Ім'я файлу: napb_b_05_025-2005_111.doc
Розширення: doc
Розмір: 848кб.
Дата: 04.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: doc
Розмір: 848кб.
Дата: 04.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 На промислових площадках теплових, гідроелектростанцій і підстанцій I групи (п. 3.1.1- НАПБ 05.032-2002) протипожежне водопостачання повинно забезпечувати зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння будівель і споруд, роботу автоматичних установок пожежогасіння, дренчерних завіс на паливоподачі, гасіння регенеративних повітропідігрівачів (далі РПП), охолодження головних маслобаків і металевих ферм покриттів машинних залів головних корпусів.
4.2 В проектах електростанцій і підстанцій I групи належить передбачати виробничо-протипожежний водопровід високого тиску.
На підстанціях II групи слід передбачати зовнішній протипожежний водопровід низького тиску зі зберіганням води в двох пожежних резервуарах.
На підстанціях III групи з трансформаторами 220 кВ належить передбачати водопровід з живленням від існуючої зовнішньої мережі, з трансформаторами 35-154 кВ - протипожежний водопровід і пожежні резервуари не передбачаються.
Допускається замість пожежного водопроводу передбачати пожежний резервуар, який поповнюється водою з водопровідної мережі іншого призначення.
4.3 Тиск в зовнішній мережі протипожежного водопроводу не повинен перевищувати 10 кг/см2.
4.4 Протипожежний водопровід високого тиску створює вільний тиск, який забезпечує висоту компактної частини струменю не менше 10 м при розміщенні пожежного ствола на рівні найвищої точки найвищої будівлі. Максимальний вільний тиск в мережі об’єднаного водопроводу не повинен перевищувати 60 м. В цьому випадку гасіння пожежі здійснюється безпосередньо від гідранта (додаток А).
Для відкривання і закривання пожежного гідранта та відбору води на пожежогасіння використовується пожежна колонка за ГОСТ 7499-95 (додаток Б).
4.5 У водопроводі високого тиску стаціонарні пожежні насоси обладнуються пристроями, які забезпечують пуск насосів, не пізніше ніж через 5 хвилин після подачі сигналу від АУП, АПС та кнопок дистанційного пуску про виникнення пожежі.
4.6 За вододжерела протипожежного водогону слід використовувати водосховища, річки, ставки і т.п., а також запас технічної води в басейнах, градирнях, а також джерела водопостачання інших відповідальних споживачів.
4.7 На відкритих каналах технологічного водопостачання необхідно передбачати улаштування пірсів, а на закритих каналах, резервуарах технологічного водопостачання, градирнях - пристрої для забору води пожежною технікою.
5 МЕРЕЖІ ЗОВНІШНЬОГО ВОДОПРОВОДУ
5.1 Зовнішня водопровідна мережа може бути кільцевою або тупиковою. Кільцювання зовнішніх водопровідних мереж внутрішніми водопровідними мережами будівель і споруд не допускається.
5.2 Водопровідні мережі повинні бути кільцевими. Тупикові лінії водопроводів допускається застосовувати при подачі води на пожежогасіння і господарсько-протипожежні потреби (незалежно від витрати води на пожежогасіння) при довжині ліній не більше 200 м.
5.3 Мінімальний діаметр труб водопроводу об’єднаного з протипожежним на промислових підприємствах повинен бути 100мм.
5.4 На водопровідних мережах діаметром 100-400 мм в колодязях встановлюють підземні гідранти. Пропускна здатність підземного гідранта становить 40 л/с (додаток В).
5.5 Пожежні гідранти розміщують уздовж автомобільних доріг на відстані не більше 2,5 м від краю проїзної частини дороги, але не ближче 5 м від стін будівель.
5.6 Розміщення пожежних гідрантів на водопровідній мережі повинно забезпечувати пожежогасіння кожної обслуговуючої цією мережею будівлі, споруди або частини її не менше ніж від двох гідрантів при витраті води на зовнішнє пожежогасіння 15 л/с і від одного - при витраті менше 15 л/с з урахуванням прокладання рукавних ліній на дорогах з твердим покриттям та обслуговування ними будівель, розміщених в радіусі:
- 200 м - при пожежогасінні автонасосами;
- 100-150 м - при пожежогасінні мотопомпами, в залежності від їх типу.
Відстань між гідрантами визначається розрахунком, який враховує сумарні витрати води на пожежогасіння та пропускну здатність встановлюваних типів гідрантів.
5.7 Мережі зовнішнього протипожежного водопроводу головного корпусу, допоміжних виробництв, мазутогосподарства і маслогосподарства, пилозаводу, складів торфу належить проектувати кільцевими.
5.8 Пожежні гідранти на території складів палива слід передбачати навкруги штабелів палива не рідше, ніж через 150 м, а також навпроти розривів між штабелями і біля площадки розхолодження.
5.9 Мережі протипожежного водопроводу на електростанціях і підстанціях I групи повинні передбачатись із сталевих труб. Підземну частину протипожежного водопроводу допускається виконувати трубами з непластифікованого полівінілхлориду, за умови їх відповідності вимогам експлуатації.
5.10 В місцях розміщення підземних пожежних гідрантів встановлюються світлові та флуоресцентні покажчики відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 і ГОСТ 12.4.026-76 (додаток Г).
5.11 Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, разом з пожежними частинами , не рідше двох разів на рік (навесні й восени) з випробуванням на тиск та витрату води і оформленням акту. Випробування водогону слід проводити також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону.
5.12 До пожежних гідрантів, водойм необхідно передбачати під'їзди з твердим покриттям. При наявності на території об'єкта або поблизу нього (в радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Під'їзди повинні бути оснащені покажчиками (додаток Д).
5.13 При неможливості безпосереднього забирання води з пожежного резервуара (водойми) слід передбачити приймальні (мокрі) колодязі, з'єднані з резервуаром (водоймою) трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним (мокрим) колодязем на з'єднувальному трубопроводі необхідно розміщувати в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку люка штурвалом.
5.14 Витрачений під час гасіння пожежі запас води з резервуарів має бути відновлений в найкоротший термін, але не пізніше, як за 24 години. Пожежні резервуари повинні бути захищені від замерзання води.
На підприємствах, що мають водогінні мережі, заповнення пожежних водойм слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм із встановленням на них запірної арматури.
5.15 Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені. а стояки звільнені від води. Кришки люків рекомендується фарбувати в червоний колір, а в разі їх розміщення поряд з автодорогою, встановлювати на них з’ємні конусні ковпаки з легкого матеріалу, пофарбовані в червоний колір.
1 2 3 4 5 6 7 8 9