ВИСНОВКИ
1. Інфекції кров’яного русла-актуальна проблема як для клініцистів, так і для клінічних мікробіологів. Щорічно в світі відмічають не менш ніж мільйон випадків проникнення бактерій в кров’яне русло, 30-50% яких закінчуються летально.
2. При бактеріємії, на відміну від сепсису і септикопіємії, бактерії тільки циркулюють в крові, але не розмножуються в ній. Більш того, кров таких осіб зберігає бактерицидні властивості, внаслідок чого бактерії, які поступають в кров руйнуються з виділенням ендотоксину і розвитком інтоксикації.
3. Дослідження показують, що домінуючими видами, які найчастіше висіваються і ідентифікуються із зразків крові є два види стафілококів:S. aureus і S. epidermidis. З усіх позитивних результатів ці види складають більше 65 % від усіх виділюваних і ідентифікованих штамів.
4. Наступним мікроорганізмом за частотою виявлення його у зразках крові є Klebsiellapneumoniae. Значно в менших кількостях виявляють такі мікроорганізми, як: Streptococcusspp,Pseudomonasaeruginosa,Escherichacoli.
5. Інфекції, викликані Pseudomonasaeruginosa, важко піддаються терапії у зв'язку із множинною її резистентністю, переданою R-плазмідами.
6. Впровадження у клінічну практику нових антибактеріальних засобів вимагає від нас швидкого реагування та удосконалення знань з проблеми антибіотиків та антибіотикотерапії.
Література
Авдєєва Л.В. Проблема резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Можливості програми WHONET у моніторингу за чутливістю клінічних штамів до антибактеріальних препаратів // Лаб. діагностика. 1998. № 3. С. 36–38.
Белобородова Н.В., Богданов М.Б., Черненькая Т.В. Алгоритмы антибиотикотерапии. М., 1999. 272 с.
Белокуров Ю.Н., Граменицкий А.Б., Молодин В.М. Сепсис. М.: Медицина, 1983. 128 с.
Березняков И.Г., Страшный В.В. Антибактериальные средства: стратегия клинического применения. Харьков: Константа, 1997. 199 с.
Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М.: Мед. информ. Агентство. 1994. С. 486–487.
Бочоришвили В.Г. Сепсисология с основами инфекционной патологии. Тбилиси, 1990. С. 288–302.
Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней. М.: Медицина, 1998. С. 59–76.
Галінський Ю.Я., Марченко В.Ф., Русак П.С. та ін. Мікробіологічна характеристика гнійної рани. Хірургія дитячого віку. 2004. Т.1, № 3. С. 75–79.
Григорьев Е.Г., Коган А.С. Хирургия тяжелых гнойных процесов. Новосибирск: Наука, 2000. 314 с.
Дудкевич Б., Лисецки П. Резистентность к антибіотикам отдельных больничных патогенов. Методы выявления // Лаб. диагностика. 2001. № 3. С. 15–21.
Ерюхин И.А., Шляпников С.А. Сепсис и системная воспалительная реакция при тяжелой травме: Труды VIII Всероссийского сьезда хирургов.– Краснодар, 1995. С. 479–780.
Завада Н.В., Гаин Ю.М., Алексеев С.А. Хирургический сепсис.- Минск, 2002. 214 с.
Иржак Л.И. Склад и функции крови // СОЖ. 2001. № 2. С. 11–19.
Киричек Л.Т. Антибиотики в современной химиотерапии. Междунар. мед. журнал. 2003. Т. 9, № 1. С. 118–122.
Красильков А.П. Романовская Т.Р. Микробиологический словарь-справочник. Минск: Асар, 1999. С. 310–311.
Методические указания по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом дифузии в агар с использованием дисков. М., 1983. 16 с.
Митрохин С.Д. Микробиологическая диагностика инфекций кровяного русла на современном етапе развития клинической микробиологии. Инфекц. и антимикроб. тер. 2002. Т. 4. С. 27–29.
Никитенко В.И., Захаров В.В., Бородин А.В. и др. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции. Хирургия. 2001. № 2. – С. 63–66.
Никитин А.В. Антибиотики и макроорганизм. Антибиотики и химиотерапия. 2000. № 12. С. 31–36.
Об унификации микробиологических методов исследования, приминяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. Приказ № 535 от 22. апр. 1985. 126 с.
Поздеев О.К. Медицинская микробиология. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. С. 583–588.
Правила забора и доставки биоматериала для лабораторных исследований. Методические рекомендации. М., 1997. 62 с.
Решетников Е.А., Шипилов Г.Ф., Чуванов М.В. Дискуссионные вопросы диагностики и лечения хирургического сепсиса // Хирургия. 1999. № 10. С. 13–15.
Руководство по медицинской микробиологии. Под. ред. Перадзе Т.В. Пер. с англ. М.: Медицина, 1982. Т. 2. С. 9–18.
Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия: Сб. статей и рефератов. К.: Нора-Принт, 1997. С. 4–6.
Светухин А.М., Саркисов Д.С., Жуков А.О. Хирургический сепсис – определение понятия. Вопросы терминологии // Хирургия. 1999. № 10. С. 4–8.
Сидоренко С.В. Бактериемия и сепсис: возбудители и антибіотики / Клиническая антибиотикотерапия. 1999. № 2. С. 4–9.
Сидоренко С.В., Яковлев С.В. Инфекции в интенсивной терапии. М., 2000. 141 с.
Скала Л.З., Сидоренко С.В., Нехорошева А.Г. Практические аспекты современной клинической микробиологии. М.: Лабинформ, 1997. С 52–102.
Соринсон С.Н. Сепсис: этиология, патогенез, клиника, діагностика, терапия. Краткое справочное руководство. Нижний Новгород, 2000. 27 с.
Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования под ред. Биргера М.О. М.: Медицина, 1982. С. 183–262.
Старчунський Л.С. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии. М., 2000. С 31–39.
Старчунський Л.С., Решедько Г.К., Стецюк О.И. и др. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2003. С 35–46.
Старчунський Л.С., Решедько Г.К., Эндельштейн М.В. и др. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2003. С. 259–274.
Федоров В.В., Куликова М.А. Клин. лаб. диагностика. 1995. Т. 3. С. 3–7.
Шапіро А.В., Покас О.В.Антибіотики та їх дія на збудників опортуністичних та нозокоміальних інфекцій // Лаб. діагностика. 2002. № 3. С. 23–29.
Яковлев С.В. Инфекции и антимикробная терапия. 2001. Т. 3. С. 90–92.
Яковлев С.В. Новые антибактериальные средства для амбулаторной практики и стационара // Материалы VIII Российского Национального Конгреса Человек и лекарство. М., 2002. С. 56–63.
Abramson M.A., Sexton D.J. Nosocomial methicillin-resistant and methicillin-susceptible Staphylococcus aureus primary bacteriemia: at what cost? Infect Control Hosp Epidem 1999. P. 408–411.
Bone R.C., Balk R.A. American College of Chest Physicians / Society of Critical Care Medicine Consensus Conference: Definitions for sepsis and organ failure and guidelines for the use of innovative therapies in sepsis // Crit: Care Med, 1992. Vol. 20, Suppl. 6. P. 864–887.
Bryan C.S. Clin Microbiol Rev. – 1989. – № 2. – P. 329-353.
Burnett R.J., Haverstock D.C., Dellinger E.P. et al. Definition of the role of Enterococcus in intraabdominal infection: analysis of a prospective randomized trial. Surgery, 1995. 118. P. 716–721.
Dellinger R.P., Carlet J.M., Masur H. et al. Surviving Sepsis Campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock. Crit: Care Med, 2004. P. 858–873.
Emori T.G., Gaynes R.P. Clin Microbiol Rev. 1993. № 6. P. 428–442.
Jones G.R. Assessment criteria in identifying the sick sepsis patient // J.Infect. 1998. P. 24–29.
Kim S.H., Park W.B., Lee K.D. et al. Outcome of inappropriate initial antimicrobial treatment in patients with methicillin-resistant Staphylococcus aureus bacteraemia.// J Antimicrob Chemother. 2004. № 54 (2). P. 489–497.
1 2 3 4