1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: 06101947_24lfk_pri_zahvoryuvannyah_sertsevo-sudinnoJi_sistemi.pd
Розширення: pdf
Розмір: 734кб.
Дата: 05.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Лекційне та практичне ФР при захворюваннях жовчного міхура і жов

з/п
Вихідне
положення
Техніка виконання
Кількість
повторень
1 У ходьбі Ходьба зі зміною темпу через кожні 20 с (темп середній та швидкий)
1 хв 30 с
2 У ходьбі Ходьба з високим підніманням колін
30 с
3 У ходьбі Ходьба з рухом руку сторони, вниз
30 с
4
Біг підтюпцем із переходом на ходьбу
1 хв 30 с
5 У ходьбі Ходьба на 2 кроки — вдих, 3–4 кроки — видих 1 хв
6
Стоячи з гімнастичною палицею
Палиця в опущених руках руки вгору, ліву ногу назад на носок, повернутися у вихідне положення, так само — з другої ноги
6–8 разів
7
Стоячи з гімнастичною палицею
Палиця попереду вертикально на відстані кроку, опора на палицю двома руками нахил уперед, підтягтися, повернутися у вихідне положення
6–8 разів

49 8
Стоячи з гімнастичною палицею
Палиця ліворуч, опора лівою рукою на палицю, нахил уліво, права рука над головою, так само
— в іншу сторону
6–8 разів у кожну сторону
9
Стоячи з гімнастичною палицею
Палиця за головою, поворот уліво, руки із палицею вгору, так само — в іншу сторону
6–8 разів у кожну сторону
10
Стоячи Руки у сторони — вдих, напівнахил тулуба вперед, руки опустити розслаблено вниз — видих подовжений
4–5 разів
11
Лежачи на спині Підняти ноги вгору, розвести у сторони, з’єднати, опустити
6–8 разів
12
Лежачи на спині Лежачи на спині, ліва нога вгору, права на підлозі: зміна положення ніг (не затримувати дихання)
8–10 разів
13
Лежачи на спині Діафрагмальне дихання
30 с
14
Лежачи на спині Руки у сторони: при зустрічному рухові махом правої ноги дістати кисть лівої руки, так само
— другою ногою та рукою
10–12 разів
15
Лежачи на спині Руки вгору — вдих, зігнути ліву ногу, обхопити її руками, притиснути до живота — видих (при видиху тягтися головою у напрямку коліна)
5–6 разів
16
Стоячи Руки на поясі, кругові рухи головою, по черзі вліво, вправо
10–15 разів у кожну сторону
17
Стоячи На лівій нозі, права зігнута в коліні й стопою спирається на ліву, руки на поясі: заплющити очі, утримати рівновагу. Так само — стоячи на правій нозі (ускладнювати вправу за рахунок зміни положення рук)
10–20 с
18
Біг «підтюпцем» із переходом на ходьбу
2–5 хв
19
Стоячи із набивним м’ячем
Стоячи, ноги на ширині плечей, набивний мячу руках на рівні грудей кидки мяча вгору нам, приймати мячу вихідному положенні (починати з 1 кг, поступово збільшуючи до 3 кг)
4–5 разів
20
Стоячи із набивним м’ячем
Стоячи, ноги на ширині плечей, набивний мячу руках внизу нахил тулуба назад, руки з м’ячем вгору, нахил уперед — руки вниз, м’ячем торкнутися підлоги (дихання не затримувати)
4–8 разів
21 У ходьбі Руки через сторони вгору — вдих, уперед і вниз — видих
4–6 разів
22 У ходьбі Руки через сторони — вгору, розслабити послідовно кисті, передпліччя, плечі — видих
6–8 разів
23 У ходьбі На 2–3 кроки — вдих, 4–6 кроків — видих
1–2 хв

50
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ПРИ ГІПОТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ
Гіпотонічна хвороба — це захворювання, пов’язане з порушенням функціонального стану нервової системи і нейроендокринної регуляції судинного тонусу і супроводжуване артеріальною гіпотензією. У розвитку первинної артеріальної гіпотонії, очевидно, має важливе значення недостатність аферентних імпульсів із боку працюючої скелетної мускулатури, що призводить до зниження тонусу вегетативних центрів
(зокрема судинорухових). Звичайно хворі скаржаться на знижену витривалість і непристосованість до фізичних навантажень і у зв’язку з цим на швидку стомлюваність і слабкість, серцебиття, задишку, порушення сну, хитливу ходу, зниження працездатності та ін. У хворих спостерігаються також гіпотонічні кризи, що супроводжуються значним занепадом сил, запамороченням і болями за грудниною, пов’язаними з недостатністю коронарного кровообігу. Провідне значення у відновленні сил хворого має регулярне застосування ЛФК як засобу, що підвищує адаптацію ССС і всього організму хворого. При гіпотонічній хворобі хворі потребують здійснення регулярного дозованого фізичного тренування протягом усього життя, щоб підтримувати і розвивати функціональний стан ССС, загальну працездатність усього організму. До спеціальних вправ при лікуванні гіпотензії належать вправи швидкісно-силового, силового, статичного характеру. Статичні вправи доцільно включати після силових і швидкісно-силових (попередньо знизивши навантаження), які викликають найбільші зміни в тонусі скелетних м’язів і, отже, системній гемодинаміці та стані основних нервових процесів.
Після статичних вправ призначають вправи малої інтенсивності й на розслаблення або дають відпочити. Темп виконання вправ при гіпотонічній хворобі має бути повільним або середнім.
Ефективність використання засобів ЛФК при гіпотензії визначається впливом фізичних нормалізуючих вправ на кіркову нейродинаміку, підвищенням функціональної потужності кіркового шару надниркових залоз, удосконаленням регуляції співвідношення «серцевий викид — просвіт судинного русла. Для одержання стійких результатів фізичні вправи необхідно застосовувати систематично і тривалий час. Крім того, варто здійснювати заходи, спрямовані на організацію режиму праці та відпочинку хворих. При доборі фізичних вправ необхідно, щоб слідовий ефект їх був якомога тривалішим. Багаторазове повторення вправ сприяє підтримці цього ефекту. Внаслідок постійно повторюваних м’язових скорочень збільшується кількість імпульсів, що надходять укору головного мозку і судинорухові центри. Підвищення збудливості судинорухових центрів сприяє нормалізації тонусу периферичного русла і проявляється підвищенням АТ.
Протипоказанням до призначення лікувальної гімнастики при гіпотонічній хворобі можуть бути виражені розлади суб’єктивного стану

51
(сильний головний біль і запаморочення, пригнічений настрій, небажання хворого тренуватися), а також колаптоїдний стан типу гіпотонічного кризу.
Однак ці протипоказання тимчасові й при зменшенні їх виразності ЛФК здійснюється у повному обсязі. При цьому рекомендується зробити функціональні проби (ортостатичну, кліноротостатичну, Мартіне —
Кушелєвського), які дозволяють судити про адаптаційні можливості пацієнта.
Завдання ЛФК при гіпотонічній хворобі:
- нормалізація основних нервових процесів, удосконалення регуляції системи кровообігу, а також вісцеральних і вісцеромоторних рефлексів, підвищення скорочувальної функції міокарда, нормалізація судинного тонусу
- поліпшення функціонального стану ССС шляхом активізації екстракардіальних факторів кровообігу, підвищення скорочувальної функції міокарда, нормалізації судинного тонусу
- інтенсифікація обмінних і трофічних процесів;
- підвищення м’язового тонусу. Навчання довільному скороченню і розслабленню м’язів;
- навчання правильному диханню;
- підвищення загальної витривалості організму;
- трудова реабілітація. При лікуванні хворих на гіпотонічну хворобу призначають усі доступні форми ЛФК, включаючи і засоби загартовування. При постільному режимі у комплекс ЛФК входять лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика, самостійні заняття, побудовані за
індивідуальним планом, елементи трудотерапії, масаж.
Заняття лікувальною гімнастикою проводять у палаті. Вони можуть бути
індивідуальними або малогруповими. Вправи виконують із вихідних положень лежачи або сидячи в постелі, сидячи і стоячи. Комплекс фізичних вправ розрахований на роботу всіх груп м’язів. Процедура лікувальної гімнастики розрахована на 15–20 хв. Чверть обсягу занять лікувальною гімнастикою становлять вправи, що мають пресорний ефект, тобто швидкісно-силові, силові, статичні.
Перебуваючи на палатному режимі
, хворі виконують вправи лікувальної гімнастики, сидячи у постелі з опущеними ногами або на стільці та сто-ячи. Після виконання складних елементів обов’язково слід виконати дихальні вправи і на розслаблення. Тривалість заняття лікувальною гімнастикою зростає до 20–30 хв. Процент вправ, що мають пресорний ефект, становить 25–40 % від використовуваних у комплексі.
Після адаптації хворих до умов палатного режиму їх переводять на
вільний режим. Розширюється обсяг спеціальних вправ із використанням гантелей, медболів та інших приладів. Збільшується темп виконання вправ, амплітуда зростає до максимально можливої, кількість повторень сягає 10–12 разів. Силові вправи виконують у повільному і середньому темпі, швидкісно- силові — у швидкому, на рівновагу — у повільному. У комплексі лікувальної

52 гімнастики спеціальні вправи займають 50–60 %. Тривалість процедури — від 25 до 40 хв. Крива фізичних навантажень має дві чи три вершини. Заключна частина процедури укорочена, завдяки чому хворі закінчують процедуру лікувальної гімнастики з АТ вище вихідного. У комплекс лікувальної гімнастики входить навчання хворих правильного дихання. Рекомендується також для активізації симпато- адреналової системи, з метою підвищення АТ, збільшення ЧСС і підвищення коефіцієнта споживання кисню тканинами використовувати затримку дихання на вдиху (вдих — затримка дихання — видих).
Крім лікувальної гімнастики, хворим (починаючи з постільного режиму) на й день призначають ранкову гігієнічну гімнастику. Хворі на гіпотонічну хворобу, як правило, страждають на порушення сну, і користь ранкової гігієнічної гімнастики є безсумнівною, тому що вона сприяє активізації порушених процесів у корі головного мозку. У комплексі ранкової гігієнічної гімнастики використовують 6–8 вправ для м’язів кінцівок, тулуба. Під час занять необхідно дотримуватися повітряного і температурного режиму. З метою продовження дії фізичних вправ призначають самостійні заняття за індивідуальним завданням. Спочатку пацієнти засвоюють вправи під керівництвом методиста, поступово опановуючи технікою виконання. У комплекс включають 4–8 вправ, що впливають на підвищення АТ, а також силові та статичні вправи. Їх виконують протягом дня кілька разів. Таким хворим призначають масаж. У положенні лежачи на животі проводиться масаж паравертебральных зон S
5
–S
6
, ділянки хрестця, сідничних м’язів і клубових кісток, а також поперекової зони, задніх поверхонь стегон і гомілок. Застосовують прийоми погладжування і розтирання. При атонії кишечнику масажують ділянку живота. Перші сеанси масажу тривають 10 хв, наступні — 15–20 хв. Деяким хворим корисні заняття трудотерапією.
Умови вільного режиму дозволяють призначити хворому дозовану ходьбу коридором і на решті території лікарні, прогулянки. Хворі засвоюють дистанцію 500, 1000, 1500 м (в один прийом). Швидкість ходьби — 3 км/год.
Лікувальну гімнастику поєднують із масажем, ваннами, душем. При гіпотонічній хворобі рекомендується спочатку проводити масаж живота і ніг, потім через 35–50 хв — лікувальну гімнастику і кисневі ванни — через 1–1,5 год. Добрий ефект спостерігається при призначенні в комплексі масажу комірцевої зони, лікувальної гімнастики і кисневих ванн. Залежно від тонусу судин можна диференціювати цей комплекс. Наприклад, при спастичному стані судин порядок чергування процедур такий: киснева ванна, лікувальна гімнастика, масаж; а при атонічному — масаж, лікувальна гімнастика, киснева ванна. Під час масажу використовують переважно прийоми розминання і вібрації.
Якщо на території лікарні є упоряджені площадки або лікувально- оздоровче містечко, в гарну погоду заняття ЛФК проводять на повітрі. На обладнаних майданчиках хворим можна рекомендувати спортивні ігри
(настільний теніс, бадмінтон, волейбол, баскетболу середньому темпі. При

53 грі в баскетбол і волейбол сітку і кільце опускають нижче.
Щадний режим починається після виписування зі стаціонару. Звичайно після одного дня адаптації до домашніх умов хворі приступають до занять лікувальною гімнастикою у поліклініці. Вони продовжують виконувати комплекс лікувальної гімнастики, засвоєний у стаціонарі.
Ранкова гімнастика в гарну погоду проводиться на балконі, на вулиці або в добре провітреному приміщенні. Тривалість її — 15–20 хв. Після ранкової гімнастики корисним є вологе обтирання тіла. Поступово вводять загартовування, включаючи загальні повітряні процедури при температурі
18– 20 С тривалістю від 10–15 до 30–60 хв. Після підготовки обтираннями хворі переходять до що-денного душу, а потім — купання у відкритих водоймах (температура води 22 С) протягом 2–5 хв. Влітку вранці призначають загальні сонячні ванни по 5 хв (0,25–1 біодоза). В інші пори року застосовують штучне ультрафіолетове опромінення.
Здійснюють ходьбу на 2–3 км зі швидкістю 4 км год або 80–90 кроків/хв з відпочинком 1–2 хв через кожні 1000 м. Якщо поблизу розбиті маршрути теренкуру, призначають маршрут, що включає до 2 підйомів під кутом 5–7° на відстань 1–1,5 км.
Крім того, з огляду на самопочуття хворого призначають прогулянки. При виході пацієнта на роботу рекомендують частину шляху від місця робо- ти до свого дому проходити пішки. Кожні 4–5 днів дистанцію ходьби збільшують нам. Крім засвоєних у стаціонарі ігор, рекомендуються естафетні ігри у повільному, а потім у середньому темпі протягом 20–30 хв, крокет. До умов щадного режиму хворі адаптуються 2 тиж. За наявності позитивної динаміки в загальному стані пацієнтів переводять на щадно-тренувальний режим. Процедури лікувальної гімнастики хворі можуть виконувати вдома, відвідуючи настановні заняття у поліклініці 1 раз на 10 днів. При виконанні вправ вихідне положення переважно стоячи. Статичні вправи можна виконувати в усіх вихідних положеннях. Обсяг силових, швидкісно-силових і статичних вправ становить 60–65 %. Вправи виконуються ритмічно, з великою амплітудою, темп різний (силові вправи — у повільному і середньому, швидкісно-силові — у швидкому). Кількість повторень 10–12 разів. Добрий ефект дають вправи з гімнастичним обручем, гімнастичною ковзанкою, диском «Здоров’я». Зазначені вправи чергуються з дихальними і на розслаблення. При щадно-тренувальному режимі пацієнти продовжують ранкову гігієнічну гімнастику, купання при температурі води не нижче 14 С протягом 5–10 хв. Плавання дозволяється лише у повільному темпі. Сонячні ванни корисні в ранкові та по-обідні (1–2 біодози) год.
Дозовану ходьбу призначають на дистанцію 3–5 км із прискореннями через кожні 400 м нам.
Також включають теренкур довжиною 4 км зі зміною рельєфу місцевості до 12°, а 1–2 рази на тиждень пацієнти здійснюють походи на відстань 10– 12 км. Обирають маршрути, що проходять місце-вістю, яка має підйоми і спуски, або у лісистій зоні. Наприкінці цього режиму хворі здійснюють

54 пробіжки тривалістю від 2 до 5 хв у темпі 120–130 кроків/хв. Спортивні ігри проводять у помірному темпі (настільний теніс, волейбол, баскетбол, городки. Тривалість ігор — 50 хв із перервами через кожні 15–20 хв.
Після 3–4 тижнів перерви в комплексному лікуванні хворим призначають масаж. Для збільшення фізичних навантажень і їх розмаїтості рекомендуються заняття лікувальним веслуванням або на гребних тренажерах, їзда на велосипеді, ходьба на лижах, катання на ковзанах.
Тривалість занять — 30 хв, темп повільний (20–25 гребків, педалювань або кроків за одну хв). Тривалість режиму — 2–3 тиж. У процесі занять лікувальною гімнастикою в тренувальному режимі
слабшає дія деяких спеціальних вправ, що підвищують тонус судинорухових центрів. Тому такі вправи необхідно заміняти новими. При цьому також збільшують масу спортивних снарядів, включають вправи зі скакалкою (40 стрибків за 1 хв). Тривалість ранкової гігієнічної гімнастики сягає 20 хв. У ній використовують стрибки, біг на місці з високим підніманням стегон протягом 1–2 хв.
Повітряні процедури проводять при температурі 18–19 С (до 15 хв).
Дозування сонячних ванн — 0,5–3 біодози. Купання і плавання у відкритих водоймах при температурі 16–17 С протягом 20 хв, у басейні — при температурі 22–24 С тривалістю 15–20 хв. У комплекс входить дозована ходьба на дистанцію 6–8 км зі швидкістю 5–6 км/год з переходом на біг (від
6 до 15 хв у темпі 140 кроків/хв, через 3 хв знову переходять на ходьбу. Крім того, використовують маршрути теренкуру з кутом підйому 12–15°.
Дозволяються всі рухливі ігри, лікувальне веслування в темпі 30–35 гребків/хв протягом 40–60 хв, їзда на велосипеді до 10 км 2–3 рази на тиждень, катання на ковзанах і ходьба на лижах протягом 40–60 хв.
Тривалість режиму — 3–4 тиж (табл. 16).

55
Таблиця 16.
Приблизний комплекс вправ при гіпотонічній хворобі

з/п
Вихідне
положення
Техніка виконання
Кількість
повторень
1 У ходьбі Ходьба звичайна, на носках, на пятах тау перекаті з пятина носок
1–2 хв
2

Біг
2–3 хв
3 У ходьбі Руки через сторони вгору — вдих, руки вниз — видих подовжений
3–4 рази
4
Стоячи з гантелями Стоячи, ноги нарізно; руки у сторони, 1–4 — кругові рухи кистями вперед 5–8 — назад
4–6 разів
5
Стоячи з гантелями Стоячи, ноги нарізно, руки внизу 1— круговий рух правим плечем; 2 — круговий рух лівим плечем
4–6 разів
6
Стоячи з гантелями Стоячи, ноги нарізно, руки вперед 1 — відвести руки у сторони — назад (відчути з’єднання лопаток 2 — руки вперед схрещено; 3–4 — повторити рух
4–6 разів
7
Стоячи Руки вгору — вдих, опустити руки послідовно, розслабити кисті, передпліччя, плечі — видих
4–5 разів
8
Стоячи Ноги нарізно: 1–3 — підняти праву руку вгору і зробити три пружних нахили тулуба вліво; 4 — повернутися у вихідне положення; 5–8 — так само в
іншу сторону
4–5 разів
9
Стоячи Ноги разом, руки вниз 1 — нахил уперед прогнувшись, руки вперед 2 — повернутися у в. п.
4–6 разів
10 Стоячи Ноги широко нарізно, із нахилом тулуба вперед, прогнутися, руки у сторони: 1 — поворот тулуба і рук вправо, 2 — вліво
4–6 разів
11 Стоячи Ноги широко нарізно, руки вниз 1–4 — круговий рух тулуба вправо 5–8 — вліво (при нахилі тулуба вперед
— руки вниз, при нахилі назад — руки вгору)
4–6 разів
12 Стоячи Руки опущені, без гантелей підняти плечі вгору — вдих, розслаблено опустити вниз — видих (домагатися повного розслаблення м’язів плечового пояса)
3–4 рази
13 Стоячи Ноги нарізно, руки вниз 1–3 — пружні нахили тулуба до правої ноги, до лівої; 4 — в. п.
4–6 разів
14 Сидячи на пятах Руки вниз 1–4 — стати на коліна, руки вгору, прогнутися якнайбільше у попереку, 5–8 — в. п.
4–6 разів
15 Лежачи на спині
Діафрагмальне дихання
30 с
16 Стоячи зі стільцем
1 — підняти стілець вгору — вперед 2 — в. п 3 — вгору — вправо 4 — в. п 5 — вгору — вліво; 6 — в. п 7 — вгору — вперед 8 — в. п.
4–6 разів
17
Сидячи на краю стільця Руками стиснути спинку стільця: 1–2 — відірвати таз від стільця, прогнутися: 3–4 — в. п.
4–6 разів

56 18 Упор лежачи на стільці На кожний рахунок — згинання та розгинання рук 4–6 разів
19
Стоячи
Вдих, затримка дихання 10 с — видих
2–3 рази
20
Лежачи животом на стільці Ноги і руки торкаються підлоги: 1 — підняти праву ногу вгору, 2 — в. п 3–4 — так само лівою ногою
4–6 разів
21
Лежачи на підлозі Упорна ліктях, ноги на стільці: 1–2 — спираючись на долоні, підняти тулуб вгору в упор лежачи, 3–4 — повернутися у в. п.
3–4 рази
22
Лежачи на спині на підлозі, ноги на стільці
1–2 — спираючись на руки і гомілки, прогнутися у спині, 3–4 — в. п.
3–4 рази
23
Лежачи на спині Діафрагмальне дихання
30 с
24
Лежачи на животі на пілозі, ноги на стільці
1–4 — повільно підняти тулуба до ніг, утримувати
5–10 с, 5–8 — вихідне положення
2–3 рази
25
Лежачи на спині Підняти руки вгору — вдих, опустити руки вниз — видих
3–4 рази
26
Лежачи на животі 1 — відірвати руки і ноги від підлоги, прогнутися у спині, утримуватися 5–10 с, 2 — опустити
2–3 рази
27
Стоячи, руки на спинці стільця
1 — стрибок угору з опорою руками на спинку стільця, ноги нарізно; 2 — в. п.
4–5 разів
28
Стійка: ноги разом, руки на спинці стільця
Підніматися та опускатися на носки
10–12 разів
29 У ходьбі Ходьба звичайна: на 2–3 кроки — вдих, 4–6 кроків — видих
1 хв
30 У ходьбі
Підняти руки через сторони вгору, опустити руки вниз, послідовно розслабити кисті, передпліччя, плечі
4–6 разів

57

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас