1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Практичні роботи ТЗ).docx
Розширення: docx
Розмір: 909кб.
Дата: 25.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
9 семінар.DOCX
Лекція 3_07_11_2020.docx
Тема: Визначення частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту

Мета роботи: Ознайомитися з основними техніко - експлуатаційні показники різних автомобілів сучасних конструкцій з метою їх якісного використання при проведенні різних операцій перевезень за допомогою обраних транспортних засобів.

Загальні положення: Пряма перевалка (із вагона в автомобіль без складських операцій) у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту є найбільш оптимальним способом перевалки вантажів. Отже, необхідно збільшувати частку вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом

Для цього необхідно досягти рівності інтенсивності надходження вантажів і їх вивозу. Вивіз із залізничної станції вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту без складування, здійснюється автопоїздами в складі автомобіля-тягача і напівпричепа .

Автопоїзди виконують перевезення протягом усієї робочої зміни.

Задача 1. Визначення частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту

Постановка задачі: Визначити частку вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом. Вихідні дані наведено у таблиці 4.1.







Розв’язання задачі

При визначенні частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, необхідно знати верхню і нижню границі, у межах яких буде знаходитися дійсне значення частки цих вантажів .



Де -годинні інтенсивності прибуття подач вагонів і автомобілів відповідно, од/год;

тривалість спільної роботи автомобільного і залізничного транспорту за добу, год (приймаємо рівним терміну роботи на маршруті автомобільного транспорту);

імовірність перевантаження вантажів на склад (вихідні дані);

імовірність безперервної роботи вантажно-розвантажувальних машин (ВРМ) (вихідні дані).

Годинна інтенсивність прибуття подач вагонів розраховується як

, (4.2)

де річний обсяг перевезень, т (вихідні дані);

частка повагонних відправок (вихідні дані);

норма завантаження вагона, т (вихідні дані);

тривалість роботи залізничного транспорту, доб (вихідні дані);

тривалість роботи залізничного транспорту протягом доби, год/доб (вихідні дані);

кількість вагонів у подачі, од. (вихідні дані).

Інтенсивність підходу автомобілів на станцію визначається за формулою

(4.3)

де вантажопідйомність автомобіля, т (додаток А);

тривалість роботи автомобільного транспорту, діб (вихідні дані);

тривалість роботи автомобільного транспорту, діб (вихідні дані);

тривалість роботи на маршруті, год/доб;

статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля (вихідні дані);

Тривалість роботи автопоїзда на маршруті (усі розрахунки, що стосуються часу, необхідно округляти до десятих) визначається як

(4.4)

де тривалість автомобілів у наряді, год (вихідні дані);

нульовий пробіг автомобіля, км (вихідні дані);

технічна швидкість автопоїзда, км/год ( тому що перевезення виконуються в міських умовах (додаток А)).

Щоб визначити нижню межу частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту, необхідно скористатися формулою:

(4.5)

де обсяг вантажу, що надходить залізницею на станцію призначення під час спільної роботи, т;

відповідно продуктивності фронтів навантаження-розвантаження, які переробляються за варіантами «вагон-автомобіль», «вагон-склад», «склад-автомобіль» за час спільної роботи, т.

Обсяг вантажу, що надходить залізничним транспортом на станцію призначення змішаними перевезеннями, визначається за формулою:

(4.6)

Відповідно продуктивності фронтів навантаження-розвантаження, які переробляються за варіантами «вагон-автомобіль», «вагон-склад», «склад-автомобіль» за час спільної роботи, визначаються за нижчезазначеними формулами:

(4.7)

(4.8)

(4.9)

де продуктивності фронтів навантаження-розвантаження (вихідні дані).

Розрахувавши верхню та нижню межу частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту, можна отримати частку вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом

(4.10)

Річний обсяг вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом у змішаних перевезеннях при взаємодії залізничного та автомобільного транспорту, т, визначається нижчезазначеною залежністю

(4.11)

Питання для контролю:

1. Дати поняття що означає :

- тривалість роботи автомобіля на маршруті;

- річний обсяг перевезень;

- статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;

- тривалість автомобіля у наряді.

2. Дати означення термінам:

- «вагон-склад»;

- «склад-автомобілі»;

- річний обсяг перевезень.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема: Вибір рухомого складу і розрахунок його потрібної кількості у змішаних перевезеннях при взаємодії автомобільного та промислового транспорту.

