів)
- Молодці. Ви правильно вгадали – це яйце, але незвичайне. За народними повір’ями воно має магічну силу. То як ви думаєте, що ми будемо робити на нашому уроці.
(відповіді учнів)
– Так, правильно. Будемо створювати декоративну композицію, а саме ескіз писанки. Після нашого уроку ви зможете пояснювати поняття «писанкарство», наводити приклади технік виконання писанок, створювати декоративну композицію із матеріалу, який, на перший погляд, не має жодного відношення до образотворчого мистецтва – серветок. І урок у нас буде проходити у незвичній формі – у формі подорожі.
Актуалізація опорних знань. (Перевірка домашнього завдання)
- Учитель: Діти, скажіть, будь ласка, а чи зустрічались щойно вам слова, значення яких ви не розумієте? (відповіді учнів).
– Так, ви б хотіли дізнатися, що таке ескіз, декоративна композиція, писанкарство. Ескіз – це попередній начерк, що фіксує задум художника. А про інші поняття ми дізнаємось протягом нашої подорожі, у яку я вас й запрошую. Дивіться, слухайте уважно, бо однією із зупинок буде станція «Кросвордна».
- Учитель. Всі ви від природи маленькі художники, фантазери, тож і сьогодні у вас є можливість пофантазувати та із таких незвичайних матеріалів, які на перший погляд не мають ніякого відношення до мистецтва, створити свою власну композицію.
Вивчення нового матеріалу:
Теоретична частина.
- (Перегляд презентації, що супроводжується поясненням вчителя). Сьогодні ми з вами зробимо віртуальну подорож, щоб дізнатися багато нового та цікавого (Слайд 1).
- Отже, перша зупинка «Історія писанки» (слайд 2). Як ви гадаєте, писанкарство притаманне лише українському народові? А от і ні, крім українців, володіють цим мистецтвом і румуни, і поляки, і чехи, ті й інші народи.
- Писанки – це найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва, це своєрідний мініатюрний живопис, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи (слайд 3-4).
- А що ж таке декоративно-прикладне мистецтво? (слайд 5). Це широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною.
- Писанка – важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої давнини і пов’язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу. Для того, щоб перейти до наступної зупинки, необхідно пригадати уривок із поеми Т. Г. Шевченка «Княжа», де село порівнюється із писанкою.(Слайд 6.(Один із учнів розповідає вірш):
Село! – і серце одпочине,
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло,
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
А кругом. Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.
Сам бог витає над селом…
- Дійсно, писанка використовується як порівняльна ознака чогось винятково гарного. А ми з вами мандруємо далі. Зупинка «Магічний оберіг» (Слайд 7). У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберегу. Керамічні писанки, які постукували при струсі і відганяли злі сили, знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками писанкарства за часів Київської Русі. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, дарували одне одному закохані хлопці та дівчата. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, а найголовніше – розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберегу відповідала змісту дарування. Зараз кожному з вас пропоную взяти до рук писанку та вголос сказати своє заповітне бажання. Але є одна умова, воно повинно мати лише духовний зміст. (Учні по черзі вголос загадують бажання).
- Що ж, пора йти до наступної зупинки. А називається вона «Художні особливості писанкарства» (Слайд 8). Розписування писанки – то ціле дійство. Не можна було писати в той час, коли ти з кимсь посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця. Старалися писати до сходу сонця. Писанкарка вдягала вишиту святкову сорочку, молилась. Борони боже, аби хтось увійшов до хати, як писали писанки. Писанкарка шепотіла такі промовки, щоб не пошкодили чужі очі писанкам. А ще під час роботи не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку (Слайд 9).
- Ми підішли до зупинки під назвою «Кросвордна». Пропоную вам відгадати кросворд і дізнатися як називається один із видів оздоблення яєць.
Яку сорочку вдягала писанкарка перед тим, як починала розписувати?
Яку роль відігравала писанка у дохристиянські часи?
До якого виду живопису, наповненого ритуальним значенням, належить писанкарство?
Кого не можна було згадувати в під час роботи над писанкою?
За віруванням наших предків, що приносила писанка крім достатку та добра?
Що символізує писанка в першу чергу?
Що шепотіла майстриня, щоб не пошкодили чужі очі писанкам?
Важливим предметом якого культу є писанка?
- Молодці, уважно слухали. А які ви знаєте техніки виконання писанок? (Слайд 10).
крашанка – яйце, пофарбоване одним кольором (Слайд 11);
крапанка – писанка, на якій ставили цяточки за допомогою воску та писачка (Слайд 12);
шкрябанка – писанка, яку фарбували в темний колір і видряпували рисунок (Слайд 13);
мальованка – писанка, яку розписували фарбами за допомогою пензлика (Слайд14);
власне писанка – писанка, виготовлена за допомогою воску, писачка та фарб (Слайд15).
- Остання зупинка «Моя фантазія про писанку» (Слайд16). Зараз вам доведеться пофантазувати та виготовити ескіз майбутньої писанки. Ми з вами ознайомилися з основними видами виготовлення писанок. Проте на сьогоднішній день існує безліч нових напрямків та способів створити писанку. Наприклад за допомогою бісеру, паперу, паперових смужок (квілінг) і т д (Слайд 17). (Вчитель пояснює послідовність виконання роботи та демонструє це практично). Робота у вас буде в парі, так ви швидше справитеся із завданням. Ви всі сидите по двоє, це і будуть наші творчі пари. На приготованих заздалегідь основах ви за допомогою серветок формуєте квіти, пелюстки і одразу клеїте їх до основи. Вам допоможуть роботи-зразки та таблиця послідовності виконання роботи. Зверніть увагу, починаємо з фону, потім клеїмо великі основні деталі, і завершуємо дрібними елементами. Пам’ятаємо, з дошки не копіюємо, а на основі побаченого створюємо свої композиції! Якщо все зрозуміло, бажаю вам успіху!
- Проведення фізхвилинки.
2. Практична частина:
(звучить музика). (Під час практичної діяльності учитель допомагає учням вирішити проблемні ситуації, проводить індивідуальний інструктаж, допомагає виправити помилки.)
Підсумок уроку:
Молодці, діти! Гарно справились із завданням. Давайте пригадаємо, що таке писанка? (слайд 18-19);
Які є техніки виконання писанок? (Слайд 20-21).
(Учитель із помічниками організовує виставку учнівських робіт, проводить їх короткий аналіз)
Оцінювання робіт.
Домашнє завдання: знайти цікавий матеріал про писанки.
Після оцінювання робіт та проведення уроку нами було визначено рівень засвоєння знань учнів про писанку, де було виділено три рівня: високий, середній та низький.
До високого рівня нами було віднесено 10 дітей (39%). Ці діти повністю засвоїли матеріал про писанкарство, як вид декоративно-прикладного мистецтва; відгадали загадку, що прозвучала на початку уроку; уважно слухали легенду про виникнення писанки, а також розгадали кросворд і назвали зашифрований вид оздоблення яєць. Композиції на їхніх виробах – писанках були оригінальними та самобутніми з цікавими візерунками.
До середнього рівня нами було віднесено 16 дітей (61%). Ці діти на достатньому рівні засвоїли знання про писанку та історію її виготовлення. Уважно переглядали слайди та слухали пояснення вчителя, під час вирішення кросвордів дали правильні відповіді більше, як на половину питань. Зі створенням власної писанки справились добре, лише деякі елементи були зроблені не досить акуратно.
У 3-Б класі також був проведений урок на тему “Композиція у декоративному мистецтві. Створення ескізу писанки” без застосуванням інтерактивних методів. В даному уроці взяло участь 28 учнів цього класу.
1 2 3 4 5 6