Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад прикарпатський національний університет

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

Ім'я файлу: dis_Ustinskiy.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1770кб.
Дата: 04.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
звіт ІІІ (Автосохраненный).docx
nevidkladni_stani_v_pediatriji-88f-91f.02.04.20r..docx
1.docx
Педагогічну практику я проходила у Олієво (1).docx
АІС метод. КР.docx
Автоматизована інформаційна система магазину Магніт (1).doc
20130321-090912.docx
Lektsiia_2_2_razbor_СН_рамы.ppt
Стаття Стиркіна 2022.doc
тема 5 для студентів.doc
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ СЛЮСАРНИХ РОБІТ.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА» На правах рукопису
УСТІНСЬКИЙ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ
УДК 347.45/.47
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ НАДАННЯ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ
12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право міжнародне приватне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Банасевич Ірина Іванівна кандидат юридичних наук, доцент
Івано-Франківськ – 2016

2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….4
ВСТУП…………………………………………………………………………...5
РОЗДІЛ
1.
ГОТЕЛЬНІ
ПОСЛУГИ:
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ
АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ………….....………….………….............................13 1.1. Стан наукового дослідження питань цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг та методологія дослідження………..13 1.2. Історія становлення відносин з надання готельних послуг та еволюція їх нормативно-правового регулювання в Україні...........................…………………...18 1.3.
Поняття, загальна характеристика та ознаки готельних послуг…..........................................................................................................................34
Висновки до першого розділу…………………………………………………81
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ
ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ…………………………………………………….………87 2.1. Поняття та загальна характеристика договору про надання готельних послуг…………………………………………………………………………………..87 2.2. Сторони договору про надання готельних послуг…………………..…106 2.3. Укладення договору про надання готельних послуг………………..…111 2.4. Характеристика основних обов’язків виконавця та замовника за договором про надання готельних послуг…………………………….………...…138
Висновки до другого розділу………………………………………………...152
РОЗДІЛ
3.
ЗАХИСТ ПРАВ
СПОЖИВАЧІВ
ГОТЕЛЬНИХ
ПОСЛУГ……………………………………………………………………………..156 3.1.
Форми та способи захисту прав споживачів готельних послуг…………………………………………………………………………………156

3 3.2. Особливості цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договору про надання готельних послуг…………………………...……………………………………………….…....186
Висновки до третього розділу………………………………………..………..203
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………206 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……….……..…..210
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...……....235

4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВТО – Всесвітня туристська організація
ГК РФ – Цивільний (Гражданский) кодекс Російської Федерації
ГК України – Господарський кодекс України ГОСТ – Державний стандарт (Государственный стандарт)
Держпродспоживслужба – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Держспоживінспекція – Державна інспекція з питань захисту прав споживачів
ДСТУ – Державні стандарти України
КМУ – Кабінет Міністрів України ООН – Організація Об’єднаних Націй Правила
користування
комунальними
готелями
– Правила користування комунальними готелями України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 12.07.1996 р. № 58 Правила надання готельних послуг – Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року № 19
Мінекономрозвитку – Міністерство економічного розвитку і торгівлі
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік ЦК України – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної
Республіки від 18.07.1963 року

5 ВСТУП
Актуальність теми. На сьогодні готельна інфраструктура є не тільки локомотивом розвитку туризму в конкретній країні, але й необхідною умовою проведення міжнародних виставок, бізнес-семінарів, форумів, конференцій, фестивалів тощо. Україна володіє великим потенціалом для розвитку готельної
індустрії. Проте незважаючи на це, рівень розвитку даної сфери послуг в Україні залишається все ще низьким. При цьому правовідносини з приводу надання готельних послуг базуються не тільки на існуванні певної кількості готелів, але й наявності належного нормативно-правового забезпечення, яке б з-поміж іншого гарантувало захист прав споживачів готельних послуг. Сучасний стан нормативно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг в Україні є недостатнім.
Аналіз правозастосовної, в тому числі судової практики свідчить про наявність різного роду колізій та прогалин в законодавстві, що регулює досліджувані правовідносини. Проблематика договірних відносин у сфері надання готельних послуг є достатньо новою для української цивілістики. У зв’язку із цим в Україні відсутні комплексні наукові праці, присвячені особливостям цивільно-правового регулювання готельних послуг. Лише окремі відповідні питання досліджувалися в контексті регулювання туристичних послуг, зокрема в кандидатських дисертаціях О. Ю. Серьогіна, що стосується правового регулювання міжнародних туристичних відносин, ММ. Гудими щодо дослідження предмету комплексної туристичної послуги, ММ. Гудими стосовно захисту прав споживачів туристичних послуг. Дана проблематика частково висвітлювалася у працях ЮГ. Коросташивець та Н. В. Федорченко. У той же час достатньо багато уваги правовому регулюванню відносин у сфері надання готельних послуг приділено в роботах російських вчених, зокрема, в дисертаціях А. В. Тихомирової, М. Б. Цалікової, ДА. Жмуліної.

6
Наведене вище визначає актуальність даного дисертаційного дослідження. Теоретичною базою наукового дослідження послужили праці таких відомих українських і зарубіжних правознавців: С. С. Алєксєєва, І. І. Банасевич, СМ. Бервено,
C. С. Бичкової, СО. Бродовського, В. А. Васильєвої, М. К. Галянтича, Р. М. Гейнц, ЕМ. Грамацького, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, АС. Довгерта, ОС. Іоффе, І. І. Зазуляк, Ю. О. Заіки, НС. Кузнецової, Р. А. Лідовця, В. В. Луця, Р. А. Майданика, Є. О. Мічуріна, ГА. Осетинської, О. А. Підопригори, В. В. Рєзникової, РО. Стефанчука, Є. О. Харитонова, ЯМ. Шевченко та інших науковців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося з урахуванням вимог Закону України Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 року, відповідно до Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених загальними зборами Національної академії правових наук
України 24 вересня 2010 року, в межах науково-дослідної роботи на тему
«Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0110U001557). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя
Стефаника» 28 лютого 2012 року (протокол № 2). Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексній розробці загальнотеоретичних засад цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг, а також напрацюванні пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства у досліджуваній сфері відносин, в тому числі тих, які спрямовані на гарантування належного захисту прав споживачів готельних послуг.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач
– визначити стан наукової розробки питань цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг та окреслити методологію дослідження;

7
– дослідити історію становлення відносин з надання готельних послуг та еволюцію їх нормативно-правового регулювання в Україні;
– визначити поняття «готелю» та «готельних послуг»;
– розкрити ознаки готельних послуг;
– визначити правову природу договору про надання готельних послуг та сформулювати його поняття;
– встановити сторони договору про надання готельних послуг;
– з’ясувати особливості укладення договору про надання готельних послуг, в тому числі правову природу бронювання готельного номера
– розглянути основні обов’язки виконавця та замовника готельних послуг;
– охарактеризувати форми та способи захисту прав споживачів готельних послуг;
– встановити особливості цивільно-правової відповідальності виконавця за невиконання чи неналежне виконання договору про надання готельних послуг;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері надання готельних послуг.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в сфері надання готельних послуг. Предметом дослідження виступає цивільно-правове регулювання відносин у сфері надання готельних послуг.
Методи дослідження. Представлені в роботі результати отримано за допомогою загальнонаукових та спеціальних методів пізнання правових явищ. Так, з використанням історичного методу було досліджено історію становлення відносин з приводу надання готельних послуг, виділено етапи нормативно-правового регулювання даних правовідносин в Україні (підрозділ
1.2). За допомогою комплексного методу проаналізовано зміст нормативно- правових актів, які регулюють цивільно-правові відносини у сфері надання готельних послуг (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод дозволив співвіднести поняття готельних послуг із суміжними правовими категоріями

8
(підрозділ 1.3), здійснити аналіз положень національного та зарубіжного законодавства в сфері надання готельних послуг (підрозділи 1.3, 2.2).
Діалектичний метод наукового пізнання застосовувався протягом усього дослідження та дозволив всебічно дослідити питання цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг і з’ясувати сутність таких категорій, як «готельні послуги», «готель», «договір про надання готельних послуг» (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Метод системного аналізу застосовувався для визначення правової природи договору про надання готельних послуг (підрозділи
2.1–2.4).
Методи аналізу та синтезу використано при дослідженні порядку укладення договору про надання готельних послуг (підрозділ 2.3), характеристиці основних обов’язків виконавця і замовника (підрозділ 2.4), а також опрацюванні матеріалів судової практики (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2). Методи абстрагування та узагальнення використовувалися при розробці дефініцій досліджуваних категорій (підрозділи
1.2, 2.1, 2.2). Для дослідження змісту правових категорій та виявлення суперечностей у чинному законодавстві, яке регулює відносини у сфері надання готельних послуг, та понятійному апараті, який використовується в теорії цивільного права застосовувався формально-логічний метод (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2). За допомогою логіко-юридичного методу сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері надання готельних послуг
(підрозділи 2.3, 2.4, 3.1, 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше на основі чинного законодавства України та теоретичних засад договірного права здійснено комплексне дослідження цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг, що дозволило обґрунтувати та сформувати наступні наукові положення, які виносяться на захист: вперше:

9 1) сформульовано авторське визначення готельних послуг як діяльності виконавця із забезпечення тимчасового проживання гостя в готелі та надання
інших, пов’язаних із таким тимчасовим проживанням, послуг;
2) доведено необґрунтованість виокремлення поняття «аналогічні засоби розміщення» як окремого поряд із готелем місця надання готельних послуг, оскільки відсутні чіткі критерії поділу та відмінності в правовому регулюванні надання готельних послуг у названих видах засобів розміщення;
3) обґрунтовано авторське визначення договору про надання готельних послуг як договору, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується забезпечити тимчасове проживання в готелі замовника або іншої особи, визначеної в договорі (гостя, та надання інших, пов’язаних із таким тимчасовим проживанням, послуг, а друга сторона (замовник) зобов’язується оплатити виконавцеві зазначені послуги;
4) запропоновано для позначення особи, яка користується готельними послугами, застосовувати термін «гість», під яким слід розуміти фізичну особу, яка отримує (споживає) готельні послуги;
5) доведено, що предмет договору про надання готельних послуг має комплексний характер і складається із сукупності послуг, спрямованих на забезпечення тимчасового проживання гостя, які в інших випадках можуть бути предметом окремого договірного зобов’язання;
6) аргументовано доцільність законодавчого закріплення положення про заборону зміни ціни договору в односторонньому порядку
7) доведено, що з метою гарантування права гостей на відшкодування моральної шкоди слід на законодавчому рівні закріпити положення про можливість стягнення з виконавця моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання договору про надання готельних послуг;
8) запропоновано встановити для виконавця готельних послуг відповідальність у вигляді залікової неустойки – штрафу за кожне правопорушення (на основі франкфуртської таблиці); удосконалено:

10 9) визначення поняття «готель», під яким слід розуміти майновий комплекс, що відповідає вимогам стандартів, технічних регламентів відповідності, інших нормативних документів, призначений для тимчасового проживання і надання пов’язаних з ним додаткових послуг, номерний фонд якого складає мінімум 6 номерів;
10) підхід до розуміння бронювання, яке за своєю суттю є способом укладення договору про надання готельних послуг;
11) перелік істотних умов договору про надання готельних послуг, якими є умови про предмет та ціну;
12) положення про те, що якість готельних послуг, окрім умов договору про надання готельних послуг та вимог нормативно-правових актів, має також відповідати корпоративним стандартам, локальним правилам надання готельних послуг, якщо такі розроблені виконавцем; набули подальшого розвитку:
13) позиція про те, що «послуга» та «обслуговування» є різними за своїм змістом та обсягом категоріями: перше носить правовий, а друге – економічний характер. Поняття «договір обслуговування» є значно ширшим, ніж поняття
«договір про надання послуг», та включає в себе також роботи і товари. Надання готельних послуг є єдиним за своєю правовою природою зобов’язанням та опосередковується договором про надання послуг;
14) обґрунтування того, що критерієм віднесення певної послуги до основних чи додаткових готельних послуг є включення її до ціни номера.
Основними готельними послугами є надання номера (ліжко-місця) для проживання, прибирання номера, зберігання речей, внесених до готелю, окрім зберігання грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей), та інші послуги, визначені обов’язковими вимогами нормативних документів (правил та стандартів) для певної категорії готелів. Найбільш поширеними видами послуг, які можуть бути як основними, так і додатковими, є послуги харчування, послуги
із зберігання грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей), послуги зв’язку.

11 З урахуванням наведених вище положень розроблено ряд пропозицій щодо вдосконалення цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг шляхом внесення змін до Закону України Про туризм, Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації
України від 16.03.2004 року № 19.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційного дослідження, сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані у
– науково-дослідній сфері – при проведенні подальших досліджень цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання готельних послуг;
– законотворчій діяльності – для вдосконалення норм чинного законодавства, яке регулює надання готельних послуг;
– правозастосовній діяльності – при розробці та укладенні договорів про надання готельних послуг, а також під час розгляду і вирішення судами справ, пов’язаних із невиконанням чи неналежним виконанням договору про надання готельних послуг;
– навчально-методичній роботі – при підготовці навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних навчальних закладів, викладанні дисципліни «Цивільне правота спецкурсу
«Договірне право.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові висновки пройшли апробацію на всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 26 квітня 2013 р, «Сучасний стан і перспективи розвитку держави і правам. Дніпропетровськ, 13 – 14 грудня
2013 р, «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 16 травня 2014 р. ), «Законодавство
України: історія розвитку, соціальна обумовленість, якість, застосування та вдосконалення» (м. Запоріжжя, 5 – 6 грудня 2014 р, «Юридичні наукові дискусії

12 як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства» (м. Київ, 10 – 11 квітня 2015 р, «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 15 травня 2015 р.
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертації викладені в 11 наукових публікаціях, у тому числі 4 статтях в наукових фахових виданнях України, 1 статті у фаховому виданні іншої держави та в 6 тезах доповідей на науково-практичних заходах.

13
РОЗДІЛ 1. ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ
АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

скачати