Ім'я файлу: 4 клас.docx
Розширення: docx
Розмір: 923кб.
Дата: 16.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
Реф Індексна оцінка стану тканин пародонту.docx
тнз симчук.docx
Розширення: docx
Розмір: 923кб.
Дата: 16.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
Реф Індексна оцінка стану тканин пародонту.docx
тнз симчук.docx
2. Чітка, повна інструкція з техніки виконання досліду. Ця інструкція може бути дана вчителем в усній формі, записана на дошці або наведена у підручнику. У деяких випадках учитель може попросити дітей переказати дану їм інструкцію.
3. Контроль вчителем за ходом проведення досліду, необхідна корекція дій школярів, діагностика сприймаючого. Учитель слідкує, щоб діти самостійно виконували інструкцію, при необхідності допомагає.
4. Самостійність висновків дітей за результатами досліду. ,
5. Зв'язок результатів досліду з процесами у природі, життям людини.
Демонстраційні досліди застосовуються для мобілізації уваги учнів, створення проблемної ситуації, ілюстрації певних явищ природи. Вони можуть супроводжувати роповідь, бесіду пояснення. Їх можна використовувати як під час сприймання і усвідомлення уянями нового матеріалу, так і під час повторення та закріплення або опитування.
Приклади використання дослідів
Екскурсійна робота, тривалі спостереження, уроки закладають основи для дослідів, практичних і лабораторних робіт із природознавства, яка має кілька напрямів застосування.
Учні проводять різноманітні природознавчі досліди, які є початком більш серйозних дослідів із хімії, біології, фізики. Учитель ставить перед дітьми проблему і звертає їхню увагу на обладнання, яке стоїть на партах. За допомогою вчителя школярі визначають предмет дослідження, формулюють його мету і завдання, дають йому назву і висувають припущення, яке може підтвердитися у ході дослідження, а може і не підтвердитися. Припущення полягає в тому, яким діти уявляють собі результат дослідження.
Спостереження на уроках пртродознавства
Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. У процесі спостережень учні розглядають предмети і явища природи, виділяють їх істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ними тощо. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення про навколишню природу.
Об'єктами природи за якими учні проводять спостереження є погода (стан неба, опади, напрям вітру, температура повітря), висота Сонця над горизонтом, рослинний та тваринний світ місцевості, діяльність і праця людей та діагностика власного стану здоров'я та емоцій. Крім цих елементів природи, учні спостерігають за опадами і хмарністю, за тим, як хмарність впливає на опади Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небосхилі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона. Так, у процесі спостережень вони доходять до висновку, що восени небо частіше вкривається хмарами, ніж літом, у результаті чого випадають довгочасні дощі, на відміну від літніх, короткочасних.
За температурою повітря, вітром, опадами, станом неба учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунтів і водойм - періодично.
Періодичні спостереження проводять і за компонентами живої природи, наприклад, за змінами в рослинному світі: листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо; за змінами в житті тварин: зникненням комах, відлітанням птахів у теплі краї, появою комах, поверненням з вирію птахів, гніздуванням птахів та ін.
Спостереження за деревами: висота дерева (високе чи низьке порівняно з іншими деревами); розміри стовбура (товстий, тонкий) і форма крони (залежно від того, де дерево росте); колір стовбура; особливості кори (гладенька, шершава); розміщення гілок, їх напрям (залежно від того, де дерево росте); величина і форма листків; стан дерева в ту чи іншу пору року.
Спостереження за тваринами: назва тварини; її зовнішній вигляд; як тварина пересувається (стрибає, ходить, бігає тощо); чим і як живиться (гризе, жує, ковтає); як здобуває їжу; в яких умовах живе; як змінюється поведінка тварини, її забарвлення залежно від пір року. Важливу роль відіграють спостереження під час практичних робіт та дослідів. Наприклад, залежність об'єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т. ін. Ці зв'язки і залежності визначаються зіставленням кількісних і якісних характеристик. Так, щоб з'ясувати, яке значення води для життя рослин, проводиться дослід: одну рослину поливають, а іншу -- тимчасово ні. Спостереження ведеться за кольором листя, стебла (якісні ознаки), вимірюється висота рослини під час досліду (кількісна ознака), порівнюються відповідні характеристики обох рослин. Відмінність пояснюється відсутністю води, тобто визначається умова росту рослин
У структурі спостереження виділяються:
1.Об'єкт спостереження.
2. Результат спостереження - уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. У 3 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місця літання, характер літання (поодиноко чи зграями). Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.
3. Мотивація спостереження та її планування. План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв'язуються в процесі спостереження. План забезпечує послідовність
Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об'єктів. Вони повинні бути знайомі школярам, цікавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своєї місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін.), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються.
Різні прийоми розумової діяльності дітей формуються на кожному уроці залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. Розглянемо докладніше цей процес на прикладі встановлення причинно-наслідкових зв'язків, класифікації і порівняння що виникають в результаті спостережень. Цей вибір зумовлений тим, що, знаходячи відповідні зв'язки між предметами і явищами та з'ясовуючи їх відмінність і подібність, учні обов'язково вдаються до аналізу, зіставлення спостережуваних об'єктів, виділення істотних ознак, узагальнення та інших розумових операцій. Крім того, психологічними дослідженнями доведено, що для визначення причинно-наслідкових зв'язків учні повинні знати не тільки навчальний матеріал, а й відповідні терміни, які ці зв'язки фіксують. Тому слід пояснити учням суть понять “причина” і “наслідок”.
Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для роботи логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.
Тест на спостереження за календарем
1. Ви щодня заповнюєте календар?
А) Так
Б) Ні
2. Ви заповнюєте календар самостійно?
А) Так
Б) Ні
3. Ви виділяєте відмінні ознаки одного предмета від іншого?
А) Так;
Б) Ні;
4. Намалюйте умовні позначення опадів
● дощ -
● сніг -
● злива -
● мокрий сніг -
● град -
5. Що означає цей знак → ?
Тест на спостереження за календарем
1. Ви спостерігаєте за:
А) за не живою природою;
Б) за живою природою;
Г) за працею людей;
Д) за не живою природою, живою природою та працею людей.
2. Намалюйте знак, який означає “похмуро”
_____________
2. Виберіть інші явища природи:
А) ≡ Г) ⁂
Б) ∷ Д) ∾
В) ⊔
4. Якими приладами під час спостереження ви користуєтеся?
_____________________________________________________________
5. Які народні прикмети ви знаєте про березень?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1 2 3