Відокремлений структурний підрозділ
«Сарненський педагогічний фаховий коледж
Рівненського державного гуманітарного університету»
Циклова комісія викладачів музики з методикою навчання та гри на музичному інструменті
КУРСОВА РОБОТА
з методики музичного виховання
на тему: «Організація свят і розваг в закладах дошкільної освіти за народними традиціями»
студентки 4 курсу Б-41 групи
спеціальності 012 Дошкільна освіта
Ірини Швець
Керівник:
викладач методики музичного виховання, гри на музичному інструменті
Анжела МЕЖАНОВА
Оцінка:___________
Члени комісії:
___________Світлана СПІВАК
___________Микола МЕЧКАЛО
___________Світлана ПЕРШАКОВА
___________Анжела МЕЖАНОВА
Сарни - 2021
Зміст
ВСТУП................................................................................................3-5
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У НАВЧАННІ І ВИХОВАННІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ……………………………………………………6-32
Поняття міжпредметних зв’язків, їх значення та завдання……………………………………………………………………6-10
Основні напрями інтеграції основних занять для розвитку дошкільників, передбаченими програмою для закладів дошкільної освіти .…………………………………………………………………….11-20
Методичні рекомендації щодо правильного застосування міжпредметних зв’язків……………………………………………….....21-23
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ…………………………………………………………………24-32
2.1 Використання міжпредметних зав’язків між лініями розвитку дошкільників, визначених у провідних освітніх документах. Практична частина……………………………………………………………………24-32
ВИСНОВКИ...................................................................................33-35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..................................36-37
ДОДАТКИ......................................................................................38-80
ВСТУП
Кожна дня, кожної миті дитина росте і це є отією рушівною силою для здобуття нових навичок і знань. Кожного віковий період у житті дитини є фундаментом для наступного й відзначається провідними реакціями і змінами , що визначають її розвиток на певному етапі. [1; с.5]
І ось тут музика це є та провідна ниточка, яка супроводжує дитину постійно, особливо дошкільнят. І варто мудро скористатися силою музики, треба знати, як вона впливає на організм і психіку дитини. Потрібно добре розуміти, коли і який твір запропонувати чи то як основний, чи то для фону певного іншого виду діяльності.
Сучасна освіта знаходиться у постійному пошуку шляхів надання дошкільникам всіх необхідних знань, сприяння їх всебічному розвитку у процесі навчання. До шляхів розв’язання цієї проблеми належить використання міжпредметних зав’язків між лініями розвитку дошкільників, визначених у провідних освітніх документах.
Основними перевагами застосування міжпредметних зв’язків є те, що вони:
cприяють розвитку інтелектуальних нахилів та здібностей дошкільників;
розвивають інтерес до вивчення предметів;
активізують пізнавальну діяльність дітей;
роблять знання дошкільників свідомими і системними.
Теоретичні засади освіти, побудованої на інтегрованій основі закладено ще у науковій спадщині Д. Д’юї, С. Т. Шацького, М. М. Рубінштейна. Ефективні шляхи реалізації міжпредметних зв’язків обґрунтовано у наукових доробках І. Л. Бім, С. У. Гончаренка, Т. В. Зубенко та інших.
Проте, проблема реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні дітей дошкільного віку в цілому та у навчанні їх музики зокрема, не знайшла достатньої уваги у наукових доробках сучасних вчених.
Музика допомагає найкраще організувати заняття, підвищити їх щільність. Звільняючи вихователя від регулювання темпу ритму вправ, від рахунки, вона дозволяє сконцентрувати його за педагогічному процесі, поясненнях, індивідуальних вказівки і допомоги, виправленні помилок у процесі виконання вправ.
Музичний супровід дозволяє домогтися як високої чіткості і правильності, так і пластичності, виразності рухів. Багато в чому цьому сприяють рухові імпровізації дітей на різні теми відповідно до ритму і характеру музики.
Музика вносить позитивну релаксацію під час занять фізичної культури, дає змогу провести навчальну "інтеграцію”, яка є запорукою розвитку стійкої, довготривалої загартованості. Вона є основою того, що нейтралізує, пом`якшує промислові й транспортні шуми сучасних мегаполісів, тому її успішно можна використовувати з метою зниження збудження, приведення людини в спокійний стан[1, с. 23].
Отже, актуальність зумовила вибір теми роботи «Міжпредметні зв’язки у вихованні та навчанні дошкільників». .
Метою курсової роботи є пошук можливостей реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні дітей дошкільного віку музики.
Об'єкт дослідження: музика як важливий елемент у кожного виду занять дошкільників.
Предмет дослідження: музика як засіб активізації навчальної діяльності дітей під час міжпредметних зв’язків.
При написанні курсової роботи ставилися наступні завдання: розкрити значення музики для психологічного і фізичного розвитку дітей дошкільного віку;
розглянути структуру та зміст музики під час міжпредметних зв’язків, форми її проведення;
проаналізувати особливості проведення ранкової гімнастики, занять з фізичного розвитку, мовленнєвого розвитку і культури мовленнєвого спілкування, ліплення, аплікації, конструювання, ознайомлення з довкіллям та природою, з математики , художньої літератури та ігрової діяльності з музикою з дітьми різних вікових груп.
Гіпотеза дослідження: використання музики в поєднанні з іншими заняттями, такими як, математика, ранкова гімнастика, фізична культура, ознайомлення з природою, малювання, аплікація, розвиток мовлення дають нам велику пізнавальну активність дітей, для засвоєння знань, умінь та навичок.
Практична значимість курсової роботи в тому, що даний матеріал може бути використаний при підготовці до проведення різних занять в поєднанні з музикою в дошкільному закладі.
Методи дослідження: теоретичне обґрунтування літератури, вивчення педагогічних науково-популярних журналів.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У НАВЧАННІ І ВИХОВАННІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
1.1 Поняття міжпредметних зв’язків, їх значення та завдання
Кожного дня дитина відвідує дошкільний заклад, тобто значну частину свого дитинства проводить там. Кожного ранку батьки ведуть в садочок із надією, що дитину будуть виховувати і навчати тільки найкращому. У наш час вихователь має бути творчим, креативним, щоб зацікавти кожну дитинку і змогти розвиватися правильно і вбирати в себе лише потрібні знання.
Вихованці у дошкільному закладі мають певні основні психологічні особливості, які є важливими для використання міжпредметних звязків, тому варто їх знати і де можна краще їх використати і застосувати, щоб отримати добрі результати:
Рухливі, активні – метод ТРR;
Наочно-образне мислення – обов’язкове використання різноманітних засобів унаочнення;
Домінантна мимовільна увага – яскрава наочність, завдання на основі тематики дитячого спілкування;
Нестійка увага – часта зміна ігрових вправ, їх варіативність;
Імпринтинг – позитивне емоційне забарвлення, розучування віршів, пісень, римівок;
Мовлення – тематика пов’язана зі сферами дитячого спілкування;
Розвинена уява – використання інсценування, ігор, уявних подорожей, ситуацій.
Варто зазначити,що музика – це і є те феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія – на роботу правої.
Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів.
Тому використовуючи музику в різноманітній діяльності дітей дошкільного віку, адже музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас.
Музика відіграє вагоме значення у життєдіяльності дітей :
Логікоматематичний розвиток – завдяки музичним вправам, які супроводжують засвоєння елементарних логіко-математичних уявлень, дитина може не тільки побачити, а й почути, «відчути на дотик» кількість, встановити взаємозв’язок, як від збільшення виконавців зростає насиченість звучання, або навпаки, вправлятися в орієнтуванні у часовому ряді – «після», «перед», «між».
Мовленнєвий розвиток – на заняттях з розвитку мовлення музичні вправи та ігри допомагають краще зрозуміти різницю між голосними та приголосними звуками, твердими і м’якими приголосними, ритміку вірша, полегшити й урізноманітнити процес навчання читання.
Малювання і письмо – музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої діяльності дітей, стають відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки, пожвавлюють візуальні образи. Правильно підібрана музика допоможе сконцентрувати увагу дітей, налаштувати на роботу над малюнком. Музика здатна бути регулятором рухової діяльності руки, тому ритмічні музичні твори допомагають дитині наносити однакові зображення через рівні відстані. Супровід музики з різним ритмом під час заняття, дає змогу уповільнити рух руки у квапливих дітей, і навпаки, пришвидшити його у повільної Малювання і письмо
Музика є потужним засобом виховання та розвитку дітей. «Велич мистецтва, мабуть, найяскравіше виявляється в музиці», - писав Й. В. Гете. Те, що музика допомагає розвиватись і розвивати в собі людину, особистість, не потребує особливих доказів, про це переконливо свідчать праці видатних педагогів і музикантів [1, с. 55]
Особливістю сучасних знань є їх інтеграція. У дітей досить рано з’являється свій «образ світу». При всій недосконалості він має суттєву характеристику – цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до дитячого садка ця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через «суворі кордони» між окремими розділами програми або предметним викладанням «вузькими» спеціалістами (викладач образотворчого мистецтва не має уявлень щодо того, чим займалися діти на попередньому занятті).
Тому знання, які одержують діти, мало пов’язані між собою (на занятті з малювання дошкільнята малюють «Дівчинку в зимовому пальті», а на аплікації – викладають«Півника».
Якісно новий рівень синтезу знань дітей – це інтегровані заняття, інтегровані курси, які об’єднують навколо певного заняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта,
Перед початком роботи з здійсненню інтеграції необхідні низку дуже важливих дій:
визначити області знань, інтегрування яких доцільно сприятиме створенню в дитини цілісного уявлення об'єкт вивчення;
проаналізувати і відібрати з цих галузей таке зміст, інтеграція якого найважливіша;
враховувати програмні вимоги, і вікові особливості дітей дошкільного віку;
визначити одне чи кілька базових напрямів інтеграції змісту освіти;
виявити основний принцип побудови системи інтегрованих занять (наприклад, тематичний) і розподіляти завдання й змістовний матеріал занять відповідно до ним;
продумати розвиваючі завдання;
використовувати різноманітні види діяльності, мають змогу інтеграції друг з одним (наприклад, драматизацию казки, з конструюванням з будівельного матеріалу, музичним оформленням );
враховуючи особливості формування різних видів мислення дошкільнят, використовувати дуже багато різноманітного наочного і атрибутного матеріалу (демонстраційний, роздатковий, ігровий);
залучити до працювати з дітьми методи лікування й прийоми продуктивного характеру (проблемні ситуації, логічні завдання експериментування, моделювання тощо.);
враховувати особисто - орієнтований підхід у процесі побудови, організації та проведення інтегрованих занять.
