Ім'я файлу: лекція 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 587кб.
Дата: 18.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
ДЛЯ ЖУРНАЛІВ ПР,ЛБ.docx
Розширення: docx
Розмір: 587кб.
Дата: 18.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
ДЛЯ ЖУРНАЛІВ ПР,ЛБ.docx
Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання відповідного бюджету;
2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання (недоотримання) доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні (недоотриманні) доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.
Після прийняття рішення про місцевий бюджет розпорядникам коштів забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.
Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.
4. Виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства
4.1.3агальні положення щодо переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів
Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу виконання місцевих бюджетів здійснюється фінансовими органами виконавчих органів місцевого самоврядування (в областях і районах - фінансовими органами держадміністрацій), на які покладено загальну організацію і управління виконанням відповідного місцевого бюджету та координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів згідно з пунктом 2 цієї статті в Україні впроваджується казначейська система обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства.
Донедавна місцевим бюджетам були притаманні хронічне перефінансування одних статей видатків та недофінансування інших, постійне накопичення кредиторської заборгованості, значні зловживання при проведенні фінансових операцій з коштами бюджетів та їх нецільове використання. Власне проблема тимчасової нестачі грошових коштів, що постає нині перед місцевими бюджетами, та покладення на казначейські органи функції покриття касових розривів у процесі управління грошовими потоками місцевих бюджетів стала ключовою при прийнятті рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування. При цьому такі операції мають здійснюватися шляхом використання тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства замість залучення кредитів на ринку позикових капіталів.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до рішень рад згідно з розписами відповідних місцевих бюджетів.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами казначейства в межах функцій, визначених статтею 48 Бюджетного кодексу, а саме:
обслуговують місцеві бюджети за доходами та видатками, кошториси розпорядників та плани використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;
установлюють механізм відкриття та відкривають аналітичні рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів;
здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішеннями рад про бюджет;
здійснюють розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах визначених законодавством та розподілені кошти перераховують за належністю;
готують платіжні документи і проводять повернення надміру та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів виконавчої влади, яким відповідно до закону надано право
стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Висновки щодо повернення надмірно та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів подаються органами стягнення на виконання до відповідних органів Державного казначейства. Органи казначейства протягом 5 робочих днів виконують отримані висновки. При умові надходження до органів Державного казначейства рішень органів судової влади про повернення коштів, ці рішення виконуються органами Держказначейства відповідно до вимог нормативно-правових актів, а копії цих рішень передаються до органів стягнення з метою інформування цих органів;
здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами та перераховують їх до відповідних бюджетів. Органи Державного казначейства України несуть відповідальність за повноту і своєчасність проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджетів;
щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки із здійснення видатків для кожного місцевого бюджету;
здійснюють операції по зарахуванню та перерахуванню коштів на аналітичні рахунки, відкриті в органах Держказначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів на підставі перевірених підтверджуючих документів, зареєстрованих зобов'язань, платіжних доручень та відповідно до планових показників, передбачених відповідними місцевими бюджетами і кошторисами розпорядників або планами використання бюджетних коштів одержувачів;
ведуть бухгалтерський облік операцій, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів та планів використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;
здійснюють попередній фінансовий контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;
складають звітність про виконання місцевих бюджетів.
У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів беруть участь й інші органи виконавчої влади, функції яких розподіляються наступним чином:
Фінансові органи:
здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;
беруть участь у складанні відповідних місцевих бюджетів;
затверджують розписи доходів загального та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів та забезпечують протягом бюджетного періоду відповідність розписів встановленим бюджетним призначенням;
повідомляють органи Державного казначейства про внесення змін у розпис доходів загального та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів;
здійснюють прогнозування та аналіз доходів місцевих бюджетів;
щоденно аналізують, згідно інформацій органів Державного казначейства, надходження податкових та інших обов'язкових платежів до
місцевих бюджетів у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
готують інформації про виконання місцевих бюджетів органам виконавчої влади;
аналізують звітність про виконання місцевих бюджетів та готують пропозиції за наслідками аналізу;
проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів з відповідними органами Державного казначейства та Державної податкової служби. Органи Державної податкової служби:
здійснюють облік податкових та інших обов'язкових платежів в розрізі видів надходжень та платників податків;
проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів з відповідними органами Державного казначейства та фінансовими органами;
складають списки платників податків та подають їх органам Державного казначейства та фінансовим органам;
повідомляють платників податків про реквізити відкритих в органах Державного казначейства аналітичних рахунків для зарахування доходів до місцевих бюджетів;
складають звіти за формою 1-П та інші звіти, встановлені чинними нормативними документами, надають їх органам Державного казначейства та вищестоящим органам Державної податкової служби.
Контрольне - ревізійні органи:
здійснюють послідуючий контроль за використанням бюджетних коштів; проводять тематичні перевірки та ревізії виконання місцевих бюджетів області.
Органи місцевого самоврядування:
складають, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; вносять і затверджують зміни до відповідних бюджетів; встановлюють перелік місцевих податків та зборів, які сплачуються до відповідних місцевих бюджетів;
отримують у відділеннях Державного казначейства виписки з рахунків по обліку надходжень до місцевих бюджетів, на підставі яких здійснюють облік доходів.
Районні та обласна ради затверджують районні та обласний бюджети і контролюють їх виконання.
Районні та обласна державні адміністрації складають та виконують районні та обласний бюджети.
Платники податків сплачують платежі до місцевих бюджетів через установи банків, у яких вони обслуговуються.
Банківські установи, в яких обслуговуються платники податків: перераховують грошові кошти через систему електронних платежів Національного банку України на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства в розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації доходів.
Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів має стати важливим кроком у напрямку:
- створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбюджетних відносин;
- формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету;
- посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та попередження нецільового використання коштів на стадії прийняття зобов'язань та здійсненні платежу;
- запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.
4.2.Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів
4.2.1.Організація роботи з виконання місцевих бюджетів за доходами
Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів (наказ Державного казначейства України № 17 від 31.01.2002 року) розроблено на виконання ст. 78 Бюджетного кодексу України, "Основних напрямів бюджетної політики на 2002 рік", схвалених постановою Верховної Ради України від 21 червня 2001 року №535/5726, та "Плану заходів із запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів до бюджетів усіх рівні", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2001 № 482 "Про забезпечення запровадження з 1 січня 2002 року казначейського обслуговування місцевих бюджетів".
Цей порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами Державного казначейства місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України.
Органи Державного казначейства повідомляють про відкриття та закриття рахунків для зарахування доходів місцевих бюджетів відповідні фінансові органи, органи державної податкової служби та банківські установи і доводять до них реквізити відкритих рахунків.
Органи державної податкової служби повідомляють платників податків про реквізити відкритих в управлінні Державного казначейства рахунків для зарахування доходів до місцевих бюджетів.
Платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують платежі до місцевих бюджетів у безготівковій або готівковій формі на відповідні аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Держказначейства. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, установи Державного комітету зв'язку та інформатизації України та установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника.
Підставою для зарахування платежів, сплачених до місцевого бюджету готівкою, є такі документи:
- копії платіжних доручень відділень Ощадбанку та корінці прибуткових документів (повідомлення) про приймання установою банку платежів місцевих бюджетів готівкою;
- копії квитанцій за формою 24 та формою 10, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них;
- платіжні доручення установ Державного комітету зв'язку та інформатизації України на перекази з додатком до них талонів поштових переказів (при сплаті платежів через установи зв'язку).
Платежі визнаються зарахованими в доходи місцевих бюджетів з моменту зарахування на аналітичні рахунки відповідних бюджетів, відкриті в управліннях Державного казначейства. Банк платника перераховує кошти через Систему електронних платежів Національному банку України на аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Держказначейства у розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації доходів.
Операції з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів, здійснюються у такій послідовності:
повернення надміру та/або помилково сплачених коштів;
розподіл платежів до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет;
перерахування до державного та місцевих бюджетів коштів, що передаються з місцевих бюджетів згідно з законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням відповідної ради про місцеві бюджети;
проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджету;
перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого бюджету.
Щомісяця органи Державного казначейства, органи державної податкової служби та фінансові органи проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів.
До місцевих бюджетів можливе внесення змін у випадках та порядку, встановлених Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, Бюджетним кодексом України та іншими нормативне - правовими актами. В таких випадках фінансові органи надають органам Державного казначейства рішення сесій місцевих рад або інших органів, яким делеговані такі повноваження, щодо внесення змін у розписи доходів загального та/або спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів. Разом з рішеннями сесій місцевих рад подаються складені фінансовими органами довідки про внесені зміни в розписи доходів.
Органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію довідок, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток печатки, та відображають внесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних аналітичних рахунках, відкритих на рахунках позабалансового обліку.
Схема обігу коштів при касовому виконанні місцевих бюджетів за доходами органами Державного казначейства до запровадження і після впровадження касового виконання видаткової частини місцевих бюджетів наведена на рис. 9.1. та рис.9.2.
4.2.2. Порядок застосування та оформлення платіжних документів
Згідно з "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135, для сплати коштів, які підлягають зарахуванню в доходи місцевих бюджетів, при здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватися такі платіжні інструменти: меморіальний ордер; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; платіжна вимога; розрахунковий чек; акредитив.
Платіжні доручення та інші розрахункові документи, які подаються в банк, мають бути оформлені відповідно до вимог додатку 8 "Правила заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів та заяви на відкриття акредитива" до "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".
Заповнення розрахункових документів на перерахування платежів до місцевого бюджету, які подаються платниками до установи банку або формуються в банківській установі, повинні відповідати також вимогам додатку № 3 до "Порядку передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами", який затверджено постановою
Рис. 1. Схема обігу коштів при касовому виконанні місцевих бюджетів за доходами органами Державного казначейства України (до запровадження касового виконання видатків місцевих бюджетів)
Правління Національного банку України від № 267 від 08.07.1998 р., із змінами і доповненнями. Відповідно до вимог цього документу приклад заповнення платником поля "Призначення платежу" в платіжному документі матиме такий вигляд:
де: 1 - службовий код ( * );
2 - ідентифікаційний код відправника платежу (код юридичних осіб (згідно ЄДРПОУ) завжди має 8 цифр, фізичних осіб (згідно ДРФО) - 10 цифр);
3 - код платежу згідно з класифікацією доходів бюджету (завжди складається з 8 цифр);
4 - код виду сплати;
5 — текст призначення платежу.
Здійснення документообороту та оформлення документів, пов'язаних з касовим виконанням місцевих бюджетів за доходами, проводиться в органах Державного казначейства з дотриманням вимог "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України", затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119.
4.2.3. Порядок здійснення операцій по зарахуванню коштів до місцевих бюджетів
Загальна схема зарахування коштів місцевих бюджетів на рахунки органів Державного казначейства наведена на рис 2.
Рис 3. Схема проходження доходів при казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів
4.2.4. Взаємодія між органами Держказначейства та державної податкової служби в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами
Порядок взаємодії між органами Державного казначейства та органами державної податкової служби в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами затверджено наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації 25 квітня 2002 року № 74/194. Цей порядок встановлюється у зв'язку з набуттям Державним казначейством України статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України.
Для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів згідно з бюджетною класифікацією органи державної податкової служби відповідно до
порядку, встановленого чинним законодавством щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами, до 1 грудня кожного року подають відповідним управлінням Державного казначейства в електронному вигляді списки складу платників податків, які перебувають на податковому обліку в кожному районі (місті).
Після прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та затвердження місцевих бюджетів, в управліннях Держказначейства відкриваються (перевідкриваються) рахунки, відповідно до змін, внесених зазначеним законом або рішеннями про відповідні місцеві бюджети.
Інформація про реквізити відкритих (перевідкритих) рахунків для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, операції на яких здійснюватимуться у термін не раніше 10 робочих днів від дати відкриття (перевідкриття) цих рахунків, надається управліннями та відділеннями Державного казначейства відповідним органам державної податкової служби, Державним казначейством України - Державній податковій адміністрації України (в частині рахунків, відкритих на центральному рівні) протягом 3 робочих днів з дня відкриття (перевідкриття) цих рахунків.
Органи державної податкової служби повідомляють реквізити аналітичних рахунків платникам. Управління Держказначейства наступного дня передають (до 11 години) відповідним органам державної податкової служби на обласному рівні та районним відділенням Держказначейства для подальшої передачі районним податковим інспекціям: відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами, виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами в розрізі відділень за видами надходжень та в розрізі областей.
Щомісячно, не пізніше 4-го числа місяця, наступного за звітним, управління (відділення) Державного казначейства проводять з відповідними органами податкової служби звірку доходів за всіма кодами бюджетної класифікації на підставі даних про надходження до державного та місцевих бюджетів та відомостей розподілу коштів станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним. За результати складаються акти звірки, які разом зі звітами про виконання доходної частини державного та місцевих бюджетів надсилаються до органів вищого рівня.
Державне казначейство України (центральний рівень) та Державна податкова адміністрація України проводять звірки надходжень платежів до державного бюджету та бюджетів областей, міст Києва та Севастополя за всіма кодами бюджетної класифікації щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним. Зазначені звірки проводяться на підставі звітів про надходження до бюджетів, одержаних від управлінь Держказначейства, Міністерства фінансів АРК, головних фінансових управлінь обласних і Київської
державних адміністрацій та фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації. За результатами складаються акти звірки.
4.3.Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками
4.3.1.Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками
Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державного казначейства у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями.
Основним завданням органів Держказначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов'язаннями місцевих органів влади та розв'язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.
Разом з тим, здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Держказначейства має такі особливості:
- усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних відділеннях Державного казначейства на ім'я розпорядників коштів місцевих бюджетів;
- оплата видатків органами Державного казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів;
- органи Держказначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;
- платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.
Таким чином, роль Державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.
4.3.2. Облік бюджетних зобов'язань та контроль бюджетних повноважень
Він передбачає здійснення обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в межах бюджетних асигнувань, одержаних розпорядниками бюджетних коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису, та удосконалення механізму використання бюджетних коштів.
Відповідно до п.8 ст. 2 Бюджетного кодексу зобов'язання - це будь-яке здійсненне відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосовно яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Зобов'язання розпорядників поділяються на:
- договори, угоди, контракти тощо, прийняті розпорядниками в межах бюджетних асигнувань, передбачених їм у відповідному бюджету на поточний бюджетний рік;
- фінансові зобов'язання, а саме: рахунки-фактури, платіжні вимоги, акти виконаних робіт тощо, тобто документи, які отримує розпорядник на виконання зареєстрованих зобов'язань (договорів, угод, контрактів тощо).
Головні розпорядники коштів розподіляють бюджетні асигнування і доводять їх своїм підвідомчим установам, що служить основою для складання кошторису. Кошторис — основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов'язань на відповідний бюджетний період.
Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків виконання державного та місцевих бюджетів. Розпорядниками коштів бюджету фінансові зобов'язання обліковуються як кредиторська заборгованість.
Відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах державного казначейства розпорядники мають право брати зобов'язання щодо видатків державного бюджету в межах кошторисних призначень, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів. У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вжити заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу взятих зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. Будь-які зобов'язання, взяті розпорядниками коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Видатки державного бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
4.3.3. Порядок перерахування коштів на здійснення видатків
Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають на паперових і електронних носіях до органу Державного казначейства за місцезнаходженням дані про розташування мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом. Одержувачі коштів уключаються до мережі відповідного розпорядника.
Після прийняття місцевих бюджетів фінансові органи в місячний термін направляють річний розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів органам Державного казначейства, які реєструють їх на відповідних аналітичних рахунках.
Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи у тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідних місцевих бюджетів та помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів своїм підвідомчим установам.
Головні розпорядники протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань місцевих бюджетів відповідно до мережі подають органам Державного казначейства, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів.
Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю загальних сум, вказаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності кошторисів та планів асигнувань даним розпису місцевих бюджетів, розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність з розписом бюджету.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків, передбачених відповідними місцевими бюджетами.
Кошти місцевих бюджетів, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів бюджету. Одержувачі коштів місцевого бюджету подають до органу Державного казначейства план використання бюджетних коштів, на підставі якого їм перераховуються бюджетні кошти.
Виписка з особового рахунку надається головному розпоряднику, який протягом одного робочого дня готує та подає органу Держказначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів підвідомчим установам.
Отриманий розподіл перевіряється органом Державного казначейства щодо відповідності вказаних у них сум залишку на особовому рахунку, залишкам невикористаних бюджетних асигнувань по загальному фонду та зареєстрованим фінансовим зобов'язанням.
4.3.4. Оплата видатків розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів
Здійснення касових видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів бюджетних установ, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.
Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників або одержувачів коштів місцевих бюджетів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:
зареєстрованих зобов'язань;
залишків коштів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках розпорядників та рахунках одержувачів коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за коштами загального фонду місцевих бюджетів та залишків коштів без розбивки за кодами економічної класифікації видатків за коштами спеціального фонду місцевих бюджетів;
відповідності змісту операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.
При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.
Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення розпорядників та одержувачів коштів і зареєстровані зобов'язання та фінансові зобов'язання, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарі, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач має сплатити належну суму виконавцю робіт та послуг або постачальнику товарів за умови виконання договірних умов.
Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примірників, потрібній для всіх учасників безготівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих випадках, за погодженням з Державним казначейством, платіжне доручення подається у довільній формі за умови обов'язкового забезпечення наявності та графічного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.
Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів встановлений у межах 10-ти календарних днів з дня його виписки. День заповнення не враховується. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання.
Подані в органи Державного казначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на правильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка печатки. При невиконанні будь-якої з цих вимог орган Держказначейства відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.
В оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів може бути відмовлено:
- за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань;
- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних чи кошторисних призначень, крім установлених випадків;
- у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;
- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
- при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;
- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;
- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільового направлення коштів;
- у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів та використання бюджетних коштів.
В оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів може бути відмовлено:
- за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;
- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;
- у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;
- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільового направлення коштів;
- у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про використання бюджетних коштів;
- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих одержувачами бюджетних коштів зобов'язань;
Органи Державного казначейства повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, органами державного казначейства повертається розпоряднику коштів без виконання в день його отримання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, подані разом із ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.
При здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів орган Державного казначейства надає їм виписки за результатами попереднього операційного дня.
4.3.5. Порядок виплати готівки
Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших готівкових коштів, що направляються на видатки і не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.
Заявки подаються у двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику (одержувачу) коштів з відповідним відбитком штампа казначея та зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.
При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом зі заявкою на видачу готівки розпорядники та одержувачі бюджетних коштів повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утримуваних із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці
податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх попередню сплату. Крім того, в інформації до цього реквізиту зазначається наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.
Здійснення видатків готівкою на придбання матеріальних цінностей (продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів) проводиться за тими самими документами, що й за перерахуванням, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (за потреби) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності тощо).
Підтвердні документи подаються протягом трьох робочих днів після придбання. При неподанні розпорядниками та/або одержувачами бюджетних коштів в установлені терміни документів органи Державного казначейства припиняють видачу чеків на отримання готівки для придбання матеріальних цінностей.
На підставі перевіреної заяви органи Державного казначейства виписують на вказаних у ній осіб грошові чеки на отримання готівки. Уповноважені особи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства. Чеки на отримання готівки вважаються дійсними протягом 10 днів.
Залишок невикористаних готівкових коштів повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який перераховуються зазначені кошти на рахунки їх власників.
4.4. Оформлення змін, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів
Унесення змін до місцевих бюджетів здійснюється на підставі рішення відповідної ради. Прийняття рішення про внесення змін до місцевих бюджетів можливе у випадках та порядку, встановлених статтями 23 та 78 Бюджетного кодексу України, а також у разі внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Фінансові органи надають органам Державного казначейства України довідку про внесення змін у розпис доходів загального та/або спеціального фонду відповідного місцевого бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду місцевого бюджету і повідомляють про внесені зміни відповідними довідками.
Управління (відділення) Державного казначейства здійснюють реєстрацію довідок, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток печатки, та відображаються унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних аналітичних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
Про зміни повідомляються головні розпорядники коштів для складання та подання органам Державного казначейства протягом трьох днів реєстрів змін зведених кошторисів і помісячних планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів коштів бюджету. Якщо зазначені зміни викликані змінами у підпорядкуванні та/або розташуванні підвідомчих установ, то головний розпорядник коштів зміни до зведеного кошторису подає одночасно зі змінами до мережі, погодженими з відповідним фінансовим органом.
Зміни до кошторисів та помісячних планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів уносяться розпорядниками на підставі довідок про зміни кошторису та про зміни помісячного плану асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, які затверджуються керівником вищої установи та надаються відповідним розпорядникам нижчого рівня.
Зміни до планів використання бюджетних коштів затверджуються керівником установи та погоджуються відповідним розпорядником коштів бюджету.
У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (в частині власних надходжень розпорядників) у зв'язку з потребою перерозподілу видатків, виникненням нових видів надходжень або перевиконанням показників, які були передбачені бюджетними асигнуваннями, проводиться така робота: розпорядники коштів протягом року уносять зміни до спеціального фонду кошторису шляхом подання до відповідного органу Державного казначейства довідки без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом. Ця довідка є підставою для подальшого виконання кошторису в частині спеціального фонду з урахуванням унесених змін; головні розпорядники узагальнюють показники довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторисів розпорядників нижчого рівня за звітний період та при поданні квартальної звітності про виконання кошторису проводять з управліннями Державного казначейства звірку зведених показників щодо внесених змін до планових показників спеціального фонду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10