1   2
Ім'я файлу: bestreferat-125843.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 08.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Інвестиційна діяльність підприємства 3.doc
bestreferat-125843 (1).docx

Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів



Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути. Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу. Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів. Широке використання прямих тривалих зв'язків. Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням. Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва. Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва). Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; . Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів. Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом. На стадії обігу. Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів. Удосконалювання системи розрахунків. Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів. Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн. грош. од. Якщо ж прискорити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах підприємств.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

Висновки
На закінчення узагальнимо всі факти і зробити висновки.

1.Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. 2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю. 3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці. 4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Досліджене підприємство повністю себе забезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.

При такому рівні рентабельності має сенс розширювати виробництво, вкладаючи кошти в новітні технології, або що.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

  • Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;

  • Вивільняються матеріальні ресурси;

  • Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;

Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів. Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів. Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів. У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню. Як відомо, критерієм ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.

Список використаної літератури:

  1. Волков А.А. Фінанси підприємств. Підручник // К.:- 2005, с.156

  2. Герасим П.М., Кизима А.Я., Забчук В.Д., Кушніри І.П., Хомин П.Я. Фінансів облік і звітність на підприємствах різних галузей. – Тернопіль: АСТОН, 2004.

  3. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. - К.: КНЕУ, 2000. - 392 с.

  4. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. Посіб. – К.: Знання – Прес, 2006. - 207с.

  5. Економіка підприємства: Підручник / за ред. С.Ф.Покропивного. – 2-ге видання, пер. та доп. – К., 2002

  6. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431с.

  7. Несторенко І.П. Фінансові інститути: Підручник // К.: 2003

  8. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 2003. – 352 с.

  9. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства : Навч. посіб. -К., 2004.

  10. Статут дочірнього підприємства „Торгова компанія „Корса”(нова редакція), Київ – 2007

  11. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів. ЛБІ НБУ, 2000. – 485с.

  12. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

  13. www.rada.gov.ua

ДОДАТОК 1
Класифікація оборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення


Додаток 2
ПОКАЗНИКИ СТАНУ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

№
Показник
Визначення
Економічна суть

1.
Наявність оборотних коштів
[Вк + З]-[0з + Пк]
Характеризує величину власних оборотних коштів

а)брак
Фн<Н
Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю

б) надлишок
Фн>Н
Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом

2.
Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства
Фн / М
Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства

3.
Оборотність
СТ /Р
Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот

4.
Коефіцієнти обертання
Р/С
Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується

5.
Коефіцієнт завантаження
С/Р
Показує, скільки оборотних коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції

6.
Прибутковість
П / С
Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів

7.
Рентабельність
П/С•100%

Визначає ступінь використання оборотних коштів


Вк— власні кошти;

З — забезпечення наступних витрат;

Оз — основні засоби та інші поза оборотні активи;

Пк — позикові кошти;

Фн — фактична наявність оборотних коштів;

Н — норматив оборотних коштів;

М — вартість майна підприємства;

С — середня вартість оборотних коштів;

Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;

Р — обсяг реалізації продукції;

П — прибуток від реалізації продукції.
1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас