1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
Ім'я файлу: СП Березін Безпарточний.doc
Розширення: doc
Розмір: 1272кб.
Дата: 14.12.2020
скачати
Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
Студенти починають знайомство з темою з того, що стратегічний потенціал оцінюється за допомогою стратегічного аналізу. З цією метою використовується Гарвардська модель стратегічного аналізу:

  1. діагностика підприємства:

  • переваги;

  • недоліки;

  • компетенція;

  • конкуренти;

  1. аналіз зовнішнього середовища з метою ідентифікації можливостей та загроз;

  2. пошук та оцінка можливих дій:

  • слабкі сторони;

  • результати;

  • сумісність;

  1. інтеграція організаційної культури та соціальної відповідальності підприємства;

  2. інтеграція цілей власника, менеджерів та загальних цілей підприємства;

  3. формування стратегії:

  • вибір видів діяльності;

  • шляхи і засоби досягнення цілей;

  • досягнути результати.

У ході аналізу внутрішнє середовище підприємства розглядається як сукупність внутрішніх чинників підприємства, що визначають ті чи інші кроки у його діяльності. Таке середовище передбачає аналіз наступних елементів: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, технологічне забезпечення тощо. Далі студенти мають ознайомитися з основними ознаками внутрішнього середовища.

Так, при аналізі виробництва визначають:

розміри і потужності виробництва;

тип і термін використання обладнання;

джерела ресурсного забезпечення;

продуктивність господарської системи;

організація техніко-технологічного забезпечення господарства;

внутрішньовиробничий сервіс;

здійснення досліджень і впровадження результатів;

рентабельність продукції тощо.

При аналізі процесів збуту і просування продукції варто проаналізувати наступне:

номенклатуру та асортимент продукції;

місткість ринку і частку підприємства на ньому;

рівень запровадження системи маркетингу;

ефективність рекламних заходів;

організацію продажу і сервісного обслуговування;

рентабельність продажів тощо.

При оцінці фінансового стану підприємства, який зумовлений процесами, що пов'язані з забезпеченням ефективного використання і руху грошових засобів варто проаналізувати:

стан активів підприємства;

рівень дохідності господарської діяльності;

показники ліквідності балансу;

рівень платоспроможності і забезпечення беззбитковості;

джерела грошових надходжень та напрями їх використання;

ефективність інвестиційної політики підприємства та ін.

При оцінці конкурентоспроможності продукції визначають конкурентний потенціал підприємства, для чого розраховують:

показники споживчих властивостей продукції;

рівень якості окремих видів продукції;

обґрунтованість собівартості та ціни реалізації;

ефективність технології виробництва;

ефективність системи накопичення та використання інформаційних ресурсів тощо.

Екологічність виробництва характеризують показниками щодо його відповідності нормативним вимогам збереження довкілля, а саме:

раціональне використання водних ресурсів;

охорона повітряного басейну;

ресурсоощадне використання земельного фонду тощо.

Соціальна ефективність виробництва визначається:

взаємодією менеджерів і виконавців;

рівнем плинності кадрів;

наявністю програм підготовки та підвищення кваліфікації персоналу;

ефективністю процедур просування та переміщення кадрів;

обґрунтованістю методики оцінки результатів праці та механізму мотивації;

формуванням корпоративної культури на підприємстві тощо.

Аналіз внутрішнього середовища спрямований на визначення сильних і слабких сторін підприємства, що дозволяє йому сконцентрувати внутрішні можливості та наявний ресурсний потенціал для досягнення стратегічних перспектив.

При аналізі внутрішнього середовища підприємства використовується низка методів, де найпоширенішим є метод SWOT-аналізу.

Сутність SWOT-аналізу полягає у виявленні сильних і слабких сторін, а також загроз і можливостей, що дозволяє побудувати ланцюги зв'язків між ними, які у подальшому використовують для формулювання стратегії підприємства.

До сильних сторін підприємства відносять:

- наявність власних фінансових ресурсів;

- відповідність кваліфікації персоналу застосовуваним на підприємстві технологіям;

- наявність значної ніші на ринку;

- спроможність отримати ефект від масштабу;

- уміння уникати тиску з боку конкурентів;

- наявність унікальної технології;

- забезпечення зниження собівартості;

- ефективність рекламних заходів;

- темпи оновлення асортименту товарів;

- ефективність системи менеджменту тощо.

До слабких сторін підприємства зазвичай відносять:

- відсутність навичок та досвіду формування ефективної стратегії розвитку;

- наявність та використання застарілого устаткування;

- неспроможність підприємства до забезпечення прибутковості;

- недосконалість системи менеджменту;

- наявність конфліктів у колективі підприємства;

- повільне оновлення асортименту продукції;

- неефективність каналів збуту;

- незадовільна організація маркетингової діяльності;

- поява тенденції до збільшення собівартості та ін.

До можливостей підприємства відносять:

- здатність розширювати сегменти ринку;

- спроможність до швидкого оновлення асортименту продукції;

- вертикальна інтеграція між підприємствами;

- можливість подолання бар'єрів входу на ринок;

- формування ринкових переваг порівняно з конкурентами;

- можливість адаптації до швидкозмінюваних умов ринку;

- впровадження нових технологій тощо.

До зовнішніх загроз підприємства відносять:

- вихід на ринок конкурентів з нижчими витратами;

- негативні тенденції на ринку;

- несприятлива зміна курсів іноземних валют;

- зміна торгівельної політики урядів інших країн;

- ужорсточення законодавчих вимог до суб’єктів господарювання;

- висока залежність від попиту та етапів життєвого циклу товару;

- зростання вимог споживачів;

- порушення договірних вимог з боку постачальників тощо.

Після виявлення слабких і сильних сторін підприємства (табл. 2), а також загроз і можливостей встановлюються зв'язки між ними.

Таблиця 2

Загрози та можливості, сильні та слабкі сторони діяльності

підприємства


Можливості

Сильні сторони

1. Курс політики уряду на підтримання розвитку ринкових відносин.

2. Невисокий рівень конкуренції.

1. Можливість повного використання потужностей.

2. Можливість випускати продукцію на рівні світових стандартів.

3. Цінові переваги.

Загрози

Слабкі сторони

1. Високі податки.

2. Нестабільність в економіці.

1. Підприємство не має достатніх інвестиційних можливостей.

2. Висока енергомісткість виробництва.

3. Низький рівень маркетингових досліджень.

4. Плинність кадрів.


На рисунку 2 представлена SWOT-матриця.

Зліва виділяють два блоки (сильні і слабкі сторони), в які відповідно вписуються усі виявленні на першому етапі аналізу сторони підприємства. У верхній частині виділяються два блоки (можливості і загрози), в які виписуються усі виявлені можливості і загрози. На перетині блоків утворюються чотири поля: СІМ, СІЗ, СЛМ, СЛЗ.




Можливості

1.

2.

Загрози

1.

2.

Сильні сторони 1.

2.

поле сильних сторін і можливостей (СІМ)

поле сильних сторін і загроз (СІЗ)

Слабкі сторони 1.

2.

поле слабких сторін і можливостей (СЛМ)

поле слабких сторін і загроз (СЛЗ)


Рис. 2. SWOT-матриця
На кожному з полів дослідник має розглянути усі можливі парні комбінації і виокремити ті, які мають бути враховані при опрацюванні стратегії підприємства, а саме:

1) у відношенні тих пар, які були вибрані з поля СІМ, необхідно опрацьовувати стратегію, яка враховує сильні сторони підприємства для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з'явилися у зовнішньому середовищі;

2) для пар, що знаходяться на полі СІЗ, стратегія має передбачити використання сил підприємства для усунення загроз;

  1. для тих пар, що знаходяться на полі СЛМ, стратегія має бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, що з'явилися, спробувати подолати слабкі сторони;

  2. для пар, які знаходяться на полі СЛЗ, обирають стратегію, яка дозволить позбутися слабких сторін та відвернути загрозу.

При вивченні теми студентам необхідно врахувати, що можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність. Невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент.

Для того, щоб успішно проаналізувати оточення підприємства SWOT-методом, важливо не лише визначати загрози та можливості, а й оцінювати їх з точки зору важливості та ступеня впливу на його стратегію.

Для оцінки можливостей використовують метод позиціювання кожної конкретної можливості на матриці можливостей (табл. 3).

Таблиця 3

Матриця можливостей


Ймовірність використання можливості



Вплив:

сильний

помірний

малий

висока

поле 1 (високої ймовірності та сильного впливу)

поле 2

поле3

середня

поле 4

поле 5

поле 6

низька

поле 7

поле 8

поле 9


Як видно з таблиці 5.2, матриця будується наступним чином: зверху по горизонталі відкладається ступінь впливу можливості на діяльність підприємства (сильний, помірний, малий), зліва по вертикалі відкладається ймовірність того, що підприємство зможе скористатися можливістю (висока, середня, низька).

Можливості, що потрапили на поля 1, 2, 4, мають велике значення для підприємства і їх потрібно обов'язково використати. Можливості, що потрапили на поля 6, 8, 9, практично не заслуговують на увагу підприємства. Використовувати можливості на інших полях можна у разі, коли підприємство має достатню кількість ресурсів.

Подібну матрицю складають і щодо загроз (табл. 4).

Згідно таблиці 4 матриця загроз будується наступним чином: зверху по горизонталі відкладаються можливі наслідки для підприємства, до яких може призвести реалізація загрози. Зліва на вертикалі відкладають ймовірність того, що загроза буде реалізована.

Загрози, що потрапили на поля 1, 2, 5, дуже небезпечні, тому їх потрібно швидко ліквідувати. Загрози на полях 3, 6, 9 також мають перебувати у полі зору менеджменту, їх необхідно усувати якнайшвидше.
Таблиця 4

Матриця загроз


Ймовірність реалізації загрози



Можливі наслідки:

руйнування

критичний стан

важкий стан

“легкі удари”

висока

поле 1 (високої ймовірності та руйнування)

поле 2

поле 3

поле 4

середня

поле 5

поле 6

поле 7

поле 8

низька

поле 9

поле 10

поле 11

поле 12


Щодо усунення загроз на полях 10, 7, 4 потрібний уважний і відповідальний підхід. Загрози, що потрапили на інші полі, також не слід ігнорувати, а необхідно уважно відстежувати й усувати.

Далі варто визначити принципи діагностики стану підприємства у конкурентному середовищі, до основних з них належать:

  • обґрунтований вибір інструментарію діагностики;

  • використання об’єктивної, повної та достовірної інформації про стан чинників внутрішнього середовища;

  • виявлення причин змін внутрішніх чинників;

  • процес діагностики має бути комплексним та мати системний характер;

  • об’єктивність оцінки результатів.

Студенти мають знати алгоритм діагностики стану підприємства у конкретному середовищі:

І етап: моніторинг внутрішнього середовища;

ІІ етап: збір та систематизація даних;

ІІІ етап: аналіз внутрішнього середовища (чинники впливу на формування та зміни; сильні і слабкі сторони);

IV етап: порівняльна оцінка діяльності підприємства стосовно конкурентів:

  • визначення конкурентних переваг;

  • оцінка конкурентних позицій;

  • оцінка конкурентоспроможності;

V етап: портфельний аналіз – передбачає аналіз стану підприємницької діяльності підприємства, за яким оцінюється господарська діяльність з метою визначення найбільш перспективних напрямів;

VI етап: узагальнення результатів діагностики стану підприємства:

  • загальна оцінка можливостей підприємства;

  • оцінка впливу стану внутрішнього середовища на діяльності підприємства;

  • визначення стратегічних проблем підприємства.

Далі варто скласти профіль середовища діяльності підприємства, який зручно використовувати для складання профілю окремо макро-, мікро- і внутрішнього середовища підприємства.

Метод полягає у наступному. У таблицю профілю середовища (табл. 5) вносять окремі чинники середовища, кожному з яких експертним методом надається оцінка:

  • важливість для галузі за шкалою: 3 - велика, 2 - помірна, 1 – слабка;

  • вплив на підприємство: 3 - сильний, 2 - помірний, 1 - слабкий, 0 - відсутність впливу;

- спрямованості впливу за шкалою: + 1 - позитивний, -1 - негативний.

Таблиця 5

Профіль середовища


Чинник середовища

Важливість для галузі, А

Вплив на підприємство, В

Спрямованість впливу, С

Ступінь важливості D = АхВхС

1.













2.













3.














Після цього експертні оцінки перемножують і отримують інтегральну оцінку ступеня важливості чинника для підприємства. На підставі цієї оцінки менеджери можуть зробити висновки, які з чинників середовища мають найважливіше значення і відповідно заслуговують на більшу увагу.

До складу ресурсів підприємства як економічної системи включають такі їх групи:

  1. Технічні ресурси – обладнання, інвентар, сировина, основні та допоміжні матеріали, тощо.

  2. Технологічні ресурси – застосовувані та перспективні технології.

  3. Кадрові ресурси – склад усіх працівників.

  4. Просторові ресурси – виробничі приміщення, земельні ділянки (територія) підприємства; комунікації та можливості їх розширення.

  5. Ресурси організаційної структури – це форми організації виробництва на підприємстві та системи управління ним (системи менеджменту).

  6. Фінансові ресурси – гроші та цінні папери; це ніби посередник між усіма іншими групами ресурсів.

  7. Інформаційні ресурси – дедалі вони стають все дорожчими, інколи є дорожчими за використовувану сировину.

Кожен із зазначених видів ресурсів являє собою сукупність можливостей досягнення цілей економічної системи. Це означає, що маючи у своєму розпорядженні певну сукупність ресурсів, економічна система здатна задовольняти на певному рівні змінювані потреби споживачів та за рахунок цього отримувати власні економічні вигоди.

Виходячи із розуміння підприємства як цілісної економічної системи, внаслідок взаємодії певної сукупності ресурсів досягається ефект отримання нових їх властивостей, якими жоден окремий вид ресурсів не володіє.

Студенти пам’ятають, що з позицій стратегії, сукупність ресурсів, якими володіє економічна система, забезпечує її потенційну конкурентоспроможність у стратегічній перспективі.

Розглядаючи стратегію як найвищу форму у системі планів підприємства, студентам слід пам’ятати, що головною розбіжністю між тактичним і стратегічним плануванням, є трактування майбутнього.

У тактичному плануванні вважаються, що майбутнє може бути визначеним шляхом екстраполяції тенденцій зростання, де кращі показники, фактично досягнуті у минулому, переносяться на майбутнє.

У системі стратегічного планування виходять з того, що майбутнє може бути як кращим, так і гіршим за минуле.

Закінчуючи вивчення теми, студенти усвідомлюють, що з метою досягнення стратегічних цілей при планування слід здійснити наступні кроки:

    1. аналіз перспектив підприємства – метою тут є виявлення тих тенденцій, небезпек, шансів та окремих “надзвичайних ситуацій”, які здатні змінити позитивні тенденції, що склалися; з цього приводу професор Стенфордського університету Р.Стюарт (60-ті роки 20 ст.) зазначив, що “ ... визначення перспектив запобігає виходу результатів за межі доступності для огляду”;

    2. аналіз позицій у конкурентній боротьбі – його завданням є визначення того, наслідки можна підвищити результати діяльності підприємства, покращивши конкурентну стратегію;

    3. відбір альтернативної стратегії – порівняння перспектив підприємства за різними моделями розвитку;

    4. аналіз шляхів диверсифікації – завданням є оцінка недоліків у наборі сучасних видів діяльності підприємства; визначення нових видів, до яких підприємство має перейти у стратегічній перспективі;

    5. постановка поточних завдань, що вибігають із стратегічного плану.


Термінологічний словник
Відбір альтернативної стратегії – порівняння перспектив підприємства за різними моделями розвитку.

Портфельний аналіз – передбачає аналіз стану господарювання , за результатами якого визначаються найбільш перспективні напрямки подальшої діяльності.

Ресурси підприємства сукупність можливостей досягнення цілей економічної системи.
Питання для обговорення


    1. Характеристика сильних та слабких сторін підприємства.

    2. Аналіз позицій підприємства у конкурентній боротьбі.

    3. Рівень системи менеджменту.


Теми рефератів


    1. Внутрішні резерви підприємства та їх роль у формуванні його стратегії.

    2. Тактичне та стратегічне планування: спільні риси та особливості здійснення.

    3. Альтернативність у формуванні прогнозу перспектив підприємства.


Питання для самостійного вивчення
1. Оцінка стратегічного потенціалу підприємства.

2. Діагностика стану підприємства у конкурентному середовищі.

3. Оцінка відповідності системи менеджменту стратегічним цілям.
Інформаційні джерела

  1. Господарський кодекс України // www.rada.com.ua.

  2. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Современная экономическая энциклопедия. – СПб.: Лань, 2002. – 880 с.

  3. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента. – Санкт-Петербург – Москва – Харьков – Минск: Питер, 2000. – 336 с.

  4. Управління ресурсами підприємства: Навч.посіб. / Під ред. к.е.н. Ю.М.Воробйова і д.е.к. Б.І. Холода. – К.: ЦНЛ, 2004. – 288 с.

  5. Шейн Э. Организационная культура и лидерство. 3 - е изд. / Пер. с англ. под ред. Т.Ю. Ковалевой. – СПб.: Питер, 2008. – 336 с.



Модуль 2. Характеристика різновидів стратегії

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

скачати

© Усі права захищені
написати до нас