1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ім'я файлу: ЛЕКЦІЯ-5-Діагностика-та-лікування-невідкладних-станів.ppt Розширення: ppt Розмір: 5732кб. Дата: 14.05.2022 скачати Лікування.Лікування. 1. Невідкладна допомога впродовж перших 5 хвилин. Визначення концентрації глюкози у крові експрес - методом. Внутрішньовенно струменево вводиться 40 - 80 мл 40% розчину глюкози. Якщо венепункція неможлива, то в/м вводять 1 мг розчину глюкагону або підшкірно 0,5 - 1,0мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду. При повній втраті свідомості, особливо при судомах, необхідно вжити заходи щодо попередження травм, аспірації зубних протезів, асфіксії тощо. Після відновлення свідомості термінова госпіталізація . 2. Лікування впродовж перших 5-15 хвилин. Визначення рівню глюкози крові лабораторним методом. Реєстрація ЕКГ і бажано ЕЕГ. Консультація невролога, окуліста для виключення інсульту та набряку мозку. Якщо свідомість не відновилась, повторно струменево внутрішньовенно вводять 40 - 80 мл 40% розчину глюкози. Після струменевого введення 40% розчину глюкози починають внутрішньовенну крапельну інфузію 10% розчину глюкози. При сильному головному болю в/м анальгетичні засоби (50% розчин анальгіну - 2мл, 5% розчин трамадолу - 2мл). При сильній нудоті і блювоті в/м вводять 2 мл церукалу. 3. Лікування впродовж наступних 15 - 30 хвилин. 1. При рівні глікемії більше 3 ммоль/л, але якщо хворий не прийшов до свідомості, є неврологічні і офтальмологічні ознаки набряку мозку, внутрішньовенно крапельно вводять 100 - 200г маннітолу (10 - 20%розчин) і 4мг дексаметазону внутрішньовенно кожні 4-6 годин. При відсутності даних, що свідчать про набряк мозку, інсульт чи кардіогенний шок, якщо глікемія більше З ммоль/л, необхідно запідозрити психогенію (істерію, реактивний психоз). Потрібна термінова консультація психіатра. УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. Електротравма - це ураження природним (блискавка) або штучно електричним струмом (напругою вище 50 В), яке супроводжується термічним і електричним ушкоджуючим ефектом. У результаті впливу Е наступають: - Тетанічне скорочення дихальних м'язів, - Спазм голосової щілини, - Судомне скорочення поперечно-смугастих м'язів, - Параліч дихального центру, - Опіки різної глибини і поширеності, - Пошкодження внутрішніх органів, - Різні порушення ритму і провідності аж до фібриляції шлуночків. ЕС пошкоджує тканини не тільки в місці його дотику, а й на всьому шляху проходження через тіло людини. Симптоми: - У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках є так звані мітки струму - округлі плями від 1 до 5-6 см в діаметрі, темні в середині і синюваті по периферії. Спостерігаються розриви артерій, що супроводжуються кровотечею, а у деяких хворих переважає тромбоз периферичних артерій з подальшим некрозом кінцівок. Основними причинами клінічної смерті при ураженні струмом є пригнічення життєво - важливих центрів довгастого мозку, фібриляція шлуночків серця і тетанічне скорочення дихальних м'язів. ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ЕФЕКТ ТЕРМІЧНИЙ ЕФЕКТ ПОЛЯРИЗАЦІЯ КЛІТИННИХ МЕМБРАН З ГРУБИМИ ЗРУШЕННЯМИ ІОННОГО БАЛАНСУ І КОС СТІЙКА ПОЛЯРИЗАЦІЯ КОАГУЛЯЦІЯ БІЛКІВ ЗБУДЖЕННЯ ПОПЕРЕЧНО-СМУГАСТИХ І ГЛАДКИХ М'ЯЗІВ, ЗАЛОЗИСТОЇ ТКАНИНИ, НЕРВОВИХ РЕЦЕПТОРІВ І ПРОВІДНИКІВ ВИКИД ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ КАТЕХОЛАМІНІВ СПОСТЕРІ-ГАЄТЬСЯ ВОЛОГИЙ НЕКРОЗ ПОРУШЕННЯ БАГАТЬОХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЕТАПІВ. 1. Припинити дію електричного струму на потерпілого з дотриманням правил особистої безпеки, пам'ятаючи при цьому, що потерпілий в ланцюзі струму сам є провідником електроструму: - відключити рубильник або, якщо невідомо, де він є, розрубають провід сокирою з дерев'яною ручкою; - якщо потерпілий на висоті, вживають заходів, щоб він не отримав нових травм; - якщо одяг сухий, то можна спробувати відтягнути за нього людину, при цьому не торкаючись до тіла.) - якщо напруга до 1000 В, намагаються відштовхнути потерпілого від струмопровідних частин сухою дерев'яною палицею, або навпаки, відкинути провід від людини. 