1   2   3   4
Ім'я файлу: Методичні рекомендації.doc
Розширення: doc
Розмір: 1795кб.
Дата: 19.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
!!! Завдання ПОмз-2.docx

Рисунок Д. 1 – Схема даних

ЛІТЕРАТУРА


  1. Базы и банки данных и знаний: Учебник для вузов/ Г. И. Ревунков, Э. Н. Самохвалов, В. В. Чистов; Под ред. В. Н. Четверякова.- М.: Высшая школа, 1992.

  2. Берещанский Д. Г. Практическое программирование на dBase.- М.: Финансы и статистика, 1989.

  3. Войтко В. В., Савинков В. П. Проектирование баз данных информа­ционных систем.- М.: Финансы н статистика, 1989.

  4. Гринберг Ф., Гринберг Р. Самоучитель программирования на входном языке СУБД dBase 3.- М.: Мир, 1989.

  5. Гусева Т. И., Башин Ю. В. Проектирование баз данных в примерах и задачах.- М.: Радио и связь, 1992.

  6. Дейт К. Введение в системы баз данных.- М.: Наука, 1980.

  7. Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для исполь­зования с микро-ЭВМ: Пер. с англ./под ред. С. А. Платонова.- М.: Мир, 1991.

  8. Дито М. М. Проектирование баз данных: Учебное пособие для ву­ зов.- М.: Финансы и статистика, 1988.

  9. Калинеченко Л. А. Методы и средства интеграции неоднородных баз данных.- М.: Наука, 1983.

  10. Каррабрис Дж.-Д. Программирование в dBase 3 Plus: пер. с англ.- М.: Финансы истатистика, 1991.

  11. Крамм Р. Систелда управления базами данных dBase 2 и dBase 3 для персональных компьютеров.- М.: Финансы и статистика, 1986.

  12. Куправа Т. М. Создание и программирование баз данных средст­вами СУБД dBase 3 Plus, Fox Base Plus, Clipper.- М.: Мир, 1991.

  13. Мартэн Д. Базы данных: практические методы. Пер с англ.- М.: Финансы и статистика, 1979.

  14. Мейер Д. Теория реляционных баз данных: Пер. с англ.- М.: Мир, 1987.

  15. Нагао Маккао, Структуры и базы данных: Пер. с япон.- М.: Мир, 1991.

  16. Озкарахан Э. Машины баз данных и управления ВД: Пер. с англ.- М.: Мир, 1989.

  17. Потоцкий В. К. Работаем с системой Clipper.- М.: Мир, 1990.

  18. Пунир О. Ф., Рамиро Перес В. Практические занятия по изучению СУБД dBase 3+. Методические указания.- К.: КПИ, 1989.

  19. Системы управления базами данных: Учебно-методическое пособие / Отв. ред. М. И. Лугачев.- М.: МГУ, 1991.

  20. Справочное руководство по СУБД FoxBase+.- К.: МП Фирма "НТАС" 1991.

  21. Теории Табл, Фрай Джейн. Проектирование структур баз данных: Пер. с англ./ В 2-х кн.- М.: Мир, 1985.

  22. Ульман Дж. Основы систем баз данных: Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1983.

  23. Хаббард Дж. Автоматизированное проектирование баз данных- Пер. с англ.- М.: Мир,1984.

  24. Цикризис Д., Лоховски Ф. Модели данных.- М.: Финансы и статистика, 1985.



Додаток А

Титульний аркуш


Міністерство освіти і науки України
Вище професійне училище №21

м. Івано-Франківська
БАЗА ДАНИХ «______»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

з дисципліни «Основи баз даних і знань»

до курсової роботи за спеціальністю

6.050101 «Комп’ютерні науки»

КПКН 46.XX.21 ПЗ

Керівник курсової роботи

викл. ____________

(прізвище та ініціали)

___________________

(підпис)

«____» ____________ 2021р.
Розробив учень гр. _____

___________

(підпис, прізвище та ініціали)

«____» ____________2021р.

Додаток Б

Сторінка індивідуального завдання



Міністерство освіти і науки України

Вище професійне училище №21

м. Івано-Франківська

Затверджую

Заступник директора з НВР

_________________________

(підпис).
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни «Основи баз даних та знань»
Учня ____________, групи ______
ТЕМА: «_______________________________________»
Розробити базу даних заданої предметної області.

Вимоги до бази даних


  • ступінь універсального відношення, не менше 12;

  • потужність універсального відношення, не менше 12;

  • кількість «сутей» ER-діаграми, не менше 4;

  • кількість попередніх відношень, не менше 4;

  • форма нормалізації первинних відношень, не менше 3;

  • кількість таблиць БД, не менше 4;

  • кількість вихідних норм, не менше 4;

  • кількість запитів, що реалізуються, не менше 4;

  • робота користувача з БД реалізується тільки за допомогою форм;


База даних повинна забезпечувати

  • роботу користувача у режимі кольорового меню;

  • введення, видалення, обновлення інформації;

  • видачу відповідей на запити щодо вибору користувача на екран дисплея, або ж пристрій друку;

  • режим підказка для роботи користувача;

  • збереження записів;

  • контроль пріоритетів доступу до окремих блоків даних шляхом накладання пароля.

Пояснювальна записка формується у вигляді документа Word 2000/XP за таких вимог:

  • аркуш формату А4;

  • поля: 2 см – зверху і знизу, 2,5 – зліва, 1 см – справа;

  • шрифт – Times New Roman 14;

  • інтервал між рядками – 1,5;

  • відступ першого рядка – 1,25;

  • обов’язкова наявність заголовків розділів і підрозділів.



Структура пояснювальної записки

  • титульний лист;

  • зміст;

  • індивідуальне завдання;

  • вступ;

  • аналіз предметної області;

  • розробка структури бази даних;

  • розробка форм;

  • розробка запитів;

  • розробка звітів;

  • висновки;

  • література.


Предметна область: Проектування бази даних «_____________».


Дата видачі «__» __________ 2021р. Керівник:_______________________

Завдання отримав: ________________

Додаток В

Оформлення тексту пояснювальної записки


Нумерація сторінок курсової роботи наскрізна – титульний листок – перша сторінка і т.д. Звичайно на титульному листку, на листку індивідуального завдання, анотації номер сторінки не ставиться. Номер ставиться в правому верхньому кутку листка.

Зміст не містить інформації про елементи записки, які знаходяться в змісті. Тобто перший пункт, який знаходиться у змісті – це вступ.

Об’єм пояснювальної записки 25-30 сторінок (без додатків). Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків;

Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої.

Шрифт – 14 пт . Міжрядковий інтервал – 1.5 пт.

Стосовно ілюстрацій: на всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисунку 3.2, б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках(див. рисунок 1.3). Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку, починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою.

Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок 3.2 (продовження).”

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:

Т
(номер)

(назва таблиці)
аблиця ________ - ___________________

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці 3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення. Графу “№ п/п” в таблицю не включають.

Найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть “Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці. Продовження таблиці повинно починатись з шапки таблиці – тобто рядка з найменуванням стовпців.

Перелік посилань повинен містити біля 10 посилань. Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком . Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкта в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта. Обов’язково слід зазначити, чого ви навчились, розробляючи курсову.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ. До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру. Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O. Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т. п.





1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас