1 2 3 Ім'я файлу: 410404 Образ Ніки у мистецтві Давньої Греції.doc Розширення: doc Розмір: 280кб. Дата: 24.03.2020 скачати Пов'язані файли: Закон_аудит.docx ВИСНОВКИ У V – IV ст. до н. е.. класичне мистецтво стала однією з найбільш розвинених систем стародавнього світу. Три найважливіші особливості надають їй винятковий характер: повнота, різноманітність і відома закінченість складових частин культури; її гуманістична спрямованість; великий внесок греків у скарбницю світової культури, створення шедеврів, що збагатили культурну творчість наступних поколінь та міцно ввійшли в життя народів Середземномор’я і Європи. Процес культурної творчості в різних полісах Греції мав свій ступінь інтенсивності, причому був більш плодотверним в державах з демократичним устроєм. Для розвитку архітектури перші два покоління після визвольної війни були особливо сприятливим часом. З одного боку, перемога над ворогами створювала природне почуття подяки богам-покровителям, а приплив багатства, обумовлений подальшим періодом світу, давав і необхідні засоби для вираження цього почуття в будівництві нових храмів та інших святинь, з іншого боку, піднесення і зміцнення переможної демократії поставило художникам ряд нових завдань чисто світського характеру. У всякому разі в образі античних храмів VI – V ст. до н. е. ми ясно відчуваємо ту художню гармонію порядку і волі, яка робить їх живими творіннями мистецтва. У розвитку скульптури V ст. до н. е. досить чітко виділяються періоди так званої ранньої класики (приблизно до 60-х років) і високої або зрілої класики (приблизно з середини століття). Остання чверть V ст. до н. е.. хоча і відноситься в головних своїх проявах ще до зрілої класиці, але все ж у скульптурі відчувається зародження нових тенденцій, які потім приведуть у своєму подальшому розвитку до пізньої класиці. Її початок припадає на самий кінець V ст. до н. е.. Для формування скульптури класики становить інтерес еволюція наступних основних жанрів або видів пластики: по-перше, розвиток культової або меморіальної статуї і статуарної групи, а по-друге, пов’язаних з архітектурою багатофігурних композицій. Давньогрецьке мистецтво дає можливість побачити, як виникали і розвивалися почуття людини, який починав пізнавати красу світу. У пам’ятках мистецтва Еллади живі і безпосередні й тому особливо сильні враження виявилися втіленими у величні храми, прекрасні бронзові і мармурові статуї, витончені глиняні статуетки, карбовані рельєфи на монетах і медалях, гармонійні розпису на вазах. Саме тому не здаються чужими і незрозумілими сучасній людині ці створені тисячоліття тому твори великих майстрів давнини. Стародавні греки створили в повному розумінні слова нову культуру. Їм були знайомі досягнення науки і мистецтва народів Сходу – єгиптян, фінікійців, ассірійців, і все ж вони пішли своїм шляхом як в області нових соціально-політичних утворень, так і щодо художньо-естетичних поглядів на світ. Культура та мистецтво еллінів завжди привертали увагу людей, для яких вони були вже історією. У середньовіччя, в епоху Відродження, в століття нового часу художники бачили в мистецтві стародавніх греків прекрасний зразок, невичерпне джерело почуттів, думок, натхнення. Однією з кращих творів ранньої елліністичної пластики є Знаменита статуя Ніки Самофракійської. Статуя це була поставлена на острові Самофраке на згадку про перемоги, здобутої в 306 р. е. Деметрием Поліоркетом над флотом єгипетського правителя Птолемея. На жаль, скульптура дійшло нас сильно пошкодженій – без голови і рук. Статуя було поставлено на високої вертикальній скелі, на п'єдесталі як передній частини бойового корабля; Ніка, як свідчать її відтворення на монетах, зображалась трубящею в бойову трубу. Грецькі майстра багаторазово зображували богиню перемоги у монументальну скульптуру, проте ніколи ще де вони досягали "такого емоційного підйому, будь-коли висловлювали з такою яскравістю почуття перемоги, як і самофракійської статуї. Потужна постать богині з відкритими крилами, конфронтуюча бурхливим поривам зустрічного вітру, її впевнений крок, кожен рух тіла, кожна складка тремтливою від вітру тканини – в цьому образі повно радісного почуття перемоги. Це переможний почуття дано без який би не пішли пишномовності і риторики – образ Ніки вражає насамперед своєю величезної життєвістю. Ніка Самофракійська дає приклад нового пластичного рішення, характеризується складнішим розумінням руху, і диференційованішої трактуванням пластичних форм. Загальне рух постаті Ніки носить складний спіраль характер, скульптура має велику «глибину», що досягається як з допомогою відкинутих тому крил, а й сильним кроком Ніки і загальної спрямованістю її постаті вперед; докладніше, ніж у класичної скульптурі, трактована пластична форма (наприклад, з дивовижною тонкощами змальовані м'язи тіла, проступающі крізь тканину прозорого хітона). Надзвичайно важливою рисою пластичного мови статуї є підвищену увагу, яку приділяють художником світлотіні. Светотень покликана посилювати мальовничість форми і сприяти його емоційної виразності образу. Невипадково одяг відіграє таку великій ролі в образно-пластичної характеристиці: без численних то майоріючих на вітрі, то прилеглих тіло й утворюють багатющу мальовничу гру складок вбрання передача емоційного пориву Ніки було б менш вражаючою. Список використованних джерел Агріджето [Електроний ресурс] – Режим доступу : http://www.alshar.ru/kollektsiya/ves-mir/agridzhento.html Акрополь Пропілеї [Електроний ресурс] // Греческие специалисты отрестоврировали Пропилеи на Афинском Акрополе – Режим доступу: http://portaluw.ru/news/grecheskie_specialisty_otrestavrirovali_propilei_na_afinskom_akropole/2009-12-22-5909 Афінський Акрополь [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://rustudent.com/afinskij-akropol/ Афіна з Марсієм , Аксёнова М.Д. Энциклопедия для детей. Афина (з композиції з двома фігурами «Афіна в суперечці з Марсием») V ст. до н.е. Мармурова римська копія / Аксьонова М.Д. - М.: Аванта +, 1998. – С.118 Витрувий, Десять книг об архитектуре. Книга IX. Пер. с лат. Ф. А. Петровского, 2003. – 300 с. Гермес з Діонісом , Акімова Л.И. Мистецтво Древней Греции: Класика. Гермес з Діонісом / Л.И.Акімова. – СПб: Азбука - класика, 2007. – С. 340 Гіподамова система [Електроний ресурс] Короткий огляд містобудування і садово-паркового мистецтва. План Афінського акрополя в IV ст. до н.е. (за Юдейху) – Режим доступу : http://phasad.ru/z2.php Діоніс на пантері [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://slovare.coolreferat.com Діскобол , Аксьонова М.Д. Енциклопедия для детей. Діскобол. Мірон. V в. до н.е. Римская копія с бронзовой статуї / М.Д. Аксьонова. – М.: Аванта+, 1998. – С.118 Доріфор , Аксьонова М.Д.Енциклопедия для детей. Поліклет. Доріфор. V в. до н.е. Мармурова римська копія з втраченого бронзового з втраченого бронзового оригіналу. / М.Д. Аксьонова. - М.: Аванта +, 1998. – С. 123 Епідавр [Електроний ресурс] Одеситів познайомлять з історією легендарних центрів давньогрецького спорту і театру. Епідавр – Режим доступу : http://www.odessa.ua/ru/news/33822 Ерехтеон , Аксьонова М.Д. Енциклопедия для детей. Ерехтеон / М.Д. Аксьонова . – М.: Аванта+, 1998. – С.124 Калистрат , Картины. Описание статуй. – Томск :Водолей, 1996. – 192 с. Канон [Електроний ресурс] Репродукції (описание полное) // Газета Искусство Дорифор. Канон Поликлета – Режим доступ : http://art.1september.ru/article.php?ID=200901206 Мастер Пана , Акімова Л.И. Мистецтво Стародавньої Греції: Класика. Майстер Пана. Дзвоноподібних кратер з Кум. Сторона А: Артеміда і Актеон. Ок. 460 р. до і. е.. Дзвоноподібних кратер з Кум. Сторона Б: Пан переслідує юнака / Л.І.Акімова. - СПб: Азбука - класика, 2007. – С.20 – 21. Ніка Аптерос, Аксьонова М.Д. Энциклопедия для детей. Храм Ники Аптерос. Афинский Акрополь .V в. до н.э / М.Д. Аксёнова . – М.: Аванта+, 1998. – С. 119. Павсаний , Описание Эллады / Пер. СП. Кондратьева; Под ред. Е.В. Никитюк. СПб., Т. I , 1996. Парфенон , Аксьонова М.Д. Енциклопедия для детей. Іктин и Калликрат. Парфенон. Афінський Акрополь. V в . до н . э. / М.Д. Аксьонова . – М.: Аванта+, 1998. – С.121. Плиний Старший, Естествознание. Об искусстве / Пер. Г.А. Тароняна. М., 1994. Статуя Ерейни з немовлям [Електроний ресурс] Кефисодот. Эйрена с Плутосом. Около 370 г. до н. э. Мраморная римская копия с утраченного оригинала. Мюнхен – Режим доступу : http://subscribe.ru/group/glupyie-no-ne-dayuschie-pokoya-voprosyi/2429402/ Тегейська голова , Акімова Л.І. Искусство Древней Греции: Классика. Скопас. Голова раненого воина с западного фронтона храма Афины Алей в Тегее. Мрамор 370—360 гг. до н.э. / Л.І.Акімова. – СПб: Азбука - класика, 2007. – С. 333 Храм Аполона в Дельфах [Електроний ресурс] – Режим доступу : http://blogs.privet.ru/community/retro./72354362 Храм Гери в Пестумі [Електроний ресурс] Пестум: Храмы. – Режим доступу: http://cicerone2007.dreamwidth.org/47903.html Храм Зевса в Олимпії [Електроний ресурс]– Режим доступу : http://turblogu.ru/poznavatelnoe/xram-zevsa-v-olimpii.html Література Акимова Л.И. Искусство Древней Греции: Классика / Л.И.Акимова. – СПб: Азбука - класика, 2007. – 464 с.: ил. Виппер Б.Р. Искусство Древней Греции / Б.Р. Виппер. – М.: Наука, 1972 . – 436 с. Всеобщая история искусств: 3 т. / под общ. ред.. А.Д. Чегодаева. – М.:Искусство, 1956. – 920 с. Грант М. Классическая Греция / М. Грант . – М.: ТЕРРА, 1998. – 336 с. Зелинский Ф.Ф. История античной культуры / Ред. и прим. С.П. Заикина. 2-е изд. СПб.: Марс, 1995 – 380 с. Ильина Т.В. История искусств. Западноевропейское искусство: Учеб. пос. для студ. вузов, обуч. по спец. «Журналистика» / Т.В. Ильина. – М.: Высшая школа , 1993. – 317 с. Керам К. Боги, гробницы и ученые. Роман археологии./ К.Керам. – СПб.: КЭМ , 1994. – 200 с. Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады / Ю.Д. Колпинский. – М.: Изобразительное искусство,1977. – 161 с.: ил. Колобова К.М. Древний город Афины и ее памятники / К.М. Колобова. – СПб.: Издательство Ленинградского университета, 1961. – 375 с. Кузищин В.И. История Древней Греции / В.И. Кузищин. – М.: Высшая школа, 2003. – 400 с. Куманецкий К., История древней Греции и Рима / К. Куманецкий. – М.: Высш.шк., 1992. – 456 с. Любимов Л.Д. Искусство древнего мира / Л.Д. Любимов. – М.: Просвещение, 1971. – 319 с. Некрасова Е. Храм Артемиды Эфесской: два зодчих и один поджигатель / Е. Некрасова // Хронос. – 2008. – № 9(115). – С. 8. Ривкин Б.И. Античное искусство / Б.И. Ривкин. – М.: Искусство, 1977. – 316 с. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. 5изд / С.И.Радциг – М.: Высш.шк.,1982. – 487 с. Сергеев В.С. История Древней Греции / В.С. Сергеев. – М.: Издательство восточной литературы, 1963. – 524 с. Спиражский А. Чудеса Асклепия / А. Спиражский // Хронос. – 2008. – № 9 (115). – С. 7. Соколов Г.И. Искусство Древней Греции / Г.И.Соколов – М.: Искусство, 1980. – 271 с.:ил. Чубова А.П. Античные мастера. Скульптуры и живописцы / А.П.Чубова , Г.И. Конькова, Л.И.Давыдова . – Л.: Исусство , 1986. – 251 с. Ярхо В.Н. Античная культура: Литература, театр, искусство, философия, наука: Словарь – справочник / Под. ред. В.Н. Ярхо. – М.: Высшая школа, 1995. – 383 с. Додаток А Ніке, статуя в Мюнхені Додаток Б Ніка Самофракійська в Луврі 1 2 3 |