1 2 3 4 Ім'я файлу: Методичні рекомендації.doc Розширення: doc Розмір: 1795кб. Дата: 19.01.2022 скачати Пов'язані файли: !!! Завдання ПОмз-2.docx Рисунок Д. 1 – Схема данихЛІТЕРАТУРАБазы и банки данных и знаний: Учебник для вузов/ Г. И. Ревунков, Э. Н. Самохвалов, В. В. Чистов; Под ред. В. Н. Четверякова.- М.: Высшая школа, 1992. Берещанский Д. Г. Практическое программирование на dBase.- М.: Финансы и статистика, 1989. Войтко В. В., Савинков В. П. Проектирование баз данных информационных систем.- М.: Финансы н статистика, 1989. Гринберг Ф., Гринберг Р. Самоучитель программирования на входном языке СУБД dBase 3.- М.: Мир, 1989. Гусева Т. И., Башин Ю. В. Проектирование баз данных в примерах и задачах.- М.: Радио и связь, 1992. Дейт К. Введение в системы баз данных.- М.: Наука, 1980. Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микро-ЭВМ: Пер. с англ./под ред. С. А. Платонова.- М.: Мир, 1991. Дито М. М. Проектирование баз данных: Учебное пособие для ву зов.- М.: Финансы и статистика, 1988. Калинеченко Л. А. Методы и средства интеграции неоднородных баз данных.- М.: Наука, 1983. Каррабрис Дж.-Д. Программирование в dBase 3 Plus: пер. с англ.- М.: Финансы истатистика, 1991. Крамм Р. Систелда управления базами данных dBase 2 и dBase 3 для персональных компьютеров.- М.: Финансы и статистика, 1986. Куправа Т. М. Создание и программирование баз данных средствами СУБД dBase 3 Plus, Fox Base Plus, Clipper.- М.: Мир, 1991. Мартэн Д. Базы данных: практические методы. Пер с англ.- М.: Финансы и статистика, 1979. Мейер Д. Теория реляционных баз данных: Пер. с англ.- М.: Мир, 1987. Нагао Маккао, Структуры и базы данных: Пер. с япон.- М.: Мир, 1991. Озкарахан Э. Машины баз данных и управления ВД: Пер. с англ.- М.: Мир, 1989. Потоцкий В. К. Работаем с системой Clipper.- М.: Мир, 1990. Пунир О. Ф., Рамиро Перес В. Практические занятия по изучению СУБД dBase 3+. Методические указания.- К.: КПИ, 1989. Системы управления базами данных: Учебно-методическое пособие / Отв. ред. М. И. Лугачев.- М.: МГУ, 1991. Справочное руководство по СУБД FoxBase+.- К.: МП Фирма "НТАС" 1991. Теории Табл, Фрай Джейн. Проектирование структур баз данных: Пер. с англ./ В 2-х кн.- М.: Мир, 1985. Ульман Дж. Основы систем баз данных: Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1983. Хаббард Дж. Автоматизированное проектирование баз данных- Пер. с англ.- М.: Мир,1984. Цикризис Д., Лоховски Ф. Модели данных.- М.: Финансы и статистика, 1985. Додаток АТитульний аркушМіністерство освіти і науки України Вище професійне училище №21 м. Івано-Франківська БАЗА ДАНИХ «______» ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА з дисципліни «Основи баз даних і знань» до курсової роботи за спеціальністю 6.050101 «Комп’ютерні науки» КПКН 46.XX.21 ПЗ Керівник курсової роботи викл. ____________ (прізвище та ініціали) ___________________ (підпис) «____» ____________ 2021р. Розробив учень гр. _____ ___________ (підпис, прізвище та ініціали) «____» ____________2021р. Додаток БСторінка індивідуального завданняМіністерство освіти і науки України Вище професійне училище №21 м. Івано-Франківська Затверджую Заступник директора з НВР _________________________ (підпис). ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ на курсову роботу з дисципліни «Основи баз даних та знань» Учня ____________, групи ______ ТЕМА: «_______________________________________» Розробити базу даних заданої предметної області. Вимоги до бази даних ступінь універсального відношення, не менше 12; потужність універсального відношення, не менше 12; кількість «сутей» ER-діаграми, не менше 4; кількість попередніх відношень, не менше 4; форма нормалізації первинних відношень, не менше 3; кількість таблиць БД, не менше 4; кількість вихідних норм, не менше 4; кількість запитів, що реалізуються, не менше 4; робота користувача з БД реалізується тільки за допомогою форм; База даних повинна забезпечувати роботу користувача у режимі кольорового меню; введення, видалення, обновлення інформації; видачу відповідей на запити щодо вибору користувача на екран дисплея, або ж пристрій друку; режим підказка для роботи користувача; збереження записів; контроль пріоритетів доступу до окремих блоків даних шляхом накладання пароля. Пояснювальна записка формується у вигляді документа Word 2000/XP за таких вимог: аркуш формату А4; поля: 2 см – зверху і знизу, 2,5 – зліва, 1 см – справа; шрифт – Times New Roman 14; інтервал між рядками – 1,5; відступ першого рядка – 1,25; обов’язкова наявність заголовків розділів і підрозділів. Структура пояснювальної записки титульний лист; зміст; індивідуальне завдання; вступ; аналіз предметної області; розробка структури бази даних; розробка форм; розробка запитів; розробка звітів; висновки; література. Предметна область: Проектування бази даних «_____________». Дата видачі «__» __________ 2021р. Керівник:_______________________ Завдання отримав: ________________ Додаток ВОформлення тексту пояснювальної запискиНумерація сторінок курсової роботи наскрізна – титульний листок – перша сторінка і т.д. Звичайно на титульному листку, на листку індивідуального завдання, анотації номер сторінки не ставиться. Номер ставиться в правому верхньому кутку листка. Зміст не містить інформації про елементи записки, які знаходяться в змісті. Тобто перший пункт, який знаходиться у змісті – це вступ. Об’єм пояснювальної записки 25-30 сторінок (без додатків). Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків; Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Шрифт – 14 пт . Міжрядковий інтервал – 1.5 пт. Стосовно ілюстрацій: на всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисунку 3.2, б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках(див. рисунок 1.3). Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку, починаючи від найменування. Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою. Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок 3.2 (продовження).” Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою. ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці: Т (номер) (назва таблиці) аблиця ________ - ___________________ На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці 3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення. Графу “№ п/п” в таблицю не включають. Найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть “Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці. Продовження таблиці повинно починатись з шапки таблиці – тобто рядка з найменуванням стовпців. Перелік посилань повинен містити біля 10 посилань. Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком . Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці. Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкта в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта. Обов’язково слід зазначити, чого ви навчились, розробляючи курсову. Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ. До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру. Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою: “... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ). Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O. Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий). Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі. Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т. п. 1 2 3 4 |