1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 15 Ім'я файлу: БМ Конспект лекцій.docx Розширення: docx Розмір: 1056кб. Дата: 09.11.2020 скачати Пов'язані файли: Таблицы расчета пиломатериалов.docx Розділ 8. ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ РОЗЧИНІВ І БЕТОНІВ8.1. Функції заповнювачів у бетонах і розчинах. Класифікація заповнювачів Заповнювачами називають пухку суміш мінеральних або органічних зерен природного чи штучного походження. В’яжучі речовини скріплюють зерна заповнювача і утворюється міцне каменеподібне тіло. У складі бетонних або розчинних композицій заповнювачі виконують ряд важливих функцій: займаючи в бетоні понад 80% об’єму , скорочують витрати цементної складової; підвищують модуль пружності бетонів, знижують їхню повзучість, створюють у бетоні твердий кістяк, що приймає на себе усадочні напруження і тим самим попереджує утворення тріщін; високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону;пористі заповнювачі знижують середню щільність і теплопровідність бетонів;окремі види заповнювачів ( залізна руда, чавунний дріб) роблять бетоні радіаційно-захищеними. Залежно від величини зерен розрізняють: великі заповнювачі (гравій і щебені) – розмір часток 5...70мм; дрібні заповнювачі ( пісок ) – розмір часток 0,16...5мм. За походженням заповнювачі бувають : природними ( отримані шляхом переробки гірських порід); штучними (доменні й паливні шлаки, золи, керамзит і т .д.). За щільністю зерен заповнювачі підрозділяють на : щільні – щільність зерен більше 2000 кг/м3; пористі - щільність зерен до 2000 кг/м3. Придатність заповнювачів, як складових бетонів або розчинів, визначається рядом параметрів. Заповнювачі повинні відповідати таким вимогам: мати певне зернове сполучення (оптимальне співвідношення зерен різного розміру) для того ,щоб об’єм порожнеч між зернами був мінімальним; поверхня зерен повинна забезпечувати гарне зчеплення із твердіючим в’яжучим; заповнювачі не повинні містити домішок, що перешкоджають адгезії цементного тіста до поверхні зерен. 8.2. Оцінка якості дрібного заповнювача Піски, які застосовують для виготовлення будівельних розчинів і бетонів, можуть бути: природні ( гірські, яружні, річкові, морські), що являють собою пухкі суміші головним чином зерен кварцю SiO2 штучні ( важкі , легкі ), отримані дробленням щільних ( базальт, діабаз, мармур) і пористих (пемза,туф) гірських порід. Зернова сполука визначається за результатами просівання проби через стандартний набір сит. Для пісків це сита з отворами , мм: 5; 2,5; 1,25; 0,63; 0,315; і 0,16.Після просівання встановлюють часткові залишки: 2,5;1,25;0,63;0,315 (у вагових і відсоткових одиницях), потім розраховують повні залишки. Повний залишок (А2,5; А1,25; А0,63; А0,315 і т.д.) на будь – якому ситі дорівнює сумі часткових приватних залишків на цьому ситі й усіх вище розташованих. На підставі результатів ситового аналізу розраховують модуль крупності піску:Мкр = А2,5+ А1,25+ А0,63+ А0,315 +А0,16/ 100. Отримані значення повних залишків далі використовують для побудови кривої розсіву, положення якої аналізують щодо області допустимих значень (рис.12.1).Якщо крива лежить у межах заштрихованої області стандартного графіка - заповнювач придатний для виготовлення бетонів або розчинів. Присутність у піску пилуватих, глинистих і мулистих домішок знижує міцність і морозостійкість бетонів і розчинів. Кількість таких домішок визначається богаторазовим промиванням водою( відмулюванням). У природних пісках допускається вміст пилуватих і глинистих домішок до 3% від маси піску. Присутність у піску органічних домішок встановлюють колориметриним методом. Пробу піску обробляють розчином їдкого натру NaOH і за зміного кольору щодо світлого еталону судять про наявність органіки. Якщо колір розчину темніше еталону, пісок не рекомендують застосовувати як заповнювач, тому що виявлені в ньому органічні домішки будуть сповільнювати строки схоплювання і твердіння бетонів і розчинів, і тим самим знижувати їхню міцність. Рис. 8.1. - Графік зернового складу піску: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 15 |