Ім'я файлу: Особливості роботи з підлітками-девіантами.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 121кб.
Дата: 13.12.2023
скачати
Особливості роботи з підлітками-девіантами. 
Риженко Аліна
Група дс-21у-1в
План
  • Підлітки як соціально-демографічна група та їх особливості
  • Формування девіантної поведінки підлітка
  • Форми і методи роботи з підлітками девіантної поведінки
Основний зміст і специфічна відмінність підліткового віку полягає у переході від дитинства до дорослості у всіх напрямках розвитку дитини. Важливість цього віку в онтогенезі визначається тим, що у ньому закладається загальний напрямок формування моральних і соціальних настанов особистості. Специфічною особливістю підліткового віку є акселерація (від лат. acceleratio - прискорення) - прискорення соматичного та фізіологічного дозрівання підлітка, а також його розумового розвитку, коли виникають протиріччя між встановленими, традиційними соціальними умовами виховання та нормами поведінки, що, у свою чергу, є джерелом конфліктів та афективних форм поведінки. Для підлітків характерна біполярність психіки:
- цілеспрямованість, наполегливість та імпульсивність, нестійкість;
- підвищена самовпевненість, безапеляційність у судженнях та вразливість, невпевненість у собі;
- потреба у спілкуванні та бажання усамітнитися; - розбещеність та сором’язливість;
- романтизм та цинізм, ощадливість;
- ніжність, пестливість та жорстокість.
Підбиваючи підсумки соціологічних досліджень з приводу з’ясування соціально-психологічних властивостей і рис сучасних підлітків та їх впливу на розповсюдження девіантної поведінки, слід зазначити єдність думок закордонних і вітчизняних вчених про важливість сімейного виховання (А. Адлер, Т. Бондар, Дж. Боулбі, В. Брутман, А. Варга, І. Лангмейер, Л. Лісіна, Л. Царегородцева, Р. Шпіц та ін.), оскільки родина завжди вважалася провідним агентом соціалізації індивіда у суспільстві (П. Кенкман, Е. Саар, М. Тітма). У родині формуються не лише соціально значущі якості особистості, а й властиві їй оцінні критерії; вплив родини на підлітка сильніше, ніж вплив школи та суспільства в цілому. Труднощі поведінки підлітків можуть бути обумовлені особливостями тієї чи іншої сім'ї. Ці особливості відображаються в наявних класифікаціях неблагополучних сімей, де часто з'являються «важкі» діти.
Розрізняються наступні види неблагополучних сімей:
конфліктні,
аморальні,
педагогічно некомпетентні і асоціальні сім'ї.
Існують і варіанти виховних ситуацій, які сприяють появі поведінки, що відхиляється:
  • відсутність свідомого виховного впливу на дитину;
  • високий рівень придушення і навіть насильства у вихованні, вичерпний себе, як правило, до підліткового віку;
  • перебільшення з егоїстичних міркувань самостійності дитини;
  • хаотичність у вихованні із-за незгоди батьків.
    •   Серед обставин, що сприяють появі «важких» дітей, відзначає сімейні травми: конфлікти в сім'ї, брак любові батьків, смерть одного з них, батьківську жорстокість або просто непослідовність виховання, перебування у дитячому будинку і т.д.
 Найважливіша роль у цій справі соціалізації та попередження розвитку девіантної поведінки повинна належати школі:
  • по-перше, в школі дитина проводить значну частину часу, взаємодіє з дорослими і однолітками, тобто засвоює багато норм поведінки в соціумі;
  •  по-друге, саме школа є основним офіційним інститутом виховання, через які транслюються прийняті в суспільстві норми, правила, моральні цінності і т.д.;
  •  по-третє, професійний колектив школи (вчителя, психологи та соціальні педагоги) - це фахівці не тільки в галузі викладання певних предметів, але ще й в області виховання і розвитку особистості.
 Використовуючи ті чи інші прийоми і методи педагогічного впливу в корекційній роботі з молодим «девіантом», необхідно враховувати і те, що методи виправлення особистості впливають як на свідомість, почуття, поведінку, так і на розвиток особистості в цілому. Комплексне застосування методів робить їх засобом перебудови особистісної системи підлітків.  Існує чотири групи методів, спрямованих на виправлення відхиляється поведінки особистості:
- метод руйнування негативного типу характеру (метод «вибуху» та метод реконструкції характеру);
- метод перебудови мотиваційної сфери та самосвідомості:   а) об'єктивного переосмислення своїх достоїнств і недоліків;   б) переориентировке самосвідомості;  в) переконання; г) прогнозування негативної поведінки; - метод перебудови життєвого досвіду:   а) розпорядження; б) обмеження; в)перенавчання; 
г) переключення; д) регламентації способу життя;
- метод попередження негативного та стимулювання позитивної поведінки: а) заохочення і покарання; б) змагання; в) позитивної перспективи.
Окрім зазначених, виділяють також специфічні (або психотерапевтичні) методи психокорекції відхилень у поведінці підлітків: сугестивні та гетеросугестивні методики, які побудовані на педагогічному – та самонавіюванні; дидактичні методи психокорекції, які включають роз’яснення, переконання та інші методи логічно-аргументованого впливу, метод «сократичного діалогу», методи навчання саногенному мисленню тощо.  Однією з найефективніших форм роботи з підлітками, схильними до девіацій у поведінці, є групові психокорекційні заняття, на яких членами групи і ведучим розігруються складні для присутніх дітей ситуації. Внаслідок цього виникає можливість обговорювання шляхів розв'язання проблеми найвідповіднішою мовою – мовою реальної поведінки.Адже підліток неодноразово спостерігає відтворення в різноманітних варіантах важкої для нього ситуації, внаслідок чого зростає його здатність об'єктивного її сприймання і розпізнавання в реальному житті, засвоєння адекватних способів поведінки. Важливо тільки, щоби такі підлітки не сприймали інших членів групи як засіб для досягнення своїх цілей, а вчилися їх слухати і розуміти та співпрацювати з ними. При індивідуальній роботі з підлітками дітей слід орієнтувати на усвідомлення і уточнення цілей їх діяльності, навчити ставити ті реальні цілі, що повною мірою дозволять їм реалізувати себе як особистість у позитивно спрямованій діяльності, навчити різноманітним засобам самоконтролю, розпізнавання ситуацій, що адресовані «слабким місцям» підлітків для досягнення накреслених цілей, навчити сприймати іншу людину як партнера тощо. Такий підхід сприятиме поступовій орієнтації підлітка на самовиховання як важливий чинник попередження девіантної поведінки в майбутньому.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас