Методичні вказівки до проведення практичних занять сторінка 3

34 1
2 3
4 1.3.
Наявність у
Балансі «хво- рих» статей
1. Збитки;
2. Кредити та позики, які. не погашені в строк
Форма № 1 (рядок 1420)
Форма № 1, Форма № 5 2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності
2.1.
Оцінка при- бутковості
1 Прибуток, грн.;
2.Рентабельність продукції;
3 Рентабельність основної діяльності
Форма № 2 Звіт про фінансовий стан
(Звіт про сукупний дохід) (різні ряд- ки прибутку)
Прибуток від операційної діяльності
/ дохід (виручка) від реалізації * 100
Прибуток від операційної діяльності
/ витрати на виробництво продукції *
100 2.2.
Оцінка дина- мічності
1. Темп росту валового прибутку від реалізації, %;
2. Темп росту прибутку, %
Форма № 2 (у динаміці)
Форма № 2 (у динаміці)
2.3.
Оцінка ефек- тивності ви- користання економічного потенціалу
1. Рентабельність активів, %;
2. Рентабельність власного капіталу, %
Прибуток від звичайної діяльності / підсумок середнього балансу * 100
Прибуток від звичайної діяльності / середній власний капітал * 100 2.4.
Оцінка рин- кової інвес- тиційної дія- льності
1. Цінність акції;
2. Рентабельність акції;
3. Коефіцієнт котирування акції
Ринкова ціна акції / дохід від акції
Дивіденди з акції / ринкова ціна акції
Ринкова ціна акції / облікова ціна акції
2. Розрахувати коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства на початок та кінець звітного періоду: ліквідності, незалежності, платоспроможності, маневреності, сталості, інвестування, покриття тощо.
Результати відобразити у таблиці 8.
Таблиця 8
Аналіз фінансового стану підприємства
№ з/п
Назва коефіцієнта
Методика розрахунку
На початок року
На кінець року
Відхилення
Теоретичне обґрунтування причин змін

35 3. БАЗОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ КУРСУ
Аудит (англ, audit) – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово- господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Аудит, що базується на ризику – аудит, коли перевірка може відбуватися вибірково, виходячи з умов роботи підприємства, як правило – вузьких місць (критичних точок) у його діяльності.
Аудитор – термін аудитор вживається для зазначення особи чи осіб, які проводять аудит, як правило, партнер із завдання або інші члени аудиторської групи із завданням чи залежно від обставин фірми. У разі, якщо МСА прямо передбачають, що вимога або відповідальність виконуватиметься партнером із завдання, вживають термін «партнер із завдання», а не «аудитор», Термін
«партнер із завдання» і «фірма» слід розуміти як такі, що означають їхні еквіваленти у державному секторі, якщо це доречно.
Аудиторська палата України (АГІУ) – незалежний самостійний орган, створений шляхом делегування членів від спілки аудиторів України та державних установ і відомств для забезпечення аудиторської діяльності в
Україні; він існує на засадах самоврядування і є юридичною особою.
Аудиторський висновок – висновок, наданий в результаті незалежної аудиторської перевірки фінансової інформації.
Аудиторський ризик – ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансова звітність суттєво викривлена.
Аудиторський ризик є функцією ризиків суттєвого викривлення та ризику невиявлення.

36
Аудиторські докази – інформація, яку використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності, та інша інформація.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Внутрішні аудитори – особи, обов’язком яких є виконання функцій внутрішнього аудиту. Внутрішні аудитори можуть працювати у структурному підрозділі внутрішнього аудиту або подібному підрозділі.
Внутрішній аудит – незалежна діяльність в середині самого підприємства з боку перевірки й оцінки його роботи, визначення платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів. Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання тощо.
Внутрішній контроль – процес розроблений, запроваджений і підтримуваний тими, кого наділено найвищими повноваженнями, управлінським персоналом, а також іншими працівниками, для забезпечення достатньої впевненості щодо досягнення цілей суб’єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності та результативності діяльності, а також дотримання застосовних законів і нормативних актів.
Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва як сукупність окремих господарських операцій, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

37
Господарська операція – факт підприємницької та іншої діяльності (дія або подія), що впливає на стан та викликає зміни в структурі активів (майна), капіталу, зобов’язань і фінансових результатів.
Господарський процес – частина кругообігу господарських засобів та джерел їх формування, який складається з певних господарських операцій.
Господарські процеси – сукупність господарських операцій, фактів та подій в житті підприємства, що призводять до руху активів, джерел їх утворення, власного капіталу, виникнення доходів, витрат, фінансових результатів.
Добровільний аудит – аудит, який здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в регламентованому
(законодавчому) порядку.
Договірних і статутних зобов’язань аудит — проведення перевірки з певних питань щодо заборгованості за господарськими договорами або за внесками до статутного капіталу. Наприклад, товариство зі складними домовленостями щодо розподілу прибутку може замовити аудиторську перевірку формування прибутку або звертання до третіх осіб щодо кредитування, яке може бути підкріплене перевіреними звітами.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Економічна вигода – потенційна можливість отримання грошових коштів від використання активів (продаж, здача в оренду, інвестиції, бартерні операції тощо).
Заходи контролю – політики та процедури, що допомагають забезпечити виконання розпоряджень управлінського персоналу. Заходи контролю є компонентом внутрішнього контролю.
Завдання з надання впевненості – завдання, за яким фахівець-практик надає висновок, призначений підвищити ступінь довіри визначених

38 користувачів, інших ніж відповідальна сторона, щодо результату оцінки або визначення предмета перевірки за відповідними критеріями. Результатом оцінки або визначення предмета перевірки є інформація, отримана через застосування критеріїв до предмета перевірки
Загальна стратегія аудиту – стратегія, яка встановлює обсяг, час і напрям аудиту та є основою для розробки більш детального плану проведення аудиту.
Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зовнішній аудит – перевірка, яка здебільшого проводиться аудиторською фірмою
(аудитором-підприємцем) за договором
із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи фінансово- господарської діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Зовнішній аудитор може скористатися результатами внутрішнього аудиту, але спочатку йому необхідно переконатися в їхній неупередженості, чинності та правдивості.
Контроль – перевірка виконання тих чи інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності й економічної доцільності.
Коригування і санація – розробка за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправлення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Аудитор може дати рекомендації щодо санації та відновлення бухгалтерської документації, організації бухгалтерського обліку тощо, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.
Національна практика (аудиту) — сукупність рекомендацій з аудиту, які не мають статусу стандартів, визначені регулювальним органом на

39 національному рівні і, як правило, застосовуються аудиторами при проведенні аудиторської перевірки, огляду, завдання з надання впевненості або наданні супутніх послуг.
Об’єкти аудиту – окремі господарські засоби, джерела їх формування та господарські процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово - господарську підприємства й окремих посадових осіб за відповідний період.
Обов’язковий аудит – аудит, який проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов’язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Закон України «Про аудиторську діяльність» встановив перелік підприємств, обсяг і порядок здійснення обов’язкового аудиту.
Оперативний контроль і аналіз – проведення оперативного аудиту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптимальних варіантів управлінських рішень без безпосереднього втручання аудитора.
Операційний аудит (управлінський аудит) – аудит результатів або вивчення операцій компанії з метою формулювання рекомендації щодо економічного використання ресурсів та ефективного досягнення цілей. Мета операційного аудиту – допомогти керівникам у виконанні їхніх обов’язків, результатом чого може бути підвищення рентабельності діяльності тощо.
Первинний аудит – аудит, який здійснюється аудиторською фірмою чи приватним підприємцем-аудитором на даному суб’єкті господарювання вперше.
Періодичний (повторюваний) аудит – аудит, який здійснюється на даному суб’єкті господарювання аудиторською фірмою (приватним підприємцем-аудитором) за повторюваних договірних відносин.
Предмет аудиту – процеси та явища, які відображені документально і пов’язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

40
Системно-орієнтований аудит – аудит, який передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Цей вид аудиту призвів до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю.
Спілка аудиторів України (САУ) – об’єднання аудиторів на професійній основі.
Стверджуючий аудит – аудит, який передбачає перевірку та підтвердження практично кожної господарської операції.
Стратегічний аналіз – розробка аудитором на основі даних, отриманих у процесі аудиту пропозицій щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб’єкту.
Суб’єкти аудиту — фізичні особи-аудитори та їхні організації
(аудиторські фірми), діяльність яких направлена на здійснення незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії та події з метою визначення ступеня відповідальності цих тверджень установленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.
Супутні аудиту послуги – послуги, які аудитори (аудиторські фірми), керуючись чинним законодавством, можуть надавати клієнтам, окрім проведення аудиту.
Тест – застосування процедур до деяких або всіх елементів генеральної сукупності.
Фінансовий результат – кінцевий результатний показник діяльності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами та має два види: прибуток або збиток.
Фінансово-господарський контроль – систематичне спостереження та перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій з метою встановлення законності та економічної доцільності господарських операцій.
Фінансова звітність – структуроване подання історичної фінансової
інформації, включаючи відповідні примітки, яке призначене повідомляти про

41 економічні ресурси або зобов’язання суб’єкта господарювання на певний момент часу або про зміни у них за період часу відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Відповідні примітки складаються, як правило, зі стислого викладу суттєвих облікових політик та іншої пояснювальної
інформації. Термін «фінансова звітність» означає, як правило, повний комплект фінансової звітності, визначений за вимогами застосовної концептуальної основи фінансової звітності, проте може також означати окремий фінансовий звіт.
Фінансової звітності аудит – як правило, основний вид обов’язкового аудиту, який проводиться для визначення дотримання під час складання фінансової звітності спеціально встановлених критеріїв у цілому – загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і припускає, що ця звітність буде використовуватись різними групами користувачів і для різних цілей.
4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ
КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Згідно з навчальним планом дисципліни «Аудит» студенти виконують контрольну роботу. Виконання контрольної роботи є важливим етапом у самостійному вивченні студентом цієї дисципліни. Таке завдання сприяє усвідомленню студентом теоретико-методичних засад організації і проведення аудиту в сучасних економічних умовах, здатності застосовувати основні методики проведення аудиту й надання аудиторських послуг.
Контрольна робота повинна продемонструвати опанування студентом матеріалу дисципліни; вміння самостійно осмислити і систематизувати навчальну інформацію; чітко, стисло і логічно викласти матеріал; провести розрахунки, продемонструвати розуміння економічного змісту обчислених показників та вміння їх аналізувати; обґрунтувати власну думку, зробити висновки.

42
Підготовка контрольної роботи включає такі основні етапи:
- ознайомлення з навчальною програмою та змістом дисципліни;
- огляд і вивчення відповідних розділів підручників, навчальних посібників та інших джерел, що стосуються практичних завдань, які необхідно розв’язати;
- ознайомлення із методичними вказівками щодо виконання теоретичних
і практичних завдань;
- виконання завдань контрольної роботи згідно варіанту;
- написання і оформлення контрольної роботи.
Виконання контрольної роботи з дисципліни «Аудит» передбачає підготовку відповідей на два теоретичні питання (не менше 10 аркушів) та розв’язок ситуаційного та практичного завдання.
Розподіл завдань, що визначені для виконання студентами у контрольній роботі, за варіантами наведено у таблиці 9. Варіант контрольної роботи обирається згідно з порядковим номером студента в групі. Якщо в групі більше
25 осіб, то 26-й студент виконує 1-й варіант, 27-й – 2-й варіант і т.д. Контрольна робота з дисципліни «Аудит», що виконана не за своїм варіантом, не зараховується і повинна бути виконана повторно. На титульному аркуші нової контрольної роботи необхідно вказати «Повторно» і подати її на кафедру разом
із попередньою контрольною роботою.
При виконанні контрольної роботи необхідно дотримуватись таких вимог:
- контрольну роботу слід виконати та подати у встановлені терміни;
- студент повинен вказати варіант контрольної роботи, що виконується, і повністю подати умови завдань відповідно до варіанту;
- завдання слід виконувати в тій послідовності, в якій вони подані в завданні до контрольної роботи;