Ім'я файлу: _disertacia_Gorodilovs'ka_Olena,_grupa_LA_z91mp_2_1.docx
Розширення: docx
Розмір: 418кб.
Дата: 14.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
534110.rtf
Амортизаційна-політика-підприємства-ПАТ-«МК»-«Азовсталь».docx
Розширення: docx
Розмір: 418кб.
Дата: 14.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
534110.rtf
Амортизаційна-політика-підприємства-ПАТ-«МК»-«Азовсталь».docx
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Для нашого дослідження становить інтерес саме метафора, яка функціонує в різних стилях, зокрема науково-технічному, публіцистичному і художному для порівняння функціонування метафори у кожному із зазначених стилів, розкриття її функцій і способів перекладу на рідну мову.
Метафора відіграє велику роль у мові і мовленні, так як виконує пояснювальну, номінативну, семантичну, емоційно-оцінну і прагматичну функції.
Критерії класифікацій метафори визначаються своєрідністю планів змісту та виразу, а також залежністю від контексту і функціональною специфікою метафоричних знаків. Метафори можуть аналізуватись не лише за будь-яким одним, але й за різного роду комбінаціям розглянутих вище критеріїв. Авторська метафора, яка відрізняється своєрідною новизною, несе у собі індивідуальний стиль автора, який містить оригінальну інформацію. Використовуючи назву предмета відносно іншого, автор підсилює експресивність в емфатичність висловлювання. Через метафору автор підкреслює індивідуальність певного предмета, особи чи явища, передає їх неповторність через порівняння з іншими предметами, особами чи явищами за допомогою спільної ознаки чи сукупності ознак.
В цьому розділі ми розглянули визначальні риси метафори, навели традиційні класифікації, у основі яких лежать різні критерії виокремлення певних видів метафори, провели огляд концепцій, які розкривають сутність метафори, її функції в мові. Наступним кроком у нашому дослідженні став аналіз функціонування різновидів метафори у науково-технічному, публіцистичному і художньому стилях, ми розкрили специфіку її використання і особливості відтворення.
РОЗДІЛ ІІ
СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ МЕТАФОР У НАУКОВО- ТЕХНІЧНОМУ, ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТА ХУДОЖНЬОМУ СТИЛЯХ
Особливості відтворення метафори в науково-технічному стилі
Використовуючи метафори в мові науки, інтерпретація наукового дискурсу стає легшою, і тому дозволяє розглянути це явище під кількома кутами і в порівнянні з іншими явищами дозволяє побачити динаміку їх розвитку. Метафора вводить в дію особливі сценарії, де відображається попередній досвід індивіда, який був отриманий в інших галузях знань. Тому, утворені нові фреймові зв’язки виконують велике евристичне навантаження. Така активізація подібних сценаріїв значно полегшує індивіду ідентифікацію об’єктів і ситуацій, а також створює можливість для прогнозу розвитку подій, полегшує розуміння внутрішніх зв’язків явищам [2, с. 221].
Під час аналізу і порівняння різні наукові термінології можна повніше і конкретніше з’ясовувати значення метафори при формуванні в становлення термінологічних систем, визначати загальне, окреме та специфічне в терміносистемах природних та гуманітарних наук.
Вивчення процесу породження наукових текстів та їх основних мовних одиниць засвідчує, що в основі такого процесу часто лежить механізм метафоризації.
До основних стильових ознак наукового стилю відносять такі: пояснення причинно-наслідкових відношень, узагальненість, ясність і об’єктивність викладу, логізована оцінність, абстрагованість, підкреслена логічність, однозначність і точність, переконливість, доказовість, аналіз, аргументація, синтез, висновки та ін. До ознак наукового тексту відносять чітку, логічну структуру, проблемність, термінологічність, об’єктивність викладу, діалогічність, комунікативність, зв’язність, цілісність, членованість, гіпотетичність, інформаційну, логічну, емоційно-оцінну, спонукальну насиченість, завершеність тощо. Дані нормативні
риси наукового стилю співвідносять із мовленнєвими вміннями дослідника, які є важливими у побудові наукового тексту.
Кожному підстилю та жанру із збереженням основних ознак характерні свої особливості використання мовних засобів. Науковому підстилю властиві інтернаціональні загальнонаукові терміни; науково-популярному – елементи художнього мовлення (порівняння, епітети, метафори), для зацікавлення читача; науково-навчальному – доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованість на активізацію мислення учня, поступове, послідовне уведення термінологічної лексики.
Теорія метафори містить достатньо підстав для розгляду її як одної із лінгвістичних універсалій та основного засобу формування наукового уявлення про реальну дійсність. Дослідник Ф. де Соссюр зазначає, що пошук загальних закономірностей є високим боргом термінологів, з яких через чисту дедукцію можна отримати картину народження термінів-метафор [38, с.20].
Велика кількість метафоричних термінів, з точки зору джерела метафоризації, з’являються завдяки екстралінгвістичним чинникам: розвитку комп’ютерних технологій; процесам глобалізації; орієнтації на західну економіку, ідеології та культурі.
У порівнянні з українською в англійській мові регулярніше використовують як джерело метафоризації лексику професійної, фінансової, економічної, політичної сфер (пор.: bot herder (букв.: паразитуючий пастух) «хакер, із злим наміром контролюючий велику кількість комп’ютерів, що несуть просочування інформації»; designerdrug(букв.: дизайнер + наркотик) «копія забороненого наркотику, на яку не накладається заборона»; designer baby (букв.: дизайнерське немовля) «дитина, при зачатті якого проводили відбір генів»; email bankruptcy(букв.: пошта + банкрутство) «необхідність видалити всі повідомлення у зв’язку з тим, що електронний ящик переповнений»; mining(букв.: гірська промисловість)
«дуже брудний, жахливий»; guerillagig(букв.: партизанська війна + кабріолет)
«виступ поп-музикантів в суспільних місцях».
В аналізі текстів наукової тематики бачимо, що більшість із таких є інформаційні за жанром. Характерна риса таких текстів – відносна сухість та лаконічність. Метафора у тексті такого стилю інформує аудиторію про наукові відкриття, винаходи і експерименти.
Метафоричний засіб в англійських науково-технічних текстах сприяє передаванню та сприйняттю інформації у доступнішій формі, привертає увагу читача до поставленої проблеми, і дозволяє автору у зрозумілішій формі обґрунтовувати правомірність поглядів, залучати читача до своїх міркувань [2, с.91]. З аналізу наукових текстів бачимо, що асоціативність метафоричних термінів не надає їм додаткової емоційності або експресивної забарвленості, а тому не суперечить одній із основних характеристик текстів науково-технічної літератури
– стилістичній нейтральності. Ці поняття допомагають досягти точності і ясності в розумінні через образне порівняння, на основі якого вони були утворені.
Основна лексична особливість науково-технічної літератури – це використання великої кількості термінів, в тому числі метафоричні терміни. Терміни-метафори, як бачимо з їх назви, поєднують в собі ознаки терміна, тобто слова, словосполучення, чи просто мовні знаки, які репрезентують наукове поняття спеціальної чи професійної сфери знань, і метафор – перенесень найменувань, що ґрунтуються на асоціації за схожістю. Особливість метафоричних термінів – образність, яка відіграє важливе значення в створенні необхідного комунікативного ефекту. Прагматичним аспектом перекладу є здатність створювати подібний ефект і викликати в рецептора прагматичне ставлення до повідомлюваного.
Потреба вживати метафору в науковому стилі викликана фактом, що коло припущень завжди є ширшим, чим інвентар наявних мовних засобів. В мові науки припущення, яке виражене метафорою, має за мету зображати об’єктивний стан речей. Метафора, яка виконує роль наукових термінів, виражає гіпотеза, що потребує верифікації. Проте, це стосується не усіх метафор, які функціонують в науковому стилі. Їх більша частина не є науковими термінами в чіткому сенсі та
виражає найзагальніші поняття, потрібні для наукових досліджень, і набуває конкретного змісту в уточненні.
Значення метафори полягає також у тому, що використовуючи старі слова з метою виконання нових функцій, ми отримаємо економію лексичних засобів мови, що автор використав у процесі створення нових переносних значень. В наукових працях метафора трапляється не дуже часто, переважно, вона охоплює поняття, утворене шляхом її переосмислення із інших галузей знання. У більшості випадків, метафори є частинами наукового опису через які формулюють додатковий коментар, пояснюють складні фрагменти тексту, що спрямовує увагу читача, у свою чергу, на змістові фрагменти, що авторові видаються особливо важливими.
Метафоризація у науково-технічних текстах є процесом, який веде до отримання нового знання про світ через використання уже існуючих в мові назв. Метафора утворює «місток» між лінгвістичним матеріалом та особистим досвідом читача, слугує сполучною ланкою між семантичними просторами адресанта та адресата. Метафори у науковому і науково-технічному дискурсах є одним із способів адаптації наукового тексту до сприйняття непідготовленого читача завдяки процесу популяризації знання, який містить процес обробки текстів, що спрямовані на полегшення їх сприйняття та розуміння реципієнтами. Такий процес супроводжується смисловим переходом із однієї реальності (переважно, теоретичної) в іншу (практичну реальність), та забезпечує розуміння метафор, які базуються на аналогіях.