1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   91
Ім'я файлу: stat_chvor.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 7064кб.
Дата: 03.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
186393.rtf
ГРОШІ ТА КРЕДИТ.doc.docx
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА.doc
залік-професйна іноземна мова (фахова).doc
Курсова (1).docx
ФККПІ_2021_122_П_ятківський_В_Ю.pdf
Практична 3.docx
Заняття 3.DOCX
химия.docx
образец 2.docx
595594.rtf
Семінар 2.docx
Лекція 5 Педагогічна техніка.docx
2022_щоденник_Вир_пр_в_гр_дошк_віку_.docx
Python_ПЗ_Модуль_04_Функции_ч_3.pdf
Тема 1.docx
Курсова пат анат.docx
Курсова робота по патологічній анатомії Інфекційний гепатит.docx
10_p35.docx
urrizmir0980[1].doc
Філологічна практика uk.docx
Коротка вуздечка статевого члена – вада, при якій навіть при досить широкому зовнішньому кільці препуційного мішка головка увесь час може залишатися закритою. Коротка вуздечка перешкоджає відсуненню крайньої плоті, сприяє скуп- ченню смегми в препуційному мішку, а при настанні статевої зрілості заважає
ерекції. Основними скаргами є викривлення головки, болючі ерекції. При бурхли- вих статевих зносинах може відбутися розрив вуздечки, що супроводжується кро- вотечею. Л і ку ванн я полягає в розсіченні вуздечки в поперечному напрямку з наступним ушиванням ранив поздовжньому напрямку.
Фімоз – патологічне звуження крайньої плоті, що не дозволяє відтягнути її й оголити головку статевого члена найчастіша аномалія чоловічого статевого органа. Фімоз може бути уродженим (фізіологічним) і набутим. У новонароджених хлопчиків фімоз – вузькість зовнішнього кільця препуційного мішка – фізіологіч- не явище. При вродженому фімозі відбувається злипання крайньої плоті з головкою статевого члена. Це злипання (у тій чи іншій мірі виражене майже у всіх немовлят) обумовлюється пухкими спайками між головкою і внутрішнім листком крайньої плоті. Надалі при відсуненні крайньої плоті заголовку самостійно ліквідується як уроджений фімоз, так і спайки між листками.
Набутий фімоз розвивається головним чином на ґрунті запальних захворю- вань статевого члена, що призводять до рубцевого звуження кільця крайньої плоті,
а також внаслідок його травми.
Набутий фімоз поділяють на гіпертрофічний (крайня плоть подовжена і ви- дається вперед у виді хоботка) і атрофічний (шкіра щільно охоплює головку. У
рідких випадках між крайньою плоттю і головкою існують від народження чи утворюються надалі сполучні зрощення.
Головна небезпека фімозу полягає в його ускладненнях. При різко виражено- му фімозі в немовлят може розвинутися дилатація відділів сечової системи з роз- витком гідронефрозу і пієлонефриту. Значне звуження крайньої плоті утруднює
сечовипускання аж до гострої затримки сечі.
Застій сечі і розкладання смегми в порожнині препуційного мішка виклика- ють розвиток баланіту і баланопоститу. Постійна сверблячка і подразнення про- вокують у дітей мастурбацію. При тривалому баланіті і баланопоститі запальний процес поширюється на човноподібну ямку і весь головчастий відділ уретри, при

46
водячи до розвитку значних звужень, що викликають утруднене сечовипускання і
хронічну затримку сечі. Постійне напруження черевного преса, що виникає в зв’яз- ку з цим, сприяє розвитку гриж, водянки яєчка і випаданню прямої кишки, особливо у разі схильності до подібних захворювань.
Діагноз фімозу ґрунтується на характерних скаргах хворих і типових змінах зовнішнього вигляду статевого члена. Фізіологічний фімоз лікування не потре- бує, але якщо до 4-літнього віку не відбувається спонтанне розкриття препуційної
порожнини, головку статевого члена намагаються звільнити від крайньої плоті,
обережно відтягаючи її рукою в напрямку до кореня статевого члена. Безумовним показанням до операції є значне звуження крайньої плоті, що обумовлює утруд- нення сечовипускання. Доказом останнього служить тонкий струмінь сечі і роз- дування крайньої плоті під час сечовипускання. Показанням до операції є також часто рецидивуючий баланопостит (через відносне звуження крайньої плоті), при якому сечовипускання може бути і не утруднене, однак існують всі умови для скупчення смегми в препуційному мішку і виникнення запального процесу. Ос- новний метод операції – кругове обрізання крайньої плоті (circumcisio).
Парафімоз – обмеження головки статевого члена у ділянці вінцевої борозен- ки звуженою перехідною складкою крайньої плоті. Розвивається частіше як уск- ладнення фімозу, коли відсунена заголовку крайня плоть не повертається назад і
виникає кільце, що стискає, через яке відбувається набряк головки і крайньої плоті
з порушенням кровообігу аж до некрозу головки.
Л і ку ванн я парафімозу полягає у вправлянні головки. Причому в перші 1-
2 дні вправляння не викликає труднощів, тому терапія парафімозу належить до заходів термінового характеру. Набряк усувають, проколюючи набрякле кільце в декількох місцях товстою голкою, потім вичавлюють рідину дозаду, у напрямку до кореня статевого члена. Саме вправляння проводиться таким чином пальцями обох рук, крім великих, обхоплюють стискаюче кільце, і надягають його на головку, яку потім за допомогою великих пальців обох рук намагаються проштовхнути через кільце. Після вправляння головки проводиться лікування зі застосуванням примочок і теплих ванночок з перманганатом калію, риванолом або фурациліном до зникнення набряку.
У випадках розвитку різкого набряку не тільки крайньої плоті, але й головки
і неможливості її вправити необхідно в 3-4 місцях поздовжньо розсікти защемлю- юче кільце. Після розсічення набряк зникає досить швидко. Подальше лікування проводиться звичайними протизапальними методами. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІВ КАЛИТКИ

Вади розвитку органів калитки (яєчок, придатків яєчок, сім’явинос- ної протоки) зустрічаються рідко. До них відносяться уроджена відсутність яєчка
(анорхізм), збільшення числа яєчок (поліорхізм), недорозвинення яєчок (гіпопла- зія), аномалії положення яєчка, перекручування сім’яного канатика і яєчка, врод- жена водянка оболонок яєчка (гідроцеле) і сім’яного канатика (фунікулоцеле).

47
Анорхізм – відсутність яєчок, що супроводжується гормональною дисфунк- цією і євнухоїдизмом; може поєднуватися з аплазією придатка яєчка і сім’явинос- ної протоки. Переважає однобічна відсутність яєчка (монорхізм).
Хворі на анорхізм найчастіше мають документально зафіксовану (паспорт- ну) чоловічу стать, однак їхні «чоловічі якості» обмежуються лише рудиментар- ним статевим членом і несформованою порожньою калиткою. В окремих осіб на місці калитки є тільки невелика опуклість на промежині і калитковий шов. Очевидно, анорхізм виникає в результаті руйнування чоловічої гонади в ранньому періоді внутрішньоутробного життя. Це викликано, ймовірно, короткочасною сек- рецією ембріональних андрогенів, які виявилися настільки активними, що спри- чинили зрощення статевих складок з утворенням зародкової калитки і стимулю- вали розвиток статевого члена.
Основні скарги хворих: недорозвинення статевих органів і нездатність до сексуального життя. Іноді пацієнти, виховані як жінки, звертаються до лікаря зі скар- гами на відсутність у них жіночих статевих ознак і патологічний розвиток зовнішніх статевих органів. У цих хворих, як правило, євнухоїдна статура; ріст середній чи трохи нижче середнього; фігура переважно хлоп’яча; відсутнє лобкове оволосін- ня, соски молочних залоз не сформовані і широко розставлені, м’язова тканина слаборозвинена. Зовнішні статеві органи недорозвинені. Малий чи навіть руди- ментарний статевий член, калитка порожня, зазвичай непігментована і покрита гладкою шкірою. При дослідженні через пряму кишку передміхурова залоза не пальпується.
Л і ку ванн я : замісна андрогенна терапія з метою розвитку чоловічих ста- тевих органів; показані препарати, що містять суміш складних ефірів тестостерону з уповільненою дією (сустанон), а також тестостерон-пропіонат, метилтестос- терон, вітамін Е.
