1   2   3   4   5
Ім'я файлу: МТП.docx
Розширення: docx
Розмір: 94кб.
Дата: 26.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
тема 5.docx
земельн.ресурси.rtf
Опорний конспект Логістика.docx

Формування і використання матеріально-технічної бази на інноваційній основі


Інноваційний розвиток технічного забезпечення аграрного виробництва передбачає безперервне оновлення матеріально-технічних ресурсів на базі освоєння досягнень науки, техніки і передового досвіду. Для підвищення ефективності функціонування галузей і підкомплексів АПК важливе значення має безперервний розвиток матеріально-технічної бази.

Узагальнюючи різні визначення категорії «розвиток», можна відзначити, що найчастіше цей термін трактується як процес, спрямований на зміну з метою удосконалення матеріальних об'єктів або систем і характеризує їх якісні зміни, поява нових форм функціонування, трансформацію внутрішніх і зовнішніх зв'язків [6]. Філософський словник визначає розвиток як поступальний рух, еволюцію, перехід від одного стану до іншого [7].

З позиції критеріїв оцінки МТБ найбільше значення в даний час набуває проблема забезпечення економічного зростання. У його зміст входять такі складові, як динаміка основних елементів розвитку МТБ, порівнянної оцінки з результативними показниками по відтворенню фондів, продуктивності праці, рентабельності виробництва. На наш погляд, не слід ототожнювати поняття «економічне зростання» і «розвиток» МТБ, оскільки останнє включає в себе не тільки показники зростання, кількісні та якісні характеристики, а й вдосконалення засобів виробництва МТБ, що визначають прогресивні тенденції в аграрному секторі.

Отже, під розвитком матеріально-технічної бази сільського господарства слід розуміти, з одного боку, якісне оновлення її елементів (машин, механізмів, агрегатів) на інноваційній основі, а з іншого – кількісне поповнення парку сільськогосподарських машин і устаткування до нормативних значень. Впровадження нововведень в техніко-технологічну базу агровиробництва сприяє не тільки підвищенню техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарських товаровиробників, а й комплексного удосконалення менеджменту, маркетингу, логістики та інших сторін виробничого циклу.

Низькі інвестиційні можливості суб'єктів аграрного господарювання загострюють необхідність стимулювання інноваційної діяльності в системі матеріально-технічного забезпечення виробництва. Зниження ресурсної забезпеченості аграрного виробництва і рівня використання техніко - технологічного потенціалу ще більше актуалізує завдання інноваційної реструктуризації матеріально-технічної бази, впровадження досягнень науково-технічного прогресу в її розвиток.

У більшості розвинених країн інноваційний вектор розвитку матеріально-технічної бази спрямовано на стійке зростання інноваційного оновлення на базі впровадження новітніх науково-технічних досягнень. Це передбачає необхідність створення і використання принципово нових, високоефективних техніко-технологічних і енергозберігаючих ресурсів, сучасних машинних комплексів, обладнання, матеріалів, селекційних досягнень, автоматизацію виробничих процесів в галузях рослинництва і тваринництва.

Сучасний етап розвитку МТБ в сільському господарстві характеризується наявністю протиріч між деякою активізацією інноваційної діяльності в цій сфері і гальмуванням даного процесу факторами, такими як: низький рівень і недосконалість матеріально-технічної бази; необґрунтовано прискорений темп зростання цін на промислові ресурси МТБ; відсутність механізмів управління інноваціями по оновленню МТБ; недосконалість системи стимулювання інноваційного формування МТБ; низький попит на інноваційну матеріально-технічну продукцію та ін.

З урахуванням інноваційної стратегії сталого розвитку аграрного сектора структурний зміст МТБ передбачає інтеграцію інновацій в ринковий механізм господарювання за такими найбільш пріоритетними напрямами:

      1. інновації в біотехнології (селекція, генетика, насінництво), пов'язані з розробкою і освоєнням нововведень, що забезпечують підвищення родючості ґрунту, зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин;

      2. інновації техніко-технологічного характеру, що забезпечують вдосконалення техніко-технологічного потенціалу галузі на основі застосування енерго- і ресурсозберігаючої техніки, наукоємних технологій виробництва;

      3. інновації в сферу організації та управління виробництвом, що передбачають впровадження прогресивних форм організації та оплати праці, докорінне вдосконалення системи реалізації продукції на основі маркетингу, організації внутрішньогосподарської переробки продукції і фірмової торгівлі.

Особлива роль при цьому відводиться вдосконаленню кредитно-фінансового механізму АПК, податкової системи та принципів ціноутворення на сільськогосподарську продукцію [8].


РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ СВК «Прогрес»

2.1. Природно-економічна характеристика господарства
СВК «Прогрес» розташований в с. Студениця Коростишівського району Житомирської області.

Аналізоване підприємство знаходиться 8 км від районного центру, 18 км – від залізничної ст.. Попелюхи та 180 км – обласного центру м. Вінниця. Землі господарства знаходяться в лісостеповій зоні Південно-західної України. Клімат території – помірно-континентальний, середня сума річних опадів 440 -540 мм, а середньорічна добова температура – 6,0 -10 С0 . В зимову пору покрив снігу невисокий, сніг лежить приблизно 66 днів, в окремі роки відмічено і менше. Нестійкість покриву снігу і різкі коливання температур призводять до створення льодяної кірки, що провокує часткові втрати від посіву озимих культур. 38 Отже, природно-кліматичні умови підприємства є сприятливими для здійснення сільськогосподарського виробництва.

Початком проведення характеристики підприємства є дослідження показників його розміру.

Розмір підприємства – це йог величина та ступінь розвитку. Величина підприємства впливає на вибір напряму діяльності, тому необхідно враховувати основні організаційно-економічні переваги та недоліки, а також, формування ефективної ринкової стратегії товарної продукції відповідно до масштабів його функціонування.

Отже, аналізоване підприємство є великим, оскільки середньорічна чисельність працюючих дорівнює 173 особи, а дохід від реалізації продукції перевищує 60 830 тис. грн. (таблиця 2.1.).
Таблиця 2.1

Основні показники розміру СВК «Прогрес»




Показник

Рік

Відхилення 2018 р. / 2016 р.


2016


2017


2018


+/-


%

Вартість валової продукції (в

співставних цінах 2016 р.), тис. грн.


38541,6


39125


41123


2581.4


106.7

Площа с.– г. угідь, га

4008

4010

3993

-15

99,6

з них: рілля

3952

3954

3937

-15

99,6

Середньорічна чисельність

працюючих, осіб:

198

185

173

-25

87,4

основні працівники

рослинництва

88

76

75

-13

85,2

основні працівники

тваринництва

110

109

98

-12

89,1

Затрати праці всього, тис. люд. - год.

403,2

403,2

346.4

-56,8

85,9

Середньорічна вартість основних фондів та оборотних

засобів, тис. грн.


68956


90051


114287


458331


165,7

Дохід (виручка) від реалізації

продукції, тис. грн..

39737

50506

60832

21095

153,1

Прибуток, одержаний від

реалізації продукції, тис. грн

9854

14754

17459

7605

178,0


Площа сільськогосподарських угідь на кінець звітного періоду становила 3993 га, що на 15 га менше, ніж у 2016 році. Відповідно зменшилась і площа ріллі і сягала 3937 га. Майже на 13 % зменшилась середньо рівня чисельність працюючих, що вплинуло на зниження рівня затрат праці на 14 %.

Позитивну тенденцію зростання мають виробничі засоби підприємства. Так у 2018 році сума основних та оборотних засобів дорівнювала 114287 тис. грн., що на 66 % більше базисного року.

В результаті ефективного використання ресурсів підприємства, сума доходу, одержаного від реалізації продукції становила 60832 тис. грн., що на 53 % більше, ніж у 2014 році. Відповідно розмір прибуток також підвищився і сягав 17459 тис. грн..

Отже, розмір підприємства, місце розташування, його спроможність та потужність відіграють важливу роль в процесі вибору напряму діяльності та ринкової орієнтації, тобто – спеціалізації виробничої діяльності.

Спеціалізація підприємства і його окремих виробничих підрозділів означає зосередження їх діяльності на випуску певної продукції або виконанні окремих видів робіт.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Вони є формами суспільного поділу праці і знаходяться в постійному взаємозв’язку та взаємозумовленості. (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

С


Показники

2016 р.

