Ім'я файлу: Лекції з предмету ,,Оздоровче харчування,,.docx
Розширення: docx
Розмір: 1114кб.
Дата: 08.05.2020
скачати
Тема: Раціональне харчуванняРозширення: docx
Розмір: 1114кб.
Дата: 08.05.2020
скачати
1. Вимоги до раціонального харчування
2. Принципи раціонального харчування
3. Поняття про лікувальне харчування. Лікувальні дієти
4. Режим харчування здорової людини
5. Поняття про основний обмін. Класифікація професій за добовими енергозатратами
6. Роль вітамінів, макро- і мікроелементів, овочів і фруктів на здоров’я людини
Рацiональне харчування (ratio — розумний) — це фiзiологiчно повноцiнне харчування здорових людей iз врахуванням їх вiку, статi, характеру працi та iнших факторiв. Рацiональне харчування сприяє збереженню здоров’я, опiрностi шкiдливим факторам навколишнього середовища, високiй фiзичнiй й розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю. Вимоги до рацiонального харчування складаються iз вимог до:
1) харчового рацiону;
2) режиму харчування;
3) умов прийому їжi.
Вимоги до харчового рацiону:
1) енергетична цiннiсть рацiону повинна покривати енергозатрати органiзму;
2) належний хiмiчний склад — оптимальна кiлькiсть збалансованих мiж собою поживних речовин;
3) добра засвоюванiсть їжi, яка залежить вiд її складу i способуприготування;
4) високi органолептичнi властивостi їжi (зовнiшнiй вигляд, консистенцiя, смак, запах, колiр, температура);
5) рiзноманiтнiсть їжi за рахунок широкого асортименту продуктiв i рiзних прийомiв їх кулiнарної обробки;
6) здатнiсть їжi (склад, об’єм, кулiнарна обробка) створювати вiдчуття насичення;
7) санiтарно-епiдемiчна безпечнiсть.
Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.
Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.
Правильне харчування — перший ключ до здоров’я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi. Древньогрецькому фiлософу Сократу належить вислiв: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити».
Рiвновага в органiзмi, яка приводить до здоров’я, починається з їжi, яку ми їмо. Дослiдницький вiддiл Центру аеробiки сформулював вiсiм основних принципiв рацiонального харчування.
1. Пiдтримуйте постiйне спiввiдношення мiж основними компонентами харчування в пропорцiї 50:20:30. Щоденне вживання калорiй повинно розподiлятися так: 50% — на вуглеводи, 20% — бiлки i 30% — жири.
Отже 50% калорiй, якi ми вживаємо, щоденно приходиться на вуглеводи. Саме вони заряджають нас енергiєю в найбiльшiй мiрi. Вуглеводи дiляться на моносахариди, дисахариди i полiсахариди. Наприклад, моносахариди — глюкоза, дисахариди — цукор (сахароза), молочний цукор (лактоза), полiсахариди — крохмаль, глiкоген, клiтковина, пектиновi речовини.
Крохмаль — мiститься в зернах пшеницi (55%), рисi (55%), картоплi (18%).
Клiтковина, яка входить до складу овочiв i фруктiв, в кишечнику людини розщеплюється за участю бактерiальної флори. Вона посилює жовчевидiлення i виведення з органiзму холестерину, перистальтику кишечника i забезпечує почуття насичення.
Пектиновi речовини — є стабiлiзуючим матерiалом. Вони обволiкають слизову оболонку кишечника i захищають її вiд механiчних i хiмiчних подразникiв, зв’язують патогенну флору, солi важких металiв (свинець, ртуть) i виводять їх з органiзму.
Вуглеводи складають основу наших харчових продуктiв, таких, як свiжi фрукти, овочi, боби, горох, картопля, кукурудза, хлiб, вiвсяна каша, рис.
Вмiст жирiв у щоденному рацiонi бiля 30%. Тут основна проблема полягає в тому, щоб зумiти обмежити щоденне вживання жирiв до цiєї цифри.
