Ім'я файлу: disertaciya_sokolovskij_version-02-03-2021.docx
Розширення: docx
Розмір: 1367кб.
Дата: 11.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: docx
Розмір: 1367кб.
Дата: 11.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
Висновки до розділу 1
Поняття репутації не є абсолютно новим у соціологічних науках. Певні аспекти, пов’язані з репутацією, присутні практично в усіх соціологічних парадигмах, працях класиків соціологічної думки. Однак цілісне розуміння репутації сформувалося не в соціології, а в межах інших соціальних наук. І хоча поняття репутації, зокрема корпоративної репутації, увійшло до переліку ключових понять економічного і соціального життя, у соціологічному дискурсі вони не знайшли адекватного віддзеркалення. Для подолання певного відставання соціологічної рефлексії від бурхливого розвитку феномену корпоративної репутації автор дисертаційного дослідження вважає подальше теоретичне розроблення поняття репутації та обґрунтування доцільності активного введення поняття корпоративної репутації до категоріального апарату економічної соціології одним із важливих завдань своєї роботи. У XXI столітті взагалі відбулась трансформація понять «соціальна взаємодія» та «соціальні зв’язки», пов’язана з розвитком новітніх технологій, появою мережі Інтернет та технології Web2.0. Розподілені, децентралізовані засоби виробництва інформації та забезпечення комунікації, не обмежені географічними чи часовими межами, привели до зростання актуальності мережевих підходів і мережевої теорії, які змогли краще пояснити нові тенденції, а їх гнучкіший аналітичний апарат став більш релевантним для пояснення процесів, що відбувались у суспільстві. У контексті нової соціальної взаємодії зростає роль довіри та репутації як одних із найважливіших чинників, що пояснюють поведінку індивідів. Крім того, репутація стала основою шерингової економіки, або ж економіки спільного споживання, яка набуває дедалі більшої популярності на Заході. Технологічним проявом зростання ролі репутації в суспільстві стали технології блокчейн, які унеможливлюють обман і шахрайство й забезпечують довіру до системи та здійснюваних нею транзакцій на програмному рівні. Рефлексуючи зміни в суспільстві, соціальні науки почали більше уваги приділяти поняттю репутації, проте мультидисциплінарність даного поняття призводить до того, що єдиного теоретичного розуміння не існує. Про виокремлення ж самостійної наукової дисципліни, присвяченої репутації, на даний момент говорити зарано, хоча поява «соціології репутації» в майбутньому цілком можлива.
Як міжлисциплінарне поняття репутація може розглядатись у контексті різних соціальних наук. Репутація відображає результат процесу соціальної взаємодії, наділяючи відповідно до нього суб’єкта цієї взаємодії тими чи іншими якостями. Саме в процесі оцінювання дій суб’єкта, його участі в соціальній взаємодії та якостей суб’єкта він набуває репутації, певного «репутаційного виміру». Оскільки і соціальна взаємодія, що створює соціальні відносини, і самі соціальні відносини є одними з ключових категорій у соціології, відповідно, і репутація як їх похідна має розглядатись саме як категорія соціологічної науки.
Репутація в тому чи іншому аспекті наявна практично в усіх основних соціологічних парадигмах – парадигмі соціальних фактів, парадигмі соціальних дефініцій, парадигмі соціальної поведінки, парадигмі соціально-історичного детермінізму. Це додатково підтверджує доцільність її аналізу саме як соціологічної категорії.
Найбільш релевантним на даному етапі є розгляд репутації в межах теорій середнього рівня та галузевих соціологій, а саме з позиції економічної соціології. У сьогоднішній глобальній капіталістичній економіці саме корпорації стали головними суб’єктами господарювання і драйверами економічного розвитку. Функціонування корпорації як суб’єкта господарювання апріорі передбачає факт взаємодії та наявність певної мети, ефективність досягнення якої значною мірою залежить від репутації. Автор даної дисертаційної роботи свідомо звузив її тему і предмет до корпоративної репутації як особливого різновиду узагальнювального соціального феномену і відповідного «родового» поняття.
У соціальних науках близькими до поняття репутації є поняття довіри, поваги, престижу, авторитету, соціального і символічного капіталів. В інших сферах знання близькими до нього є поняття бренда й іміджу (маркетинг і теорії управління), а також гудвілу (економіка та фінансовий менеджмент).
Довіра – це ядро і основа репутації, водночас вона є метою побудови сильної репутації. Проте репутація – ширше і більш комплексне поняття, яке імпліцитно включає в себе довіру як один із компонентів.
Аналогічно до довіри висока повага спрощує індивіду взаємодію і сприяє накопиченню соціального та символічного капіталу, які так само впливають на репутацію і стають її складовими. Отже, репутація – багатоаспектне комплексне поняття, змістовними складовими якого є довіра і повага.
Два інші поняття, що відрізняються від репутації, але мають з нею певні точки перетину, – це авторитет і престиж. На індивідуальному рівні престиж забезпечує задоволення однієї з найбільш значимих людських потреб – потреби в суспільному визнанні, ствердженні та забезпеченні самоповаги. Престиж не визначає апріорі репутацію, а репутація не є запорукою престижу. Окрім того, престиж – більшою мірою безособистісна категорія, тоді як репутація є чітко персоналізованою.
Відмінність між репутацією й авторитетом полягає у ступені впливу на дії індивіда, адже авторитет – це форма здійснення влади, а результатом його дії є зміна поведінки об’єкта. Водночас репутація, хоча і впливає на поведінку індивідів, меншою мірою передбачає підпорядкування та підкорення, навіть добровільні.
Поняття репутації ширше за поняття «соціальний капітал», оскільки репутація формується не тільки завдяки соціальному досвіду і не тільки в межах взаємодій усередині спільноти або структури. Вона може формуватись за рахунок комунікації чи досвіду так званої третьої сторони і, більше того, може мати глобальний характер. Соціальний же капітал є локалізованим і пов’язаним із наявністю безпосередніх контактів у межах соціальної структури.
Відмінності репутації від символічного капіталу найменш очевидні: обидва ці поняття можуть використовуватись як синонімічні. Проте відповідно до класичного розуміння поняття «символічний капітал» акцент зроблено на знанні й на наданні певної цінності тому, що відомо. Поза увагою залишається емоційний компонент, який може виникати незалежно від об’єктивних характеристик суб’єкта й не бути підкріплений реальністю. Крім того, репутація як оцінка може мати негативний вимір і знижувати вартість інших видів капіталу.
Поняття репутації відрізняється і від близьких до нього понять іміджу та бренда. Імідж має частковий характер, йому притаманна нестабільність і схильність до зміни. Як символічне та емоційне уявлення імідж може бути досить швидко створений, але сформоване уявлення не зберігається впродовж тривалого часу і не обов’язково передбачає такі аспекти, як довіра та повага.
Ключовою відмінністю бренда від репутації є те, що бренд – це набір символів і знаків, які створює суб’єкт. Аудиторія не впливає на формування символьного ряду брендів: бренд свідомо створюється, модифікується та контролюється суб’єктом, який може його змінити, модифікувати (ребрединг) або знищити. У випадку з репутацією можливість її контролювати у суб’єкта набагато нижча.
Поняття репутації відрізняється і від поняття гудвілу, оскільки в економічному контексті репутація – це сприйняття суб’єкта стейкхолдерами, а гудвіл – це різниця між балансовою вартістю активу та вартістю його продажу. До того ж гудвіл може бути обчислений тільки в разі купівлі чи продажу активу.
У формуванні поняття корпоративної репутації можна виділити два основні етапи. На першому етапі домінували визначення, в яких корпоративна репутація розглядалася як враження від компанії чи її сприйняття різними аудиторіями (стейкхолдерами). На другому етапі поняття корпоративної репутації було посилено за рахунок додавання зв’язку репутації з поведінкою, а «ставлення» замінено на «оцінку», що передбачає числове вираження і використання точніших вимірювальних інструментів.
І компанія, і її цільові аудиторії (стейкхолдери) залежно від контексту можуть бути і суб’єктом репутації, і її об’єктом. У даній роботі поняття суб’єкта використовуватиметься для компанії в контексті проактивного формування компанією репутації (чи управління нею). У контексті ж формування образу в медіа чи соціальних медіа компанія буде об’єктом.
Покроковий аналіз наукового доробку класиків соціології і сучасних представників соціальних наук з різноманітних аспектів репутації, її сутності і змісту дав підстави дисертанту сконструювати з вищерозглянутих «цеглинок» наукового знання цілісне авторське бачення корпоративної репутації і дати таке визначення корпоративної репутації як категорії економічної соціології: це інтегральна оцінка корпоративного суб’єкта іншими соціальними суб’єктами або певною соціальною групою, що може впливати на успішність досягнення ним своїх цілей і є підґрунтям для формування ставлення оцінюючих суб’єктів до цього корпоративного суб’єкта та визначення ними відповідної соціально-економічної поведінки.
РОЗДІЛ 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 25