Мета роботи: Ознайомитися з основними техніко - експлуатаційні показники різних автомобілів сучасних конструкцій з метою їх якісного використання при проведенні різних операцій перевезень за допомогою обраних транспортних засобів.

Загальні положення:

Найбільш якісно обробити повагонні відправки можна використовуючи розвізні маршрути. Це відбувається через те, що розмір партії вантажу менше вантажопідйомності автомобіля. Отже, за один оборот автомобіль може обслужити декількох клієнтів на даний вид вантажу.

Вибір автомобіля раціональної вантажопідйомності здійснюється за умови мінімуму витрат на перевезення дрібних відправок.

Задача2.: Вибір рухомого складу і розрахунок його потрібної кількості у змішаних перевезеннях при взаємодії автомобільного та промислового транспорту

Постановка задачі

В иконати вибір рухомого складу і розрахунок його потрібної кількості. Вихідні дані наведено у таблиці 5.1.





Розв’язання задачі

Собівартість перевезення 1 т вантажу по кожній марці автомобіля (із запропонованих у завданні автомобілів МАЗ-5335, КрАЗ-257Б1, МАЗ-516Б і т.д.) визначається за формулою:

(5.1)

де , змінні та постійні складові собівартості по кожному автомобілю окремо, грн/км та грн/год, відповідно (додаток А);

довжина розвізного маршруту, км;

час обороту на розвізному маршруті, год.

Щ об визначитися з раціональною вантажопідйомністю автомобіля, необхідно знайти оптимальний розмір партії для кожної із заданих (вихідні дані) марок автомобілів

(5.2)

Тривалість роботи автомобілів у маршруті, год, визначається за формулою:

(5.4)

Середній обсяг постачання на адресу одного одержувача, т, розраховується як:

(5.5)

де добовий обсяг перевезення контейнерних відправок, т,

загальна кількість одержувачів контейнерних відправок, од. (вихідні дані).

Добовий обсяг перевезення контейнерних відправок визначається за формулою:

(5.6)

де тривалість роботи автомобільного транспорту, доб (вихідні дані).

Річний обсяг перевезення контейнерних відправок визначається за формулою

(5.7)

де частка повагонних відправок (вихідні дані);

частка контейнерних відправок (вихідні дані).

Кількість пунктів завезення на маршруті визначається за формулою

(5.8)

Після розрахунків кількості пунктів завезення на маршруті для всіх автомобілів з подальшого розгляду необхідно виключити автомобілі, для яких

Довжина розвізного маршруту може бути визначена за формулою

(5.9)

де середня відстань доставки контейнерних відправок, км (вихідні дані)

Тривалість обороту на розвізному маршруті визначається за формулою

, (5.10)

де додаткова тривалість на заїзд в один пункт ( );

тривалість навантаження і розвантаження, год.

(5.11)

Після розрахунків усіх показників у таблиці 2.2 необхідно вибрати автомобіль, який би мав найнижчу собівартість перевезення 1 т вантажу.

Для обраного автомобіля треба розрахувати необхідну кількість цих машин

(5.12)

де добовий обсяг перевезень контейнерних відправок, т;

добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т;

коефіцієнт використання автомобільного парку (вихідні дані)

(5.13)

Кількість рейсів автомобілів за тривалість роботи на маршруті визначається за формулою:

(5.14)

Отримане значення округлюється в більшу сторону до цілого числа, після чого перераховується .

Далі розраховуються величини показників (з округленням до цілого числа в меншу сторону).

Питання для контролю:

Дати поняття що означає:

1. Собівартість перевезення 1 т вантажу;

2. Час обороту на розвізному маршруті, год;

3. Тривалість роботи автомобілів у маршруті, год ;

4. Добовий обсяг перевезення контейнерних відправок;

5. Тривалість роботи автомобільного транспорту, доб;

6. Річний обсяг перевезення контейнерних відправок

7. Добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т;

8. Коефіцієнт використання автомобільного парку.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №6

Тема: розрахунок виробничої програми експлуатації рухомого складу

Мета роботи: ознайомитися з основними техніко - експлуатаційні показники різних автомобілів сучасних конструкцій з метою їх якісного використання при проведенні різних операцій перевезень за допомогою обраних транспортних засобів.

Загальні положення: на основі плану перевезень вантажів розробляється виробнича програма експлуатації автомобільного парку.

Експлуатаційна робота визначається, виходячи з техніко-експлуатаційних показників, які були прийняті раніш, окрім коефіцієнта випуску автомобілів на лінію – ав :

(6.1)

де кількість календарних днів в році (365 або 366);

кількість днів простою за рік в ТО-2 і ремонтах;

кількість днів простою автомобілів в святкові і вихідні дні (104…110)

Для розрахунку рекомендується використати цикловий метод, який базується на величині середнього циклового пробігу автомобіля за два цикли його роботи (з початку експлуатації до списання), який прийнято називати розрахунковим пробігом:

, (6.2)

Де − нормативний пробіг автомобіля до першого капітального ремонту, скорегований в залежності від умов експлуатації;

пробіг після капітального ремонту до списання автомобіля.

Потім визначаються усі показники за цикл і розраховується коефіцієнт технічної готовності - й коефіцієнт випуску автомобілів на лінію - .

Методика розрахунку наведена в таблиці 6.1




п/п

Показники

Н. вим.

Розрахункова формула

Марки автомобілів

1

Середній розрахунковий цикловий пробіг

км






2

Середній за добу пробіг автомобіля

км






3

Кількість днів експлуатації за цикл

дні






4

Середні норми простою в КР, ТО і ПР

дні








5

Простій автомобілів в ТО-2 і ремонтах за цикл

дні






6

Кількість днів за цикл

дні






7

Дні простою автомобіля в вихідні і святкові дні

дні






8

Режим роботи АТП

дні






9

Коефіцієнт переходу від циклу до року









10

Дні простою автомобіля в ТО-2 і ремонт за рік

дні






11

Коефіцієнт технічної готовності









12

Коефіцієнт випуску автомобіля на лінію








Після визначення техніко-експлуатаційних показників розраховують річну продуктивність за марками автомобілів:

Т (6.3)

, км (6.4)

Знаючи загальний річний обсяг перевезень , який необхідно виконати конкретним типом рухомого складу і його річну продуктивність, можна визначити потрібну (середню за списком) кількість автомобілів.

, од (6.5)

Потім розраховується інші значення показників використання рухомого складу і заносяться до таблиці 6.2

№ п/п

Найменування показників

Один. вим.

Розрахункова формула

Марка автомобілів

В цілому по АТП

Виробнича база

1

Середня за списком кількість автомобілів

од












2

Вантажоємність

-одного автомобіля

-усіх автомобілів

т















Техніко-експлуатаційні показники

3

Коефіцієнт випуску на лінію















4

Середня технічна швидкість

км/год












5

Середній час в наряді

год












6

Середній час навантаження розвантаження за їздку

год












7

Коефіцієнт використання пробігу

Вантажопід’ємність:

















8

Середня відстань перевезень

км












9

Середній за добу пробіг

км












10

Річна продуктивність автомобіля

-в тоннах

-в тонно-кілометрах

т

т/км














11

Річна виробка на середньоспискову автомобіле-тонну:

-в тоннах

-в тонно-кілометрах

т

ткм














12

Автомобіле-дні перебування в АТП

а-д














13

Автомобіле-годин в наряді

а-г












14

Загальний річний пробіг всіх автомобілів

км












15

Пробіг з вантажем

км












16

Кількість їздок з вантажем

їзд












17

Автомобіле-години простою під навантаженням розвантаженням в русі

год














18

Загальний обсяг перевезень

т












19

Загальний вантажообіг за рік

т












Після розрахунку показників використання кожної моделі автомобіля і заповнення граф 5, 6 (див табл. 6.2) визначаються показники в цілому по АТП. За пунктами 1, 2, 12-19 вони повинні дорівнювати сумі показників за окремим моделями автомобілів, а інші середні значення величин в цілому по АТП розраховується за наступними формулами:

-середня вантажопід’ємність:

т (6.6)

-середній коефіцієнт випуску на лінію:

(6.7)

-середня технічна швидкість:

, км/год (6.8)

-середній час в наряді:

, год (6.9)

-середній час навантаження-розвантаження:

, год (6.10)

Питання для контролю:

1. Якими показниками визначається, експлуатаційна робота автомобіля для розрахунку:

-коефіцієнту технічної готовності;

-коефіцієнту випуску автомобілів на лінію.

2. Дати поняття що означає:

- середня вантажопід’ємність;

- середній коефіцієнт випуску на лінію;

- середня технічна швидкість;

- середній час в наряді;

- середній час навантаження-розвантаження.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7


1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас