Ім'я файлу: Долик Назар 2 курс 9 група Фарм .doc
Розширення: doc
Розмір: 177кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 177кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
4) Бронхіальна астма як захворювання інфекційно-алергічної природи. Характеристика нападу бронхіальної астми.
Бронхіальна астма - алергічне захворювання, що супроводжується періодичними приступами задухи (гр. аsthma - задуха), яку спричиняє бронхоспазм, гіперсекреція та набряк слизової оболонки бронхів. Ці приступи, як правило, однотипні, виникають раптово, поступово наростають і тривають від кількох хвилин до кількох діб. Приступ, що затягнувся і не піддається звичайному лікуванню, називається астматичним статусом.
Типові симптоми бронхіальної астми:
- свистячий подих, зрідка чутний на відстані;
- непродуктивний кашель;
- задишка різної інтенсивності;
- напади ядухи з відчуттям "нестачі повітря" (часто відзначаються в нічний час, що викликає раннє пробудження).
Є й інші ознаки, які виявляються при обстеженні.
Під час приступу хворий вимушений зайняти сидяче положення, спираючись на щось руками та фіксуючи таким чином плечовий пояс для включення допоміжних м'язів. Дихання із утрудненим видихом, хрипами, гучним свистом, рот відкритий, ніздрі роздуваються. На початку приступу прослуховуються численні співучі, високого тону хрипи на вдиху й особливо на видиху. Можливий кашель, але мокротиння на початку й у розпалі приступу мізерне, виділяється важко, густе, в'язке. При видиху набухають вени шиї.
Перша допомога. Для невідкладного лікування астми використовують бронхоспазмолітики та глюкокортикоїдні гормони.
5) Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення захворювань дихальної системи. Ознаки.
Кровохаркання — це виділеннякрові або харкотиння зкров’ю з дихальних шляхів при кашлі. Виділення крові може бути незначним, у вигляді прожилок. Значне ж виділення крові спостерігається при легеневій кровотечі. Внаслідок цього створюється загроза життю хворого, смерть якого може настати протягом кількох хвилин.
Існує ціла низка причин виникненнякровохаркання. Це можуть бути бронхіт, бронхоектатична хвороба, абсцес, рак і туберкульоз легенів, пневмонія, стеноз мітрального отвору,тромбоз легеневої артерії, первинна легенева гіпертензія, набряк, травма легенів тощо.
Легеневу кровотечу треба відрізняти від стравохідної та шлункової. Кров, яка виділяється при кашлі, змішана з харкотинням, яскраво-червоного кольору, піниста. Легенева кровотеча - виділення чистої крові. Розрізняють малу (об'ємом до 100 мл), середної інтенсивності (до 500 мл) і профузну (більше 500 мл) кровотечу. При малій і середній інтенсивності кровотечі спочатку з'являється почуття дертя в глотці, потім кашель із запахом крові, присмак солі у роті, задишка.Кров при шлунковій кровотечі виділяється з блювотинням, вона подібна до кавової гущі, має кислу реакцію. В ній трапляються рештки їжі.
Клінічні ознаки. Основним патогномонічним симптомом при кровохарканні та легеневій кровотечі є виділення під час кашлю яскравочервоної крові, яка майже не згортається, з пінистим харкотинням.
6) Надання пмд при кровохарканні та легеневій кровотечі.
При легеневій кровотечі і щедрому кровохарканні слід розвантажити малий круг кровообігу : надати хворому положення напівсидячи з опущеними ногами, жгути на нижні кінцівки, тепло на низ живота і ноги.
Заспокоїти хворого. Заспокійливі кашльові засоби. Їжа і питво в холодному виді. Холод на груди (з обережністю). Питний розчин амінокапронової кислоти.
При виникненні кровохаркання хворий потребує невідкладної допомоги. В першу чергу йому слід надати підвищеного положення. Щоб кров не потрапила в бронхи, хворого повертають на уражений бік, його заспокоюють, забороняють розмовляти, бо це може підсилити кровотечу. На ділянку грудної клітки прикладають міхур з льодом, дають ковтати невеликі (діаметром 0,5—1 см) грудки льоду. Це викликає рефлекторну спазму судин і зменшує наповнення легенів кровью. При значній кровотечі на верхні та нижні кінцівки накладають джгути на 1—2 год. Негайно викликають лікаря.
При кровохарканні і легеневій кровотечі категорично забороняється застосовувати банки, гірчичники, фізіотерапевтичні методи лікування.
7) Надання пмд при гіпертонічній кризі.
Гіпертонічний криз - це раптове різке підвищення (АТ). Може виникати у зв'язку з заворушеннями, психічним перенапруженням,, різкими змінами погоди.
Симптоми. Раптово з'являється, яка не знімається знеболюючими засобами. Запаморочення, нудота, блювота. Біль давить, пульсуючого характеру, локалізується частіше в ділянці потилиці. Шум в голові, «мушки» перед очима. Високий артеріальний тиск.
При підозрі на гіпертонічний криз слід терміново викликати «швидку допомогу» .
До її приїзду надати першу допомогу :
• Укласти хворого в ліжко з піднятим узголів'ям.
• Забезпечити повний фізичний і психічний спокій і доступ свіжого повітря. Поставити гірчичники на потилицю і литкові м'язи.
• Можна зробити гарячі ванни для рук і ніг.
• Медикаментозні засоби застосовувати при обов'язковому контролі артеріального тиску.
8)Ішемічна хвороба серця — це одне з найпоширеніших захворювань серцево судинної системи. Ішемічна хвороба відзначається в основному в економічно розвинених державах, але не виключені випадки цього захворювання і в країнах третього світу. Тому слід зазначити, що практично весь світ стоїть перед загрозою захворіти цією хворобою.Терміном ішемічна хвороба серця прийнято відзначати групу серцево-судинних хвороб, в основі яких лежить зміна кровообігу в артеріях, які забезпечують кров’ю міокард.Існує два види ішемічної хвороби:- Гостра форма ішемічна хвороба серця, як правило, виявляється при таких хворобах, як гострий інфаркт міокарда, раптова коронарна смерть.- Хронічна форма ішемічної хвороби серця відзначається стенокардією, різноманітними видами аритмій і серцевою недостатністю. Ці види серцевих захворювань можуть діагностуватися як окремо, так і разом.Переважно ішемічна хвороба серця зумовлюється атеросклерозом. Внаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується. Слід відзначити, що атеросклероз може розвинутися не тільки в коронарних, але й в будь-яких інших судинах людського організму.
Найчастішою причиною розвитку інфаркту міокарда є ішемічна хвороба серця (ІХС). При цьому у місці розриву атеросклеротичної бляшки утворюється тромб (кров'яний згусток), що повністю перекриває просвіт судини . Внаслідок раптового припинення кровопостачання серцевого м'яза в зоні ураженої артерії гинуть (некротизуються) його окремі ділянки. У таких випадках лікарі діагностують інфаркт міокарда.
Іноді бувають ситуації, коли у хворого до розвитку інфаркту не було жодних проблем зі здоров'ям, ніяких скарг. Людина починає відчувати загрудинні болі (стенокардію) переважно тоді, коли перекрито більше половини просвіту судини. Саме за таких умов розвивається недостатність кровоплину в коронарних артеріях і починають з'являтися болі чи дискомфорт у грудній клітці під час фізичного навантаження. Вони можуть іррадіювати (проводитися) у ліву руку, спину, шию чи щелепу. Інколи єдиною ознакою недостатності коронарного кровоплину може бути відчуття браку повітря при ходінні, що примушує зупинятися. У разі прогресування звуження просвіту артерій інтенсивність перерахованих вище симптомів починає наростати. Хворий відзначає зменшення толерантності (витривалості) до фізичних навантажень. У такій ситуації діагностують стенокардію напруження, яка є одним з основних проявів ішемічної хвороби серця (стенокардії). У разі значного звуження коронарних артерій болі за грудиною та відчуття страху, браку повітря і холодний піт можуть з'являтися і у спокої. Тоді мова йде про стенокардію спокою і ще більшу загрозу інфаркту міокарда.
Інфаркт міокарда не може розвинутися без причин. Йому обов'язково передують зміни в коронарних артеріях. У людей, які перенесли інфаркт міокарда, атеросклеротичні зміни є і в інших коронарних судинах. Така ситуація пояснює потребу тривалого лікування, яке допоможе уникнути розвитку повторних інфарктів міокарда та серцевої недостатності, життєво небезпечних аритмій і раптової смерті.
Стенокардiя (СТ) - найбiльш частий синдром IХС. СТ - це гострий напад болю за грудниною тривалiстю 5-10 хв з iррадiацiєю в лiву руку, лiву половину грудної клiтки, нижню щелепу, епiгастральну дiлянку. Бiль тиснучого або пекучого характеру, нерiдко супроводжується страхом смертi, як правило, виникає пiд впливом фiзичного або психоемоцiйного напруження. Частiше хворiють чоловiки пiсля 40-45 рокiв.
Клiнiка стенокардiї. Гострий бiль локалiзується в дiлянцi верхньої або нижньої третини груднини, значно рiдше в епiгастральнiй дiлянцi, пiд лiвою лопаткою i в лiвому плечi. Бiль вiддає в лiву руку, iнколи в обидвi руки, лiву половину грудної клiтки, нижню щелепу, шию. Характер його буває рiзним, але частiше пекучий, стискаючий. Iнколи вiн буває нестерпним, супроводжується страхом смертi. Тривалiсть iшемiчного болю - 5-10 хв, рiдше до 15 хв.
Стабiльна СТ виникає при фiзичному або психоемоцiйному напруженнi, при виходi з теплого примiщення на холодне повiтря, пiсля надмiрного прийому їжi, при статевому актi, раптовому пiдйомi АТ тощо. При цих станах збiльшується потреба мiокарда в киснi. Напади болю частiше виникають у ранковi години, перед початком робочого дня. СТ швидко зникає при зупинцi або прийомi нiтроглiцерину.
1 2 3 4 5 6 7