ни. Як правило, ці яєчка не опускаються в пахові канали і залишаються в черевній порожнині. Зовнішні статеві органи жіночі або гермафродитні: 1) типово жіночі –
гіпертрофований клітор, недостатньо сформовані малі статеві губи, рідке лобкове оволосіння і досить довга піхва, у глибині якої знаходиться рудиментарна шийка матки 2) гермафродитні статеві органи – статевий член не сформований, калитка мала, роздвоєна, порожня, устя сечівника знаходиться на промежині.
Основні скарги хворих. Особи, виховані як жінки, звертаються до лікаря го- ловним чином із приводу первинної аменореї і відсутності в них розвинених жіно- чих статевих ознак. Особи, виховані як чоловіки, скаржаться на відсутність у них чоловічих статевих ознак і аномалії статевих органів.
Л і ку ванн я хворих з усвідомленням жіночої статевої належності досить ефективне. Завдяки лікуванню жіночими статевими гормонами розвиваються мо- лочні залози і зовнішні статеві органи. У хворих, вихованих як чоловіки, лікуван- ня чоловічими статевими гормонами не дає ефекту.
До аномалій положення яєчка відносять крипторхізм, ектопію і заворот яєчка.
Крипторхізм – відсутність у калитці одного чи обох яєчок, обумовлене затрим- кою їхнього внутрішньоутробного переміщення із позаочеревинного простору. Роз- різняють черевний крипторхізм, при якому яєчко знаходиться в позаочеревинному просторі, і паховий, коли воно в паховому каналі. Трапляється несправжній крип- торхізм, при якому нормально опущене яєчко може довгостроково чи періодично знаходитися поза калиткою під впливом скорочення м’яза, що піднімає яєчко.
Причинами виникнення крипторхізму можуть бути механічні перешкоди, що заважають опусканню яєчок, гормональні і генетичний фактори. До механічних факторів відносяться: затримка розвитку направляючої зв’язки, короткі судини яєчка, наявність фіброзних перешкод заходом міграції статевих залоз, облітера- ція пахового каналу в будь-яких його відділах, звуження пахового кільця, попе- речне положення яєчка, короткий підвісний м’яз яєчка чи коротка сім’явиносна протока до гормональних – дефіцит андрогенів, хоріонічного гонадотропіну ма- тері і лютеїнізуючого гормону плода. Основні фактори, що беруть участь в уш- кодженні затриманих тестикул: порушення температурного режиму яєчка; трав- матизація яєчка оточуючими тканинами, гіпокінезія; порушення регіонарного кро- вообігу. Гістологічно встановлено, що в неопущених яєчках виникають дегенеративні зміни вже у віці 6 міс.
Двосторонній черевний крипторхізм супроводжується недорозвитком стате- вих органів, інфантилізмом, євнухоїдизмом, гінекомастією, фемінізацією, гіпо- спадією, епіспадією, а також нетриманням сечі.
При однобічному крипторхізмі відповідна половина калитки, а при бічному – уся калитка недорозвинена; неопущене яєчко зазвичай менше за розміром, легко прощу- пується при натисканні походу пахового каналу. Нерідко таким шляхом удається ви- вести його до зовнішнього пахового кільця й у верхню частину калитки. При черевно- му крипторхізмі, як правило, важко розраховувати на опущення яєчок у калитку.
При крипторхізмі можливі ускладнення: гіпогеніталізм і безплідність, водянка оболонок яєчка, запальні зміни в неопущеному яєчку, обмеження супровідної

49
грижі, злоякісне переродження сім’яників яєчок, а також заворот і обмеження неопущеного яєчка.
Оптимальний час л і ку ванн я крипторхізму – від 6 до 24 міс. Спочатку показана гормонотерапія (на 1-му році життя – застосування препаратів хоріонічно- го гонадотропіну). Якщо курс гормонотерапії неефективний, необхідне хірургіч- не втручання, що полягає в переміщенні яєчка в калитку і його фіксації. Оперува- ти хворих із крипторхізмом доцільно у віці 6–8 років. У цьому випадку яєчко,
опущене в калитку, потрапляє в більш сприятливі умови для розвитку і відновлен- ня сперматогенезу. Коли можна сподіватися на самостійне опущення яєчка в калитку, операцію можна відкласти до крайнього терміну – 10-літнього віку.
Ектопія яєчка – стан, при якому яєчко, опускаючись в калитку, зміщується зі
звичайного для нього шляху і може розташуватися під шкірою пахової ділянки,
на внутрішній поверхні стегна, на промежині. Іноді спостерігається трансверзальна ектопія – розташування яєчок в одній половині калитки. Причинами ектопії яєчка вважають недорозвинення відповідної половини калитки або гунтерової зв’язки,
наявність спайок. У зв’язку з можливою травматизацією ектопованого яєчка реко- мендують операцію з переміщення йогов калитку.
Перекручування сім’яного канатика і яєчка обумовлено анатомічними особливостями: широким паховим каналом, недорозвитком гунтерової зв’язки і
великою довгою зв’язкою, що фіксує яєчко до піхвового відростка очеревини, роз- дільним положенням яєчка і придатка, роздвоєнням сім’яного канатика, надмірною рухливістю яєчка. Безпосередніми причинами перекручування сім’яного канати- ка стають різкі рухи, надмірне напруження черевного преса, забиті місця. Пере- кручування сім’яного канатика, як правило, поєднуються з поворотом яєчка на- вколо своєї осі (заворот яєчка). Зазвичай завороту зазнає яєчко, розташоване в паховому каналі (тобто, при паховому крипторхізмі) або запізно опущене в калит- ку.
Заворот яєчка і перекручування сім’яного канатика відзначаються в 1,9 %
випадків від загального числа яєчок, що не опустилися в калитку. У 20 % випадків ця аномалія має місце в перші 10 років життя і приблизно в 50 % – до періоду статевого дозрівання. Перекручування сім’яного канатика і яєчка спостерігається й у грудному віці.
Клінічна картина обумовлюється порушенням кровобігу яєчка, розвитком венозного застою, тромбозу вен сім’яного канатика, появою множинних кровови- ливів у тканині яєчка і над’яєчка. Яєчко і над’яєчко набрякають і збільшуються в об’ємі. Вже в перші години після завороту, а іноді через 24-48 год, залежно від ступеня перекручування, розвиваються явища часткового чи повного некрозу яєч- ка. Захворювання, як правило, починається гостро, виникає сильний біль, аж до непритомності. Одночасно спостерігаються нудота і блювання. Біль не обмежуєть- ся ділянкою набряклого яєчка і сім’яного канатика, а поширюється і на черевну порожнину, м’язи живота напружені і болючі при натисканні.
При незначному перекручуванні розлади поступово проходять. У тяжких ви- падках через 1-3 дні після перекручування настає гангрена яєчка. Гострі симпто-

ми захворювання зберігаються до моменту розсмоктування змертвілої тканини яєчка чи до відторгнення її через норицю, що утворюється. Потрібно мати на увазі,
що і при мимовільному розкручуванні яєчка через 24 год після захворювання воно надалі піддається атрофії.
Розпізнати заворот яєчка і перекручування сім’яного канатика тяжко. Це зах- ворювання можна прийняти за орхіт, епідидиміт, защемлену грижу. Заворот яєчка при черевному розташуванні нагадує картину, подібну до гострих захворювань черевної порожнини, і може симулювати непрохідність кишечника, апендицит.
Лише відсутність яєчка в калитці дозволяє припустити його заворот.
Л і ку ванн я тільки оперативне – розкручують сім’яний канатик і видаля- ють змертвіле яєчко. При відсутності в останньому ознак гангрени яєчко і канатик фіксують у нормальному положенні (фунікулопексія), підшиваючи до кілець пахового каналу.
Природжена водянка оболонок яєчка і сім’яного канатика спостерігаєть- ся при незарощенні піхвового відростка очеревини, внаслідок чого порожнина, у якій знаходиться яєчко, сполучається з черевною порожниною і в порожнині влас- ної оболонки яєчка чи сім’яного канатика накопичується серозна рідина.
Якщо піхвовий відросток очеревини залишається відкритим уздовж усього сім’яного канатика і яєчка, то діагностують водянку яєчка і сім’яного канатика.
Якщо ж він облітерується на всьому протязі до яєчок і рідина нагромаджується між двома листками власної оболонки яєчка, має місце водянка яєчка. Якщо піхвовий відросток залишається відкритим на всьому протязі сім’яного канати- ка, а рідина нагромаджується між його листками – це поєднана водянка сім’яно- го канатика. Остання в більшості випадків виникає поступово і непомітно. При частковій облітерації відростка на сім’яному канатику утворюється одна або кілька кіст.
У подібних випадках під впливом напруження черевного преса, зазвичай при кашлі, раптово водному чи іншому паху з’являється болюча або напружена пух- лина. При цьому живіт трохи здувається, стає чутливим при пальпації, відзнача- ються блювання, затримка випорожнення. Клінічна картина нагадує защемлену грижу. Захворювання з подібними клінічними проявами називається защемле-
ною поєднаною водянкою сім’яного канатика.
При водянці яєчка і сім’яного канатика відзначається збільшення однієї, а іноді
(при двосторонньому процесі) обидвох половин калитки, припухлість простягаєть- ся догори в напрямку до пахового каналу. При водянці яєчка припухлість має ку- лясту форму, м’яка й еластична на дотик; у нижньому відділі її розташовується яєчко. Для водянки характерне те, що вона просвічується, тому для діагностуван- ня використовують діафаноскопію.
Скупчення рідини в порожнині піхвової оболонки може виявлятися відразу після народження або пізніше. В останньому випадку варто припустити, що водянка розвинулася під впливом посилення внутрішньочеревного тиску (наприк- лад, невпинний кашель та ін.) у дитини, у якої не відбулося повною мірою обліте- рація піхвового відростка очеревини.

51
Іноді в грудному віці спостерігається мимовільне зникнення поєднаної водянки. Тому невеликі водянки, що не мають тенденції до збільшення, не вимага- ють оперативного втручання.
4.5. АНОМАЛІЇ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ
СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК
Зрощення статевих губ Виявляється в дітей до 3 років. При виявленні
малих статевих губ присінка піхви невидно. Він закритий розташованою між ними нижньою спайкою, яка тоншає по середній лінії. У верхній частині спайки, донизу від клітора, є точковий отвір, через який виділяється сеча. Ця аномалія звичайно не викликає суб’єктивних розладів; у ряді випадків відзначається болюче й утруднене сечовипускання, а сеча виділяється тонким чи переривчастим струменем.
Л і ку ванн я . В отвір між статевими губами вводять гудзикоподібний зонд і
тупо роз’єднують їх у напрямку спереду назад на всьому протязі. Після роз’єд- нання статевих губ добре визначається присінок піхви, вхід у піхву з незайманою плівою і зовнішній отвір сечовипускального каналу.