Ім'я файлу: Валя.docx
Розширення: docx
Розмір: 91кб.
Дата: 08.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Практика №2.docx
Розширення: docx
Розмір: 91кб.
Дата: 08.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Практика №2.docx
Показники розміру, руху і стану основних фондів на підприємстві розглянемо в таблиці 2.4.1 З даних цієї таблиці ми бачимо, що починаючи з 2018 року вартість основних фондів на підприємстві знижується, це пов'язане з тим, що в останні роки показник вводу в дію основних фондів нижчий, ніж показник вибуття основних фондів. Також можна відмітити, що в 2019 році в зрівнянні з 2017 роком трохи знизились такі показники, як коефіцієнт росту основних фондів показники придатності на початок і на кінець року. Підвищились такі показники, як вибуття та зносу на початок року.
Однією з найважливіших характеристик економіки будь-якого підприємства є забезпеченість його основними фондами, а також ефективність їхнього використання.
До показників забезпеченості підприємства основними фондами відносяться фондозабезпеченість і фондоозброєність.
Фондозабезпеченість - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 100 га сільгоспугідь.
Фондовоозброєність - середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 1 середньорічного працівника.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується системою показників, основні з який фондовіддача і фондоємкість. Фондовіддача може бути визначена по валовій продукції, по валовому доходу і прибутку. У першому випадку вона обчислюється відношенням основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості валової продукції, у другому - відношенням до неї валового доходу, у третьому - прибутку.
Фондоємкість продукції представляє середньорічну вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 1 грн валової продукції.
Ми бачимо, що середньорічна вартість основних виробничих фондів на підприємстві з кожним роком зменшується, так у 2017 році вона складала 9912,8 тис. грн, у 2018р. - 9821,4 тис. грн., у 2019р. - 9792 тис. грн. Розглядаючи інші показники, ми бачимо, що показник фондозабезпеченості зменшується, а ось показник фондоозброєності на протязі останніх трьох років постійно підвищується, це відбувається по причині постійного зменшення кількості робітників на підприємстві. Показник фондовіддачі на підприємстві у 2017р. становив 0,064, у 2018р - 0,054, в 2019 - 0,049. Що стосується показника фондомісткості, то в 2019 році він був на рівні 20,24, це на 9,6% більше ніж у 2018 році. Також необхідно відмітити, що у 2016 і в 2018 роках на 1 гривню припадало основних виробничих фондів 0,032 та 0,014 гривні доходу відповідно, а у 2019р. - 0,011 грн. збитку. Оборотні засоби - це предмети праці, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натуральну форму та повністю переносять свою вартість на вироблений продукт. Оборотні засоби здійснюють безперервний кругообіг. В ньому розрізняють такі стадії:
Оборотні засоби змінюють грошову форму і переходять у виробничі запаси.
В процесі виробництва матеріальні оборотні засоби набувають форми готової продукції.
Продукція реалізується і товарна форма знову набуває грошової.
Структура оборотних засобів - це питома вага окремих видів засобів у загальній вартості оборотних засобів.
Розділ 3. Економічна ефективність виробництва молока
3.1 Технологія виробництва молока
Для одержання молока в ДГ "Комунар" використовують різні породи корів молочного напряму. Найбільшу вагу, майже 85%, займає чорно-ряба порода, яка походить від голландської худоби. Ці тварини забезпечують високу молочну продуктивність і придатні для машинного доїння. Характерними їх особливостями є чорно-ряба масть, добре розвинуті вим'я правильної форми, відносно легка вузька шия і копита темного кольору. Близько 15% займають корови комбінованого напряму продуктивності. Це симентальська і лебединська породи. У цілому, технологія виробництва молока складається з 4-х технологічних блоків: 1 - утримання корів; 2 - годівля корів; 3 - організація машинного доїння; 4 - первинна обробка молока.
На підприємстві використовується безприв'язне утримання корів. Безприв'язне утримання худоби створює кращі умови для механізації основних технологічних процесів, значно скорочує витрати праці на догляд за тваринами. При безприв'язному утриманні грубі і соковиті корми згодовують тваринам по групах. Тільки концентровані корми коровам роздають індивідуально в годівниці під час доїння. Такий порядок годівлі підвищує на 5-10% витрати корму на 1ц молока. Корів доять у доїльному залі, відпочивають вони вільно, без фіксації: взимку - на глибокій підстильці, влітку - на вигульно-кормових майданчиках. Годують тварин, як правило, без фіксації біля годівниці, гній з приміщень видаляють за допомогою бульдозерних лопат, начеплених на колісні трактори, скреперною установкою. Сучасна технологія виробництва молока враховує особливості літнього утримання корів. З цією метою поблизу корівника розміщені вигульно-кормові майданчики з груповими годівницями і навісами над кормовою зоною та зоною відпочинку для тварин. Ці майданчики також використовуються для прогулянок худоби взимку. Норма площі майданчика з розрахунку на одну корову становить 8м2 твердого покриття і 12м2 без покриття. Неподалік від ферми знаходиться культурне зрошуване пасовище з розрахунку 0,2 га на корову .
Годують корів за раціонами, складеними на основі науково обґрунтованих норм. Як правило, їх балансують за кількістю енергії, перетравного протеїну, сухих речовин, клітковини, цукру, кальцію, фосфору, вітамінів А, Д, Е. Протягом доби коровам роздають корми 5 разів взимку і 3 рази влітку. Застосовується режимний спосіб годівлі, тобто коли доступ до кормів обмежений часом. Фіксація корів біля годівниці завжди сприяє спокійному поїданню корму, крім того режимна багаторазова годівля забезпечує краще засвоювання корму. Спочатку дають концентровані, потім соковиті, а в останню чергу грубі корми. Напування корів відбувається біля годівниць з індивідуальних напувалок ПА-1. Доять корів у стійлах за допомогою доїльного апарату „Волга”.
З вигульно-кормових майданчиків гній згрібають у купи колісним трактором з бульдозерною лопатою, а потім навантажувачем подають у транспортні засоби. Після закінчення прибирання доїльного залу, перед та після доїльних майданчиків гноївка через каналізацію потрапляє до гноївкозбірнику, звідси її насосом подають у цистерну і вивозять у гноєсховище.
Первинну обробку одержаного молока здійснюють на фермі. Його очищають, охолоджують і зберігають до відправлення на молокозавод. Якщо стадо не благополучне щодо інфекційних хвороб, молоко пастеризують. Доброякісне, придатне для реалізації молоко повинне мати нормальний колір, запах і смак, без механічних домішок та осадку.
Для забезпечення належної трудової і технологічної дисципліни, розпорядку дня на фермах, недопущення зривів у годівлі - у господарстві введені наступні заходи: графіки щоденного чергування з числа відповідальних працівників: регулярне (1 раз у тиждень) проводження виробничих зборів із працівниками ферм дирекцією господарства; збори за підсумками місяця, кварталу, року, перевірки стандартного стану ферм; проведення оглядів ферм до виходу на літне-пасовищне утримання худоби і на зимово-стійловий період; проведення конкурсів майстрів машинного доїння.
3.2 Організація, нормування і оплата праці при виробництві молока
В ДГ "Комунар" для оплати праці працівників основного виробництва застосовується відрядно-преміальна система оплати. Заздалегідь установлюються розцінки за одиницю продукції, по яких наприкінці року господарство робить із членами бригад, ферм остаточний розрахунок. Для розрахунку розцінок розробляється шкала врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин виходячи з їх мінімального і максимального рівня. Розглянемо динаміку розцінок за одиницю продукції і середню заробітну плату за останні 3 роки в табл.3.2.1
Таблиця 3.2.1
ДИНАМІКА РОЗЦІНОК ЗА ОДИНИЦЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
| Показники | Роки | 2018р. в% до 2016р | ||||||||
| 2016 | 2017 | 2018 | ||||||||
| літо | зима | літо | зима | літо | зима | | ||||
| Розцінки за 1ц молока | ||||||||||
| - доярки | 2,55 | 4,45 | 3,35 | 5,65 | 3,40 | 5,80 | 133,3 | |||
| - скотарі | 0,52 | 0,75 | 0,54 | 0,92 | 0,62 | 0,95 | 119,2 | |||
| -механізатори | 0,74 | 1,06 | 0,82 | 1,18 | 0,84 | 1,25 | 113,5 | |||
| Середня заробітна плата: | ||||||||||
| - доярки | 185 | 190 | 210 | 113,5 | - | - | - | |||
| - скотарі | 146 | 165 | 173 | 118,5 | - | - | - | |||
| -механізатори | 150 | 173 | 180 | 120,0 | - | - | - | |||
Аналізуючи дані табл.3.2.1., бачимо, що розцінки за 1 ц молока у доярок підвищилися. Також підвищилися розцінки у скотарів і механізаторів. Середня заробітна плата в 2018р. у порівнянні з 2016р. у доярок підвищилася на 13,5% і склала 210 грн, у скотарів підвищилася на 18,5% і склала 173 грн, у механізаторів зросла на 20,0% і склала 180 грн на місяць.
До залишкового розрахунку за кінцеві результати роботи членам трудових колективів видають аванс. Він незначно диференціюється між окремими працівниками. Доплата за продукцію розподіляється між працівниками колективу пропорційно нарахованому авансу з урахуванням коефіцієнта трудової участі Після завершення виробничого циклу з робітниками здійснюється остаточний розрахунок за фактично отриману продукцію.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12