Ім'я файлу: napb_b_05_025-2005_111.doc
Розширення: doc
Розмір: 848кб.
Дата: 04.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: doc
Розмір: 848кб.
Дата: 04.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
10 ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ ВОДИ НА ВНУТРІШНЄ ПОЖЕЖОГАСІННЯ
10.1 Витрати води і кількість струменів в громадських, адміністративно-побутових та допоміжних будівлях промислових підприємств визначають за табл.1, а виробничих і складських будівлях за табл.2.
10.2 Внутрішній протипожежний водопровід розраховується за витратою води на найвище розміщений та найбільш віддалений від вводу (насосів-підвищувачів) внутрішнього пожежного крану.
10.3 В громадських і виробничих будівлях (незалежно від категорій) заввишки більше 50 м та об’ємом до 50 тис. м3 на внутрішнє пожежогасіння слід приймати 4 струмені по 5 л/с кожна, а при більшому об’ємі будівлі - 8 струменів по 5 л/с кожна .
10.4 В будівлях і спорудах об’ємом до 10 тис. м3, в яких застосовані деревоклеєні конструкції або незахищені несучі металеві конструкції, витрату води на внутрішнє пожежогасіння слід збільшувати на 5 л/с (один струмінь), а при застосуванні огороджуючих конструкцій з полімерним утеплювачем - на 10 л/с (два струменя по 5 л/с кожна). При більшому об’ємі будівлі витрата води збільшується на 5 л/с на кожні повні і не повні 100 тис.м3.
10.5 Для частин будівель з різною етажністю або для приміщень різного призначення необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу і витрати води на пожежогасіння приймаються окремо для кожної частини будівлі. При цьому витрати води на внутрішнє пожежогасіння слід приймати:
- для будівель, які не мають протипожежних стін – за загальним об’ємом будівлі;
- для будівель, розділених на частини протипожежними стінами І і ІІ типу, - за об’ємом тієї частини будівлі, яка потребує більшої витрати води;
- для будівель, які мають приміщення з різними категоріями з пожежної небезпеки, при виділенні приміщень з більш небезпечною категорією протипожежними стінами на всю висоту (поверху) - за об’ємом тієї частини будівлі, яка потребує найбільшої витрати води;
- в разі, якщо приміщення не виділені - за загальним об’ємом будівлі і більш небезпечною категорією з пожежної небезпеки.
10.6 В разі приєднання будівель І і ІІ ступеню вогнестійкості переходами із вогнетривких матеріалів і встановлення протипожежних дверей, об’єм будівлі визначається для кожної будівлі окремо, при відсутності протипожежних дверей - за загальним об’ємом будівель і більш небезпечною категорією.
10.7 Розрахункову витрату води і кількість струменів на внутрішнє пожежогасіння енергетичних підприємств слід приймати у відповідності з розділом СНиП з проектування внутрішнього водогону і каналізації будівель.
10.8 В будівлях машинних залів при застосуванні незахищених металевих конструкцій і огороджуючих конструкцій з полімерними утеплювачами з об'ємом будівель до 10000 м3 витрату води на внутрішнє пожежогасіння слід збільшувати на 10 л/с (2 струменя по 5 л/с).
При більшому об'ємі будівлі витрату води необхідно збільшувати на 5 л/с на кожні повні і неповні 100000 м3.
11 ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ВИТРАТ ВОДИ НА ПОЖЕЖОГАСІННЯ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ПІДСТАНЦІЙ
Визначення розрахункової витрати води на гасіння окремих приміщень, споруд та агрегатів теплових, гідравлічних електростанцій і підстанцій слід проводити у відповідності з вимогами СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.01-85, СНиП ІІ-58-75, ВБН В.2.2-58.1-94, ВБН 1.1-034-03.307-2003, виходячи з таких варіантів:
11.1 Витрати води на гасіння пожежі в кабельних спорудах головного корпуса ТЕС, будівель ГЕС, закритої підстанції, загального пункту управління (ЗПУ) підстанції (Q1).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- автоматичної установки пожежогасіння найбільшого по площі відсіку кабельних споруд (qауп кс);
- внутрішніх пожежних кранів (qпк);
- зовнішнє пожежогасіння із пожежних гідрантів головного корпусу ТЕС, будівель ГЕС, закритої підстанції, ЗПУ підстанції (qпг).
Q1= qауп кс + qпк + qпг .
11.2 Витрати води на гасіння пожежі маслосистеми турбогенератора ТЕС (Q2).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- стаціонарної установки охолодження найбільшого головного маслобака турбогенератора (qогм);
- охолодження металевих ферм покриття машзалу (qоф);
- внутрішніх пожежних кранів (qпк);
- зовнішнє пожежогасіння із пожежних гідрантів головного корпусу ТЕС (qпг).
Q2 = qогм + qоф + qпк + qпг .
11.3 Витрати води на пожежогасіння гідрогенератора ГЕС (Q3).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- установки пожежогасіння гідрогенератора (qуп гг);
- внутрішніх пожежних кранів (qпк);
- зовнішнє пожежогасіння із пожежних гідрантів будівлі ГЕС (qпг).
Q3 = qуп гг + qпк + qпг .
11.4 Витрати води на гасіння пожежі трансформатора (реактора), відкрито встановленого біля головного корпусу ТЕС, будівлі ГЕС, на відкритій підстації і ВРП (відкритому розподільчому пристрої) (Q4).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- автоматичної установки пожежогасіння найбільшого за об’ємом масла трансформатора (реактора) (qауп тр);
- 25% від витрати на зовнішнє пожежогасіння з пожежних гідрантів головного корпусу ТЕС, будівлі ГЕС або ВРП (0,25 qпг), але не менше 10 л/с.
Q4 = qауп тр + 0,25 qпг .
11.5 Витрати води на гасіння пожежі трансформатора в будівлі закритої підстанції (Q5).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- автоматичної установки пожежогасіння найбільшого за об’ємом масла трансформатора (qауп тр);
- внутрішніх пожежних кранів (qпк);
- зовнішнє пожежогасіння із пожежних гідрантів будівлі закритої підстанції (qпг).
Q5 = qауп тр + qпк + qпг .
11.6 Витрати води на гасіння пожежі резервуарів з мазутом (Q6).
При цьому одночасно повинні забезпечуватись витрати:
- автоматичної (стаціонарної неавтоматичної) установки пожежогасіння найбільшого за об’ємом резервуара (qгр);
- на охолодження резервуарів (qор);
- 25% від суми витрат на гасіння та охолодження резервуарів 0,25(qгр + qор), але не менше 20 л/с.
Q6 = qгр + qор + 0,25(qгр + qор).
За розрахункові витрати води на пожежогасіння в цілому електричної станції або підстанції приймаються витрати, одержані в наведених варіантах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9