Поліорхізм – збільшення числа яєчок, спостерігають рідко. Поліорхізм вияв- ляється, як правило, у вигляді тріорхізму.
Іноді хворі скаржаться на наявність неболючої припухлості в основі статево- го члена, у паховій ділянці. Пухлиноподібний утвір при пальпації еластичний,
м’якої консистенції, при натисненні пальцями ховається за передньою черевною стінкою. Припухлість легко посувається в боки і вниз. Калитка асиметрична, права (чи ліва) її половина слабо виражена. При пальпації калитки в одній її половині
чітко визначаються два яєчка звичайних розмірів. У таких випадках виявляється і
надлобкова ектопія яєчка праворуч чи ліворуч. При поліорхізмі додаткове яєчко зазвичай недорозвинене, може не мати сім’явиносної протоки нерідко піддається малігнізації.
Л і ку ванн я хворих з поліорхізмом оперативне. Видалення додаткового яєчка проводиться за показаннями (біль в паховій ділянці, унизу живота, що ви- никає при піднятті тягару).
Синдром рудиментарних яєчок (гіпоплазія, недорозвинення яєчок) харак- теризується наявністю дуже малих яєчок, у яких звивисті канальці дисгенетичні,
дуже рано дегенерують і атрофуються. Зустрічається часто в членів однієї роди
ни. Як правило, ці яєчка не опускаються в пахові канали і залишаються в черевній порожнині. Зовнішні статеві органи жіночі або гермафродитні: 1) типово жіночі –
гіпертрофований клітор, недостатньо сформовані малі статеві губи, рідке лобкове оволосіння і досить довга піхва, у глибині якої знаходиться рудиментарна шийка матки 2) гермафродитні статеві органи – статевий член не сформований, калитка мала, роздвоєна, порожня, устя сечівника знаходиться на промежині.
Основні скарги хворих. Особи, виховані як жінки, звертаються до лікаря го- ловним чином із приводу первинної аменореї і відсутності в них розвинених жіно- чих статевих ознак. Особи, виховані як чоловіки, скаржаться на відсутність у них чоловічих статевих ознак і аномалії статевих органів.
Л і ку ванн я хворих з усвідомленням жіночої статевої належності досить ефективне. Завдяки лікуванню жіночими статевими гормонами розвиваються мо- лочні залози і зовнішні статеві органи. У хворих, вихованих як чоловіки, лікуван- ня чоловічими статевими гормонами не дає ефекту.
До аномалій положення яєчка відносять крипторхізм, ектопію і заворот яєчка.
Крипторхізм – відсутність у калитці одного чи обох яєчок, обумовлене затрим- кою їхнього внутрішньоутробного переміщення із позаочеревинного простору. Роз- різняють черевний крипторхізм, при якому яєчко знаходиться в позаочеревинному просторі, і паховий, коли воно в паховому каналі. Трапляється несправжній крип- торхізм, при якому нормально опущене яєчко може довгостроково чи періодично знаходитися поза калиткою під впливом скорочення м’яза, що піднімає яєчко.
Причинами виникнення крипторхізму можуть бути механічні перешкоди, що заважають опусканню яєчок, гормональні і генетичний фактори. До механічних факторів відносяться: затримка розвитку направляючої зв’язки, короткі судини яєчка, наявність фіброзних перешкод заходом міграції статевих залоз, облітера- ція пахового каналу в будь-яких його відділах, звуження пахового кільця, попе- речне положення яєчка, короткий підвісний м’яз яєчка чи коротка сім’явиносна протока до гормональних – дефіцит андрогенів, хоріонічного гонадотропіну ма- тері і лютеїнізуючого гормону плода. Основні фактори, що беруть участь в уш- кодженні затриманих тестикул: порушення температурного режиму яєчка; трав- матизація яєчка оточуючими тканинами, гіпокінезія; порушення регіонарного кро- вообігу. Гістологічно встановлено, що в неопущених яєчках виникають дегенеративні зміни вже у віці 6 міс.
