1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 23 Тема 3. “Стратегічний контекст підприємства”1. Розробка варіантів стратегічних дій передбачає: а) сканування чинників зовнішнього середовища; б) використання експертних методів; в) використання більш дешевих сировинних ресурсів. 2. При використанні методу “мозкової атаки” пріоритет висунутих ідей належить: а) власнику підприємства; б) групі експертів-фахівців; в) кадровій службі підприємства. 3. Проведення ряду послідовних “мозкових атак” групою експертів фахівців має назву: а) методу теорії ігор; б) методу анкетування; в) методу Дельфі. 4. Критерієм економічної ефективності стратегії є: а) максимізація можливого внеску кожного окремого підрозділу (або робочого місця) до залишкового прибутку фірми, або мінімізація витрат ресурсів; б) кількість обслуговуючих підрозділів виробничої інфраструктури фірми; в) кількість працівників з вищою освітою. 5. Стратегічне планування виступає як: а) підґрунтя будь-якого іншого планування у межах підприємства; б) можливість забезпечення виробництва необхідними ресурсами; в) можливість відшукати додаткові ринки збуту виготовленої продукції. 6. Максимізація можливого внеску функціонального підрозділу до залишкового прибутку фірми або мінімізація витрат ресурсів – це: а) додаткове джерело інформації для розробки комплексної стратегії; б) критерій економічної ефективності функціонального підрозділу; в) кількісна оцінка внутрішнього стану підприємства. Фаза організаційного розвитку підприємства: а) передує процесу розробки стратегії; б) починається після розробки стратегії; в) характерна лише для підприємств, що тільки починають свій шлях на ринку. Поняття “планування діяльності підприємства” - це: а) швидке вирішування різноманітних завдань управління; б) показник ефективності використання ресурсів підприємства; в) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, найважливіша функція управління ним. Планування на підприємстві: а) об’єднує підрозділи підприємства загальною метою; б) є проявом дії об’єктивних економічних законів; в) це можливість підвищити якість продукції. За своїм змістом стратегія підприємства є: а) можливістю збільшення обсягів виробництва продукції; б) довготерміновим плановим документом; в) шляхом підвищення якості продукції. Стратегічне планування - це: а) процедура планування в умовах постійної мінливості ринкового середовища; б) кількісна відповідність між взаємопов’язаними розділами та показниками плану; в) процес здійснення сукупності систематизованих взаємо узгоджених робіт з визначення довготермінових цілей та напрямків діяльності підприємства. Під опором змінам на підприємстві розуміють: а) конфігурацію системи управління; б) багатогранні явища, що викликають непередбачені відстрочки, додаткові витрати та нестабільність процесу стратегічних змін; в) відстрочку початку процесу змін. У практиці бізнесу “культура” означає: а) орієнтацію керівників, або образ мислення керівників; б) безсумнівну підтримку процесу стратегічних змін на підприємстві; в) перехід опозиційних тенденцій у відкриту опозицію змінам. Активність підтримки або опору стратегічним змінам на підприємстві залежить від: а) ступеня невідповідності культури та структури влади прийдешнім змінам; б) наслідків змін для організації; в) рівня у ієрархії та культурних орієнтаціях різних центрів на підприємстві. Вибір показників для оцінки виконання стратегії залежить від: а) результатів контролю за виконанням стратегії; б) функціональної області діяльності підприємства та контрольованих параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища фірми; в) місце розташування виробництва. Відстрочка початку процесу змін на підприємстві - це: а) форма прояву опору змінам; б) додаткові витрати підприємства; в) форма прояву ірраціональної поведінки економічної системи. Причини опору змінам можна простежити: а) за рівнем якості продукції; б) за реакцією окремих осіб, або за спільними діями груп індивідів; в) за змінами обсягів виробництва певних видів продукції. Перехід опозиційних тенденцій у відкриту опозицію змінам залежить від: а) характеру діяльності окремих підрозділів підприємства; б) наявності фінансових коштів на підприємстві; в) культурно-політичної орієнтації центрів сили. Культурна орієнтація центрів сили - це: а) перехід опозиційних тенденцій у відкриту опозицію змінам; б) готовність відстоювати переконання свого центру; в) рівень використання влади. Боротьбу з опором змінам слід розпочинати з: а) створення “стартового майданчика”; б) пошуку джерел опору; в) усунення затримок реалізації стратегічних задумів. 1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 23 |