МІНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

• 
  Аналізувати причини перинатальної та неонатальної смертності.
  
• 
  Визначати показання для переведення новонародженого у перинатальні центри ІІІ рівня.
  
• 
  Оцінювати стан новонародженого за шкалою Апгар.
  
• 
  Оцінювати гестаційний вік новонародженого за допомогою показників нервово-м’язевої та фізичної зрілості шкали Ballard.
  
• 
  Визначити відповідність фізичного розвитку дитини гестаційному віку.
  
• 
  Оцінювати наявність ознак дихальної недостатності за шкалою Downes або Silverman.
  
• 
  Здійснювати медичний огляд новонародженого.
  
• 
  Визначити план проведення профілактики геморагічної хвороби, вакцинації та скринінг-обстеження дитини.
  

1. 
   Базовий рівень підготовки.
   

• 
  перші 7 діб – ранній неонатальний період;
  
• 
  з 8-ої до 28-ої доби – пізній неонатальний період.
  

• 
  мала маса тіла при народженні – менше ніж 2500 г;
  
• 
  дуже мала маса тіла при народженні – менше ніж 1500 г;
  
• 
  надзвичайно мала маса тіла при народженні – менше ніж 1000 г.
  

1. 
   Перинатальна смертність – від 22 тижнів вагітності до 7 діб життя. [Число мертвонароджених + число померлих в перший тиждень / загальне число дітей, народжених живими і мертвими] х 1000.
   

2. 
   Антенатальна смертність (від 22 тижнів до початку пологів.) Причинами смерті є гестози вагітних, передчасне відшарування плаценти, екстрагенітальні хвороби матері і патологія плода (вроджені вади розвитку, внутрішньоутробна інфекція, гемолітична хвороба плода).
   
3. 
   Інтранатальна смертність (протягом пологів). Причини смерті є патологія плаценти, пуповини, аномалії пологової діяльності та ін.
   
4. 
   Рання неонатальна смертність – смертність протягом перших 7 діб. [Число дітей, померлих у перший тиждень життя / число дітей, народжених живими] х 1000.
   
5. 
   Пізня неонатальна смертність – від 7 діб до 28 повних діб життя. [Число дітей, померлих на 2-4-му тижні життя / число дітей, народжених живими] х 1000.
   
6. 
   Неонатальна смертність – від народження до 28 повних діб життя. [Число дітей, померлих у перші 28 діб життя / число дітей, народжених живими] х 1000.
   

1. 
   Недоношеність (до 32 тижнів).
   
2. 
   Маса тіла менше ніж 1500 г.
   
3. 
   Дихальні розлади середнього або важкого ступеню.
   
4. 
   Стани, що потребують тривалої (більше 24 годин) ШВЛ.
   
5. 
   Важка асфіксія (енціфалопатіїя, поліорганна недостатність).
   
6. 
   Стійкий центральний ціаноз, гіпоксемія (SpО2 менше 90%).
   
7. 
   Судоми, резистентні до стандартної терапії.
   
8. 
   Важки неонатальні інфекції, ураження печінки (пряма гіпербілірубінемія).
   
9. 
   Важкі гематологічні захворювання, включаючи геморагічний синдром, небезпечну жовтяницю, потребу замінного переливання крові.
   
10. 
    Метаболічні порушення, що резистентні до стандартної терапії.
    
11. 
    Стани, що потребують виконання спеціальних діагностичних процедур або оперативного втручання.
    

• 
  агональний стан новонародженого;
  
• 
  гестаційний вік менше ніж 24 тижні або маса тіла менше ніж 500 г;
  
• 
  вади розвитку, що несумісні з життям.
  

• 
  Відразу після народження дитини акушерка викладає дитину на живіт матері, обсушує голову і тіло дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками.
  
• 
  Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину і перекладає дитину на груди матері.
  
• 
  За появи пошукового і смоктального рефлексу акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.
  
• 
  Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксілярній ділянці.
  
• 
  Після проведення контакту матері і дитини „очі в очі” (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням антибактеріальних препаратів (очні краплі, мазь).
  
• 
  Контакт “шкіра-до-шкіри” проводиться не менше 2 годин у пологовій залі за умови задовільного стану матері і дитини.
  
• 
  Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування, після чого проводиться первинний лікарський огляд і акушерка одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички.
  
• 
  Дитина, разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.
  

1. 
   Температура в пологовій кімнаті (операційній) 25-28˚С.
   
2. 
   Негайне обсушування дитини відразу після народження підігрітими пелюшками.
   
3. 
   Контакт “шкіра-до-шкіри” не менше 2 годин.
   
4. 
   Грудне вигодовування починати протягом першої години після народження.
   
5. 
   Зважування та антропометрію проводити після контакту “шкіра-до-шкіри”. Перше купання доцільно здійснювати вдома.
   
6. 
   Правильно одягнути дитину, використовуючи теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки і накрити теплою ковдрою.
   
7. 
   Цілодобове спільне перебування матері і дитини.
   
8. 
   Транспортування в теплих умовах, разом з матір’ю.
   
9. 
   Реанімація в теплих умовах.
   
10. 
    Підвищення рівня підготовки та знань.
    

1. 
   Колір шкіри: у здорових новонароджених дітей вся шкіра рожева (еритема новонароджених). Під час крику шкіра може набувати легкого ціанотичного забарвлення. Шкіра еластична, може бути вкрита родовою змазкою. Доношені новонароджені мають задовільний тургор м’яких тканин, у дітей, які народжені при переношеній вагітності, шкіра суха та може злущуватися, що не потребує лікування.
   

2. 
   Голова та череп: форма голови може бути брахіоцефалічна, доліхоцефалічна. Обвід голови 32-38 см у доношених. За умови наявності родової пухлини або кефалогематоми необхідно відмітити розміри із зазначенням меж, консистенцію.
   

3. 
   Обличчя: загальний вигляд визначається відповідно до положення очей, носа, рота, визначають ознаки дизморфії.
   
4. 
   Ротова порожнина: оцінюють колір слизової, рожева, симетричність кутів рота, цілісність піднебіння та верхньої губи.
   
5. 
   Очі: звертають увагу на наявність чи відсутність аномалій розвитку та крововиливів у склери, колір склер, симетричність і розміри зіниць, можливі прояви кон’юнктивіту, тощо.
   
6. 
   Зовнішні органи слуху: під час проведення огляду вух оглядають зовнішній слуховий прохід, форму та положення вушних раковин. Зміна форми і розташування вушних раковин спостерігається при багатьох дизморфічних синдромах.
   
7. 
   Шия: при огляді звертають увагу на наявність або відсутність кривошиї.
   
8. 
   Грудна клітина: в нормі циліндричної форми. Нижня апертура розвернута, положення ребер симетричне і наближається до горизонтального. Окружність грудної клітини, як правило, на 1-2 см менше ніж окружність голови.
   
9. 
   Легені: звертається увага на відсутність чи наявність ознак дихальної недостатності за шкалою Downes або Silverman. Під час аускультації над легенями вислуховується симетричне пуерильне дихання.
   
10. 
    Серце: проводиться аускультація серця дитини, характер тонів, наявність додаткових шумів.
    
11. 
    Живіт: округлої форми, приймає участь в акті дихання, м’який, доступний глибокій пальпації. Пальпаторно визначають нижню межу печінки та селезінки. В нормі печінка може виступати на 1,0-2,0 см з-під краю реберної дуги. Край селезінки не пальпується, або може пальпуватися під реберною дугою.
    
12. 
    Статеві органи та анус: статеві органи мають бути чітко сформованими за жіночим або чоловічим типом. У хлопчиків наявність фімозу є фізіологічним. Яєчка у доношених новонароджених пальпуються в калитці. У доношених дівчаток великі статеві губи прикривають малі. Визначають наявність анусу.
    
13. 
    Пахова ділянка: пульс на стегновій артерії пальпується та перевіряється на симетричність. Зменшення наповнення пульсу може свідчити про коарктацію аорти, а збільшення про відкриту артеріальну протоку.
    
14. 
    Кінцівки, хребет, суглоби: звертають увагу на форму кінцівок, можливу клишоногість, кількість пальців з обох сторін на руках та ногах. Перевіряють відсутність вивиху та дисплазії стегон в кульшових суглобах: при розведенні в кульшових суглобах – розведення повне, симптом „клацання” відсутній. При огляді спини звертають увагу на можливу наявність спинномозкової грижі, термальних синусів.
    
15. 
    Неврологічне обстеження: визначається м’язевий тонус – поза дитини флексорна, перевіряються фізіологічні рефлекси: пошуковий, смоктальних, долонно-ротовий (Бабкіна), хапальний рук, Моро. Пошуковий, смоктальний та ковтальний рефлекси оцінюють під час годування грудьми.
    
16. 
    Показанням до визначення гестаційного віку на підставі огляду є мала маса тіла та не відповідність фізичного розвитку гестаційному віку. Для оцінки гестаційного віку дитини використовують шкалу Ballard, яка базується на врахуванні сумарної оцінки показників нервово-м’язевої і фізичної зрілості.
    
17. 
    Для оцінки відповідності показників фізичного розвитку дитини терміну гестації (маса, зріст, окружність голови) застосовують центильні таблиці.
    

• 
  Відкрита форма туберкульозу.
  
• 
  Гострі психічні захворювання матері.
  

• 
  Після закінчення пульсації пуповини на неї накладають 2 стерильних затискачі Кохера: перший на відстані 10 см від пупкового кільця, другий назовні від нього на 2 см, потім пуповину між затискачами перерізають стерільними ножицями.
  
• 
  Через 2 години після народження дитини на сповивальному столі з підігрівом стерильною сухою марлевою серветкою відтискають між вказівним і великим пальціми залишок пуповини та накладають стерильну одноразову клему на 0,3-0,5 см від пупкового кільця.
  

• 
  обов’язкове ретельне миття рук;
  
• 
  пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками;
  
• 
  нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням;
  
• 
  за умови відсутності раннього контакту “шкіра-до-шкіри” та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки антисептиками;
  
• 
  одяг дитини повинен бути чистим;
  
• 
  при забрудненні пуповинного залишку (сеча, випорожнення) промити теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити чистою серветкою або пелюшкою;
  
• 
  дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, за умови проведення медичним персоналом навчання та засвоєння матір’ю навичок догляду за пуповинним залишком;
  
• 
  необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими;
  
• 
  до загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.
  

• 
  Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць.
  
• 
  Не доцільно без медичних показань використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо.
  
• 
  Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.
  

• 
  Вакцинація здійснюється за умови проінформованої згоди матері.
  
• 
  Вакцинації проти гепатиту В підлягають всі здорові новонароджені до виписки з пологового будинку.
  
• 
  Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним НвsAg щеплення проводиться відразу після народження (в перші 12 годин).
  
• 
  Дітям, що народились від матерів з позитивним НвsAg при наявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендовано одночасне його введення з вакциною не пізніше першого тижня у різні ділянки тіла.
  
• 
  Недоношеним новонародженим, які народились з масою тіла менше 2000 г вакцинацію проводять при досягненні дитиною маси тіла 2000 г або через місяць.
  
• 
  Якщо дитина в тяжкому стані, проводити вакцинацію слід після покращення стану перед випискою з лікарні.
  
• 
  Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом’язово в передньобокову поверхню стегна.
  

• 
  Вакцинація здійснюється за умови проінформованої згоди матері.
  
• 
  Вакцинація проводиться всім здоровим новонародженим на 3-5 добу життя.
  
• 
  Якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання.
  
• 
  Якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень, вакцинація не проводиться.
  
• 
  Недоношеним дітям з вагою при народженні менше 2000 г вакцинація здійснюється після досягнення дитиною маси тіла 2000 г до виписки з лікарні.
  
• 
  Вакцину БЦЖ застосовують внутрішньошкірно.
  

1. 
   Здійснюється за проінформованої згоди матері.
   
2. 
   Проводиться всім новонародженим у віці 48-72 години життя, не раніше ніж через 24 години після початку ентерального харчування.
   
3. 
   Протипоказань немає.
   
4. 
   Обстеження проводиться шляхом забору капілярної крові на хроматографічний папір.
   
5. 
   У випадку одержання позитивного результату є показаним огляд лікарем-генетиком та повторний аналіз крові.
   
6. 
   Дієтичне харчування має розпочатися до 4-5 тижня, що забезпечує повноцінний психічний розвиток.
   

1. 
   Здійснюється за проінформованої згоди матері.
   
2. 
   Проводиться всім новонародженим у віці 48-72 години життя.
   
3. 
   Обстеження проводиться шляхом забору капілярної крові на хроматографічний папір.
   
4. 
   У випадку одержання позитивного результату є показаним повторний аналіз крові з вени для визначення рівня ТТГ та гормонів щитоподібної залози в сироватці крові.
   
5. 
   Якщо ТТГ при повторному обстеженні більше 20 мкОД/мл+ рівень Т4 нижче 120 нмоль/л показана замісна терапія тироксином, яка повинна бути розпочата не пізніше 3-го тижня.
   

• 
  Здійснюється за проінформованої згоди матері.
  
• 
  Проводиться всім новонародженим на 3-5 добу життя.
  
• 
  Для забору крові використовується фільтрувальний тест-бланк.
  
• 
  Взяття крові для дослідження від хворих та передчасно народжених дітей проводиться на 7-8 добу життя.
  
• 
  У недоношених дітей повторне дослідження проводиться при досягненні 36 тижнів гестаційного віку, у хворих – у віці 1 місяць.
  

• 
  Негативний, якщо рівень 17-ОНП менше ніж 20 нг/мл.
  
• 
  При рівні 17-ОНП 20-60 нг/мл і відсутності клінічних проявів – у дводенний строк повторне обстеження.
  
• 
  При ре-тесті 17ОНП більше 20 нг/мл – направлення на консультацію до лікаря-ендокринолога.
  
• 
  При ре-тесті 17-ОНП більше 60 нг/мл – термінова госпіталізація з метою уточнення діагнозу та подальшого лікування.
  
• 
  У недоношених дітей при заборі крові на 7-8 добу результат трактується як позитивний при рівні 17-ОНП більше 65 нг/мл при гестаційному віці 23-32 тижні та більше 40 нг/мл при ГВ – 33-36 тижнів.
  
• 
  У разі підтвердження діагнозу призначається лікування: кортизол, преднізолон, дексаметазон.
  

• 
  При рівні ІРТ більше 70 нг/мл результат трактується як позитивний.
  
• 
  Провести ре-тест на 21-28 день після народження.
  
• 
  При рівні більше 40 нг/мл призначається підтверджуюча діагностика.
  
• 
  При негативному результаті потової проби дитина протягом першого року спостерігається за місцем проживання.
  
• 
  При позитивному (більше 60 ммоль/л за методом Гібсона-Кука або більше 80 ммоль/л при визначенні на апаратах Nanodukt, Makrodukt – Wescor, США) проводиться ДНК-діагностика для визначення мутацій у гені (трансмембранний регуляторний білок муковісцидозу).