2017 р.

2018 р.

Ранжир ряд

тис.

грн.

%

тис.

грн.

%

тис.

грн.

%




Зернові та зернобобові

7441,5

29,4

12249

32,8

25339

42,5

1

Соняшник

2902,3

11,4

5134,8

13,6

13561

22,8

2

Соя

461,5

1,8

252

0,7

603,1

1,0

6

Ріпак

2286,3

9,0

3893,7

10,4










Цукрові буряки

473,3

1,9

846,2

2,3

499,4

0,1

7

Плоди

408,4

1,6

143,3

0,4










Інша продукція рослинництва


7,5

0,03

269,3

0,7

90,4

0,1

8

Всього по рослинництву

13981

55,2

22789

60,6

40093

67,3

х

Приріст ВРХ

717,3

2,8

1300,9

3,5

2139,0

3,6

5

Приріст свиней

3349,2

13,2

4000,8

10,6

4252,8

7,1

4

Молоко

7238,4

28,6

9450,1

25,1

12697

21,3

3

Яйці

9,1

0,03

11,8

0,03

10,0

0,1

9

Інша продукція

тваринництва

-

-

13,7

0,04

18,7

0,1

10

Всього по тваринництву

11314

44,6

14777

39,3

19118

32,1

х

Послуги в рослинництві і

тваринництві

54,6

0,2

32,8

0,1

74,1

0,1

11

Всього по підприємству

25349


100,0

37598


100,

59585


100,0

х



труктура товарної продукції у СВК «Прогрес»



Отже, переважаючими товарними галузями в господарстві є: зернова продукція, виробництво молока, соняшнику, свиней, вирощування сої та цукрових буряків. Найбільшу частку в загальні структурі реалізації займає продукції рослинництва – більше 67 %. Протягом аналізованого періоду питома вага галузі зросла на 12 %. Продукція галузі тваринництва у звітному році становила 32 % від загальної реалізації. Близько 0,1 % в структурі реалізації на підприємстві займає реалізація іншої продукції, товарів та надання послуг. Досліджуючи зміни в реалізації за три останні роки бачимо, що асортимент виробництва звузився, а отже, підприємство визначило пріоритетні напрями господарювання. Таким чином, протягом аналізованого періоду в господарстві провідними є наступні галузі: зернова – 42,5 %; соняшникова – майже 23 %, молочна – 21,3 %; та свинарська – 7,1 %.

Щоб врахувати ступінь усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати рівень спеціалізації господарства:

К с = 100 / ∑Т (2і-1), де:

К с – коефіцієнт спеціалізації

Т – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції, %

і – порядковий номер галузі (виду продукції) в ранжированому ряду по питомій вазі в структурі товарної продукції .

За даним коефіцієнтом судять про рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням усіх його товарних галузей. Прийнято вважати, що підприємство є багатогалузевим, коли цей коефіцієнт не перевищує 0,20, зі слабким рівнем спеціалізації – 0,21- 0,30, із середнім – 0,31 - 0,40, вищим середнього – 0,41 - 0,50, високим – 0,51 - 0,60, і з глибоким – понад 0,60 .

К.с =100/ (42,5+23*3+21,3*5+7,1*7+3,6*9+1*11+0,1*13+0,1*15+0,1*17+ 0,1*19+0,1*21)= 100/(42,5+69+106,5+49,7+32,4+38,5+11+1,3+1,7+1,9+2,1)= 100 / 356,6 =0,3

Отже, за проведеними розрахунками, коефіцієнт спеціалізації становить 0,3 , що свідчить про слабкий рівень спеціалізації, а виробничий напрям підприємства визначається за трьома переважаючими галузями.

Рушійною силою виробничої та господарської діяльності в СВК «Прогрес» є трудовий колектив. Станом на 01.01 2018 року на підприємств працює 173 особи, всі вони є учасниками кооперативу та його співзасновниками. Як уже зазначалось, протягом аналізованого періоду, чисельність працюючих зменшилась, що пов’язане їх виходом із членства 25 осіб.

Таблиця 2.3

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас