Оптимізація процесу доставки вантажу до підприємства ат «ХерсонГаз»

Ім'я файлу: Дипломна робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 566кб.
Дата: 06.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
!Статья Клещи.docx

Дипломна робота

Студента 2 курсу група 2ТТс

Єльника Вадима Вадимовича

Тема: Оптимізація процесу доставки вантажу до підприємства АТ «ХерсонГаз»

Мета: метою роботи було вивчення логістичних процесів і оптимізації доставки вантажів до підприємства

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи оптимізації транспортної логістики

1.1. Сутність логістичної діяльності на підприємствах

1.2. Показники оцінки ефективності транспортної логістики на підприємствах

2. Аналіз методів оптимізації процесу доставки вантажів на підприємствах

2.1.Інформація про підприємство ( коли засновано, які маршрути, чим займається)

2.1. Зміни в політиці транспортних компаній та їх діяльності

2.2. що я хочу змінити для покращення підприємства (швидкість доставки вантажу)

2.2. Методи оптимізації перевезень вантажів

2.3. мої методи що до покращення оптимізації доставки ванажу ( зміна маршрутизації, зміна грузоперевезення тощо)

висновки

3. Організація процесу транспортування вантажів на підприємства

3.1. Аналіз витрат на транспортування вантажів на підприємства

3.2 Аналіз транспортної та транспортно-експлуатаційної роботи

Висновки.

Список використаних джерел

Вступ

Найважливішою складовою частиною будь-якого підприємства є автотранспортні засоби. Автомобільний транспорт є важливою складовою економічного потенціалу держави, сферою виконання нею зобов'язань із захисту життя, здоров'я та соціального забезпечення громадян. В Україні роль автомобільного транспорту буде зростати завдяки високим темпам автомобілізації країни. Сьогодні існує ряд проблем, які потребують негайного вирішення та прийняття стратегічних рішень на перспективу. В умовах будь-якого підприємства, будь-якої соціально-економічної формації на кожній стадії розвитку людського співтовариства транспортні системи повинні розвиватися більш прискореними темпами в порівнянні з іншими господарськими об'єктами, пропорційно як з ресурсами і можливостями держави, так і з його перспективними потребами з метою досягнення збалансованого прогресу економіки країни. Швидкість доставки від вантажовідправника до одержувача відіграє важливу роль у русі вантажу. Скорочення термінів доставки є важливим фактором підвищення продуктивності. Автомобільний транспорт — це ряд засобів сполучення. транспортних засобів. Технічні пристрої, механізми та органи керування. Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні приспосіблення для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі. Сучасна транспортна логістика враховує безліч чинників для визначення найбільш вигідного маршруту. Перш за все протяжність, тривалість шляху і економічність обраного маршруту.

Оптимізація логістичних процесів є однією з ключових ланок підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства та відбувається за допомогою дослідження логістичних процесів, визначення критеріїв та показників оцінювання ефективності логістики на підприємстві, їх аналізи, пошуку шляхів вирішення проблемних питань. Виробничий процес автомобільного транспорту, який здійснює перевезення вантажів і людей автомобілями, називається автомобільним транспортом. Розрізняють два види автомобільного транспорту: вантажний і пасажирський. Вантажний транспорт має такі характеристики:
1. За принципами галузі перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, гастрономії Поштові перевезення, перевезення громадських вантажів, комунальних послуг. 2. Транспортування відповідно до розміру насипного вантажу. Партія відповідно до розміру партії вантажу, без перевезення навалом.

3. За регіональною ознакою - технічні, міські, приміські, міжміські та міжнародні перевезення.

а) технологічні - транспортування по території будівельного майданчика або по території підприємства;

б) Міський рух з різними структурами руху.

c) Ті самі умови застосовуються до місцевих перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;

г) міжміські – перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;

д) міжнародні – перевезення за межі країни.

4. По способу виконання – місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення:
а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;

б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;

в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути:

автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.

5. По часу виконання –постійні і сезонні:
а) постійні – перевезення на протязі цілого року;

б) сезонні – періодично повторюються в потріб6ний час року.

6. За принципами організації - централізовані та децентралізовані.

Метою моєї роботи є вивчення логістичного процесу та оптимізація доставки вантажів на підприємство.

Предметом роботи є теоретичні основи та практичні заходи щодо оптимізації транспортної логістики підприємства.

1. Теоретичні основи оптимізації транспортної логістики

1.1. Сутність логістичної діяльності на підприємствах

Оскільки глобальна економіка трансформується в контексті її цифровізації, а витрати на логістику становлять дедалі більшу частку доданої вартості, важливість логістики значно зросла. Мінімізація часу і витрат, пов'язаних з пошуком і доставкою товарів споживачам, що стало можливим завдяки масовому впровадженню інформаційних інновацій, відображає важливий принцип логістики.

Зовнішнє середовище компаній стає все більш конкурентним і вимагає пошуку нових ніш. Конкурентоспроможність компаній потребує організаційно-економічних механізмів управління логістикою, під якими розуміють сукупність принципів, інструментів, функцій, способів і засобів, спрямованих на зниження рівня витрат на організацію логістичних процесів і різноманітних логістичних послуг, з особливим акцентом на транспортну логістику. Її можна охарактеризувати так.

У загальному розумінні транспортна логістика - це вид логістичної діяльності та важлива частина логістичних операцій, пов'язаних з переміщенням продукції транспортними засобами з використанням специфічних технологій у ланцюзі поставок, що складається з логістичних операцій та функцій. Аналіз сучасного стану транспортної логістики та особливості транспортних процесів у контексті логістичної діяльності досліджували Дмитрів Д.В., Рогатинська О.М., Лебідь В.В., Чухрай Н., Гірна О., Шандрівська О.Є. та багато інших вітчизняних вчених [9 , 10, 11, 12, 13, 14].

Більш широке визначення дає А. Маловичко, згідно з яким транспортна логістика виконує функції управління матеріальними ресурсами на підприємствах, сортування, переробки, пакування та розподілу продукції в містах-споживачах.

Н.В. Чепель також стверджує, що транспортна логістика - це оптимізація транспортних систем, вибір типів і видів транспортних засобів, визначення багатоканальних маршрутів доставки та забезпечення технічної єдності транспортних і складських процесів.

Таблиця 1.1 – Тлумачення поняття «Транспортна логістика»

Автор	Поняття
Н.В. Чепель [3]	Транспортна логістика - це оптимізація транспортних систем, вибір типів і моделей транспортних засобів, визначення багатоканальних маршрутів доставки та забезпечення технічної уніфікації транспортних і складських процесів.
Дроздов П.А. [4, с. 233]	Він визначається як сфера діяльності, що охоплює три напрямки: процес планування, управління всіма транспортними та іншими операціями, що відбуваються на шляху прямування, і надання відповідної інформації вантажовласникам.
Сокур І.М. [5,с.51]	Вид логістики, який управляє серією операцій, що забезпечують фізичне переміщення запасів між учасниками ланцюга поставок з мінімальними витратами. Іншими словами, переміщення потрібної кількості товару в потрібне місце, найкращим маршрутом, в потрібний час і з мінімальними витратами.
Гаджинский А. М. [6, с.153]	Транспортна логістика є важливою частиною логістичних операцій під час руху матеріалів від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється транспортними засобами.
Маловичко А.С. [7, с.35]	Транспортна логістика - це процес організації та управління ланцюгом поставок. Цей ланцюг включає постачання сировини для виробництва, управління матеріальними ресурсами на підприємствах, доставку готової продукції на склади і розподільчі центри, сортування, обробку, пакування і розподіл продукції в містах-споживачах.
Тридід О.М. [8, с. 27]	Транспортна логістика - це система організації поставок, тобто переміщення будь-якого матеріального предмета, речовини або іншого матеріалу з однієї точки в іншу найбільш підходящим маршрутом.

Транспортна логістика також стала важливою складовою економіки завдяки інтенсивному використанню інфраструктури. Переміщення людей і товарів, а також інформаційно-комунікаційні технології відіграють все більш важливу роль у світовій економіці і є показниками економічної сили країни. Існує чітка кореляція між кількістю та якістю транспортної інфраструктури і рівнем економічного розвитку. Висока щільність транспортної інфраструктури та добре сполучені мережі зазвичай асоціюються з високим рівнем розвитку. Ефективна транспортна система створює економічні та соціальні можливості і вигоди з позитивним мультиплікативним ефектом, таким як покращення доступу до ринків, зайнятість та додаткові інвестиції. Якщо в транспортній системі є дефіцит пропускної спроможності або надійності, це може призвести до економічних витрат, таких як скорочення або втрата можливостей і зниження якості життя. Однак вплив транспортної логістики може бути різним. Економічні наслідки транспортної логістики можуть бути прямими, непрямими або індукованими:

- Прямий вплив є результатом збільшення пропускної здатності та ефективності транспорту; транспорт забезпечує зайнятість, додану вартість, розширення ринку, економію часу і витрат. Загальний економічний попит зростає;

- Непрямий вплив є результатом покращення доступності та економії на масштабах; і Непряме збільшення доданої вартості та зайнятості є результатом місцевих закупівель фірмами, що безпосередньо залежать від транспортної діяльності. Транспортна діяльність призводить до широкого спектру непрямих впливів на додану вартість та зайнятість через зв'язки між транспортом та іншими секторами економіки (наприклад, офіси, обладнання, постачальники запчастин, послуги з технічного обслуговування та ремонту, страхові компанії, консалтингові та інші бізнес-послуги);

- Індукований вплив - результати економічного мультиплікатора впливають на ціни на товари, продукцію та послуги, а також на їх види. Наприклад, металургійна промисловість потребує економічно ефективного імпорту залізної руди та вугілля для доменних печей та експорту готової продукції, такої як сталеві стріли та рулони. Виробники, а також роздрібні торгові точки та розподільчі центри, які перевозять імпортні контейнерні вантажі, залежать від ефективного транспорту та морських портів.

Ефективна транспортна система з сучасною інфраструктурою сприяла багатьом економічним змінам, більшість з яких є позитивними. Основні впливи транспорту на економічні фактори показані в Таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Впливи транспорту на економічні фактори

Впливи транспорту на економічні фактори
Географічна спеціалізація	Масштаб і сфера виробництва	Посилена конкуренція	Підвищена вартість землі

Розглянемо ці фактори більш детально:

- Географічна спеціалізація - вдосконалення транспорту та зв'язку полегшує процес географічної спеціалізації, підвищуючи продуктивність та просторову взаємодію. Економічні агенти прагнуть виробляти товари та послуги з найбільш оптимальним поєднанням капіталу, праці та сировини. Таким чином, деякі регіони мають тенденцію спеціалізуватися на виробництві найбільш вигідних (або найменш вигідних) товарів і послуг порівняно з іншими регіонами, за умови наявності відповідних транспортних засобів для торгівлі. Географічна спеціалізація, підкріплена ефективним транспортом, підвищує економічну продуктивність. Цей процес, який в економічній теорії називається порівняльною перевагою, уможливив економічну спеціалізацію регіонів;

- Масштаб і обсяг виробництва - ефективні транспортні системи з перевагами у вартості, часі та надійності дозволяють перевозити товари на більші відстані. Масштаб і обсяг виробництва - ефективні транспортні системи, що мають переваги з точки зору вартості, часу і надійності, дозволяють перевозити товари на більші відстані. Це дозволяє охопити більші ринки, що сприяє масовому виробництву за рахунок економії на масштабах. Концепція "точно в строк" в управлінні ланцюгами поставок ще більше підвищує продуктивність виробництва і дистрибуції, забезпечуючи такі переваги, як зниження рівня запасів і більш швидке реагування на мінливі ринкові умови. Таким чином, чим ефективнішим стає транспорт, тим більше ринків він може обслуговувати і тим більший масштаб виробництва. Це призводить до зниження витрат на одиницю продукції;

- Посилена конкуренція - коли транспорт стає більш ефективним, потенційний ринок для певного продукту (або послуги) розширюється, а конкуренція зростає. Зростання конкуренції - з підвищенням ефективності транспорту розширюється потенційний ринок для певного товару (або послуги) і зростає конкуренція. Конкуренція робить ширший асортимент товарів і послуг доступним для споживачів, що має тенденцію до зниження витрат і підвищення якості та інновацій. Глобалізація чітко асоціюється з конкурентним середовищем, яке поширюється по всьому світу, надаючи споживачам доступ до ширшого спектру товарів і послуг.

- Підвищена вартість землі - земля, прилегла до хорошого транспортного сполучення або з хорошим транспортним сполученням, як правило, має більшу цінність через свою корисність. Споживачі можуть мати доступ до ширшого спектру послуг і роздрібних товарів, а мешканці можуть мати кращий доступ до працевлаштування, послуг і соціальних мереж. Доступність, яку забезпечує транспорт, незалежно від того, використовується він чи ні, впливає на вартість землі. У деяких випадках, через виникнення зовнішніх ефектів, транспортна діяльність може знижувати вартість землі, особливо в житлових районах. Так, земля біля аеропортів, автомагістралей та поблизу джерел шуму і забруднення матиме відповідно нижчу вартість" [2, с. 120-122].

З метою вдосконалення організаційно-економічних механізмів управління логістичною діяльністю підприємств слід розробити та впровадити наступний комплекс заходів: управління взаємовідносинами з постачальниками шляхом впровадження інформаційних систем SRM, використання яких дозволить удосконалити стратегії вибору постачальників та скоротити час циклу поставок скоротити, а також оптимізувати бюджет закупівель і вартість матеріальних ресурсів, а також структуру витрат на організацію логістичної діяльності [15, с. 156].

1.2. Показники оцінки ефективності транспортної логістики на підприємствах

Економія транспортних витрат має велике значення як для логістичних компаній, так і для суспільства в цілому. Ключовим питанням у мінімізації транспортних витрат є вибір та оцінка постачальників логістичних послуг на основі наукових даних. Оцінка транспортної ефективності є важливим фактором при виборі постачальників логістичних послуг.

Оцінка транспортної ефективності - це оцінка ефективності транспортної діяльності та процесів. Загалом, це комплексне визначення ефективності та результативності транспортної діяльності або процесу за певний період часу відповідно до єдиних критеріїв оцінки, прийняття певної системи показників, дотримання певних процедур та використання якісних і кількісних методів. Оцінка ефективності транспорту є важливим кроком для логістики та інших пов'язаних з нею бізнесів. Оцінюючи ефективність транспорту, логістичні компанії можуть оптимізувати процеси та покращити економічні вигоди [16, с. 109].

Існує багато методів оцінки ефективності логістичної діяльності, часто з різними наборами обраних показників і рівнями значущості, що їм присвоюються. Крім того, можна відзначити особливості самих методів оцінки по відношенню до самого об'єкта логістики, що пропонуються науковцями. Одні науковці пропонують аналізувати ефективність глобальної логістичної системи, інші аргументують доцільність оцінки ефективності її елементів. Тому з метою виявлення переваг та недоліків існуючих методичних підходів до визначення ефективності логістичної діяльності дослідимо праці науковців останнього періоду.

У своїх роботах Чернописька Н.В. пропонує наступні дві групи показників для оцінки логістичної діяльності підприємств [18, с. 266]:

1) Показники, що характеризують логістичну систему (площа, потужність, пропускна спроможність, кількість підрозділів тощо).

2) Показники, що характеризують функціонування логістичних систем:

- Показники, що характеризують продуктивність логістичних систем;

- 3) Показники, що характеризують продуктивність логістичної системи; 4) Показники, що характеризують надійність логістичної системи;

- 3) показники, що характеризують надійність логістичної системи;

- Однак ці показники характеризують лише матеріальні потоки і не враховують супутні потоки, які характеризують логістичну діяльність.

В роботі [17] автори чітко представляють класифікацію показників, що характеризують функціонування логістичних систем, запропоновану в роботі [18] та зазначають, що в класифікації, запропонованій на рис. 1.3. не приділено уваги природі оціночних показників. Зокрема, автори зазначають, що не враховується точний і відносний, загальний і частковий характер показників ефективності функціонування логістичної системи. Вони також зазначають, що деякі науковці при аналізі інтегральних показників не об'єктивно враховують нерівнозначність груп показників та самих показників. Тому з метою усунення недоліків, виявлених у попередніх дослідженнях, авторський колектив узагальнив результати попередніх досліджень та запропонував класифікацію показників ефективності логістики (рис. 1.4) за групами індивідуальних та загальних показників [17, с. 245].

Рис. 1.3. Узагальнюючі показники аналізу логістичної системи суб’єкта господарювання [17, с. 244]

Були перераховані загальні показники, що характеризують загальний розвиток логістичної системи, тобто рівень конкурентоспроможності/потенціалу логістики та рівень рентабельності логістичних витрат. Індивідуальні показники були поділені на інфраструктурні та організаційні/технічні. На прикладі торгівлі, виробництва та транспорту, а також з урахуванням галузевої специфіки діяльності компаній запропоновано класифікацію основних логістичних показників, специфічних для кожної компанії [17,с.247].

Рис. 1.4. Класифікація показників аналізу ефективності логістичної діяльності суб’єкта господарювання [17, с. 245]

У роботі [19] запропоновано оцінити ефективність організаційно-економічного забезпечення логістичної діяльності. Для цього автором розроблено структурну модель організаційно-економічного забезпечення логістичної діяльності на прикладі торговельного підприємства. На основі розробленої структурної моделі визначено елементний склад організаційно-економічного забезпечення та розроблено методику оцінки організаційно-економічного забезпечення логістичної діяльності торговельного підприємства (рис. 1.5). Сутність запропонованого підходу полягає у виборі відповідної методики для конкретного набору показників, що характеризують організаційно-економічне забезпечення логістичної діяльності у відповідній функціональній сфері. Наприклад, для формування масиву вихідних даних рекомендується використовувати анкетні методи, для розрахунку одиничного показника - коефіцієнтні методи, для позиціонування досліджуваного торговельного підприємства - математичні методи тощо.

Рис. 1.5. Аналіз організаційно-економічного забезпечення логістичної діяльності [19, с. 171]

У своїх методичних підходах до оцінки ефективності досліджуваної логістичної діяльності автори пропонують визначати різні набори показників, виходячи з власних поглядів на ознаки їх класифікації та важливість впливу факторів. Це призводить до певного суб'єктивізму в оцінці та розбіжностей, які не дозволяють цілісно оцінити ефективність логістичної діяльності. На мою думку, для оцінки ефективності логістичної діяльності компанії краще використовувати метод визначення ключових показників ефективності (KPI).

2. Інформація про підприємство АТ ХерсонГаз
Діяльність АТ ХерсонГаз
Акціонерне товариство “Херсонгаз” виконує весь комплекс робіт з технічного обслуговування систем газопостачання м. Херсона та Херсонської області на найвищому рівні. Пріоритетом роботи АТ “Херсонгаз” завжди була і залишається безпека, життя і здоров’я споживачів.

Основне завдання – транспортування природного газу розподільними газопроводами та підтримка безаварійного стану розподільних мереж на належному рівні. Для того, щоб ця місія могла б виконуватися відповідально, на підприємстві працює понад тисяча фахівців високої кваліфікації.

Акціонерне товариство “Херсонгаз” – оператор газорозподільної системи Херсонської області. Товариство “Херсонгаз” – це 6 міжрайонних управлінь та 2 дочірні підприємства по Херсонській області.

Акціоне́рне товари́ство — один з різновидів господарських товариств. Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства (акціонерів). Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.

За українським законодавством, акціонерне товариство це господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариств, є Закон «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

Станом на 01 січня 2020 року підприємство обслуговує 2 тисячі підприємств, 266 тисяч абонентів – побутових споживачів природного газу. На обслуговуванні товариства знаходиться 5,4 тисяч км розподільчих газових мереж, 191 газорозподільчих пунктів, 887 шафових регуляторних пункти, 357 катодних станцій електрохімічного захисту газових мереж від корозії, 26,311 тисяч домових регуляторів тиску і 484 газових колодязя.

На сьогодні по області експлуатується 558 тисяч одиниць газового обладнання, 253,712 тисячі побутових газових лічильників. За 2017 рік газифіковано 522 квартири, встановлено 10,482 тисячі побутових газових лічильників. Протягом 2017 року в експлуатацію введено 4,2 км новозбудованих мереж газопостачання.
Права та обов'язки
Права та обов’язки оператора газорозподільної системи встановлені розділом VII Типового договору розподілу природного газу (затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829), (далі – Договір):
– Оператор ГРМ має право:
1) отримувати від споживача оплату за договором розподілу;

2) не здійснювати фактичний розподіл природного газу споживачу або обмежити його чи припинити у порядку та на підставах, передбачених цим договором розподілу;

3) безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов’язків, передбачених законодавством;

4) перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об’єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем;

5) вимагати від споживача підписання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності;

6) встановлювати на комерційному вузлі обліку (лічильнику газу) засоби дистанційної передачі даних та/або дублюючі чи контрольні засоби вимірювальної техніки, якщо такі заходи здійснюються за рахунок та силами Оператора ГРМ;
7) інші права, передбачені чинним законодавством.
– Оператор ГРМ зобов’язується:
1) розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу та поточну редакцію тексту договору розподілу і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до договору розподілу в установленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності;

2) забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог договору розподілу;

3) забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача;

4) забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об’єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період;

5) дотримуватись встановлених вимог Кодексу газорозподільних систем щодо приладового обліку, якщо комерційний вузол обліку (лічильник газу) за договором розподілу буде належати Оператору ГРМ;

6) за письмовою вимогою споживача безкоштовно надати йому завірену письмову форму договору розподілу протягом десяти днів з дня надання Оператору ГРМ такої вимоги;

7) проводити на вимогу споживача перевірку роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу) у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем;

8) здійснювати перерахунок об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об’єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об’єкта споживача параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем;

9) дотримуватись інших вимог договору розподілу та Кодексу газорозподільних систем.
Транспортування газу автомобільним транспортом
Транспортування газу автотранспортом є популярним методом доставки газу в балонах для домашнього використання або для комерційних цілей. Цей процес передбачає перевезення стисненого або рідкого газу у спеціальних цистернах на задній частині вантажного автомобіля.

Одним з головних переваг транспортування газу автомобільним транспортом є його гнучкість і можливість доставки газу в будь-яку точку міста або регіону. Крім того, цей метод доставки є досить економічним, оскільки не потребує будівництва складів або інфраструктури для транспортування газу.

Проте, транспортування газу автомобільним транспортом також має свої недоліки, зокрема, високу вартість перевезення на довгі відстані і обмежений обсяг газу, який може бути перевезений в одному цистерні. Крім того, цей метод доставки може бути небезпечним, якщо не дотримуватися правил безпеки при транспортуванні газу.

Автомобільним транспортом здійснюється перевезення зріджених газів в автоцистернах, балонах і «ковзних» резервуарах.

Автоцистерни за призначенням і конструкцією поділяються на транспортні та роздавальні. Транспортні автоцистерни використовують для перевезення зрідженого газу із заводів-постачальників до кущових баз і газонаповнювальних станцій, а також з останніх до великих споживачів зі зливом газу в резервуари. Роздавальні автоцистерни призначені для доставки зрідженого газу споживачам з розливом у балони, для цього вони мають комплект роздаткового обладнання, насос, роздавальну рамку і труби. Цистерни, виготовлені у вигляді циліндричних посудин зі штампованими днищами, монтують на шасі автомобілів, автопричепів і напівпричепів. Об’єм цистерн залежно від типу становить від 4 до 40 м3.

Найбільше застосування має автоцистерна АЦЖГ-4-164 корисним об'ємом 4 м3, змонтована на шасі. Для використання автоцистерни як роздавальної на ній встановлюють насос G5/140. З метою уніфікації та збільшення вантажопідйомності автоцистерн розроблений ряд конструкцій відповідно до типу шасі та корисного об'єму.

На рис. 1.6 показана конструкція автомобільної цистерни-напівпричепа АЦ-15-377С з корисним об'ємом 15 м3 (на базі автотягача«Урал-377С»), яка забезпечена комплектом устаткування і комунікаціями з арматурою для прийняття і роздачі зрідженого газу.

Рис. 1.6. Автоцистерна-напівпричіп АЦ-15-377С для перевезення

зріджених газів: 1 – резервуар; 2 – вентиляційний люк; 3 – прилади;

4 – клапан запобіжний; 5 – опора; 6 – люк-лаз; 7 – автотягач;

8 – труби(кожухи) для шлангів; 9 – електронасос; 10 – опорні

катки;11 – вогнегасники; 12 – установка заземлення цистерни
Останнього часу широкого розповсюдження для транспорту зріджених газів отримали автоцистерна типу АЦТ-10 і напівпричеп-цистерна типу ППЦТ-20. (рис. 1.7; 1.8)

Рис. 1.7. Автоцистерна АЦТ-10

Рис. 1.8. Напівпричеп-цистерна ППЦТ-20

Автоцистерна АЦТ-10 призначена для транспортування і заповнення стаціонарних місткостей зрідженими вуглеводневими газами, вона розрахована на тиск до 1,6 МПа і має таку технічну характеристику:

– базове шасі МАЗ-5336А3(Євро-3, АБС);

– двигун ЯЗ-6562.10 потужністю 250 к.с.;

– коробка передач ЯЗ-2381 з числом ступенів 8;

– номінальна місткість – 10 м3;

– матеріал цистерни сталь 09Г2С, форма перетину кругла;

– споряджена маса 10 800 кг;

– повна маса 16 000 кг;

– габаритні розміри, мм, не більше:

– довжина 8 150;

– ширина 2 500;

– висота 3 160.

Автоцистерна обладнана донними клапанами, запірною і регулюючою апаратурою, запобіжними клапанами, манометрами, рівнеміром. Може комплектуватися технологічною системою з масовим витратоміром, призначеним для комерційного обліку.

Напівпричіп-цистерна ППЦТ-20 призначена для транспортування і заповнення стаціонарних місткостей зрідженими вуглеводневими газами і розрахована на тиск до 1,6 МПа. Агрегат має такі характеристики:

– базове шасі BPW або SAF, підвіска пневматична, гальмівна

система WABCO,EBS, підйомний пристрій і шворінь JOST;

– місткість 20 м3;

– матеріал цистерни сталь 09Г2С, форма перетину кругла;

– споряджена маса 9 400 кг;

– повна маса 19 500 кг;

– габаритні розміри, мм, не більше:

– довжина 8 800,

– ширина 2 500,

– висота 3 350.

Напівпричеп-цистерна обладнана донними клапанами з пневмоприводом, зворотним клапаном, кранами кульовими, сепаратором з фільтром і зворотним клапаном, масовим витратоміром EndressLPGMass, насосом Z2000 з двигуном потужністю 4 кВт, електронною головою TE550, електромагнітним клапаном, датчиком температури, диференціальним клапаном, рівнеміром RochesterMagnetell, функцією показання на дисплеї інформації про щільність продукту.

Перевезення зріджених газів у балонах здійснюється на звичайних бортових автомашинах і на спеціальних касетних автомашинах (балоновозах) з нормальним кузовом типу ГАЗ, ЗІЛ та інші, що забезпечують одночасне перевезення відповідно 56 і 77 балонів. Кузови машин обладнують клітями для установлення балонів об'ємом по 50 л кожний, при цьому балони укладають у два яруси; в балоновозі типу«Клітка» їх вміщується до 132 шт. Найбільш зручний в експлуатації балоновоз для транспортування балонів об'ємом 27 л, розташованих у два яруси. Балони транспортують також у причепах, які разом з вантажними автомобілями утворюють автопоїзди.

( 3 Камаза по заправкам, 3 ГАЗ по город)

Таблиця 1.9. Рухомий склад «ХерсонГаз»

Марка автомобіля	Кількість	Вантажо-підйомність, т	Витрати палива л/100км	Розміри, ДхШхВ, м	Тип палива
КамАЗ-5410	5
ЗиЛ-130 АЦТ-8-130	10
ГАЗ-52-КТ-602	5	2,5
УАЗ-390995	4	1	22,31	4,4х2,1х2	Пропан

В дипломному проекті планується вибрати рухомий склад та організувати перевезення газу по маршрутах:

Херсон – Гола Пристань – Збур’ївка – Залізний порт – Херсон
Херсон – Гола Пристань – Скадовськ – Геничеськ – Херсон
Гола Пристань – Збур’ївка – Залізний порт – Гола Пристань

В організації існуючих перевезень є певні недоліки, що потребують організаційних заходів та вдосконалення.

Перевезення здійснюється не постійно, рухомий склад не відповідає сучасним вимогам, що впливає на собівартість перевезень.

Велике значення при плануванні перевезень має регламентування швидкості на кожній ділянці перевезень, що значно впливає на продуктивність перевезень.

Вибір швидкості залежить від категорій умов експлуатації та типу рухомого складу. маршрути даних перевезень проходять по дорогах І-ІІ-ІІ категорій, що впливає на вибір середньої технічної швидкості.

На даний маршрут при перевезенні газу використовується рухомий склад, є можливість зворотнього завантаження.

В даному випадку коефіцієнт використання вантажопробігу максимально може бути рівний β = 0,5, що є недоліком існуючих перевезень

Список використаних джерел

1.) Andrzej Szymonik. Ekonomika transportu dla logistyki i logistyki.

Teoria i praktyka. Łódź, 2013, 231 ul.

2.) Jean-Paul Rodrigue, Claude Comtua, Brian. Geography of transport

systems. New York, 2013, 411 p.

3.) Моніторинг та логістика виробничих процесів галузі [Електронний

ресурс]: курс лекцій для студ. спеціальності 7.05170108 «Технології

зберігання, консервування та переробки молока» денної та заочної форм

навчання / уклад.: Н.В. Чепель. – К.: НУХТ, 2014. – 126с.

4.) Дроздов П.А. Логістика : навч. посібник / П.А. Дроздов. – Мінськ :

Вища школа, 2015. – 357 с.

5.) Сокур І.М. Транспортна логістика : навч. посіб. для студ. вищ.

навч. закл. / І.М. Сокур, Л.М. Сокур, В.В. Герасимчук. – К. : Центр

учбової літератури, 2009. – 222 с.

6.) Гаджинский А. М. Логістика: Підручник для вищих і середніх

спеціальних навчальних закладів — М.: Маркетинг, 1998. — 228 с.

7.) Маловичко А.С. Інтеграція України до транспортно-логістичної

системи Європейського Союзу. Причорноморські економічні студії.

2016. Вип. 7. С. 55–58.

8.) Тридід О.М. Логістика: навч. посіб. К.: Знання, 2008. 566 с

9.) Дмитрів Д.В., Рогатинська О.Р. Інформаційні системи транспортної

логістики. Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи: матеріали

першої міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. м.

Тернопіль, 16-17 жовтня 2008. С. 106 – 108.

10.) Дмитрів Д.В, Рогатинська О.Р. Логістика та моделювання

міжнародних автомобільних вантажних перевезень. Теорія і практика економіки

та розвитку підприємництва в Україні: вибрані аспекти: колективна

монографія / за ред. проф. Р.М. Рогатинського. Тернопіль: Астон, 2013. 189-208

с.

11.) Кривещенко В.В. Логістика – діяльність з необмеженими

можливостями концепція формування системи управління підприємством.

Науковий вісник КНЕУ. Формування ринкової економіки. 2010. № 24. С. 230–238

12.) Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії

та практики: Монографія. Львів: Інтелект-Захід, 2007. 232 с.

13.) Чухрай Н. Логістичне обслуговування: Підручник. Львів: Вид-во

Нац. ун-ту „Львівська політехніка”, 2006. 292 с.

14.) Шандрівська О.Є., Костюк О.С., Наконечна Т.В. Ідентифікація етапів

розвитку логістичних послуг в Україні. Вісник Національного університету

“Львівська політехніка”. Логістика. 2015. № 833. С. 118– 124.

15.) Трушкіна Н. Удосконалення організаційно-економічного механізму

управління логістичною діяльністю підприємства. Міжнародний

науковий електронний журнал. 2019. Вип. 5. № 4. ст. 156–172.

16.) Wang, X., Chen, Y., and Zhang, L. (2013). Construction of a system for

evaluating the efficiency of transport of logistics companies. Journal of

Industrial Engineering and Management, 2013. Issue. 6. № 4, art. 1084 -1104.

17.) Ковбаса О.М., Холохоренко Д.С., Чалий Д.Р. Аспекти визначення

ефективності логістичної діяльності підприємства. Східна Європа: економіка,

бізнес та управління. 2019. № 20. С. 242-248.

18.) Хорошун В.В., Науменко І.А. Економіко-математичні методи та

моделі прогнозування збутової логістики торговельного підприємства.

Причорноморські економічні студії. 2018. Випуск 28-2. С. 179–183. URL :

http://bses.in.ua/journals/2018/28_2_2018/38.pdf.

19.) Уварова А.Є. Методичні засади оцінки організаційно економічного

забезпечення логістичної діяльності торговельного підприємства. European

journal of economics and management. Volume 6. Issue 2, 2020. С. 164-172.

скачати