1   2   3
Ім'я файлу: курсова психологія.doc
Розширення: doc
Розмір: 273кб.
Дата: 28.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx
Конфуцианство.doc
ZMIST2.docx
1111 Методологія та методи наукового дослідження.ppt
Кримінально- процесуальне право.docx
Історичне есе на тему Соціально-економічне та політичний розвито
Історична довідка про Тараса Шевченка.docx
службова Никифорову.docx
Zubchaste_koleso.docx

ДОДАТОКЕМіС2.docx
ФБ_КП_ЦарікС.О._(fixed) (1).doc
21.pdf
Хоменко Поради батькам при запинках в мовленні у дітей.docx
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
1 ENDOCRINE SYSTEM.docx
Задачи похідна.docx
цуацаца.rtf
case-tehnologiya-rozroblennya-vimog-do-programnogo-zabezpechenny
gosudarstvennoe_i_municipalnoe_upravlenie-shpargal.pdf
текст доклада ъ.docx
Bedyukh_Yuliya_Oleksandrivna_Mm-21.docx.pdf
Типи календарів.docx
Реферат 2629.docx
пояснююча записка111.doc
Зміст практики.doc
Основи автоматики. Лекція 2.docx
Особливості організації інклюзивного навчання.docx
Практичне завдання_1.docx
Контрольні запитання ЛР № 8.docx
2 питання.rtf
Документ Microsoft Office Word.docx
kazedu_179257.docx
Рожков_Ниссенбаум_ТЧМК_лекции.doc
Курсова_робота_Пасевич_Аліна,_ЮД_046,_1_курс.docx
1 (1).docx
конспект заняття.docx
d71d73ee90c56_1797715607_1707122403.doc
ГЛАВА 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ ТИПОМ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
2.1 Організація та методи дослідження

Питання особистісного розвитку студента та формування його готовності до майбутньої професійної діяльності є ключовими у теорії та практиці вдосконалення роботи сучасного вищого навчального закладу [3, с. 4]. Особливої ​​актуальності вони набувають у зв'язку з тим, що в сучасному світі людині все частіше доводиться робити вибір у ситуації вимог, що постійно змінюються, в різних сферах життя. На тлі мінливої ​​суспільної картини, розхитування ціннісних орієнтацій та норм поведінки кожна людина змушена шукати опору для проходження свого життєвого шляху, для подолання життєвими труднощами: повсякденними, професійними, соціальними, локальними та глобальними, що призводять до різних кризових ситуацій.

Враховуючи сказане, сучасний студент-психолог для ефективного вирішення професійних завдань та розвитку в напрямку особистісного зростання повинен мати підвищені адаптаційні ресурси, в яких одним із провідних може стати їхня життєстійкість.

Різним психологічним аспектам особистісного розвитку студентів присвячено багато досліджень, зокрема й феномену життєстійкості.

Феномен життєстійкості студентів-психологів розглядався у контексті:

• осмислення студентами-психологами поняття «життєстійкість» [2];

• вивчення життєстійкості як особистісного фактора адаптації до умов навчання у ВНЗ [7];

• визначення динаміки життєстійкості студентів вишу [11];

• характеристики життєстійкості як особистісного ресурсу за умов вищої школи [9];

• специфіки життєстійкості як адаптаційного ресурсу іногородніх студентів-психологів [10];

• характеристики життєстійкості як ресурсу позитивного розвитку особистості студентів-психологів [4];

• зіставлення життєстійкості іногородніх студентів-першокурсників із життєстійкістю першокурсників, які навчаються у рідному місті [8];

• визначення динаміки рівня життєстійкості у студентів педагогічного вузу [6] та ін.

Разом з тим незважаючи на значущість та змістовність проведених досліджень, проблема життєстійкості та її компонентів, особливо стосовно студентів-психологів, ще мало вивчена. Залишається не розкритою динаміка життєстійкості студентів-психологів у процесі навчання за фахом.

Метою проведеного нами дослідження було встановлення особливостей життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів, залежно від курсу навчання.

Вибір саме такої мети обумовлений тим, що визначення відмінностей у вираженості життєстійкості студентів-психологів необхідне для розуміння динаміки явища даної особистісної властивості у період навчання студентів-психологів за спеціальністю, а також розробки практичних заходів щодо підвищення життєстійкості студентів-психологів, включаючи реалізацію ними здатності приймати життєві виклики, знаходити способи вирішення життєвих труднощів та активізувати свої ресурсні можливості.

Завдання дослідження формулювалися в такий спосіб:

1) вивчити виразність загальної життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів I-IV курсів;

2) порівняти виразність загальної життєстійкості у студентів-психологів залежно від курсу навчання;

3) з'ясувати, чи існують суттєві відмінності у вираженості компонентів життєстійкості у студентів-психологів залежно від курсу навчання;

4) визначити домінуючий компонент життєстійкості студентів-психологів, залежно від курсу навчання.

Ми висунули три дослідні гіпотези:

1) будуть спостерігатися відмінності у вираженості загального показника життєстійкості студентів-психологів I-IV курсів: у зв'язку зі специфікою здобутої освіти життєстійкість студентів-психологів підвищуватиметься від I курсу до IV курсу;

2) ступінь виразності компонентів життєстійкості у студентів-психологів відрізнятиметься залежно від курсу навчання;

3) провідним компонентом у структурі життєстійкості студентів-психологів, незалежно від курсу навчання, буде залученість.

Таким чином, ми сконцентрували свою увагу на виявленні відмінностей у рівні виразності загальної життєстійкості студентів-психологів I-IV курсів навчання, а також відмінностей у виразності її компонентів (в потяг, контроль, прийняття ризику).

Вибірку нашого дослідження склали 67 студентів віком від 17 до 23 років (5,97 % - юнаки, 94,03 % - дівчата, середній вік - 19,72 років), які навчаються за напрямом «Психолого-педагогічне утворення» та профілю «Психологія освіти». Малий обсяг вибірки пояснюється нечисленністю академічних груп.
2.2 Опис та аналіз результатів дослідження

Насамперед ми проаналізували дані, отримані за допомогою тесту життєстійкості на всій вибірці студентів-психологів (табл. 1).

Таблиця 1

Результати вивчення життєстійкості та її компонентів

у вибірці студентів-психологів (N=67)

Показники

Вибіркові значення

Стандартизовані значення

М

σ

М

Σ

Загальна життєстійкість

76,52

19,96

80,72

18,53

Залучення

34,27

8,95

37,84

8,08

Контроль

25,57

8,70

29,17

8,43

Прийняття ризику

15,84

4,87

13,91

4,39


Вибіркові середні та стандартні відхилення близькі до значень, отриманих у ході стандартизації тесту життєстійкості. При цьому відзначимо низку несуттєвих відхилень. Значення загальної життєстійкості студентів-психологів у вибірці нижче (76,52 бала), ніж стандартизоване значення (80,72 бала). Аналогічні розбіжності (у напрямку зниження середніх значень за вибіркою) виявляються за такими показниками загальної життєстійкості, як залучення (34,27 бала) та контроль (26,57 балів). Щодо показника прийняття ризику, то відзначимо перевищення вибіркового середнього (15,84 балів) над стандартизованим середнім (13,91 балів).

У дослідженні життєстійкості у студентів-психологів інтерес представляло вивчення впливу курсу навчання на виразність життєстійкості та її компонентів (залучення, контроль та прийняття ризику). З цією метою ми використали однофакторний дисперсійний аналіз. Результати дисперсійного аналізу представлені у табл. 2. Оцінка результатів однофакторного дисперсійного аналізу дозволила виявити значні відмінності (p=0,05) у вираженості узагальненого показника життєстійкості залежно від курсу навчання.

Таблиця 2

Результати дисперсійного аналізу для визначення впливу курсу навчання на загальну життєстійкість студентів-психологів І-ІV курсів

Показник

Сума квадратів

Ступені

свободи


Середня сума

квадратів

Рівень

F-критерія


p-рівень

Курс навчання та життєстійкість


3623,3

3

1207,8

3,352

0,024

Помилка

22697,4

63

360,3








Порівняння середніх значень загальної життєстійкості студентів-психологів виявило значні відмінності між студентами-психологами I-IV курсів навчання. Дисперсійний аналіз показав, що студенти-психологи I курсу мають найнижчу виразність життєстійкості. У той самий час слід зазначити значне підвищення цього показника до II курсу навчання. Вторинне зростання узагальненого показника життєстійкості виявляється до IV курсу, хоча рівня II курсу цей показник не досягає.

Ці закономірності ми пов'язуємо зі специфікою адаптаційного процесу у студентів I курсу та мобілізацією особистісних ресурсів у зв'язку із завданнями випускного курсу у студентів IV курсу.

Далі ми розглянули відмінності у вираженості показників життєстійкості у студентів-психологів залежно від курсу навчання (рис. 3).


Рис.3 Середні значення компонентів життєстійкості студентів-психологів в залежності від курсу навчання

Ми, що зміна компонентів життєстійкості студентів-психологів йде у тому напрямі, як і зміна загальної життєстійкості. Студенти-психологи І курсу показали найнижчі значення за всіма компонентами життєстійкості (залученість, контроль, прийняття ризику) порівняно зі студентами-психологами ІІ-ІV курсів.

У найсприятливішому становищі, з погляду вираженості компонентів життєстійкості, перебувають студенти-психологи II курсу. Такі особливості життєстійкості та її компонентів у студентів-другокурсників ми пояснюємо загальним зниженням стресогенних факторів, рівень яких досить великий на I курсі (адаптація у новому освітньому середовищі) та IV курсі (стреси, пов'язані із завершенням процесу навчання у ВНЗ, майбутніми атестаційними випробуваннями, вибором місця роботи тощо).

Життєстійкість студентів-психологів усіх чотирьох курсів характеризується найбільшою вираженістю залученості. Найвищими значеннями залучення характеризуються студенти II курсу. Тобто для студентів-психологів II курсу більшою мірою, ніж студентам-психологам I, III та IV курсів, характерні встановлення різноманітних соціальних контактів, прагнення надавати та отримувати соціальну підтримку, включатися у вирішення життєвих проблем, почуття власної значущості та цінності у сфері соціального взаємодії.

Студенти-психологи II та IV курсу показали значно більшу вираженість прийняття ризику порівняно зі студентами І та ІІІ курсів. Цей компонент життєстійкості характеризує студентів-психологів II та IV курсу як стійких до негативно забарвлених ситуацій, здатних отримувати досвід із будь-яких ситуацій, неважливо позитивний чи негативний, схильних вважати, що отриманий ними досвід викликає необхідність нового способу дії.

За компонентом контролю нами не встановлені такі суттєві відмінності у виразності у студентів-психологів І-ІV курсів. Однак від І курсу до ІІІ курсу спостерігається позитивна динаміка контролю. До IV курсу відзначається незначне зниження вираженості контролю.

Компонент контролю до структури життєстійкості особистості характеризує студентів-психологів як переконаних у наявності причинно-наслідкових зв'язків між їхніми діями, вчинками, зусиллями та результатами, подіями, стосунками. Будучи переконаними в тому, що вони можуть вплинути на ситуацію, люди концентруються на виконанні завдання, що знаходиться не просто в рамках їх можливостей, а й на межі, вони ініціюють поведінку, прикладають зусилля, ставлять перед собою важкі цілі, не бояться нових, складних і незнайомих ситуацій .

Нижче наведено статистичні результати вивчення впливу фактора «курс навчання» на компоненти загальної життєстійкості (табл. 3).

Дані, наведені у табл. 3 дозволяють стверджувати, що фактор курсу навчання впливає на вираженість компонентів життєстійкості (залученість, контроль, прийняття ризику). Виявляються статистично значущі розбіжності у ступеня вираженості залученості (р=0,01) і ризику (р=0,01) залежно від курсу навчання. Не виявлено впливу курсу навчання на виразність контролю у структурі життєстійкості.

У зв'язку з отриманими даними (табл. 2, табл. 4) ми провели порівняльний аналіз виразності загальної життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів І-ІV курсів за допомогою апостеріорного критерію Дункана (табл. 5).

