1 2 3 Табл. 1. Порівняльна характеристика жовтяниць.
ВИСНОВКИ. Таким чином, можна зробити висновки: Жовтяниця – це симптомокомплекс, що розвивається внаслідок порушення обміну або виділення жовчних пігментів і проявляється забарвленням слизових оболонок та шкіри в різні відтінки жовтого кольору (за рахунок накопичення в них цих пігментів). Слід проводити диференційний діагноз з так званою несправжньою жовтяницею. Виявлення жовтяниці не представляє труднощів, так як це добре помітна ознака, що звертає на себе увагу не тільки медичних працівників, а й самого хворого і оточуючих його. Завжди значно складніше з'ясувати її причину, так як жовтяниця спостерігається при багатьох як інфекційних, так і неінфекційних захворюваннях. Коли ж встановлено, що у хворого дійсно має місце жовтяниця, настає більш складний етап диференціальної діагностики, так як причин жовтяниці досить багато і генез її неоднозначний. Вона може бути обумовлена підвищеним гемолізом еритроцитів, ураженням печінки, холестазом або поєднанням цих факторів. При диференціальній діагностиці жовтяниць необхідно враховувати особливості порушень окремих ланок пігментного обміну. Жовтяниці поділяють за рівнем виникнення патологічного процесу та за ступенем кон’югації білірубіну. За рівнем виникнення поділяють на надпечінкову, печінкову та підпечінкову, а за ступенем кон’югації – за рахунок кон’югованого та некон’югованого білірубіну. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: Данилюк С.В. Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих із жовтушний синдромом: наступність надання допомоги на амбулаторно-поліклінічному та стаціонарному рівнях. / Раціональна фармакотерапія. – 2(39), 2016. Ведення хворих у гастроентерологічній клініці. Тема 28. Ведення пацієнта з жовтяницею : метод. вказ. для студентів VI курсу / упоряд. П.Г. Кравчун, Г.Ю. Титова, О.В. Ломакіна. – Харків : ХНМУ, 2013. – 20 с. Самсон А.А. Диференціальна діагностика жовтяниці. / Новини медицини та фармації. – 1(232), 2008. 1 2 3 |