Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
Кафедра економіки та БА
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Бізнес-діагностика»
на тему «Особливості національної економічної культури»
Виконала студентка гр. Е.мдн-21р Северин Д. В. ______________
Перевірив викладач Завдов’єва Ю. М. ______________
Суми 2023
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. Загальна характеристика національної економіки 3
1.1. Національна економіка, як об’єкт дослідження 3
1.2. Структура національної економіки 7
1.3. Функції національної економіки, як культури 21
1.4. Сфера національної економіки 22
Розділ 2. Національна економіка, як культура 24
2.1 Поняття культури 24
Поняття "культура" в даному випадку визначається як стала сукупність ціннісних орієнтирів і поведінкових стереотипів, прийнятих даній країні та групі країн і засвоєних особою. 24
2.2. Параметри культури, що впливають на міжособисті стосунки 25
Розділ 3. Особливості національної економічної культури 29
3.1. Критерії оцінки економічної культури 29
3.2. Основні складові економічної культури 30
3.3. Особливості створення та розвитку економічної культури в Україні 33
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
ДОДАТКИ 39
Характеристика типів національної корпоративної культ 39
ВСТУП
Актуальність теми. Національна економіка являє собою історичну систему відтворення країни, яка ґрунтується на використанні наявних національних ресурсів та забезпечує реалізацію національних економічних інтересів та функціонує за особливими законами економіки. Поняття економіки, в останні роки, визначається в широкому та в вузькому значенні. Особливу роль в національній економіці відіграє культура, в якій вона розвивається.
Економічна культура є більш широким поняттям, ніж поняття «економічна свідомість». Остання часто розглядається як одна з форм суспільної свідомості, що виникає як відображення соціально-економічних умов буття, і означає суб’єктивний світ економічного, тобто вона передбачає установки, орієнтації, цінності, мотивації, уподобання і ін. Але економічна культура, крім елементів суб'єктивного світу, охоплює й такі компоненти, як норми й діючі правила гри, моделі масової економічної поведінки, вербальні реакції, економічну символіку та знакову систему, які виражаються не тільки словесно, але й іншими засобами та формами.
Економічна культура є більш широким поняттям, ніж поняття «економічна свідомість». Остання часто розглядається як одна з форм суспільної свідомості. Економічна культура, крім елементів суб'єктивного світу, охоплює й такі компоненти, як норми й діючі правила гри, моделі масової економічної поведінки, вербальні реакції, економічну символіку та знакову систему, які виражаються не тільки словесно, але й іншими засобами та формами.
Об’єктом курсової роботи є економічна культура в Україні.
Метою курсової роботи є пізнання особливостей національної економічної культури, закріплення отриманих знань.
Курсова робота складається з 39 сторінок, 1 схеми, 1 додатку та 20 використаних джерел.
Розділ 1. Загальна характеристика національної економіки
1.1. Національна економіка, як об’єкт дослідження
Закономірності виробництва, поділу, реалізації та обміну економічних надбань завжди цікавили людей через те, що це прямо пропорційно впливає на добробут населення.
Та чи інша система суспільного відтворення, взаємозв'язок галузей, регіонів, форм суспільної праці і його поділу між альтернативними варіантами діяльності знаходилися в центрі уваги економістів, політиків, соціологів в різних країнах практично з самого початку виникнення національної держави.
Історичний процес розвитку господарств був достатньо тривалим та призвів до створення національних економік на нашій планеті, синтез між якими визначається ландшафтом модернізованої глобальної економічної дійсності.
Національна економіка представляє собою економіку однієї цілісної держави, в якій інтегруються багато компонентів:
природні;
технологічні;
науково-технічні;
організаційні;
культурні;
соціальні;
економічні;
духовні.
Навколишні ресурси, люди зі своїми потребами, способи організації виробництва і розподілу готової продукції складають макроекономічне середовище діяльності бізнесу, функціонування держави і повсякденному житті індивідів. Професійні економісти здійснюють свою діяльність в межах створення та підтримання ефективних компонентів, що сприяють досягненню максимального благополуччя населення держави.
Для того, щоб розуміти, чому елементи можуть робити позитивний або негативний вплив на населення, обов’язково потрібно спочатку проаналізувати всі ключові моменти інструментарію аналізу господарств та визначити головні ідентифікатори стану економічного середовища.
Економічна теорія демонструє, що однакового економічного результату можна досягти різними шляхами. І питання полягає не в тому, чи можемо ми досягти його, а в тому, скільки нам це коштуватиме. Чи зможемо ми в силу цього насолоджуватися отриманим результатом.
Тому можна сказати, що роль теорії національної економіки полягає в селективному явищі, у виборі найважливіших факторів реальності, основних елементі, що можуть запустити кардинальні зрушення ситуації. Економічна теорія, як наука, допомагає усвідомити, які проблеми існують за межами прикладного світу та пропонує своє обґрунтування глобального сенсу економічної діяльності держави.
Спеціалісти вважають, що всі економічні ситуації прагнуть до рівноваги. Її можливо досягти при умові, якщо економічні агенти не мають стимулів змінювати свою поведінку. Наприклад, учасники економічного процесу мають жагу до змін в економіці, то вона створюють тиск та рушійну силу економіки. Через це, ситуація повинна змінитися. Швидкість і напрямок зміни будуть залежати від сили натиску, т. Е. Від того, яке число учасників економіки невдоволено ситуацією, що склалася. Невеликий відсоток невдоволення, більше всього, що присутній в галузях та ринках практично завжди. Невелике невдоволення, мабуть, присутній в галузях і на ринках практично завжди. Незадоволення деяких економічних агентів врівноважується невдоволенням інших економічних агентів в іншому економічному напрямку. Якщо число невдоволених підвищується, це здатне спровокувати кардинальні перевороти в економіці. Тоді ми можемо зазначити про зміну однієї рівноваги іншим та перехід рівноваги на новий рівень.
Відомо, що в економіці все ринки взаємопов'язані. Споживчий попит залежить від смаків і доходів споживачів. Доходи в свою чергу визначаються продуктивністю факторів виробництва і рівнем цін. Ціни пов'язані з попитом на ресурси і з їх пропозицією. Попит на фактори виробництва залежить від технології і попиту на кінцеві товари, який схильний до впливу доходів і смаків споживачів. Підвищення цін в будь-якому випадку зменшує дохід споживача, неминуче веде до зміни рівноважних цін на ряд інших об’єктів споживання. Якщо на одному з ринків не досягнутий стан рівноваги та ціни продовжують коливатися, то рівноваги не буде ні на ринку. Рівновага можливо тільки на всіх ринках одночасно, як загальне рівновагу. Загальна економічна рівновага є такий стан економіки, коли всі ринки одночасно знаходяться в рівновазі, а кожен суб'єкт максимізує свою цільову функцію, тобто досягає своєї мети.
У національній економіці є два типи рівноваги:
часткове;
загальне.
Під частковою рівновагою мають на увазі рівновагу, що складається на окремому ринку. При частковій рівновазі не врахована, як зміна ціни одного блага впливає на ціни інших благ. При ігноруванні виникає ефект зворотного зв'язку.
Ефекти зворотного зв'язку – це наслідки зміни цін і обсягів благ на даному ринку у відповідь на викликані тут зміни цін на взаємопов'язаних ринках.
Як відомо, всі ринки знаходяться у тісній взаємодії, тому зміни в попиті чи пропозиції одного ринку впливають на рівноважні ціни та обсяги реалізації всіх ринків. Окрім аналізу часткової рівноваги фахівці обов’язково мають виконати аналіз загальної рівноваги.
Загальна рівновага – це система взаємопов'язаних цін, що забезпечує одночасне рівність попиту і пропозиції на всіх ринках.
Зазначимо, що загальна рівновага – скороминущий момент, що характеризує ідеальний стан національної економіки. Та в цілому економіки, як культури.
Рівновага на ринку розглядається, як довгострокова та короткострокова. Тривалість періодів різна для різних економічних агентів.
Рівновага визначається ефективним поєднанням обсягів, ціни (а також розподілу ресурсів), яке влаштовує всіх економічних агентів.
Таким чином, ринкова рівновага - це точка збігу (перетину) інтересів продавців і покупців (або інших учасників ринку). Будь-які вольові зміни однієї зі сторін призводять до хвилеподібною, нерідко протилежного, реакції іншого боку, і після деякої кількості таких послідовних дій і протидій ринок повертається в рівноважний стан.
Існує декілька визначень рівноваги в національній економіці:
збалансованість основних параметрів економіки, що виникає в результаті взаємодії всіх ринків;
ситуація, коли в учасників господарської діяльності немає стимулів до зміни свого становища;
ситуація, коли внутрішній ринок товарів і послуг знаходиться в стані, при якому сукупна пропозиція при даному рівні цін дорівнює сукупному попиту;
ситуація, коли зміна попиту (і (або) пропозиції) на одному ринку впливає на рівноважні ціни і обсяги продажів на всіх ринках.
Ідея рівноваги в економіці бере свій початок в роботах еко- стов-класиків. А. Сміт вважав, що в умовах вільного взаємодії виробників і споживачів діє не хаос, а економічний порядок індивідуумів, які мають інтереси особистої вигоди, який призводить до встановлення загальної рівноваги, вигідного для всіх.
Функціонування національної економіки та реалізація рівноваги відбуваються при виконанні наступних передумов:
наявність загального економічного простору і територіальної цілісності;
використання єдиних технологій в рамках загальної матеріально-технічної бази виробництва;
підпорядкування єдиному законодавству; використання єдиної грошової одиниці для економічних розрахунків;
наявність тісних господарських зв'язків між економічними суб'єктами на основі переваг поділу праці;
однакове розуміння «правил гри» - переважаючих норм і правил ведення бізнесу, взаємодії бізнесу і влади.
Економіку будь-якого регіону держави об'єднує в єдиний національний економічний комплекс єдність трьох ключових компонентів економічної системи:
території;
фінансово-кредитної системи;
3. юридичної та інституційної систем.
В межах національної економіки реалізуються всі форми державного управління, повноваження, права та відповідальність суб’єктів економічної культури. Національна економіка, як культура передбачає певний формат освоєння навколишнього середовища та користування природних ресурсів.
1 2 3 4 5 6