Таблиця 4

Результати дисперсійного аналізу(червоним виділено статистично значущий p-рівень)

Показники

Сума квадратів

Ступені

свободи


Середня сума

квадратів

Рівень

F-критерія


p-рівень

Курс навчання та залученість

939,35

3

313,12

4,549

0,006043

Помилка

4267,74

62

68,83







Курс навчання та контроль

181,95

3

60,65

0,7933

0,502258

Помилка

4740,17

62

76,45







Курс навчання та прийняття ризику

275,69

3

91,90

4,4905

0,006463

Помилка

1268,80

62

20,46








Таблиця 5

Порівняння життєстійкості та її компонентів у вибірці

студентів-психологів I-IV курсу(червоним виділено статистично значущий p-рівень)

Ознака

Умова(курс)

I

II

III

IV

Загальна життєстійкість

I




0,0151

0,1349

0,0513

II

0,0151




0,2755

0,5642

III

0,1349

0,2755




0,5670

IV

0,013

0,5542

0,5670




Залучення

I




0,0090

0,0643

0,0116

II

0,0090




0,3512

0,8652

III

0,0643

0,3512




0,4096

IV

0,0116

0,8625

0,4096




Контроль

I




0,2257

0,3679

0,4493

II

0,2257




0,7037

0,5845

III

0,3679

0,7037




0,8381

IV

0,4493

0,5845

0,9391




Прийняття ризику

I




0.0039

0,4159

0,0477

II

0,0039




0,0027

0,2914

III

0,4159

0,0027




0,1966

IV

0,0477

0,2914

0,1966




За допомогою критерію Дункана було виявлено значні відмінності у вираженості загальної життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів. Студенти-психологи II курсу мають значно більш вираженими шкалами загальної життєстійкості (р = 0,05), залучення (р = 0,01) та прийняття ризику (р = 0,01), ніж студенти I курсу. У студентів-психологів II курсу статистично значуще вище показник ухвалення ризику (р = 0,05), ніж у студентів III курсу. Студенти-психологи IV курсу мають суттєво вищими показниками залучення (р=0,05) та прийняття ризику (р=0,05) порівняно зі студентами-психологами I курсу.

Таким чином, отримані дані дають можливість подати особливості життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів І-ІV курсів навчання. Вони доповнюють сучасні уявлення про феномен життєстійкості у студентський період та можуть бути корисними при побудові програм соціально-психологічного супроводу студентів вузу. Більшою мірою результати дослідження становлять цінність для організації соціально-психологічного супроводу студентів-психологів першокурсників та студентів-психологів випускних курсів у зв'язку зі специфічними особливостями проявами ними загальної життєстійкості та виразності окремих її компонентів.
2.3. Висновки до другого розділу

Узагальнюючи результати проведеного дослідження життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів І-ІV курсів навчання, можна зробити такі висновки.

1. Загальна життєстійкість та її компоненти мають різну виразність у студентів-психологів залежно від курсу навчання.

2. Життєстійкість студентів-психологів має різноспрямовану динаміку: зростає від I курсу до II курсу, потім до III курсу знижується і знову зростає до IV курсу.

3. У студентів-психологів II курсу більш виражені загальна життєстійкість та її компоненти (залученість, контроль, прийняття ризику), ніж у студентів І, ІІІ та ІV курсів.

4. Існують суттєві відмінності у ступені вираженості компонентів життєстійкості студентів-психологів залежно від курсу навчання. Залучення і прийняття ризику у структурі життєстійкості мають різний ступінь прояву у студентів-психологів I-IV, на відміну контролю.

5. Спільним у характеристиці життєстійкості студентів-психологів І-ІV курсу є статистично незначна вираженість контролю.

ВИСНОВКИ

Під час проведення нами дослідження нами було вивчено психологічну літературу з тем етнопсихології, етнічної ідентичності, питання життєстійкості та співвідношення даних показників у індивідів з позитивною та негативною етнічною ідентичністю. Були виділені думки різних авторів щодо цих питань, після чого ми виділили їх найбільш значні частини. У результати ми теоретично виділили та описали структуру етнічної ідентичності, простежили та описали історичний розвиток розуміння даного етнопсихологічного феномену. Ті самі заходи були проведені з поняттям «життєстійкість». Зрештою ми вибрали ті напрями дослідження цих феноменів, на яких засновували наше дослідження.

На початку дослідження нами було висунуто гіпотезу відмінності показників життєстійкості у студентів, які мають різний тип етнічної ідентичності.