Двосторонній черевний крипторхізм супроводжується недорозвитком стате- вих органів, інфантилізмом, євнухоїдизмом, гінекомастією, фемінізацією, гіпо- спадією, епіспадією, а також нетриманням сечі.
При однобічному крипторхізмі відповідна половина калитки, а при бічному – уся калитка недорозвинена; неопущене яєчко зазвичай менше за розміром, легко прощу- пується при натисканні походу пахового каналу. Нерідко таким шляхом удається ви- вести його до зовнішнього пахового кільця й у верхню частину калитки. При черевно- му крипторхізмі, як правило, важко розраховувати на опущення яєчок у калитку.
При крипторхізмі можливі ускладнення: гіпогеніталізм і безплідність, водянка оболонок яєчка, запальні зміни в неопущеному яєчку, обмеження супровідної

49
грижі, злоякісне переродження сім’яників яєчок, а також заворот і обмеження неопущеного яєчка.
Оптимальний час л і ку ванн я крипторхізму – від 6 до 24 міс. Спочатку показана гормонотерапія (на 1-му році життя – застосування препаратів хоріонічно- го гонадотропіну). Якщо курс гормонотерапії неефективний, необхідне хірургіч- не втручання, що полягає в переміщенні яєчка в калитку і його фіксації. Оперува- ти хворих із крипторхізмом доцільно у віці 6–8 років. У цьому випадку яєчко,
опущене в калитку, потрапляє в більш сприятливі умови для розвитку і відновлен- ня сперматогенезу. Коли можна сподіватися на самостійне опущення яєчка в калитку, операцію можна відкласти до крайнього терміну – 10-літнього віку.
Ектопія яєчка – стан, при якому яєчко, опускаючись в калитку, зміщується зі
звичайного для нього шляху і може розташуватися під шкірою пахової ділянки,
на внутрішній поверхні стегна, на промежині. Іноді спостерігається трансверзальна ектопія – розташування яєчок в одній половині калитки. Причинами ектопії яєчка вважають недорозвинення відповідної половини калитки або гунтерової зв’язки,
наявність спайок. У зв’язку з можливою травматизацією ектопованого яєчка реко- мендують операцію з переміщення йогов калитку.
Перекручування сім’яного канатика і яєчка обумовлено анатомічними особливостями: широким паховим каналом, недорозвитком гунтерової зв’язки і
великою довгою зв’язкою, що фіксує яєчко до піхвового відростка очеревини, роз- дільним положенням яєчка і придатка, роздвоєнням сім’яного канатика, надмірною рухливістю яєчка. Безпосередніми причинами перекручування сім’яного канати- ка стають різкі рухи, надмірне напруження черевного преса, забиті місця. Пере- кручування сім’яного канатика, як правило, поєднуються з поворотом яєчка на- вколо своєї осі (заворот яєчка). Зазвичай завороту зазнає яєчко, розташоване в паховому каналі (тобто, при паховому крипторхізмі) або запізно опущене в калит- ку.
Заворот яєчка і перекручування сім’яного канатика відзначаються в 1,9 %
випадків від загального числа яєчок, що не опустилися в калитку. У 20 % випадків ця аномалія має місце в перші 10 років життя і приблизно в 50 % – до періоду статевого дозрівання. Перекручування сім’яного канатика і яєчка спостерігається й у грудному віці.
Клінічна картина обумовлюється порушенням кровобігу яєчка, розвитком венозного застою, тромбозу вен сім’яного канатика, появою множинних кровови- ливів у тканині яєчка і над’яєчка. Яєчко і над’яєчко набрякають і збільшуються в об’ємі. Вже в перші години після завороту, а іноді через 24-48 год, залежно від ступеня перекручування, розвиваються явища часткового чи повного некрозу яєч- ка. Захворювання, як правило, починається гостро, виникає сильний біль, аж до непритомності. Одночасно спостерігаються нудота і блювання. Біль не обмежуєть- ся ділянкою набряклого яєчка і сім’яного канатика, а поширюється і на черевну порожнину, м’язи живота напружені і болючі при натисканні.
