1 2 3 4 1 Розрахунок виробничої програми та обсягів робіт міської станції технічного обслуговування автомобілів Одним з найголовніших чинників, що визначають потужність, розмір і тип СТО (спеціалізована, універсальна), є число і склад автомобілів по моделях, що знаходяться в зоні обслуговування проектованої СТО, а також число заїздів на СТО. При визначенні обслуговуваного СТО парку автомобілів необхідно враховувати вхідний потік вимог. Вхідний потік вимог (автомобіле-заїздів) на СТО характеризується різною частотою попиту на ті або інші види робіт і трудомісткістю їх виконання. При цьому на величину трудових витрат, як відомо, впливає «вік» автомобіля, який має значну розбіжність. Кількість заїздів можна приймати такою, що дорівнює 3-5 разів на рік. Режим роботи станції залежить від її функцій, дислокації в регіоні і може бути прийнятий: – для міських СТО кількість робочих днів на рік дорівнює 357 днів з тривалістю робочого дня в 1,5 зміни; – для дорожних – 365 днів; – в СТО ВАЗ – 253 дні з тривалістю у 2 зміни. Легкові автомобілі можуть обслуговуватися на різних підприємствах автосервісу, тобто вони, як правило, не закріплені за визначеними СТО, і заїзди їх на станції носять випадковий характер. Частина власників автомобілів виконують ТО і ПP власними силами або із залученням інших осіб і так далі, тобто не всі автомобілі, яким необхідні ТО і ПP заїжджають на СТО, а лише частина з них. З врахуванням приведених вище особливостей, технологічний розрахунок прийнято виконувати для парку умовно обслуговуваних на міських СТО автомобілів. Кількість автомобілів, які обслуговуються проектованою СТО в рік (од.) розраховується за формулою NСТО = N·К (1) де N – парк автомобілів регіону; K – коефіцієнт звертання на СТО, який враховує число власників автомобілів, що користуються послугами СТО. За оцінкою експертів, для вітчизняних автомобілів К = (0,45...0,50), для автомобілів іноземного виробництва К = (0,75...0,85). Парк автомобілів регіону може бути визначено на основі статистичних даних у разі їх відсутності він визначається виходячи з кількості населення та рівня автомобілізації за формулою , (2) де А – кількість населення регіону (вихіні дані); n – кількість автомобілів на тисячу жителів (вихідні дані). N = 40000 · 110 = 4400 од. 1000 NСТО = 4400·0,5 = 2200 од. При цьому під умовним автомобілемпарку розуміється автомобіль, що комплексно обслуговується на СТОА протягом року, на якому виконується повний обсяг робіт по ТО і ПР, для забезпечення його справного стану. Зведемо отримані дані в таблицю 1. Таблица 1- Кількість автомобілів, які проходять через СТО
2 Річний обсяг робіт СТО по технічному обслуговуванню та поточному ремонту Загальний річний обсяг робіт СТОА містить технічне обслуговування та поточний ремонт, допоміжні роботи, прийом, видачу автомобілів. Загальний річний обсяг робіт СТО визначається у розрізі марок за формулою , (3) де NCTO – річна кількість умовно обслуговуваних на станції автомобілів даної марки (формула 1); Lр – середньорічний пробіг автомобіля, км (вихідні дані); tпит– питома трудомісткість ТО і ПP (формула 4). Спочатку виконаємо корегування питомої трудомісткості ТО і ПР в залежності від природно-кліматичних умов та в залежності від кількості виробничих постів на СТО за формулою tпит = t нпит · К1· К2 (4) де tнпит – нормативна питома ТО і ПР на 1000 км пробігу (табл. 2); К1 – коефіцієнт корегування трудомісткості від кліматичних умов (табл.3); К2 – коефіцієнт корегування трудомісткості від кількості виробничих постів на СТО (табл. 4). Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів на 1000 км пробігу і разові, залежно від типів автомобілів, для міських і дорожніх СТОА слід приймати не більш величин, приведених в табл. 2. Таблиця 2 – Нормативи трудомісткості ТО та ПР автомобілів
Примітки. 1. Трудомісткості прибирально-мийних робіт і робіт по антикорозійному покриттю автомобілів в показники питомої трудомісткості ТО і ПР на 1000 км пробігу автомобілів (графа 2) не включаються. 2. Роботи по антикорозійному захисту автомобілів рекомендується передбачати для СТОА з числом виробничих постів 15 і більше, якщо вказані роботи не обумовлені завданням на проектування. Нормативна разова трудомісткості прибирально-мийних робіт (табл. 2) вказана для виконання робіт механізованим способом. При виконанні прибирально-мийних робіт ручним шланговим способом разову трудомісткість слід приймити 0,5 люд.-год. Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів, вказані в графі 2 таблиці 2, слід корегувати залежно від розміру СТО, який визначається кількістю виробничих постів, а також кліматичних районів експлуатації автомобілів. Нормативи разової трудомісткості на 1 заїзд, вказані в графах 3-7 вказаної таблиці залежно від розмірів СТО і кліматичних умов експлуатації автомобілів, не коректуються. Числові значення коефіцієнтів корегування трудомісткості ТО і ПР автомобілів залежно від кліматичних умов слід приймати за даними табл. 3, по числових значеннях коефіцієнтів для ТО і ПР легкових автомобілів, обслуговуваних СТО. Таблиця 3 – Коефіцієнти корегування трудомісткості від кліматичних умов
tпит = 2,3 · 1,2· 1,0 =2,76 люд.-год. Числові значення коефіцієнтів коректування трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості виробничих постів на СТОА слід приймати з таблиці 4. Таблиця 4 – Коефіцієнти корегування трудомісткості від кількості виробничих постів на СТОА
Загальний річний обсяг робіт СТО по технічному обслуговуванню та поточним ремонтам складе Т = 1265 · 40000 ·2,76= 139656 люд.-год. 1000 Для визначення обсягу робіт кожної виробничої дільниці СТО, отриманий в результаті розрахунку загальний річний обсяг робіт по ТО і ПР розподіляють за видами робіт і місця виконання (див. табл. 6, табл. 7). В таблиці 5 надамо приблизний розподіл обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт і місцем їх виконання на СТО. Таблиця 5 - Приблизний розподіл обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт і місцем їх виконання на СТО
Таблиця 6 – Розподіл трудомісткості ТО і ПР автомобілів за видами робіт
Таблиця 7 – Розподіл трудомісткості робіт за місцем виконання
1 2 3 4 |