Ім'я файлу: Diplomna_robota.docx
Розширення: docx
Розмір: 129кб.
Дата: 19.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
СЦЕНАРИЙ.docx
docsity-bazovye-usloviya-postavki-inkoterms-2010 (1).pdf
Розширення: docx
Розмір: 129кб.
Дата: 19.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
СЦЕНАРИЙ.docx
docsity-bazovye-usloviya-postavki-inkoterms-2010 (1).pdf
2.2. Матеріал і методика досліджень
Матеріалом для написання дипломної роботи послужили матеріали первинного зоотехнічного і бухгалтерського обліку по молочнотоварній фермі великої рогатої худоби української чорно–рябої молочної породи ТОВ ім. Б. Хмельницького с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області. При написані дипломної роботи використано метод спостереження, аналізу і порівняння.
Схема досліду приведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Схема досліду
| № п/п | Група | Стать | Порода | Кількість голів | Маса при народженні, кг |
| 1 | І | телички | УЧРМ | 21 | до 28 |
| 2 | ІІ | телички | УЧРМ | 22 | 29 і більше |
Дослідження проводились методом господарського досліду. Сформовано дві групи теличок при формуванні лімітуючим фактором була жива маса при народженні. Формування піддослідних груп відбулось за принципом аналогів.
Зважування тварин проводилось у такі вікові періоди: при народженні, 3, 6, 9, 12, 15, 18 місяців. Зважували тварин ранком до годівлі на тваринних вагах. За показниками живої маси у різні вікові періоди визначали абсолютний і середньодобовий, відносний прирости.
Абсолютний приріст визначали за формулою: А П = W1– W0. (1)
де, А – абсолютний приріст, W1 – кінцева жива маса, W0 – початкова жива маса.
Середньодобовий приріст визначали за формулою:
(2) де, СД – середньодобовий приріст; W1 – кінцева жива маса, W0 – початкова жива маса.
Відносний приріс вираховували за формулою Броді–Шмальгаузена:
(3)Лінійний ріст телиць вивчали, згідно загальноприйнятих методик, провівши вимірювання піддослідних тварин у віці 18 місяців за такими промірами: висота в холці, висота в крижах, глибина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба, ширина в маклоках, обхват п’ястка, ширина грудей за лопатками.
За матеріалами зоотехнічного і племінного обліку у корів первісток аналізували такі показники: надій молока за лактацію кг, вміст жиру в молоці %, кількість молочного жиру кг, живу масу кг.
Коефіцієнт молочності визначали за формулою запропонованою Н.П.Погрібною, Б. А. Багрієм [29]:
КМ=(Х´100)¸ ЖМ, (4)
де: КМ- коефіцієнт молочності;
Х - середній надій молока стандартної жирності (кг);
ЖМ - середня жива маса корів (кг).
Коефіцієнт постійності лактації визначали за формулою Веселовського
(5)де: Х - коефіцієнт постійності лактації, %;
А - фактичний надій за лактацію, кг;
В- вищий добовий надій, кг;
n - число днів лактації.
Вищий добовий надій визначали за Вільсоном, як 1/200 частину надою за лактацію.
Одержані дані оброблені статистично за методикою, описаною Г.Ф. Лакіним [18]. При біометричній обробці матеріалів досліджень вираховували середню арифметичну (M) і її помилку (m), коефіцієнт варіації (CV), вірогідність різниці (td).
Економічну ефективність вирощування молодняку визначали на основі фактичних показників 2014 року.
Власні дослідження
3.1. Годівля, утримання піддослідних тварин
У молочному скотарстві розрізняють три періоди вирощування молодняку: молозивний, молочний і після молочний. Молозивний період триває 7–10 днів. Теля через 30–60 хв. після народження повинно отримати 1–2 кг молозива. Більша даванка його може спричинити розлади у травному каналі. Потім кількість молозива й молока поступово збільшують і доводять до 1/5–1/4 живої маси теляти.
У кишківник новонароджених легко проникають мікроби, які потрапляють у кров і спричинюють різні захворювання, тому що в крові телят немає білка глобуліну — носія імунних тіл. Глобулін надходить в організм новонародженого з молозивом і зумовлює розвиток захисних імунобіологічних властивостей.
Племінним теличкам за молочний період випоюють 300–400 кг незбираного молока і 500–800 кг збираного з такого розрахунку, щоб вони з ним одержали 10–12 кг молочного жиру. Надремонтному молодняку незбираного молока випоюють 200–250 кг, а збираного – 500–700 кг.
Із 7–10–денного віку телят привчають до поїдання сіна. Концентровані корми починають давати з 15–20–го дня, а соковиті – на другому місяці життя. За 6 міс, залежно від норми молочних кормів, концентрованих згодовують із розрахунку на одну голову 170–225 кг.
У зимовий період телятам згодовують 2–3 кг сіна, 5–6 – силосу і 1–1,5 кг концентрованих кормів із розрахунку на 100 кг живої маси. Влітку грубі й соковиті корми замінюють зеленою масою. Телятам у 2 міс згодовують 3–4 кг, 4–10 і в 6–12 міс – 18–20 кг.
Недоліком годівлі телят в період від народження до шести місяців є відсутність в раціоні годівлі збираного молока, або відвійок. При такій схемі годівлі виростити корову з продуктивністю більше 4000 кг молока дуже важко.
У літній період основними кормами для ремонтних телиць є зелена маса, солома та концентровані корми. Зелені корми, для годівлі молодняку, використовуються згідно схеми зеленого конвеєра, який прийнятий в господарстві. На жаль, в господарстві відсутні літні табори для випасання ремонтних телиць, що на наш погляд, в деякій мірі негативно впливає на ріст і розвиток, і на їх стан здоров’я.
У зимово–стійловий період основними кормами для телиць є сіно, силос кукурудзяний, сінаж із конюшини та концентрати (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Раціони годівлі ремонтних телиць, кг
| Корми | Телиці віком 12 місяців | Телиці віком 18 місяців | |||
| літо | зима | літо | зима | ||
| Зелена маса | 23,0 | – | 26,0 | – | |
| Сіно різне | – | 1,5 | – | 1,5 | |
| Силос кукурудзяний | – | 9,0 | – | 11,0 | |
| Сінаж конюшини | – | 3,0 | – | 3,0 | |
| Дерть пшенична | 1,5 | 0,5 | 1,0 | 1,0 | |
| Дерть ячмінна | – | 0,5 | 1,0 | 0,5 | |
В структурі раціону на літній період для теличок віком до 12 місяців, 66,4% поживності займають зелені корми і 33,6% – концентровані корми. В зимовому раціоні 19,6% займають грубі корми, 58,3% – соковиті і 22,1% – концентровані корми. В структурі раціону для телиць 18 місячного віку на літній період зелена маса займає 61% поживності, а концентрати – 39%. В зимовий період 17% займають грубі корми, 54% – соковиті корми і 26% – концентровані.
Основним завданням вирощування телиць з 12–ти до18–місячного віку є забезпечення умов для їх нормального росту, розвитку і своєчасного запліднення. У цей період тваринам згодовують такі корми: сіно конюшини, силос кукурудзяний, сінаж конюшини і комбікорми.
У цілому, слід відмітити, що раціони годівлі для ремонтного молодняку в господарстві складають лише по шести показниках. Що не може забезпечити сучасних вимог до годівлі тварин. крім того господарство не проводило в останній рік закупівлі мінеральної підгодівлі для тварин.
Основна мета вирощування молодняку — поповнення стада високопродуктивними тваринами. Щоб виростити худобу, яка б повною мірою виявляла генетично закладені можливості продуктивності, необхідно з перших днів вирощування телят створювати оптимальні умови утримання, що забезпечить нормальний ріст і розвиток тварин.
Молодняк розподіляють на ремонтний та надремонтний. Телята, одержані від корів селекційного ядра і добре розвинені, надходять у групу ремонтного молодняку, для них створюють кращі умови годівлі, їм більше випоюють молочних кормів. Надремонтний молодняк – це тварини, отримані від корів із меншою продуктивністю і нетелів призначені для вирощування на м’ясо.
Зразу після народження телятка після обсихання і випойки молозива переводяться у індивідуальні клітки на свіжому повітрі. В даних клітках вони утримуються до двох місяців після чого переводяться у приміщення. Приміщення для утримання ремонтного молодняку в ТОВ ім. Б. Хмельницького, до шести місяців двох рядне обладнане станками для утримання телят групами по 10 голів.
Між рядами станків проходить кормовий і технологічний прохід. Температура в телятнику коливається від 8–16 °С, оптимальна вологість повітря –70–75 %. Проте бувають моменти коли температурні параметри і вологість не відповідають гігієнічним параметрам особливо в зимовий і весняний періоди.
В літній період молодняк утримують на вигульних дворах обладнаних накриттям від сонця і дощу. Вони утримуються групами по 30 голів.
До шестимісячного віку бички і телички утримуються разом. В шестимісячному віці із теличок формують групи по 60 голів. В літній період вони утримуються на вигульних дворах без прив’язно в зимовий в приміщеннях на прив’язі.
Бажано було б в господарстві утримувати ремонтний молодняк теличок, в літній, на випасах, проте в господарстві 100% розораність земельних угідь і випаси відсутні. Випасання теличок знизило би собівартість вирощування позитивно впливає на міцність кістяка, розвиток м’язової тканини, внутрішніх органів, накопичення в організмі мінеральних речовин, вітамінів і підвищення резистентності організму до різних захворювань.
Роздавання кормів, напування, видалення гною, вентиляція приміщень механізовані. Роздавання кормів проводиться при допомозі кормороздавача КТУ–10. концентровані корми роздаються вручну.
Видалення гною з приміщень здійснюється при допомозі гнойового транспортеру ТСН–160, вигульні площадки чистяться раз в рік бульдозером.
В приміщеннях для напування використовуються автонапувалки АП – 1А призначені для напування двох тварин при прив’язному утриманні.
В літній період напування тварин проводиться при допомозі корит розміщених на вигульних площадках.
В приміщеннях мікроклімат підтримується при допомозі комплекту обладнання припливно–витяжної установки ПВУ–6.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11