2. При зупинці серцевої діяльності і порушеннях дихання показані непрямий масаж серця і ШВЛ, вводять серцеві і серцево-судинні засоби (2 мл 0,1% адреналіну, 2 мл кордіаміну, 1 мл 10% кофеїну - п/к); засоби, що стимулюють дихання (1 мл 1% лобеліна гідрохлориду в/в повільно або в/м); 3. При фібриляції шлуночків - на тлі непрямого масажу серця і ШВЛ необхідно провести дефібриляцію; 4. При низькому АТ ввести в/в крапельно 90 мг преднізолону або 250 мг гідрокортизону в 500 мл 5% глюкози; 5. При різкому збудженні, сильного болю в/в або в/м ввести нейролептанальгетики (фентаніл 2 мл, дроперідол 4 мл) під контролем АТ; 6. Накладають стерильну пов'язку на електроопікову рану. Дуже важливо якомога швидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Крім того, швидко розпочинають надання першої медичної допомоги і викликають лікаря, навіть якщо потерпілий не перебуває в стані клінічної смерті. При збереженні свідомості (спостерігається збудженість або загальмованість, блідість шкірних покривів, виражений біль, тетанічні судоми скорочення м'язів нижніх, верхніх кінцівок тулуба) потерпілому внутрішньом'язово вводять 2 мл 50 % розчину анальгіну. Якщо допомогу надає БШМД, то потерпілому вводять 2 мл 0,5 % розчину реланіуму (сибазону, седуксену). Доставляють до реанімаційного відділення лікувального закладу. Якщо потерпілий без свідомості (шкіра «мармурова», виражена аритмія, знижений артеріальний тиск, частий пульс: понад 110 за 1 хв), вводять наркотичні анальгетики (1 мл 1 % розчину промедолу), дають зволожений кисень, підшкірно вводять 1 мл 10 % розчину кофеїну натрію бензоату; внутрішньом'язово 2 мл 2,5 % розчину піпольфену, внутрішньовенно 10 мл/кг 10 % розчину глюкози. Опікову поверхню обробляють 0,5 % розчином фурациліну, накладають стерильну пов'язку і транспортують потерпілого до спеціалізованого лікувального закладу. Якщо потерпілий в комі (спостерігається дихальна недостатність, що зумовлена ларингоспазмом, аритмією, зниженим артеріальним тиском, опіками), проводять ендотрахеальну інтубацію після введення 3 мл 2 % розчину дитилену внутрішньовенно, штучну вентиляцію легень з киснем. Підключають крапельницю з реополіглюкіном (15 мл/кг), 10% розчином глюкози (10 мл/кг). Обробляють опікову поверхню і транспортують до спеціалізованого лікувального закладу. За умови клінічної смерті потерпілому звільняють верхні дихальні шляхи, здійснюють серцево-легеневу реанімацію. Внутрішньосерцево вводять 1 мл ОД % розчину адреналіну гідрохлориду та 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду. Транспортують до реанімаційного відділення лікувального закладу. Якщо причиною гострої зупинки кровообігу є фібриляція шлуночків, то ефективна серцева діяльність відновлюється електричною дефібриляцією. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ.
Надходження в організм великих концентрації цих речовин обумовлюють розвиток клініки отруєння в першу-другу добу з виникненням депресивних синдромів ураження ЦНС, короткотривалого гастроентеріту, токсичної гепаторгії і швидкої смерті хворого. Лікування 1. Промивання шлунка: виклик блювання (після кількоразової дачі 0,5-1,0л.водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору) ) до чистих промивних вод на догоспітальному етапі; зондове (при тяжкому стані хворого), до чистих промивних вод (але не більше об'ємного).; після промивання в шлунок уводиться активоване вугілля або ентеросорбент, сольові проносні при відсутності діареї. 2. Антагоністи аманітину - бензилпеніцилін І млн.Од./кг/добу перші 3 доби, в подальшому 100 000 Од./кг/добу . 3. Гемосорбція (ефективна в першу добу отруєння при відсутності геморагічного синдрому), гемодіаліз. При неможливості використання екстракорпоральних методів детоксикації - ентеросорбція. 4. Симптоматична терапія направлена на профілактику і лікування печінкової недостатності. Першочергово включає використання препаратів ліпоєвоїкислоти (ліпоєва кислота 100-200 мг/добу, ліпамід 500-800 мг/добу, берлітіон 600-900мг/добу), глюкокортикоїдів (преднізолон від 3 мг/кг маси), - гепатопротектори, інгібітори протеолітичних ферментів згідно з методикою лікування цитолітичної гострої печінкової недостатності (див. відповідний розділ).
При гострому отруєнні відчувається неприємний металічний присмак у роті, печія у горлі і всередині. За ЗО - 40 хвилин розвивається блювота, сильні болі в животі, холероподібні випорожнення у вигляді "рисового відвару" з домішками крові. Швидко розвиваються симптоми екзотоксичного шоку: слабий і частий пульс, зниження артеріального тиску. Сполуки миш'яку викликають різке розширення капілярів внутрішніх органів. Лікування. 1. Промивання шлунка: - зондове, 12 л водогінної води кімнатної температури плюс 50 - 100 мл унітіолу 2-3 р/добу. - після промивання в шлунок вводиться активоване вугілля або ентеросорбент, проносні. 2. Специфічна антидотна терапія. - внутрішньовенно вводять унітіол 5% - 50-150 мл в 400-800 мл. 10% глюкози, можливо введення тіосульфату натрію 30% -50 мл з розчином глюкози, тетацин кальцію 10% - 10 мл в 300 мл 5% розчину глюкози - меркаптид по 1-2мл 40% р-ну в/м до 6-8 мл.добу. 3. Форсований діурез, ранній гемодіаліз в перші 12 годин отруєння. 4. Симптоматичнатерапія : глюкокортикоїди, кофеїн, при збудженні - седуксен, сібазон, ГОМК, промедол, фенобарбітал, кислота аскорбінова, тіаміну бромід, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін. Лікування екзотоксичного шоку, опіків травного тракту, токсичної нефропатії та гепаторгії, гемолізу. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! 1 2 3 4 5 6 7 8 9 |