2.2. Аналіз структури і динаміки державного боргу України
Поточна економічна ситуація в Україні характеризується загрозливим борговим навантаженням, яке є одним із найсерйозніших факторів гальмування розвитку економіки країни. Основними причинами зростання обсягу державного боргу стали наступні:
‒ політична та соціально-економічна кризи, анексія АР Крим та військовий конфлікт на сході країни;
‒ руйнування інфраструктури та великої частини промислових об’єктів на тимчасово окупованій території країни;
‒ необхідність державної підтримки державних підприємств та банків, малого та середнього бізнесу в країні;
‒ фінансування за рахунок державних запозичень дефіциту державного бюджету, зростання якого обумовлене збільшенням видатків на обслуговування державного боргу, тощо [5, 87].
Особливістю вітчизняної боргової політики, яка в сучасних умовах впливу зовнішніх та внутрішніх загроз потребує значного вдосконалення та модернізації з метою забезпечення стійкості фінансової системи держави, є тенденційне нарощування обсягу державного та гарантованого державою боргу України (табл. 2.2), показник якого в умовах ведення гібридної війни протягом останніх 5 років в національній валюті зріс більш ніж в 4 рази до 1990,8 млрд. грн. В той же час, загальна сума державного боргу, приведена до еквіваленту іноземної валюти продемонструвала менш стрімке зростання за цей же період.
Таблиця 2.2
Структура сукупного державного боргу 01.01.2013‒ 01.01.2020 рр.
| | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
| Загальна сума державного та гарантованого державою боргу, млрд.грн. | 515,5 | 584,8 | 1100,8 | 1572,2 | 1929,8 | 2141,7 | 2168,4 | 1990,8 |
| Державний борг | 399,2 | 480,2 | 947,0 | 1334,3 | 1650,8 | 1 833,71 | 1860,3 | 1750,4 |
| Внутрішній борг | 190,3 | 257,0 | 461,0 | 508,0 | 670,6 | 753,4 | 761,1 | 814,2 |
| Зовнішній борг | 208,9 | 223,3 | 486,0 | 826,3 | 980,2 | 1080,3 | 1099,2 | 936,1 |
| Гарантований державоюборг | 116,3 | 104,6 | 153,8 | 237,9 | 278,9 | 308,0 | 308,2 | 240,4 |
| Внутрішній борг | 16,2 | 27,1 | 27,9 | 21,5 | 19,1 | 13,3 | 10,3 | 11,3 |
| Зовнішній борг | 100,1 | 77,4 | 125,9 | 216,5 | 259,8 | 294,7 | 297,8 | 229,1 |
| Загальна сума державного та гарантованого державою боргу, млрд.дол.США | 64,5 | 73,2 | 69,8 | 65,5 | 71,2 | 76,3 | 78,3 | 82,8 |
| Державний борг | 50,0 | 60,1 | 60,1 | 55,6 | 60,9 | 65,3 | 67,2 | 72,8 |
| Внутрішній борг | 23,8 | 32,2 | 29,2 | 21,2 | 24,7 | 26,8 | 27,5 | 33,9 |
| Зовнішній борг | 26,1 | 27,9 | 30,8 | 34,4 | 36,2 | 38,5 | 39,7 | 38,9 |
| Гарантований державоюборг | 14,6 | 13,1 | 9,8 | 9,9 | 10,3 | 11,0 | 11,1 | 10,0 |
| Внутрішній борг | 2,0 | 3,4 | 1,8 | 0,9 | 0,7 | 0,5 | 0,4 | 0,5 |
| Зовнішній борг | 12,5 | 9,7 | 8,0 | 9,0 | 9,6 | 10,5 | 10,8 | 9,5 |
Так у 2014 і 2015 роках спостерігається зменшення показника з 73,16 до 65,51 млрд. дол., проте з 2016 року сума державного боргу почала знову зростати і наразі становить 82,8 млрд. дол. станом на 01.01.2020.
Проте таку динаміку показника некоректно буде пояснювати вдалою кредитною політикою уряду, оскільки протягом 2014 та 2015 року відбувалась потужна девальвація національної валюти, що стало ключовим чинником низхідної динаміки показників державного боргу в іноземній валюті в ці роки.
Щодо структури зовнішнього державного боргу за типом кредитора (рис.2.1), то найбільшу частку складає заборгованість за випущеними цінними паперами на зовнішньому ринку – 46% та заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних фінансових організацій – 41%, що складає 22,26 та 20,10 млрд. дол. США відповідно.
Заборгованість за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав, від іноземних комерційних банків та інших іноземних фінансових установ, та заборгованість віднесена до інших категорій складає незначну частку боргу в діапазоні 3-6%.
Рис. 2.1. – Структура державного боргу за типом кредитора станом на 31.12.2019 року
Збільшення в загальній структурі боргу питомої ваги зобов’язань, номінованих в іноземній валюті чи прив’язаних до обмінного курсу, є важливим показником стану вразливості фінансової системи до курсових коливань. Висока частка такого боргу створює додаткові загрози для боргової стійкості щодо посилення валютного ризику та девальвації національної грошової одиниці. Аналіз структури боргу в розрізі валют погашення показав, що на кінець 2014 р. обсяг державного і гарантованого державою боргу, номінованого в іноземній валюті становив 61,7 %, у 2015 р. -70,2 % , на кінець 2016 р. він складав 69,7 %, а станом на 01.01.2020 р. – 63,58 %. Найбільшою складовою є борг, номінований у дол. США ‒ 39,38%, вагомою є частка СПЗ (спеціальні права запозичення МВФ) ‒ 13,58% та євро – 9,76% (рис. 2.2).
Рис. 2.2. – Структура державного боргу в розрізі валют погашення, %
Частка української гривні складає 36, 42% від загального обсягу боргу. Така тенденція сприяє зростанню валютних витрат уряду з обслуговування боргових зобов’язань та посилює загрозу скороченню валютної пропозиції на вітчизняному фінансовому ринку. В той же час ситуація дещо покращилась за результатами 2019 року, коли частина валютного державного боргу була конвертована у гривню через значний попит на внутрішні українські боргові цінні папери.
Випередження темпів нарощування обсягів боргу порівняно з темпами зростання ВВП в умовах впливу внутрішніх та зовнішніх дестабілізаційних чинників сприяли перевищенню безпечних значень рівня державного боргу та посиленню ризику неплатоспроможності держави в період з 2014 по 2016 роки. Так як вже з 2014 року боргове навантаження перевищує граничну межу в 60 % ВВП, передбачену Бюджетним кодексом України, а в 2016 досягло максимального значення в 81%. Починаючи ж з 2017 року після глибокої депресії розпочався економічний ріст економіки та стабілізації боргової ситуації. Наразі частка сукупного державного боргу від ВВП складає близько 50%, що повністю відповідає стандарту (рис. 2.3).
Рис. 2.3. – Динаміка відношення обсягу сукупного державного боргу до номінального ВВП, %.
Проте навіть якщо частка сукупного державного боргу у ВВП скоротилася у 2019 році до 49,2%, все ще залишаються ризики того, що при різкій девальвації національної валюти його обляги в одномоменті різко зростуть, так як частка зовнішнього державного боргу у ВВП продовжує знаходитиь біля граничного показника в 35%. Так з рис. 2.4 бачимо, що вже з 2015 року співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП перевищило граничне значення у 35% і становило вже 48% і тільки по заверешенню 2019 року досягнуло – 31,1%.
Рис. 2.4. – Динаміка відношення обсягу зовнішнього державного боргу до номінального ВВП, %
Співвідношення зовнішнього державного боргу та золотовалютних резервів України за 2012-2019 роки представлене на рис. 2.5. З рис. бачимо, що з початком нарощування зовнішнього державного боргу вже у 2014 обсяг золотовалютних резервів скорочується майже втричі, а подальше їх поповнення відбувається дуже повільно. Скорочення золотовалютних резервів країни упродовж останніх років зумовлено значними витратами Національного банку, спрямованими на утримання курсу національної валюти та погашення зовнішнього боргу.
Рис.2.5. – Динаміка співвідношення зовнішнього державного боргу та золотовалютних резервів України, млрд. дол.
Міжнародні резерви призначені перш всього для трьох цілей. По-перше, для забезпечення збалансованості платіжного балансу, оскільки вони є балансувальною статтею, яка поглинає надходження в країну іноземної валюти в роки перевищення (з точки зору забезпечення імпорту товарів, послуг та експорту капіталу), а в роки дефіциту платіжного балансу слугує джерелом фінансування цього дефіциту. По-друге, для підтримки курсу національної валюти. По-третє, для забезпечення міжнародної платоспроможності країни. Так, міжнародні резерви країни повинні гарантувати, що вона зможе здійснити платежі за зовнішньоекономічним зобов'язанням та платити за імпорт товарів і послуг, навіть якщо різко знизиться експортна виручка та притік іноземного капіталу. Загальноприйнятий мінімум достатності резервів для забезпечення імпорту товарів та послуг становить величину, рівну 3 місяцям цього імпорту (близько 23 млрд. дол.), хоча багато економістів вважають, що це має бути 6 місяців. Протягом досліджуваного періоду обсяг золотовалютних резервів перевищує це значення лише у докризовому 2012 році та по заверешенню 2019 року.
Як можемо бачити, після затяжної кризи ситуація почала вирівнюватись, проте в 2020/21 роки назріває нова світова фінансова криза, що в один момент може все змінити, як і в попердні подібні ситуації. Тому перш за все уряду країни потрібно підготуватись до можливих потрясінь та на основі попереднього досвіду укріпити економіку. Так як світові економісти, в тому числі і голова МВФ – Крісталіна Георгієва, пророкують можливість повторення кризи співставної за масштабом, як «Велика депресія» 1930 років.
Отже, загострення фінансових ризиків пов’язаних з затяжної економічною депресією кризових років спричинило нарощування обсягу державного та гарантованого державою боргу України, особливо його зовнішньої складової, частка якої у ВВП досягала 50%. Тенденція до зростання зовнішньої складової державного боргу спричиняє зростання валютних витрат уряду з обслуговування боргових зобов’язань та посилює загрозу скороченню валютної пропозиції на вітчизняному фінансовому ринку.
Золотовалютні резерви України по завершенню 2019 року становили 25,3 млрд. дол. США, що досягло точки загальноприйнятного мінімуму достатності резервів. Проте через політику НБУ в 2019 році відбулось неприроднє значне укріплення національної валюти, що можна трактувати, як «натягування валютної пружини», яка може спричинити падіння курсу національної валюти, що в поєднанні з наявними проблемами з платіжним балансом, зовнішніми зобов’язаннями та стабільністю національної валюти в Україні може стати причиною нового сильного економічного спаду. В той же час, якщо в поєднанні попередні загроз розпочнеться світова фінансова криза, то всі фактори в сумі можуть призвести до дефолту країни і це обумовлює важливість негайного вирішення існуючої проблеми проблеми.
2.3. Стан формування та обслуговування державного боргу України
На сучасному етапі організації управління зовнішніми державними запозиченнями впродовж останніх років став зростаючий борговий тиск на державний бюджет за рахунок збільшення платежів на виконання зобов’язань за державним боргом (табл. 2.3). Так якщо на кінець 2013 р. загальний їх обсяг становив 111,5 млрд грн, то за планом на 2020 р. сукупні виплати за державним боргом складатимуть майже вчетверо більше - 400,7 млрд грн.
Таблиця 2.3
Динаміка розрахунків за борговими зобов’язаннями у 2013-2020 рр., млн. грн.
| | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 (план) |
| Всього, млрд грн | 111,5 | 168,8 | 501,1 | 207,2 | 474,0 | 351,2 | 464,5 | 400,7 |
| Обслуговуванн я державного боргу у т. ч. | 31 677 | 47 977 | 84 505 | 95 794 | 110 456 | 115 510 | 119 249 | 131 630 |
| зовнішнього | 9 846 | 15 669 | 28 030 | 33 235 | 40 449 | 41 740 | 46 231 | 49 742 |
| внутрішнього | 21 831 | 32 308 | 56 475 | 62 559 | 70 007 | 73 770 | 73 018 | 81 888 |
| Погашення державного боргу у т.ч | 79 837 | 120 820 | 416 586 | 111 410 | 363 501 | 235 710 | 345 213 | 269 067 |
| зовнішнього | 37 966 | 52 776 | 325 422 | 9 037 | 66 473 | 68 730 | 83 800 | 119 498 |
| внутрішнього | 41 871 | 68 044 | 91 164 | 102 373 | 297 029 | 166 980 | 261 413 | 149 569 |
| Надходження від державних запозичень у т. ч. | 156 938 | 295 263 | 514 095 | 307 665 | 478 699 | 286 573 | 411 936 | 365 164 |
| зовнішніх | 47 958 | 90 634 | 415 114 | 61 255 | 103 431 | 112 347 | 86 240 | 134 037 |
| внутрішніх | 108 980 | 204 628 | 98 981 | 246 410 | 375 268 | 174 226 | 325 696 | 231 127 |
Однією з останніх найбільш значимих досягнень в управлінні державного боргу, було розміщенню на зовнішньому ринку 15-річних єврооблігацій в обсязі 3 млрд дол. США вартістю 7,375% річних, 26 вересня 2017 р. за допомогою яких було завершено операцію з викупу облігацій зовнішніх державних позик України з терміном погашення у 2019-2020 рр. на загальну суму 1,68 млрд дол США, що сприяло зменшення боргового навантаження на ці роки, враховуючи що це були та є роки пікових виплати [18, 30].
В результаті покращення економічної ситуації, станом на 10 листопада 2017 р. міжнародне агентство Standard&Poor's підтвердило довгостроковий та короткостроковий суверенний кредитний рейтинг України в іноземній та національній валютах на рівні «В-/В» та стабільність прогнозу, що сприяло її поверненню на міжнародні фінансові ринки [35]. На основі цього в 2018 році Міністерство фінансів України продовжило займатись пролонгацією та консолідацією боргових зобов’язань України та здійснило два розміщення 10- 15-річних єврооблігацій на загальну суму $ 2,35 млрд (з середньої ставкою обслуговування в 9,5%), що свідчить про відновлення довіри до держави з боку інвесторів та підвищення кредитних рейтингів України.
В 2019 році урядом продовжувалась політика попереднього року, тому влітку було розміщено 7-річних єврооблігацій на суму 1 млрд. євро (за ставкою в 6,75%). Також впродовж всього 2019 року, відбувався процес конвертації валютного боргу у гриваневий за допомогою активної реалізації ОВДП для нерезидентів загальною сумою близько $ 4 млрд, враховуючи те, що ставки залучень весь час падали починаючи з 20% до 13,2% за гривневими ОВДП та 3,88% за ОВДП номінованими у доларах США.
Далі на Рис. 2.6 можна побачити графік планових платежів з погашення та обслуговування державного боргу у 2020 році загальним підсумком більше 10 млрд доларів США.
Рис.2.6. – Прогнозні платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2020 році, млн дол. США
Враховуючи те, що аналогічна загальна сума боргу була погашена та рефінансована в 2019 році, то боятись нічому. Так як за минулий рік економіки продовжила свій ріст, а значить і фінансові можливості держави також зросли. На даний момент єдиною загрозою залишається наближення світової фінансової кризи та можливість її настання раніше липня-вересня 2020 року, коли нам потрібно буде сплатити $ 5 млрд. зовнішнім кредиторам, а за умови кризи ми не зможем їх прорефінансувати. В результаті прийдеться брати кошти з ЗВР, які і так на той момент можуть бути послаблені через підтримку стабільності обмінного курсу. А все це разом може знову запустити механізм глибокої кризи.
Загалом у найближчі 2 роки Україна має виплатити більше 736 млрд. грн. за зовнішніми боргами (Рис.2.7). Позитивним є те, що це будуть останні два роки пікових виплат, далі впродовж 2022-2030 рр. ми виплачуватимемо від 230 млрд. грн. до 94 млрд. грн. щорічно.
Рис.2.7. Прогнозні платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2018-2030 роках, млрд. грн.
Важливою проблемою є невизначеність щодо подальшої співпраці з МФО та ризик згортання програми кредитування МВФ, що є одним з основних критерії того, що економіка України є порівняння стабільною. Особливістю взаємодії України з МФО, насамперед, із МВФ упродовж останніх років стала кореляція між виконанням Урядом передбачених програмами реформ з дотриманням узгоджених положень та виділенням фінансових ресурсів відповідно до визначених обсягів й термінів. З огляду на вразливість вітчизняної фінансової сфери до впливу дестабілізуючих чинників та необхідність забезпечення значних боргових виплат в умовах обмеженості власних фінансових ресурсів, Україні вкрай потрібна допомога міжнародних донорів, не дивлячись на те, що такий характер співпраці формує певний елемент політичної залежності. Поточного року укряд та НБУ[54] припускають залучення одного траншу від МВФ у розмірі 2,0 млрд дол. США, а також отримання кредитів від ЄС (0,5 млрд дол США). Таким чином, на сьогодні актуалізується питання аналізу існуючих проблем взаємодії з Фондом та пошуку шляхів їх подолання задля забезпечення фактичного продовження кредитної програми та можливості подальшої реструктуризації державного боргу. Продовження співпраці з МВФ особливої ваги набуває для України з огляду на необхідність здійснення нових запозичень для забезпечення впродовж 2020-2021 рр. пікових виплат за зовнішнім боргом в іноземній валюті, у т. ч. перед Фондом. Припинення фінансування МВФ створить для України загрози, вплив яких полягатиме у недоотриманні залучень фінансових ресурсів, зокрема, від інших міжнародних донорів, оскільки саме думка Фонду є впливовою та важливою для потенційних інвесторів. За таких умов Україна має власним коштом закрити всі пікові виплати зовнішнім кредиторам, насамперед МВФ.
Таким чином, посилення ризику згортання програми кредитування МВФ у зв’язку з невиконанням Урядом передбачених програмами реформ з дотриманням узгоджених положень обумовлює загрозу наближення України у 2020-2021 рр. до стану можливості повторної девальвації національної валюти та спаду економіки. В той же час, при поновлені роботи з МВФ та продовжені політики уряду щодо конвертації валютного боргу у національну валюту, дозволить країні наростити певну подушку міцності для протистоянню майбутній світовій фінансовій кризі.
1 2 3