При незначному перекручуванні розлади поступово проходять. У тяжких ви- падках через 1-3 дні після перекручування настає гангрена яєчка. Гострі симпто-
ми захворювання зберігаються до моменту розсмоктування змертвілої тканини яєчка чи до відторгнення її через норицю, що утворюється. Потрібно мати на увазі,
що і при мимовільному розкручуванні яєчка через 24 год після захворювання воно надалі піддається атрофії.
Розпізнати заворот яєчка і перекручування сім’яного канатика тяжко. Це зах- ворювання можна прийняти за орхіт, епідидиміт, защемлену грижу. Заворот яєчка при черевному розташуванні нагадує картину, подібну до гострих захворювань черевної порожнини, і може симулювати непрохідність кишечника, апендицит.
Лише відсутність яєчка в калитці дозволяє припустити його заворот.
Л і ку ванн я тільки оперативне – розкручують сім’яний канатик і видаля- ють змертвіле яєчко. При відсутності в останньому ознак гангрени яєчко і канатик фіксують у нормальному положенні (фунікулопексія), підшиваючи до кілець пахового каналу.
Природжена водянка оболонок яєчка і сім’яного канатика спостерігаєть- ся при незарощенні піхвового відростка очеревини, внаслідок чого порожнина, у якій знаходиться яєчко, сполучається з черевною порожниною і в порожнині влас- ної оболонки яєчка чи сім’яного канатика накопичується серозна рідина.
Якщо піхвовий відросток очеревини залишається відкритим уздовж усього сім’яного канатика і яєчка, то діагностують водянку яєчка і сім’яного канатика.
Якщо ж він облітерується на всьому протязі до яєчок і рідина нагромаджується між двома листками власної оболонки яєчка, має місце водянка яєчка. Якщо піхвовий відросток залишається відкритим на всьому протязі сім’яного канати- ка, а рідина нагромаджується між його листками – це поєднана водянка сім’яно- го канатика. Остання в більшості випадків виникає поступово і непомітно. При частковій облітерації відростка на сім’яному канатику утворюється одна або кілька кіст.
У подібних випадках під впливом напруження черевного преса, зазвичай при кашлі, раптово водному чи іншому паху з’являється болюча або напружена пух- лина. При цьому живіт трохи здувається, стає чутливим при пальпації, відзнача- ються блювання, затримка випорожнення. Клінічна картина нагадує защемлену грижу. Захворювання з подібними клінічними проявами називається защемле-
ною поєднаною водянкою сім’яного канатика.
При водянці яєчка і сім’яного канатика відзначається збільшення однієї, а іноді
(при двосторонньому процесі) обидвох половин калитки, припухлість простягаєть- ся догори в напрямку до пахового каналу. При водянці яєчка припухлість має ку- лясту форму, м’яка й еластична на дотик; у нижньому відділі її розташовується яєчко. Для водянки характерне те, що вона просвічується, тому для діагностуван- ня використовують діафаноскопію.
Скупчення рідини в порожнині піхвової оболонки може виявлятися відразу після народження або пізніше. В останньому випадку варто припустити, що водянка розвинулася під впливом посилення внутрішньочеревного тиску (наприк- лад, невпинний кашель та ін.) у дитини, у якої не відбулося повною мірою обліте- рація піхвового відростка очеревини.

51
Іноді в грудному віці спостерігається мимовільне зникнення поєднаної водянки. Тому невеликі водянки, що не мають тенденції до збільшення, не вимага- ють оперативного втручання.
4.5. АНОМАЛІЇ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ
СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК
Зрощення статевих губ Виявляється в дітей до 3 років. При виявленні
малих статевих губ присінка піхви невидно. Він закритий розташованою між ними нижньою спайкою, яка тоншає по середній лінії. У верхній частині спайки, донизу від клітора, є точковий отвір, через який виділяється сеча. Ця аномалія звичайно не викликає суб’єктивних розладів; у ряді випадків відзначається болюче й утруднене сечовипускання, а сеча виділяється тонким чи переривчастим струменем.
Л і ку ванн я . В отвір між статевими губами вводять гудзикоподібний зонд і
тупо роз’єднують їх у напрямку спереду назад на всьому протязі. Після роз’єд- нання статевих губ добре визначається присінок піхви, вхід у піхву з незайманою плівою і зовнішній отвір сечовипускального каналу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   91

скачати

© Усі права захищені
написати до нас