Зазначте ізофермент ЛДГ, активність якого у гепатоцитах найбільша:
A. ЛДГ1.
B. ЛДГ2.
C. ЛДГ3.
D. ЛДГ4.
E. ЛДГ5.
Зазначте фермент, визначення активності якого в сечі має діагностичне значення для виявлення патології канальцевого епітелію нирок:
A. N-ацетил-D-глюкозамінідаза.
B. Урокіназа.
C. КК.
D. 5’-нуклеотидаза.
E. СДГ.
У хворого з гострим болем у грудній клітці та животі відмічене підвищення активності ферментів сироватки крові: АлАТ > ГГТП >> АсАТ > амілаза >> КК. Визначте найбільш імовірний діагноз:
A. Гострий панкреатит.
B. Ниркова коліка.
C. Гепатоцелюлярна патологія.
D. Інфаркт міокарда.
E. Емболія легеневої артерії.
Підвищення активності якого ферменту є найбільш показовим при посиленні резорбції кістки?
A. ЛФ.
B. АсАТ.
C. Каталази.
D. Тартратрезистентної кислої фосфатази.
E. ЛДГ.
Визначення активності якого ферменту має найбільше значення для ранньої діагностики інфаркту міокарда?
A. ЛДГ.
B. ХЕ.
C. α-Амілази.
D. КК.
E. ЛФ.
Зазначте фермент, активність якого в сироватці крові знижується при хронічному гепатиті:
A. АсАТ.
B. ГГТП.
C. ХЕ.
D. ЛДГ.
E. СДГ.
Активність якого ферменту, як правило, підвищена у сироватці крові в переджовтяничний період гострого вірусного гепатиту?
A. ЛДГ.
B. α-Амілази.
C. КФ.
D. АлАТ.
E. ХЕ.
Визначення активності якого з перелічених ферментів у сироватці крові є найбільш чутливим тестом при діагностуванні обтураційної жовтяниці?
A. ХЕ.
B. Ізоферментів ЛДГ.
C. Амінотрансфераз.
D. ГГТП.
E. Ізоферментів КК.
Визначення активності якого ферменту в сироватці крові є найбільш чутливим при діагностуванні обтураційної жовтяниці у хворих із метастазами в кістки або у хворих на рахіт?
A. КФ.
B. 5’-нуклеотидази.
C. Амінотрансфераз.
D. СДГ.
E. ГлДГ.
При ураженні скелетних м’язів характерно підвищення активності усіх перелічених ферментів, окрім:
A. КК.
B. ФДФА.
C. ЛДГ.
D. АсАТ.
E. Трансамідинази.
Підвищення активності КК у сироватці крові відмічається при усіх перелічених станах, окрім:
A. Травми м’язів.
B. Алкогольної інтоксикації.
C. Тиреотоксикозу.
D. Важкого фізичного навантаження.
E. Міодистрофії Дюшена.
Зазначте маркери холестазу:
A. АсАТ, АлАТ.
B. Ізоферменти ЛДГ та КК.
C. Гістидаза, урокіназа, СДГ.
D. 5-нуклеотидаза, ГГТП, ЛФ.
E. Трансамідиназа, СОД.
Активність якого із зазначених ферментів підвищується в сироватці крові при панкреатитах?
A. Урокінази.
B. ГлДГ.
C. ГГТП.
D. ЛФ.
E. Ліпази.
Зазначте ферментний спектр для виявлення хронічного гепатиту:
A. АлАТ, АсАТ, ГГТП, ХЕ, ЛФ.
B. ЛДГ, КК, α-ГБДГ, еластаза, арилсульфатаза.
C. Ізоферменти ЛДГ та КК.
D. КФ, ЛФ, ЛДГ, АлАТ.
E. Урокіназа, трансамідиназа, амілаза, СДГ.
При якому захворюванні відношення активності АсАТ/АлАТ (коефіцієнт де Рітіса) знижується?
A. Гострому вірусному гепатиті.
B. Інфекційному мононуклеозі.
C. Внутрішньопечінковому холестазі.
D. Важкій жировій дистрофії печінки.
E. Інфаркті міокарда.
У якому біологічному матеріалі рекомендується визначати активність ЛФ?
A. Сироватці крові.
B. Оксалатній плазмі.
C. Цитратній плазмі.
D. Сечі.
E. Гепаринізованій крові.
При підготовці зразків крові для визначення активності ЛДГ правильним є все перелічене, крім:
A. Можна використовувати гемолізовану сироватку.
B. Активність ЛДГ може збільшуватися на 25 % за 1 годину, якщо сироватка крові не відділена від згустку.
C. Сироватка крові не може зберігатися в холодильнику більше трьох днів.
D. Заморожування зразків призводить до значної втрати активності ферменту.
E. Оксалат і цитрат інгібують активність фермента.
Визначення активності АлАТ у сироватці крові буде недостовірним під впливом усіх перелічених факторів, окрім:
A. Зберігання сироватки при кімнатній температурі впродовж двох днів.
B. Зберігання сироватки в холодильнику при +4 ºС упродовж тижня.
C. Заморожування зразків більше двох разів.
D. Гемолізу.
E. Використання плазми гепаринізованої крові.
Який метод не може бути використаним для розділення ізоферментів у клініко-діагностичній лабораторії?
A. Імунологічний метод із використанням специфічних антисироваток.
B. Метод, в основі якого є використання різної спорідненості ізоферментів до субстрату.
C. Електрофорез.
D. Іонообмінна хроматографія.
E. Титриметричний метод.
Для якого захворювання не характерне підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові?
A. Вірусного гепатиту.
B. Інфаркту міокарда.
C. Печінкової коліки.
D. Ниркової коліки.
E. Гострого панкреатиту.
Активність ЛФ у сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:
A. Метастазування пухлини в кістки.
B. Цукрового діабету.
C. Хвороби Педжета.
D. Гепатиту.
E. Механічної жовтяниці.
Активність кислої фосфатази в сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:
A. Т-клітинного гострого лімфобластного лейкозу.
B. Пухлини простати.
C. Хвороби Педжета.
D. Метастатичного ураження кісток.
E. В-клітинного хронічного лімфолейкозу.
Якими клітинами секретується кісткова фракція ізоферменту ЛФ?
A. Остеокластами.
B. Остеоцитами.
C. Остеобластами.
D. Макрофагами.
E. Усіма переліченими клітинами.
Для якого захворювання чи стану не характерне підвищення активності α-амілази крові?
A. Перфорації виразки 12-палої кишки.
B. Паротиту.
C. Отруєння метанолом.
D. Гострого панкреатиту.
E. Гіпотиреозу.
Наявність макроамілази в крові може бути причиною зміни усіх названих лабораторних показників, окрім:
A. Гіперамілаземії у здорових людей.
B. Псевдонегативного результату при визначенні панкреатичної амілази методом імунопреципітації.
C. Відсутності амілазної активності в сечі.
D. Низької екскреції амілази.
E. Підвищення амілазо-креатинінового кліренсу.
Активність якого з наведених ферментів не доцільно визначати для диференціальної діагностики жовтяниць?
A. ЛФ.
B. КФ.
C. СДГ.
D. Амінотрансфераз.
E. ГГТП.
У клітинах яких органів чи тканин найбільш високий відсотковий вміст ізоферментів ЛДГ1 та ЛДГ2?
A. Серці.
B. Скелетних м’язах.
C. Печінці.
D. Клітинах новоутворень.
E. Нирках.
У клітинах яких органів чи тканин переважно містяться ізоферменти ЛДГ4 та ЛДГ5?
A. Нирках.
B. Скелетних м’язах.
C. Серці.
D. Лейкоцитах.
E. Легенях.
При якому з перелічених захворювань підвищується активність тартратчутливого ізоферменту кислої фосфатази в сироватці крові?
A. Злоякісна пухлина простати.
B. Сечокам’яна хвороба.
C. Холецистит.
D. Хронічна ниркова недостатність.
E. Остеопороз.
Активність ГГТП у сироватці крові підвищується при всіх захворюваннях чи станах, окрім:
A. Гострого гепатиту.
B. Лікування протиепілептичними препаратами (фенобарбітал).
C. Внутрішньо- та позапечінкового холестазу.
D. Декомпенсованого цирозу печінки.
E. Гострого панкреатиту.
Яке з наведених тверджень не характерне для фізіологічних коливань активності ферментів?
A. Верхня межа норми у чоловіків та жінок для більшості діагностично значущих ферментів однакова.
B. У новонароджених та в ранньому дитячому віці активність багатьох ферментів вища, ніж у дорослих.
C. При нормальній вагітності активність ферментів не змінюється.
D. Денні коливання активності ферментів не показують значних відхилень від середнього рівня.
E. Тривала фізична робота в нетренованих людей не призводить до підвищення активності КК, АлАТ, АсАТ.
Активність лейцинамінопептидази в сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:
A. Механічної жовтяниці.
B. Перніціозної анемії.
C. Гострого панкреатиту.
D. Гострого вірусного гепатиту.
E. Остеопорозу.
За різким підвищенням активності якого ферменту в сироватці крові можна передбачити розвиток септичних ускладнень?
A. УДФ-глюкуронілтрансферази.
B. Гранулоцитарної еластази.
C. Лейцинамінопептидази.
D. Фенілаланін-4-гідроксилази.
E. Фруктозомонофосфат-альдолази.
Для обстеження хворих із захворюваннями печінки діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. АлАТ.
B. ЛФ.
C. СДГ.
D. Амілази.
E. ХЕ.
Для обстеження хворих із захворюваннями крові діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. Глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
B. Ізоферментів ЛДГ.
C. Гексокінази.
D. Ізоферментів малатдегідрогенази.
E. Ізоферментів ЛФ.
Для обстеження хворих із захворюваннями серця діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. АсАТ.
B. Ізоферментів ЛДГ.
C. КК.
D. Ізоферментів КК.
E. СДГ.
Для обстеження хворих із захворюваннями нирок діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. Ізоферментів ЛДГ.
B. Трансамідинази.
C. Урокінази.
D. ГлДГ.
E. Лейцинамінопептидази.
Для обстеження хворих із захворюваннями підшлункової залози діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. Амілази.
B. Аргінази.
C. Ліпази.
D. Трипсину.
E. Ізоферментів ЛДГ.
Для обстеження хворих із злоякісними пухлинами діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:
A. КФ.
B. ЛФ.
C. Моноамінооксидази.
D. ХЕ.
E. Ізоферментів ЛДГ.
При якому захворюванні знижується виділення амілази з сечею?
A. Гострому панкреатиті.
B. Хронічному рецидивному панкреатиті.
C. Інфаркті міокарда.
D. Гломерулонефриті.
E. Паротиті.
Для якого органу ГлДГ є органоспецифічним ферментом?
A. Легень.
B. Печінки.
C. Серця.
D. Підшлункової залози.
E. Нирок.
Активність 5’-нуклеотидази в сироватці крові підвищується при усіх захворюваннях, окрім:
A. Механічної жовтяниці.
B. Внутрішньопечінкового холестазу.
C. Цирозу печінки.
D. Метастазів у печінку.
E. Рахіту.
Якими змінами активності ферментів у крові супроводжується кардіогенний шок?
A. Значним підвищенням активності КК, загальної ЛДГ, АсАТ.
B. Постійністю активності ферментів.
C. Зниженням активності кардіоспецифічних ферментів.
D. Переважним підвищенням активності ГБДГ.
E. Збільшенням активності ХЕ.
Яка активність КК-МВ у сироватці крові від загальної активності КК спостерігається у хворого при гострому інфаркті міокарда на 12–24-ту годину після початку больового приступу?:
A. Менше 1 %.
B. Менше 3 %.
C. Більше 6 %.
D. Більше 30 %.
E. Більше 50 %.
Захисна функція слини зумовлена наявністю ферменту, який чинить бактерицидну дію, зумовлюючи лізис полісахаридного комплексу оболонки стафілококів, стрептококів. Який це фермент?
A. Колагеназа.
B. Амілаза.
C. Оліго-1,6-глюкозидаза.
D. Лізоцим.
E. Глюкуронідаза.
До аномалій білкового обміну належать усі перелічені природжені ензимопатії, окрім:
A. Цистинозу.
B. Альбінізму.
C. Хвороби Гюнтера.
D. Тирозинозу.
E. Фенілпіровиноградної олігофренії.
До аномалій вуглеводного обміну належать усі перелічені природжені ензимопатії, крім:
A. Глікогенозу.
B. Мукополісахаридозу.
C. Галактоземії.
D. Алкаптонурії.
E. Фавізму.
100. Клінічними проявами хвороби Мак-Ардля є біль у м’язах, судоми при фізичному навантаженні, міоглобінурія. Активність якого ферменту блокується при цьому захворюванні?
A. Аміло-1,6-глікозидази.
B. α-1,4-глікозидази.
С. М’язової фосфорилази.
D. Фосфогліцеромутази м’язів.
E. Глюкозо-6-фосфатази.
101. У дитини підозра на алкаптонурію. Блок якого ферменту відмічається при цьому захворюванні?
A. Фенілаланінгідроксилази.
B. Тирозинази.
С. Гомогентизиноксидази.
D. Гексокінази.
E. Галактозо-1-фосфат-уридилтрансферази.
102. При біохімічному аналізі крові 5-річної дитини виявлено підвищену кількість фенілаланіну. Блокування якого ферменту є причиною цієї уродженої ензимопатії?
A. АсАТ.
B. АлАТ.
C. Тирозинази.
D. Фенілаланінгідроксилази.
E. Гомогентизиноксидази.
103. У пацієнта з хворобою Гюнтера сеча забарвлена у червоний колір, зуби також мають червоний відтінок. У сечі виявлено значну кількість уропорфірину І. Синтез якого фермента порушений при цій формі порфірії?
A. Уропорфіриноген ІІІ-косинтази.
B. Уропорфіриногенсинтази.
C. Копропорфіриногеноксидази.
D. Уропорфіриноген-декарбоксилази.
E. Протопорфіриногеноксидази.
104. У хворого віком 25 років спостерігається цитрулінемія, у сечі – підвищений уміст нейтральних і кислих амінокислот, цитруліну. Дефіцит якого ферменту має місце?
A. Аргінази.
B. Аргініносукцинатліази.
C. Аргініносукцинатсинтетази.
D. Карбамоїлфосфатсинтетази.
E. Орнітинамінотрансферази.
105. У дитини спостерігаються порушення функцій центральної нервової системи. Клініко-біохімічними дослідженнями виявлено гіперамоніємію та уремію. Попередній діагноз – спадкова гіперамоніємія, спричинена порушенням синтезу сечовини. Ензимопатія якого ферменту може спричинити це захворювання?
A. Глутатіонтрансферази.
B. Сульфотрансферази.
C. Гліцинтрансферази.
D. Глюкуронілтрансферази.
E. Орнітинкарбамоїлтрансферази.
106. У новонародженого з перших днів спостерігається блювання, наслідком якого є загальна дегідратація. Концентрація аміаку, аланіну та глутамінової кислоти в крові збільшена. Нітроген сечовини дорівнює 2 % залишкового нітрогену крові. Зниження активності якого ферменту печінки може призводити до таких змін метаболізму?
A. АлАТ.
B. ГлДГ.
C. Глутамінсинтетази.
D. Карбамоїлфосфатсинтетази.
E. ГГТП.
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20