Жири вiдкладаються в жировiй тканинi i утворюють запас енергетичного матерiалу. Жири пiдшкiрножирової клiтковини оберiгають органи вiд переохолодження, а жирова тканина оточує внутрiшнi органи, фiксує їх i попереджує вiд змiщень i травм.
Надлишок жиру в рацiонi часто пов’язують iз виникненням раку кишечника, грудей, пiдшлункової залози, яєчникiв i прямої кишки.
Важлива не тiльки кiлькiсть жирiв, але i їх якiсть. Рослиннi жири, якi входять до складу соняшникової i соєвої олiї, кукурудзяного масла, рослинного маргарину, горiхiв краще вживати, нiж жири тваринного походження, оскiльки в рослинних жирах є ненасиченi жирнi кислоти. Насичених жирних кислот особливо багато в маслi, сметанi, жирному м’ясi, сосисках. Особливо небезпечнi смаженi жирнi продукти, якi мiстять акроолеїн.
Бiлковi продукти повиннi складати бiля 20% калорiй, якi ми щоденно вживаємо. До них вiдносяться риба, телятина, пiсна яловичина, баранина, свинина, твердий сир, молоко, молочнокислий сир, яйця.
Бiлки складають основу структурних елементiв клiтин i тканин тiла людини, входять в склад ферментiв, беруть участь у виробленнi iмунiтету. Зараз добре вiдомо, що розпад i синтез бiлка проходить безпосередньо за участю ферментiв, при цьому всi бiлки обновлюються на протязi 5-7 днiв.
Харчова цiннiсть бiлка залежить вiд його засвоюваностi. Бiлки рослиних продуктiв важкодоступнi для травних ферментiв, тому в кишечнику вони засвоюються гiрше, нiж бiлки тваринного походження. Але надлишок тваринних бiлкiв у рацiонi приводить до такого захворювання як подагра.
2. Дотримуйтесь правила 25-50-25 для визначення кiлькостi калорiй на кожен прийом їжi: 25% калорiй повиннi припадати на снiданок, 50% — на обiд, 25% — на вечерю. Це допоможе утримувати нормальну вагу тiла.
3. Займайтесь аеробними фiзичними вправами в кiнцi дня, якраз перед вечерею. На протязi 2 годин пiсля напруженого фiзичного навантаження спостерiгається втрата апетиту i тому тi, хто напружено працюють в другiй половинi дня, їдять менше.
Незалежно вiд часу доби фiзичнi вправи в поєднаннi з рацiональним харчуванням пришвидшують втрату жиру при мiнiмальному зниженнi ваги м’язевої тканини, в той час як лiмiтоване вживання калорiй може привести до її зменшення.
4. Культивуйте в собi здоровий страх перед повнотою. Надлишкова вага пов’язана iз небезпекою такої хвороби, як рак. Жировi депо є мiсцем збереження отруйних речовин.
5. Не виснажуйте органiзм малою кiлькiстю калорiй. Перш за все це стосується людей, якi самi себе обмежують в калорiях, намагаючись схуднути. Iнодi це дає негативнi наслiдки. Якщо ви вирiшили займатися крiм того фiзичними навантаженнями, то кiлькiсть їжi повинна бути збiльшена.
6. Користуйтесь формулою для розрахунку вашої iдеальної ваги. Занадто низький вмiст жиру в органiзмi може викликати певнi аномалiї i порушення. Жiнки, у яких вмiст жиру не досягає 15% нерiдко страждають порушенням менструального циклу i ненормальним розвитком вагiтностi.
7. Користуйтесь формулою для визначення числа калорiй, необхiдних для пiдтримки iдеальної ваги. Перш за все необхiдно, щоб кiлькiсть калорiй, якi ми щоденно вживаємо, була збалансована.
Добова потреба в енергiї залежить вiд добових енергетичних затрат, якi iдуть на основний обмiн, засвоєння їжi i фiзичну дiяльнiсть.
Енерговитрати i енергетичну цiннiсть їжi вираховують в кiлокалорiях.
Основний обмiн — це енерговитрати органiзму в станi повного спокою, якi забезпечують функцiї всiх органiв i систем, пiдтримують температуру тiла. Для молодих мужчин середньої маси тiла (70 кг) основний обмiн складає — 1600 ккал, у жiнок — 1400 ккал. Бiля 200 ккал складають енерговитрати на засвоєння їжi, головним чином бiлкiв i в значно меншiй мiрi — вуглеводiв i жирiв.
Витрати енергiї на фiзичну дiяльнiсть залежать вiд характеру виробництва i домашньої роботи, вiд особливостей вiдпочинку.
За енерготратами люди подiляються на 5 груп (табл. 14)
8. Якщо у вас є надлишкова вага, негайно переходьте на iндивiдуальний план харчування, а саме:
1). Особливо дотримуйтесь правила 50:20:30.
2). Зменшуйте вживання калорiй i збiльшуйте їх витрати (0,5 кг зайвого жиру еквiвалентнi 3500 ккал).
Щоб втратити 1 кг (7000 ккал) в тиждень, потрiбно щоденно вiдмовлятися вiд 1000 ккал. А для того, щоб втратити переважно жирову тканину, а не м’язеву, слiд збiльшувати фiзичну активнiсть.
3). Їсти менше жирної їжi, рiзко обмежити споживання смаженого м’яса, масла, ковбаси, сосисок, сметани, сиру, майонезу.
4). Вживайте менше цукру (варення, тортiв, печива).
5). Їсти бiльше низькокалорiйних продуктiв, об’ємних (сирi овочi, фрукти, хлiб грубого помолу, соки).
6). Вiддавайте перевагу м’ясу птицi, риби. Вживайте менше яловичини, свинини, баранини.
Таблиця 14
| I група — робiтники переважно розумової працi: | |
| керiвники пiдприємств медичнi працiвники педагоги диспетчери науковцi лiтератори | 2700-2800 ккал |
| II група — легка фiзична праця | |
| агрономи зоотехнiки медсестри, санiтари продавцi | 2900-3100 ккал |
| III група — середня по важкостi робота | |
| слюсарi лiкарi-хiрурги залiзничники водiї | 3200-3500 ккал |
| IV група — важка фiзична праця | |
| будiвельники працiвники с/г столяри | 3600-3900 ккал |
| V група — особливо важка робота | |
| сталевари шахтарi вантажники | 4000-4300 ккал |
7). Щоденно вживайте вiд 6 до 8 стаканiв води, фруктових сокiв.
8). Їсти треба повiльно, добре пережовуючи, витрачаючи на кожен прийом їжі не менше 20 хв. (саме через 20 хв. приходить почуття ситості). Процес розжовування знижує стрес i напруження.
9). Намагайтесь харчуватися розумно. Пам’ятайте, що почуття голоду виникає двiчi. Спочатку його викликають нервовi iмпульси з порожнього шлунку, пiсля переходу останнiх порцiй харчової кашицi в дванадцятипалу кишку. Якщо людина прийняла їжу, то в цьому випадку почуття ситостi виникає вiдразу пiсля наповнення шлунку певною кiлькiстю їжi. Якщо ж людина подавлює перший сигнал голоду, то це вiдчуття проходить, людина не звертає уваги на цей сигнал.
Другий сигнал поступає в ЦНС з «голодної» кровi, пiсля того як поживнi речовини перейшли з неї в клiтини, тканини органiзму. Цей сигнал дуже стiйкий, людина реагує на нього i знаходить час прийняти їжу. Пiсля прийому їжi за другим сигналом вiдчуття повноти шлунку з’являється не вiдразу, а лише пiсля насичення кровi i тканин поживними речовинами. Почуття голоду зникає через 2-3 години. В результатi людина втрачає вiдчуття мiри, не дивлячись на те, що шлунок переповнений. Особливо небезпечне переїдання перед сном, яке затруднює роботу серця, легень, викликає рiзнi захворювання шлунку.
10). Необхiдно обмежити споживання солi, яка часто викликає гiпертонiю. Треба пам’ятати, що органiзму потрібно лише 2 г солi в день, а ми споживаємо до 20 г.
11). Виконання регулярних фiзичних вправ.
Література
1. Балакірєва О. Фізична активність, раціональне харчування та складові фізичного здоров’я підлітків / О. Балакірєва (керівник), Д. Дмитрук, М. Рябова, О. Яременко. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. – Вип. 3. – 38 с.
2. Бойчук Ю. Д. Наукові основи раціонального харчування / Ю. Д. Бойчук // Основи здоров’я, 2011. – № 6(6) червень. – С. 15-18.
3. Герасименко Л. Харчування дитини – здоров’я майбутньої нації: Матеріали до уроків та виховних годин / Л. Герасименко // Біологія, 2010. – № 31. – С. 3-19.
4. Гулич М. П. Состояние питания детей школьного возраста Украины / М. П. Гулич, Н. С. Полька // Оптимальное питание – здоровье нации. Материалы VІІІ Всероссийского конгресса. г. Москва, 26-28 октября 2005 г. – С. 72.
5. Довгань А. І. Ми обираємо здорове харчування: навч.-метод. посіб. навч. курсу за вибором для 8(9) кл. / А. І. Довгань, О. В. Овчарук, Л. М. Пужайчереда. – К.: ТОВ «Друкарня Вольф». – 2014. – 110 с.
6. Ковтюк Н. І. Зміни стереотипів харчування у сучасних школярів / Н. І. Ковтюк // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2014. – № 1(35). – С. 33-36.
7. Коцур Н. І. Валеологія: підручник / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш, І. О. Калиниченко, Л. П. Товкун. – КорсуньШевченківський, 2011. – 581 с.
8. Коцур Н. І. Основи безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах: навч. метод. посіб. / Н. І. Коцур, Л. П. Товкун, К. С. Варивода. – Переяслав-Хмельницький (Київ.обл.): ФОП Домбровська Я. М., 2016. – 518 с.
9. Коцур Н. І. Основи здоров’я учнів основної школи: навч. метод. посіб. / Н. І. Коцур, Л. П. Товкун, К. С. Варивода // Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.): ФОП Домбровська Я. М., 2016. – 333 с.
10. Макарова О. В. Харчування школярів в сучасних умовах / О. В. Макарова // Збірник наукових праць VІ науково-практичної конференції «Здорова дитина: основи раціонального харчування», 18.02.2011 р. – Чернівці, 2011. – С. 18-19.
11. Махнюк В. М. Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків загальноосвітніх шкіл / В. М. Махнюк // Актуальні проблеми профілактичної медицини. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. м. Київ, 16-17 жовтня 2000 р. – С. 91-92.
12. Пересічний М. І. Харчування людини і сучасне довкілля: теорія і практика [монографія] / М. І. Пересічний, В. Н. Корзун, М. Ф. Кравченко, О. М. Григоренко. – Київ: КНТЕУ, 2003. – 526 с.
13. Товкун Л. П. Раціональне харчування як складова здорового способу життя / Л. П. Товкун // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку / Тези доповідей ХІ міжнародної науково-практичної конференції, 11-13 квітня 2013 р. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. – С. 196-198.
14. Товкун Л. П. Харчування студентської молоді в сучасних умовах / Л. П. Товкун // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – Вип. 30. – С. 273-276
15. Шкуро В. В. Гігієнічна оцінка використання у харчуванні дітей кондитерських виробів / В. В. Шкуро, Є. В. Гончарук, Н. І. Турта // Проблеми харчування. – 2008. – № 1-2(18). – С. 49-53.
16. Шкуро В. В. Гігієнічна оцінка режиму харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу / В. В. Шкуро // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип. 49. – С. 316-321.
17. Шкуро В. В. Гігієнічні підходи до вирішення проблеми підвищення вітамінної забезпеченості організму дітей в організованих колективах / В. В. Шкуро, Є. В. Гончарук, Н. І. Турта // Проблеми харчування. – 2008. – № 1-2(18). – С. 40-44.
Лекція № 3
Тема: Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
Вступ
1. Визначення харчування. Енергетична цінність. Енерговитрати. Енергетичний баланс.
2. Норми фізіологічних потреб
3. Режим харчування
Висновок
Вступ
Харчування - це сукупність механічних, фізичних та хімічних процесів, що сприяють засвоєнню організмом поживних речовин, потрібних для підтримання життя, здоров’я та працездатності людини. Тому педагогам і батькам важливо усвідомити, що раціональне харчування є важливим складником здорового способу життя дитини, а значить, сприяє збереженню і зміцненню її здоров'я.
Кількість і якість продуктів харчування повинна відповідати потребам людини, а саме: віку, статі, рівню фізичного або розумового навантаження. Поживні речовини виконують в організмі пластичну і енергетичну функції. Нагадаємо, що пластична функція реалізується переважно за рахунок білків, а енергетична - за рахунок вуглеводів і жирів.
Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту, становить його енергетичну цінність. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберігатися енергетичний баланс. Це запобігає виникненню ожиріння або дистрофії.
Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисленні звільняє 4,2 ккал енергії, 1 г вуглеводів при повному окисленні звільняє 4,2 ккал, 1 г жирів при повному окисленні звільняє 9,3 ккал енергії. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводів у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.
Засвоюваність різних харчових продуктів неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного — на 70 – 80%, бо клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85 – 90%.
У дітей обмін речовин та енергії відбувається інтенсивніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. В результаті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати у дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачає на добу на 1кг ваги 42 ккал, до десятирічна дитина — 70 ккал, а місячна дитина — 91 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енергетичні втрати, в їжі дітей повинна бути достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, в їжі повинні бути в достатній кількості повноцінні білки.
2. Норми фізіологічних потреб
Норми фізіологічних потреб дітей шкільного віку в основних харчових речовинах та енергії подані в табл. 13-15. При визначенні калорійності харчування враховують довжину (зріст) і масу тіла, вік, стать, характер діяльності, пору року, клімат, температуру приміщення тощо. Розраховуючи добову калорійність, спираються на вікові й статеві норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії (табл.1).
Таблиця 1.
Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
| Вікові групи | Енергія, кілокалорій | Білки, г | Жири, г | Вуглеводи, г | |
| усього | тваринні | ||||
| 6 років (учні) | 2200 | 72 | 36 | 65 | 332 |
| 7-10 років | 2400 | 78 | 39 | 70 | 365 |
| 11-13 років (хлопчики) | 2800 | 91 | 46 | 82 | 425 |
| 11-13 років (дівчатка) | 2550 | 83 | 42 | 75 | 386 |
| 14-17 років (юнаки) | 3200 | 104 | 52 | 94 | 485 |
| 14-17 років (дівчата) | 2650 | 86 | 43 | 77 | 403 |
Потрібно пам'ятати, що надмірна калорійність раціонів не менш шкідлива, ніж недостатня. Переїдання, як і гіподинамію, вважають однією з причин розвитку патологічного ожиріння, яке спостерігається не лише в дорослих, але й у школярів.
Як уже зазначалося, раціональне харчування передбачає наявність у раціоні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та води відповідно до потреби в них і в оптимальних для засвоєння співвідношеннях залежно від віку, статі, маси тіла та навчальних вимог, що ставляться до дітей і підлітків.
Добова потреба у воді для дітей шкільного віку становить 1,5-2 л. Потребу у воді задовольняють за рахунок рідких страв, овочів, фруктів, м'яса, риби, а також молока, чаю, різних напоїв. Потрібно уникати вживання підсолоджених напоїв зі штучними барвниками і консервантами, а надавати перевагу натуральним сокам, компотам, киселям з фруктів.
Оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у добовому раціоні як дорослих, так і дітей становить 1:1:4.
Норми фізіологічної потреби дітей шкільного віку у мінеральних речовинах подано у табл. 2.
Таблиця 2.
Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
| Вікові групи | Ca, мл | P, мл | Mg, мл | Fe, мл | Se, мкг | Cu, мл | Zn, мл | J, мкг |
| 6 років (учні) | 800 | 800 | 150 | 12 | 30 | 1,5 | 10 | 100 |
| 7-10 років | 1000 | 1000 | 170 | 12 | 30 | 1,5 | 10 | 120 |
| 11-13 років (хлопчики) | 1200 | 1200 | 280 | 12 | 40 | 2,0 | 15 | 150 |
| 11-13 років(дівчатка) | 1200 | 1200 | 270 | 15 | 45 | 1,5 | 12 | 150 |
| 14-17 років (юнаки) | 1200 | 1200 | 400 | 12 | 50 | 2,5 | 15 | 200 |
| 14-17 років (дівчата) | 1200 | 1200 | 300 | 15 | 50 | 2,0 | 13 | 200 |
Без задоволення норми фізіологічної потреби в мінеральних речовинах порушуються нормальний ріст, розвиток і життєдіяльність організму. Мінеральні солі містяться у продуктах харчування, тому при раціонально організованому харчуванні немає потреби їх уводити штучно.
Серед мінеральних солей тільки поварену сіль (NaCl) доводиться вводити у їжу додатково, особливо в рослинну, адже рослини бідні на натрій. За рекомендаціями ВООЗ, добова кількість вживаної солі не повинна перевищувати 6 г, включаючи сіль, яка знаходиться в готових продуктах. Проте більшість дорослих споживають її набагато більше і привчають до цього дітей. Слід відзначити, що звичка вживати велику кількість солі у дорослому віці може призвести до артеріальної гіпертензії та підвищення захворюваності і смертності від хвороб головного мозку. У регіонах ендемічного дефіциту лікарі рекомендують проводити йодування солі.
Добова потреба організму людини у вітамінах незначна порівняно з потребою в інших харчових речовинах (табл.3).
Таблиця 3.
Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах
| Вікові групи | A, мкг | D, мкг | E, мл | K, мкг | B1, мл | B2, мл | B6, мл | B12, мкг | PP, мл | C, мл |
| 6 років (учні) | 650 | 10 | 8 | 25 | 0,9 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 13 | 55 |
| 7-10 років | 700 | 2,5 | 10 | 30 | 1,0 | 1,2 | 1,4 | 1,4 | 15 | 60 |
| 11-13 років (хлопчики) | 1000 | 2,5 | 13 | 45 | 1,3 | 1,5 | 1,7 | 2,0 | 17 | 75 |
| 11-13 років (дівчатка) | 800 | 2,5 | 10 | 45 | 1,1 | 1,3 | 1,4 | 2,0 | 15 | 70 |
| 14-17 років (юнаки) | 1000 | 2,5 | 15 | 65 | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 2,0 | 20 | 80 |
| 14-17 років (дівчата) | 1000 | 2,5 | 13 | 55 | 1,2 | 1,5 | 1,5 | 2,0 | 17 | 75 |
Відомості про вітаміни дають підставу твердити про їх велику роль у нормальній життєдіяльності організму людини, а особливо дитини, що необхідно враховувати при організації харчування.
Овочі, фрукти і ягоди — це багаті джерела вітамінів, але в результаті кулінарної обробки їхні цінні якості значно втрачаються. Тому дітям потрібно давати якомога більше овочів, фруктів і ягід у сирому вигляді і збагачувати вітамінами готові страви, додаючи в них сирі соки і зелень. При підвищених розумових навантаженнях організму дитини (під час підготовки до заліків, підсумкових контрольних робіт, екзаменів тощо) потреба у вітамінах значно зростає. Це потрібно пам'ятати вчителям і батькам під час організації харчування дітей і підлітків у період розумових навантажень.
Проблему добору харчових продуктів, раціонального їх співвідношення допоможе розв'язати піраміда харчування, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону на основі необхідних для здорового харчування продуктів, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє. За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх шарів піраміди, а саме: хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею. Із продуктів, що входять до другого знизу шару піраміди, спеціалісти рекомендують споживати якомога більше овочів та фруктів. Краще вживати їх свіжими, відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва. Припустиме також споживання свіжозаморожених та сушених овочів та фруктів, корисні й консервовані, хоча вони й не містять вітаміну С. Третій знизу шар піраміди закликає до обачливості. У пропорційному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи й бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти. На верхівці піраміди розташовані продукти, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже надходить від інших груп продуктів.
Отже, організовуючи харчування дітей і підлітків, слід мати на увазі, що для них характерні:
1) більш інтенсивний, ніж у дорослих, обмін речовин;
2) більша потреба в білках, мінеральних солях та вітамінах;
3) значні витрати енергії, зумовлені підвищеною рухливістю дітей та своєрідним співвідношенням маси і поверхні тіла (у дітей 1 кг маси відповідає більшій поверхні тіла, ніж у дорослих, що збільшує інтенсивність віддачі тепла організмом);
4) функціональна незрілість травного каналу, яка потребує добору легкозасвоюваних харчових продуктів та їх відповідної кулінарної обробки.
3. Режим харчування
Проблема гігієни харчування дітей і підлітків охоплює питання режиму харчування. У роботах фізіологів, зокрема І.П. Павлова, доведено, що харчовий рефлекс має ту чи ту періодичність, відповідно до якої встановлюється і суворо дотримується режим харчування дітей, згідно з яким прийом їжі має відбуватися кожні 3,5-4 год. Для підлітків, юнаків і дівчат прийоми їжі встановлюються у кількості 3-4 разів на добу, причому на перший сніданок повинно припадати 20 – 25% денної норми, на другий сніданок — 15 – 20%, на обід 40 – 50%, на вечерю — 15 – 20%.
Їду слід починати із закусок - наприклад, салатів. Добре збуджують травну секрецію супи та борщі. Не слід починати з жирної їжі, оскільки жири гальмують травну секрецію. Продукти, багаті на білки (м‘ясо, риба, сир, бобові), рекомендують вживати в період активної діяльності, зазвичай вранці та вдень, оскільки білки активізують обмінні процеси та діяльність нервової системи.
Важливе значення має температурний режим їжі. Перші страви повинні мати температуру не нижче 55-65˚С, другі - не нижче 50-60˚С, холодні страви - не нижче 15˚С. Їсти треба не поспішаючи, добре пережовуючи їжу. Важливе значення має відповідне сервірування стола, добрий настрій, відсутність шуму. Треба уникати будь-якої сторонньої діяльності (читання, серйозних розмов, перегляду телевізійних передач тощо), яка гальмує діяльність травних залоз і знижує апетит.
Перед сном небажано вживати продукти, що збуджують нервову систему: гострі приправи, каву, шоколад, какао. Вечеря має бути легкою, не пізніше за 2-3 години до сну. При цьому треба віддавати перевагу молочним (особливо кисломолочним), фруктово-овочевим стравам; вони не потребують значного напруження травної системи і не порушуватимуть сон. Однаково шкідливими є і переїдання, і голодування перед сном, бо вони роблять його тривожним, неспокійним аж до розвитку безсоння.
Порушення в режимі харчування можуть призвести до згасання умовного рефлексу і розладів травлення.
Загальновідомо, що тютюнокуріння і вживання алкоголю чинять негативний вплив на органи травлення і безпосередньо на процеси травлення. Алкоголь подразнює слизові оболонки стравоходу і шлунку, що призводить до хронічного їх запалення — езофагіту, гастриту, виразкової хвороби шлунку. Шкідливий вплив алкоголю поширюється і на печінку, функцією якої є нейтралізація токсичних речовин, які надходять в організм. Поступово внаслідок вживання алкоголю може розвинутися цироз печінки — тяжке захворювання, для якого характерні постійні болі в ділянці печінки (вона стає твердою на дотик, спочатку збільшується в розмірах, а потім зменшується в результаті зморщування), гіркота в роті, свербіння шкіри, порушення процесу травлення.
Шкідливий вплив тютюнокуріння на органи травлення виявляється у подразненні слизової оболонки стравоходу і шлунку, підвищенні кислотності шлункового соку. Нікотин провокує схильність до судом шлунку, кишечнику і у великих дозах може викликати непрохідність кишечнику внаслідок парезу. Це призводить до смерті. Тютюнокуріння погіршує смак, апетит. Загальний отруйний ефект нікотину проявляється у схудненні, нездоровому кольорі обличчя.
Батьки, а також педагоги у своїй повсякденній роботі з дітьми і підлітками повинні надавати велике значення профілактиці шкідливих звичок, вихованню в учнів гігієнічних навичок, у тому числі пов'язаних з прийомом їжі. Школярів слід привчати мити руки перед їжею, їсти і пити з особистого посуду, правильно користуватися індивідуальними столовими приборами, не поспішаючи розжовувати їжу, полоскати рот (або чистити зуби) після прийому їжі, не пити сиру воду тощо. Набуття дітьми цих гігієнічних навичок допоможе уникнути глистяних заражень, а також шлунково-кишкових захворювань.
Висновок
Таким чином,раціональне харчування включає такі принципи: баланс енергії, тобто рівновага між енергією, що надходить з їжею, і енергією, яка витрачається у процесі життєдіяльності; задоволення потреб організму у тій чи тій кількості і співвідношенні харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і води); дотримання режиму харчування (час, кратність прийому їжі). Саме раціональне харчування з дотриманням усіх гігієнічних приписів вживання їжі повинно задовольнити всі фізіологічні потреби дитячого організму. Це, насамперед, стосується пластичних речовин, з яких будуються клітини, тканини, органи, а також енергетичних, які компенсують витрати енергії, що відбуваються у процесі навчання, гри, спілкування, допомоги по господарству тощо.
Література
Галівець, О.М. Харчування підлітків // Біологія. – 2009. - №7(березень). – С.23-26.
Жуйковий розгул // Управління школою. – 2008. - №2(січень). – С.15.
Зайцев, Анна Що ми їмо?/ Зайцев, Анна // Вісті Рівненщини. – 2009. – 5 лютого. – С.13.
Ісаєв, Влад. Що ми їмо // Рівне вечірнє. – 2008. – 14 серпня. - №60. – С.5.
Корнійчук, Ольга. Підсолоджене життя, або правда про харчові добавки, яку ми боїмося знати / Корнійчук, Ольга // Вільне слово. – 2008. – 31 липня. - №59. – С.6.
Кудлюк, О.В. Харчові добавки: за і проти / О.В. Кудлюк // Хімія. – 2008. - №11-12 (червень). – С.58-60.
Кужим, В.І. Вітамінне асорті / В.І. Кужим // Початкове навчання та виховання. – 2009. - №28 (жовтень). – С.35-37.
Лозинський, В.С. Найбільша цінність: голод, а не апетит: розумні баланс їжі та якісний склад раціону / В.С. Лозинський // Все для вчителя. – 2009. - №1-2 (січень). – С.151-157.
Мента, Г.М. Хімічні елементи в живих організмах. Харчування в атомному столітті / Г.М. Мента // Все для вчителя. – 2009. - №11-12 (червень). – С.58-68.
Нестеренко, О.М. Знати, щоб жити / О.М. Нестеренко // Позакласний час. – 2008. - №3. – С.107-110.
Петренко, Л. Гігієна харчування / Л. Петренко // Позакласний час. – 2008. - №7. – С.43-65.
Татарина, Л.М. Все в твоїх руках / Л.М. Татарина // Все для вчителя. – 2008. - №5. – С.29-33.
Шам, А.Л. Раціональне харчування – запорука здоров’я / А.Л. Шам // Біологія. – 2008. - №16-18. – С.33-34.
Лекція № 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11