Умови планування інтегрованих занять:
обов'язкове врахування змісту базової програми дитсадка;
в інтегрованому занятті об'єднуються блоки із різних предметів, тому надзвичайно важливо вірно знайти головну мету інтегрованого заняття, якщо загальна мета визначено, то зі змісту предметів беруться ті відомості, які необхідні для його реалізації;
у розробці заняття необхідно виділити головне і використати знання з суміжних розділів, які сприяють засвоєнню основного матеріалу;
усувати дублювання;
використовувати випереджаючі диференційовані знання;
у разі планування потрібно підібрати ретельний вибір типу, і структури заняття, методів і засобів, і навіть визначення оптимальної навантаження різними видами діяльності дітей на занятті.
Інтеграція сприяє зняттю напруги, перевантаження, стомленості дітей за допомогою перемикання їх у різноманітні види діяльність у ході заняття.
Принципами планування інтегрованого заняття вважаються:
визначення оптимальних навантажень різними видами діяльності вихованців на занятті;
у разі планування і проведення інтегрованого заняття педагогами потрібно ретельна координація дій;
необхідно зберегти позитивно – емоційний стан відносин між дорослими й дітьми на інтегрованому занятті;
враховувати вікові, індивідуальні і психологічні особливості дітей групи;
на інтегрованих заняттях доцільно використовувати різноманітні дидактичні гри, розвиваючі вправи, комплексні завдання, завдання й т.д., співвідношення знайомого і нового матеріалу.
Новий матеріал обов'язково має містити наявних і добре засвоєних знаннях, що сприяє швидкому побудові асоціацій, залученню дитину до рішенню проблемної ситуації із власного досвіду. Важливе значення на інтегрованих заняттях надається розвитку в дитини комунікативних здібностей як однієї з найважливіших чинників його готовності до школи. Матеріал таких занять показує єдність процесів, які у навколишній світ.
1.2 Основні напрями інтеграції основних занять для розвитку дошкільників, передбаченими програмою для закладів дошкільної освіти
Включення музики в навчально-виховний процес дошкільного закладу відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, чуттєвого сприйняття, створює надійну основу для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, вдалого поєднання в них емоційного і раціонального, може стати частиною духовного життя людини у майбутньому.
Процес гармонійного розвитку дітей обов’язково повинен включати музичний елемент, оскільки кожну мить дітей оточує різноманітний світ звуків, а найкращим провідником у цей світ для них є музика.
Успішність освітнього простору залежить від ступеня реалізацій програм, які покращують види дитячої діяльності, педагогічні впливи, які гармонізують розвиток дітей. Тому музичне виховання потребує подальшого розгляду та дослідження, оскільки музика є одним із сильних засобів впливу, і має високий потенціал у розвитку психічних функцій та інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку. Наука рухається уперед, тому дошкільна освіта потребує нових підходів до ролі музики в житті дитини та розробку методик її інтегрування в освітній процес.
У сучасних нормативних документах, а саме в Законі України «Про дошкільну освіту», «Державній базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку», «Концепції розвитку дошкільної освіти» визначено, що загальною метою виховання дітей дошкільного віку є всебічний розвиток дитини. Тому у програмі дошкільного виховання «Базовий компонент дошкільної освіти», у змістовній лінії «Світ мистецтва» вагоме місце посідає ставлення дітей до реального світу та музики [6, с. 24].
Розвиток дошкільника, становлення його як особистості – неабияка проблема для дошкільної освіти. Одним із шляхів реалізації цієї мети є залучення дітей у процес музичного виховання, яке справляє великий вплив на розвиток дитини завдяки інтеграції складових виховання.
Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Саме музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас.
На заняттях з розвитку мовлення музичні вправи та ігри допомагають краще зрозуміти різницю між голосними та приголосними звуками, твердими і м’якими приголосними, ритміку вірша, а також полегшити й урізноманітнити процес навчання читання. Проспівуючи склади, діти краще засвоюють і вже не плутають поняття «звук» і «літера», практично з перших занять починають правильно складати й читати слова.
Музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої діяльності дітей, стануть відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки пожвавлять візуальні образи. Правильно дібрана музика допоможе також сконцентрувати увагу дітей.
Серед семи типів людського інтелекту (мовний, музичний, логіко-математичний, просторовий, руховий, внутрішньо-особистісний, міжособистісний) важливим є музичний інтелект.
Він проявляється у людини найшвидше. Згадаймо музичних вундеркіндів, таких як Моцарт, який почав писати музику і виступати з трьох років. Це музичний «слух» і здатність відчувати висоту звука, ритм і мелодію. Композитори, співаки і танцюристи довіряють своєму музичному інтелекту - і користуються ним кожен по-своєму.
Науковці (О. Брежнєва, Н. Гавриш, К. Крутій та ін.) інтегрованим заняттям надають особливий статус як одному з принципів дидактики, який, з одного боку, об’єднує окремі самостійні елементи освітнього процесу, а з іншого, диференціює (розділяє), підкреслює особливості кожного елементу. Важлива роль у цьому процесі надається інтегрованим зв’язкам, як засобу об’єднання різних освітніх ліній, які відображені у Базовому компоненті дошкільної освіти.
Основними видами інтеграції у нашій курсовій роботі є:
музика і математика;
музика і зображувальної діяльності;
музика і мовлення;
музика і гімнастика;
музика і природа;
музика і фізкультура.
Перша інтеграція, яку ми розглянемо – це музика і математика. Музично - математичні заняття можуть бути двох видів:
коли на музичному занятті закріплюються, активізуються математичні знання та вміння, або на занятті з формування елементів математиці використовується музика як мотиваційний засіб.
Це надає дитині можливість будувати аналіз музичного твору (перелік його смислових частин), визначати ритм, темп музики, використовуючи бубон і металофон, або будувати за допомогою геоборду форми розміщення дітей, які танцюють та інше.
Особливе значення у структурі інтегрованого заняття має формування рефлексії у дітей. Рефлексія – це осмислення дітьми матеріалу, який вивчається, власного ставлення їх до його змісту. Це самооцінка участі дитини в освітньому процесі. Вона розуміє що нового, незвичайного для неї було на цьому занятті. Діти відповідають, наприклад так: «Я навчився виділяти частини в різних музичних творах – марш, танок, пісня», «Я навчилася визначати характер музики, її відповідність частинам доби або пори року». Дітям можна ставити відкриті запитання («як»?, «чому»?, «хто»?), а можна запитувати про причини («що було б якби»?, або «від чого це залежить»? та ін.). Проаналізуємо зміст одного з інтегрованих занять для дітей середньої групи (Додаток 1).
У конспекті заняття деякі завдання з формування елементарних математичних уявлень можуть вирішуватися на музичних заняттях у закладі дошкільної освіти. Ці заняття частіше мають нетрадиційний ігровий характер. На таких заняттях діти відчувають, що навколишній світ, його гармонія і краса можуть бути виражені у різні способи, у тому числі звуками і числами в єдності. Проведення подібних занять дає можливість відмітити позитивні зміни в естетичному плані, а також закріпити та уточнити знання про частини доби, їх ознаки тощо. Це спонукає дітей поєднувати знання з музики та математики, сприймати світ у єдності.
Вивчаючи особливості та самоцінність інтегрованих занять, науковці характеризують їх як такі, що підвищують ефективність навчання й одночасно забезпечують зниження навантаження на психіку дитини. Крім того, інтегровані заняття дозволяють скоротити термін вивчення певної теми, завдяки об’єднанню деяких знань на основі головного стержня заняття, як єдиного цілого. Результат заняття багато в чому залежить від використання відібраного пізнавального матеріалу (К. Крутій).
Елементарні математичні уявлення у дітей дошкільного віку засвоюються, закріплюються і розвиваються за допомогою музичного матеріалу. Музика допомагає дитині пізнати красу математичної науки і тим самим наблизитися до істини.
Структура музико-математичних занять відрізняється від загальноприйнятої структури. Так, у структурі музично-математичного заняття слід враховувати такі елементи:
програмовий зміст слід визначати як діяльність дітей окремо в контексті математики і музики;
мотивація дітей на активну естетично-пізнавальну (музично - математичну) діяльність. Звертаючись до дітей, вихователь каже: «Діти, сприймаючи музичний твір, ми будемо спиратися на ваші знання з математики… . Я буду вас питати, а ви відповідайте…»;
доведення дітям мети й особливостей заняття: «На цьому занятті ви маєте слухати музику, співати, танцювати як завжди, але крім того, вам необхідно рахувати, визначити частини доби…»;
основна частина заняття відповідатиме традиційній структурі музичного заняття: слухання музики, співи, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічні рухи тощо. Такий вид проведення заняття в педагогіці називається бінарним, тобто проведення заняття двома особами одночасно: музичним керівником і вихователем. При цьому вихователь включається у зміст заняття тільки тоді, коли треба активізувати знання дітей з математики. Особлива увага надаватиметься чіткості, стислості, логічності, взаємообумовленості пропонованих дітям завдань.
Такі заняття завдяки перемиканню уваги дитини з одного виду діяльності (наприклад, слухання музики) на інший – математичний (використання поняття про частини доби, пори року тощо), забезпечують розвиток у дітей мислення, мовлення, уяви, пізнавального інтересу та пізнавальної активності.
На інтегрованих заняттях з формування елементів математики та музики можна використовувати музичні хвилинки, математичні пісеньки, гру на дитячих музичних інструментах тощо. Така форма заняття сприяє реалізації єдності цілей естетичного й інтелектуального виховання, розумінню гармонії у світі.
Збереження і зміцнення здоров’я дітей є найактуальнішою проблемою на сьогоднішній день. Видатний педагог В. О. Сухомлинський зазначав: «Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я дитини – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».
Здоров'я розглядається як повне фізичне, психічне і соціальне благополуччя, як гармонійний стан організму, яке дозволяє людині бути активним у своєму житті, досягати успіхів у різних видах діяльності. Для досягнення гармонії з природою, самим собою, необхідно вчитися піклуватися про своє здоров’я з дитинства. Фізичне виховання для дітей це те ж, що фундамент для будинку. Чим міцніше закладений фундамент, тим вище може бути зведена споруда; чим більше турботи проявляється до фізичного виховання дитини, тим більших успіхів вона досягне в загальному розвитку, в науці, в умінні працювати і бути корисною.
Музика і фізкультура (МУЗИЧНО-ОЗДОРОВЧЕ ЗАНЯТТЯ ІЗ ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ) несуть основне завдання - це оздоровлення і розвиток здорової дитини і фізично і психологічно. Наступне наше заняття і розкриває поєднання музики і фізичних вправ (Додаток 2). заохочувати дітей до співу використовуючи вокалотерапевтичні вправи;
Плануючи занняття ми повинні зробити все, щоб викликати емоційну розрядку під час психогімностичної вправи, також формувати вміння музикувати на елементарних музичних інструментах. Педагог заохочує до музикування на саморобних музичних інструментах, виготовлених з квасолі («квасолеві бочечки»). Діти грають під супровід української народної мелодії (на вибір педагога). По закінченні педагог спонукає дітей скласти інструменти у кошик і далі заохочує до подорожі.Наступне завдання - це зміцнювати дихальну систему, використовуючи дихальні вправи (Наприклад, дихальна гімнастика «Колобок». Діти виконують те, про що розповідає педагог (дмухають, щоб остудити Колобка, нюхають, облизують губки тощо).)
Також зацікавити дітей осінніми історіями, використовуючи казкотерапію; виховувати вміння вслуховуватись у музику та звуки навколишнього середовища; спонукати до музикування, танцювальної діяльності; сприяти розвитку мовленнєвої моторики за допомогою пальчикової гри; сприяти створенню позитивного настрою та формувати вміння передавати його оточуючим.
Отже, можна узагальнити, що здоров’язберігаючі технології у поєднанні з музично-руховою діяльністю сприяють не тільки оздоровленню всього дитячого організму, а і покращують слухові уявлення, формують відповідні рухові реакції на музику, розвивають творчі здібності дітей.
Наступне інтегроване заняття - поєдняння природи і довкілля та музичного виховання для молодшого дошкільного віку (Додаток 3).
На занятті використовуємо такий музичний матеріал:
музично-ритмічні рухи:
вправа «Побігали-потупотіли» музика Л.Бетховена
музично-ритмічна гра «Прогулянка і дощик»
танок «Туп, туп веселенько»
слухання:
«Весною» С. Майкапара спів:
розспівка «Сонечко» муз. Потапенко, сл. Найдьонової
пісня «Весна» сл. С. Шевченка, муз. А. Філіпенка
музично-дидактична:
гра «Чарівна торбинка»
Цей матеріал дозволить виконати такі завдання:
закріпити вміння розрізняти кольори;
музичні інструменти на слух ;
визначати загальний характер та настрій п’єси;
правильно, легко брати дихання під час співу;
інтонувати хід мелодії;
чітко вимовляти та артикулювати склади;
починати та закінчувати спів відповідно до мелодії;
ритмічно крокувати в такт з музикою;
чітко зупинятися по закінченню музики та змінювати дії відповідно до зміни характеру мелодії;
Важливо використовувати музичний супровід і під час гімнастики (Додаток 4).
Без музики вихованці добре виконують ранкову гімнастику, але потім певна кількість діток втрачали цікавість. Не було створено правильні уявлення про характер рухів, їх темпі і ритмі. Вихованці не активно і з помилками виконували ті чи інші вправи.
Для покращення ситуації можна використовувати уже музичний супровід під фортепіано, проводити ранкову гімнастику на вулиці з бубнами і маракасами. Також використовувати аудіозапис на вулиці. Діти краще роблять ранкову гімнастику, відтінки музичного твору і відповідно музикою змінюють характер своїх рухів. Важливим є обрати місце для джерела звуку, щоб однаково кожна дитина чула мелодію. Оскільки одни дітям може звучати дуже голосно, іншим - навпаки, а це сприяє до негативного проводження ранкової гімнастики.
При звучанні бадьорої музики, маршу вони підтягуються, йдуть жваво і весело, піднявши голови і випрямивши спини. Ходьба стає для них цікавішою, емоційно забарвленою. Плавна, тиха музика спонукає йти спокійно, широким кроком. Швидка, гучна музика закликає дітей до бігу, підскоків, раптове закінчення музики або виразний акорд служить сигналами до зупинки або зміні руху і т.п.
Деякі основні рухи, такі, наприклад, як вправи в рівновазі, метання вдалину і в ціль, стрибки в довжину і у висоту, лазіння, не слід супроводжувати музикою: вони вимагають індивідуального темпу виконання, великої уваги та зосередженості. У таких вправах музика не сприяє поліпшенню якості рухів, а відволікає увагу від рухів, обмежує їх.
Проведення основних рухів під музику можливе у всіх вікових групах дитячого саду.
Раніше за все починається проведення під музику таких основних рухів, як ходьба, біг, підскоки на місці і з просуванням вперед. Під впливом музики вони стають більш чіткими, ритмічними, координованими. За допомогою музики можна міняти темп, види ходьби або бігу, чергувати ходьбу з бігом, змінювати напрямок і т.д. Під музику проводять і нескладні вправи в підкиданні і лову м'яча, передачі м'яча по колу і ін
Загально-розвиваючі вправи з музичним супроводом проводяться головним чином у старших вікових групах. Музичний супровід загальнорозвиваючих вправ доцільно в тому випадку, якщо вони досить прості, добре освоєні дітьми і виконуються ними вільно і невимушено. Дитині важко діяти відповідно з музикою. Якщо він погано володіє рухом. Тому всякий рух попередньо має бути розучити з дітьми без музичного супроводу. З загальнорозвиваючих вправ найбільш зручні для виконання під музику руху рук, присідання, нахили, повороти.
Дуже ефективно використовувати і поєднувати музику і розвиток мовлення (Додаток 5).
У наступному занятті поставлені такі завдання:
– розвивати логіку та мислення;
– формувати знання про етичні норми;
– розвивати інтонаційну виразність мови;
– вчити дітей відчувати, розуміти і співставляти характер музики з образами тварин;
– розвивати пантомімічні та імітаційні навички;
– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іграх.
За допомогою героя Лісовичка можна досягнути цілей. Перша вправа, коли Лісовичок закликає дітей підійти до нього і пропонує промовити фразу «Наша Оля в лісі зустрілася із лисом» з різними інтонаціями: захоплено, злякано, обережно (пошепки), щоб не злякати, стверджено, із запитом. Дозволяє дітям розвивати інтонаційну виразність мови.
Цікава вправа, коли керівник заздалегідь добирає музику для кожної тварини і дає дітям де – який час прослухати її, щобрухи тварини відповідали характеру музики. Керівник допомагає дітям запитаннями.
Під музику діти імітують рухи тварин. Дідусь – Лісовичок заохочує дітей і відгадує. Також вправа, де вмикається народна інструментальна музика, діти імітують гру на музичних, спонукає до розвивати пантомімічні та імітаційні навички; спонукати дітей до активної участі в театралізованих іграх.
1.3 Методичні рекомендації щодо правильного застосування міжпредметних звязків
Музичний матеріал повинен логічно вписуватись в процес навчання. Музичні ігри та вправи слід впроваджувати послідовно, спираючись на набуті навички дітей. Музичні методи потрібно використовувати протягом заняття своєчасно, враховуючи періоди найбільшої уваги у дітей і періоди її спаду. Кількість супровідного музичного матеріалу на занятті має бути оптимальною.
Використовувати на заняттях та в оргaнiзовaнiй дiяльностi дошкiльнят музику,потрібно, оскільки музичний фон, музичнi iгри та вправи стимулюють роботу обох пiвкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної iнформaції вiдбувається i в лiвій i в правiй пiвкулях. Kpiм того, велике значення має сила ритму, яка виявляється у групових дiяx дiтей, допомагаючи їм розпочинати i завершyвати дiяльнiсть одночасно.
Завдяки музичним вправам, якi супроводжують опанування елементарних логiко-математичних уявлень, дитина може не лише побачити, а й почути, «вiдчyти на дотик кiлькiсть, встановити взаємозв'язок мiж тим, як вiд збiльшення кiлькостi виконавцiв зростає насиченiсть звучання i, навпаки, повправлятися в opiєнтyвaннi у часовому рядi – «після» , «перед», «мiж».
На заняттях з розвитку мовлення музичнi вправи та iгpи допомагають краще зрозyмiти рiзницю мiж голосними та приголосними звуками, твердими i м'якими пpиголосними, ритмiку вipшa, а також полегшити й урiзномaнітнити пpоцес навчання читання.
Проспiвуючи склади, дiти краще засвоюють i вже не плyтають поняття «звук» i «лiтера», практично з першиx занять починають пpавильно складати й читати слова. Музичний матерiал можна використовувати i в пpоцесі заучування вipшiв. Спосiб зaпам'ятовування, коли вiршовaнi тексти промовляються на тлi спецiально дiбраного музичного супроводу, мобiлiзує увагу дитини, допомагає створювати acoцiaцiї за cyмiжнiстю або схожiстю, й завдяки цьому вона запам'ятовує швидше, а пам'ять отримує додаткове тренування.
Музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої дiялъностi дiтей, стануть вiдпpавною точкою для фантaзiї, для пробудження переживань i думки, пожвавлять вiзуальнi образи. Правильно дiбрана музика допоможе також сконцентрувати увагу дiтей, налаштувати на роботу над малюнком.
Музика, як i мовлення, може стати iнструкцією до дiї, вона здатна бути регулятором рухової дiяльностi руки. Ритмiчна перiодичнiсть лежить в основі фyнкцiонування оргaнiзму i багатьох видiв дiяльностi людини. Тож, ритмiчнi музичнi твори допомагають дитинi наносити однакові зображення через piвнi відстaнi. Так малята вправляються у малювaннi opнaмeнтiв, opiєнтyвaннi на площинi аркуша, написaннi елемeнтів лiтер у рядку.
Слiд зазначити, що у старших дошкiльнят проявляються iндивiдyальні вiдмінностi у формувaннi графiчних навичок. Oднi дiти виконують рухи швидко, енергiйно, i деяка неточнiстъ руху їх не бентежить, цiкавить лише його загальна спрямовaність. Iншi прагнуть виконати якомога точнiший рух, щоб одержати правильну лiнiю.
Cyпpовiдне використання музичних твopiв з рiзним ритмiчним малюнком дає змогу уповiльнити рух руки у квaпливої дитини i, навпaки, пришвидшити його у повiльної. Слiд зауважити, що дiбраний музичний матерiал обов'язково має логiчно вписуватись у структуру навчання. Музичнi iгри та вправи доцiльно упроваджувати послiдовно, спираючись на вже набутi навички дiтей. Музичнi методи треба використовувати протягом заняття своєчасно, враховуючи перiоди найбiльшої уваги у дiтей i перiоди її спаду.
Кiлькiсть супровiдного музичного матерiалу на заняттi має бути оптимальною:
занадто велика його кiлькiстъ ламає структуру заняття, знижує робочий настрiй i, зрештою, перестає викликати iнтepec.
у той же час недостатнє або незавершене використання музичного супроводу, iгop та вправ, не дасть бажаної користi.
Отже, повноцiнне сприйняття є необxiдною передумовою виховання у дiтей любовi до музики та зацiкавленостi нею, формування у них музичного смаку. Воно збагачує музичнi враження та досвiд дитини. Адже дiти здатнi сприймати й склaднiшi музичнi твори, якi поки що не можутъ нi проспiвати, нi зiгpати на iнcтpyмeтi, нi передати рухами. Звiсно, що музичний керівник не може постiйно сyпpоводжувати й спpямовувати музичну дiяльнiсть дiтей, саме тому yci клопоти, що стосуються розвитку дошкільників у повсякденнi, має взяти на себе вихователь. Саме вiд того, наскiльки серйозно, вiдповiдально та по творчому до своєї роботи поставиться педагог, настiльки всебiчно розвиненим буде дошкiльник.
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
2.1 Використання міжпредметних зав’язків між лініями розвитку дошкільників, визначених у провідних освітніх документах.
Практична частина
З давніх часів відомо про вплив поєднання руху і музики на стан здоров'я людини. Чим раніше дитина почне слухати приємну їй музику і супроводжувати її ритмічними рухами, тим активніше почнеться розвиток усіх сенсорних еталонів, необхідних у житті. Саме цієї позиції дотримуються вихователі у селі Мирне які впроваджують у практику роботи низку системних заходів, спрямованих на збереження здоров’я вихованців під час занять.
Поряд із традиційними технологіями на заняттях з музичного виховання використовуємо інноваційні:
кольоротерапію,
кінезорефлексотерапію,
аромотерапію,
ігри-медитації,
психогімнастику,
дихальну гімнастику тощо.
Інтегрований освітній процес у ЗДО — це цілеспрямований і систематичний процес об’єднання освітніх напрямів під час спеціально організованої взаємодії педагогів і вихованців, спрямований на вирішення освітніх завдань на основі інтеґрації змісту освіти та видів дитячої діяльності.
При написанні курсової роботи ставилося одне із завдань – це проаналізувати особливості проведення ранкової гімнастики, занять з фізичного розвитку , мовленнєвого розвитку і культури мовленнєвого спілкування, ліплення , аплікації , конструювання, ознайомлення з довкіллям та природою, з математики , художньої літератури та ігрової діяльності з музикою з дітьми різних вікових груп.
Для цього на практиці ми використовували різноманітні форми,методи і прийоми роботи з дітьми на заняттях із застосуванням музичного супроводу.
Отже, запроваджуючи інтеґрацію в освітній процес ЗДО, ми враховували ще й вікові особливості дітей дошкільного віку:
поведінка і діяльність дошкільника є «ще недостатньо диференційованим цілим» (Л. Виготський);
«схоплювання» цілого раніше за частини дозволяє індивіду (в дитячому віці)
«відразу», інтеґрально бачити предмети очима всіх людей ...(В.Давидов);
«перш ніж знання про цілісність світу буде оформлено в системі теоретичних понять дитини, вона повинна відтворити рухливий інтеґральний образ дійсності на рівні уяви» (В. Давидов, В. Кудрявцев);
«діти не рівні у своїх здібностях, але рівні у своїх можливостях» (Є.Шулешко);
для дошкільників є характерним домінування процесів інтеґрації (синтезу) над процесами диференціації (аналізу) (М. Подд’яков, О. Подд’яков);
в умовах інтеґрованого підходу взаємопроникнення й систематизація знань дітей, становлення в них цілісної та багатовимірної картини Всесвіту, розвиток пізнавальних здібностей, гнучкого мислення, умінь і навичок відбуваються ефективніше, тому для цієї вікової категорії органічним є інтеґрований підхід до змісту освіти (К. Крутій).
Величезний терапевтичний і розвививальний потенціал, який отримують діти від тілесного вираження своїх емоцій, несе ритмопластика в поєднанні із звукотерапією. Це вираження є важливим засобом розвитку емоційно-тілесного досвіду дитини та її особистості загалом - здорової у фізичному, психічному і духовному плані.
На думку багатьох учених музично-ритмічна діяльність впливає на фізіологічні процеси, оскільки рухи, вправи, таночки, ігри під музику здатні прискорити чи уповільнити темп дихання та серцебиття.
Зокрема, Е. Вільчковський стверджує, що танцювальні вправи і танці потрібно включати систематично в усі заходи з фізичної культури. Вони позитивно впливають на формування правильної постави, легкої й невимушеної ходи, виразності та граційності рухів.
Дослідники В. Алямовська та С. Петрова також розглядали проблему взаємозв’язку рухів і музики. Вчені пропонують до освітнього процесу дошкільного навчального закладу ввести ритмопластику, хоча вони її умовно відносять до засобів фізичного виховання.
Необхідно зазначити, що музично-ритмічні рухи які є основою музичних ігор і таночків, займають чинне місце у житті дошкільників. Тому, доцільно чим раніше розпочинати формування умінь ритмічно рухатись, удосконалюючи пластику свого тіла, засвоюючи найпростіші танцювальні елементи і композиції. Дуже важливо, щоб дошкільнята вчилися працювати у взаємодії один з одним, розуміти і відчувати партнера. Всі навички та вміння, здобуті під час колективних занять, стануть в нагоді дітям у подальшому житті. Дитина, яка вміє ритмічно рухатись, розвивається швидше і гармонійніше своїх однолітків.
Важливо зазначити , що першочерговим завданням у руховій інтерпретації музичного твору, згідно Базового компоненту дошкільної освіти є :
- уміння передавати емоції та почуття, сприймати мистецький твір з позиції краси;
-творчо співпрацювати з дітьми і дорослими заради спільного успіху в музичнотеатралізованих розвагах і святах;
- володіти комунікативними навичками спілкування, власним тілом, свідомо реагувати на елементарні потреби організму, витримувати відповідно віку фізичне навантаження;
- вміти імпровізувати, насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію, інтегрувати в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності;
-виявляти художню активність як складову особистісної культури
Досвід роботи з дітьми показав на практиці, що основний принцип плавності виконання рухів – це поєднання спокійного темпу, плавних рухів без перерв на відпочинок, перехід від одного руху до іншого, зміна темпу на швидкий. Варто зазначити, що постановка правильного дихання - один із найважливіших етапів. Кожна вправа має одне загальне правило: вдихайте і видихайте в процесі руху.
На ранковій гімнастиці ми використовували вправи без музичного супровіду і з музичним супроводом. Різниця була помітна відразу, оскільки музичний супровід він активізував дітей, вони ставали уважнішими, зібранішими і чіткіше виконували рухи ранкової гімнастики. Звичайно, музика має бути ритмічна, чітка, щоб не переважала основне завдання гімнастики, а допомагала зробити її якомого ефективніше (Додаток 7,8).
Також, застосовували міжпредметний під час вичення музики і математики у ЗДО. Метою занять було : вчити дітей використовувати математичні знання на музичних заняттях; збагачувати, уточнювати активний словник дітей; сприймати світ у його різномаїтті, розрізняти дві частини музичного твору і відповідно рухатися під час виконання вправи; впізнавати знайому музику для слухання, відзначати схожість і відмінність частин твору; розпізнавати високі та низькі звуки у розпівки; впізнавати пісню за вступом; вчити співати виразно, одночасно починаючи після вступу; активізувати дітей творчо проявляти себе у пісенній творчості; вчити відтворювати на дитячих музичних інструментах ритмічний малюнок, передаючи настрій твору; закріпити виконання плавних, повільних рухів під спокійну, лагідну музику в танку (Додаток 1).
Отож, використовуючи музику і поєднуючи її з математикою на заняттях - це дає гарні результати, але варто такі заняття робити таким чином, щоб діти не перестали вивчати математику, а виконувати лише музичні вправи. Кожне заняття продумувати і застосоувати музичний супровід там, де він дійсно доречний і сприятиме активному розвитку дошкільнят.
Отже, в інтегрованому занятті поєднуються різні види діяльності та розширюється інформаційне поле, воно триваліше в часі за традиційне предметне заняття. Проте, оскільки на такому занятті чергуються різні види діяльності, активність дітей має хвильовий характер і час для дітей минає непомітно. Критерієм визначення тривалості заняття є працездатність дітей та вихователя, їхня зацікавленість, захоплення процесом.
Інтегроване заняття – це заняття, яке не залишає байдужою жодної дитини. Дошкільнята на інтегрованих заняттях прагнуть пізнавати навколишній світ, знаходити причинно-наслідкові зв’язки. Адже відомо, діти сприймають навколишні явища по-різному. Для кожного щось домінує в такому занятті. Те, що ближче йому, рідніше.
Приступаючи до виконання творчої роботи, сильніші відмовляються від міри допомоги, захопившись не помічають нічого навколо себе.
Діти чекають таких занять, довго пам’ятають, черпають із них знання, в яких виникає потреба в майбутньому. Високий рівень навчальної мотивації, що ґрунтується на інтересі, дає прекрасні можливості для розвитку мислення, логіки, комунікативних здібностей. На інтегрованих заняттях діти мають можливість отримувати нові знання. Причому нові знання систематично розширюють і доповнюють коло тих знань, які дитина вже має.
Такі заняття творяться не один день. Щоб закладені в них ідеї прийшли до маленьких сердець, спершу все повинно пройти через серце вихователя. Тоді тільки воно буде жити в дітях, живити думку і почуття.
Отож, дуже доцільно проведення інтегрованих занять спеціалістами дошкільного закладу спільно з вихователями і музичним керівником.
Гарні результати отримуються під час поєднання занять з ознайомлення з соціумом і художньою літературою, ознайомленням з природою і малюванням, та інші. На практиці ми практикували спільні заняття практичного психолога і вихователя з музичним супроводом.
Психологічний супровід навчання і виховання дітей є невід’ємною частиною дошкільної освіти, яка сприяє покращенню рівня психологічного клімату в дитячому колективі та розширенню світогляду дітей в різних видах діяльності .
Пропоную до вашої уваги сценарій свята - інтегроване заняття з ознайомлення з соціумом, розвитку мовлення і культури мовленнєвого спілкування для дітей старшої групи «Без дружби немає доброти»
1 2 3 4 5