Життєстійкість – сукупність ціннісних установок та диспозицій, що дозволяє сформулювати позитивний життєвий проект, раціонально оцінити існуючі та потенційні ресурси, актуалізувати раціональні потреби та позитивно адаптуватися у заданих умовах.

Життєстійкість лише на рівні психіки та діяльності можна визначити системою цінностей, і навіть індивідуальних сенсів індивіда. Тим самим це узгоджується з позицією С.Л. Рубінштейна, який стверджує те, що в основі розвитку особистості лежить постійне входження та подолання труднощів на шляхах вищих цінностей.

Цінності та сенсожиттєві орієнтації, становлять формуючий компонент психологічної та соціальної культури етносу, будучи зафіксованими в культурі, властивій даному етносу.

Етнічна ідентичність у свою чергу є ефективним засобом підвищення життєстійкості через отримання позитивних установок, а також збільшення ступеня відповідальності та усвідомленості за свої дії. За відібраними методиками ми провели дослідження особливостей життєстійкості у респондентів із позитивною та негативною етнічною ідентичністю. Нашу вибірку ми поділили на 2 групи: група з позитивною та негативною етнічною ідентичністю. Далі, ми порівнювали рівень життєстійкості у кожної групи.

Респонденти з позитивною етнічною ідентичністю характеризуються толерантним ставленням до своєї та інших етнічних груп. Вони найефективніше встановлюють контакти з іншими людьми, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Також позитивна етнічна ідентичність є детермінантою розвитку життєстійкості індивіда. Іншими словами, позитивна етнічна ідентичність дозволяє індивіду використати ресурс, що накопичується попередніми поколіннями, використовувати копінг-стратегії, що ґрунтуються на досвіді попередніх поколінь.

Індивіди з позитивною етнічною ідентичністю відрізняються високим рівнем відповідальності та міжнародним локусом контролю. Також, за допомогою прийняття культурних особливостей та цінностей, властивих певному етносу, індивід отримує можливість використовувати попередній досвід для мети та пошуку своєї ролі в житті. Таким чином, розвиток життєстійкості дозволяє індивіду більш усвідомлено ставитися до життя, ставити цілі і домагатися їх. Такий індивід найбільш ефективно виконує свою діяльність, при цьому отримуючи від неї більше задоволення, ніж людина, яка не використовує свою етнічну ідентичність як ресурс.

Респонденти з високими показниками сенсожиттєвих орієнтацій, такими як залучення, контроль та прийняття ризику, найчастіше ведуть найбільш усвідомлений спосіб життя, найбільш залучені до своєї діяльності та несуть відповідальність за виконувані дії.

Високий рівень життєстійкості забезпечує адаптивний та розвиваючий потенціал особистості, що веде до стабільного перебігу психічних процесів, а також гармонійного розвитку особистості в процесі онтогенезу. Життєстійкість забезпечує найбільш ефективне впорання зі стресовими ситуаціями та подолання життєвих труднощів у різні життєві періоди та кризи індивіда.

Респонденти з низькою етнічною ідентичністю мають нижчі показники життєстійкості, у зв'язку з неможливістю використовувати ресурси, що дає належність певному етносу. Він не вміє ідентифікувати себе з певною групою, що у свою чергу не дозволяє йому ефективно комунікувати і вибудовувати взаємовигідні відносини.

Підбиваючи підсумки, ми можемо сказати, що наша гіпотеза підтвердилася. Позитивна етнічна ідентичність сприяє високому рівню життєстійкості, що дозволяє ефективно долати життєві труднощі, і навіть вести найбільш осмислений спосіб життя і найефективніше вибудовувати діяльність індивіда.

Практична значимість нашого дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів щодо питань, пов'язаних з життєстійкістю, а також смислової сфери індивіда.

Матеріали дослідження можна використовувати у роботі психолога підвищення рівня життєстійкості у студентів, у вигляді формування позитивних типів етнічної ідентичності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер А. Практика та теорія індивідуальної психології. - М., 1995.

2. Петраков Б.Д., Основні закономірності поширеності психічних хвороб у сучасному світі //Матеріали XII з'їзду психіатрів. М., 1995. С. 98-99.

3. Психологічний портал Any Psy [електронний ресурс]:
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас