1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Метод-сам-робота-ТММ-заочн.docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 25.06.2020
скачати

ПРИКЛАД 1.
Визначити масу незбираного молока, яке пішло на сепарування з отриманням вершків м.ч.ж. 21 % та нормалізованої суміші з м.ч.ж 2,5 %.
РОЗРАХУНОК
За графічним способом “трикутника” визначаємо масу незбираного молока.





3,6







Визначаємо масу незбираного молока:




1,1

17,4




mн.с

=

mнезб.м

; mнезб.м =

10043⋅18,5

= 10677,9

кг.

17,4

18,5




17,4






















Маса незбираного молока з урахуванням втрат:


m′

= 10677,9 ⋅

100

= 10677,9 ⋅

100

= 10720,8 кг













незб.м




100Внезб.м




100 − 0,4
















2,5 18,5 21

ПРИКЛАД 2.
Визначити масу вершків з м.ч.ж. 35 %, які необхідні для нормалізації 5112 кг суміші з м.ч.ж. 3,9 %. Незбиране молоко надходить на підприємство з м.ч.ж 3,6 %.



Знаходимо масу вершків

mв = 5112⋅ 0,3 = 39,94 кг.
Задачі для самостійного опрвцювання

  1. Визначити норму витрати молока на 1 т вершків, якщо масова частка жиру в молоці 4,5%, в знежиреному молоці 0,1%, в вершках 30%. Норма втрат становить 0,5%.

  2. Визначити кількість молока, яке потрібно для виробництва 300 кг вершків жирністю 25%, якщо для їх виробництва використовується молоко жирністю 4,2%, а знежирене молоко має жирність 0,1%. Норма втрат становить 0,6%.

  3. Визначити норму втрат при виробництві 500 кг вершків жирністю 30%, якщо для цього використовується молоко жирністю 3,9%, а в знежиреному молоці міститься 0,11% жиру.

  4. Визначити загальні витрати цільного молока жирністю 4,0%, якщо на виробництво 5000 кг суміші жирністю 3,6% частина його витрачається в початковому стані, а частина сепарується, при цьому виходить 90% знежиреного молока жирністю 0,1%.

  5. Визначити кількість незбираного молока, жирністю 4%, яке необхідно сепарувати для отримання 3500 кг суміші жирністю 5,5%, якщо при сепаруванні одержують 89% знежиреного молока жирністю 0,11%.

  6. Визначити загальну витрату незбираного молока жирністю 4,0%, для виробництва 5000 кг суміші жирністю 6,6%, якщо при цьому виходить 90% знежиреного молока жирністю 0,1%.

  7. Визначити норму витрати молока на 1 т вершків, якщо масова частка жиру в молоці 4,5%, в знежиреному молоці 0,1%, в вершках 30%. Норма втрат становить 0,5%.

  8. Визначити кількість молока, яке потрібно для виробництва 300 кг вершків жирністю 25%, якщо для їх виробництва використовується молоко жирністю 4,2%, а знежирене молоко має жирність 0,1%. Норма втрат становить 0,6%.

  9. Необхідно нормалізувати 600 кг молока з масовою часткою жиру 3,6% до м.ч. жиру 3,2%; м.ч.ж знежиреного молока - 0,05%. Розрахунки провести за правилом квадрату. У разі необхідності застосувати довідникові дані з нормативної документації.

  10. Визначити маси молока з м.ч. .3,7 % і знежиреного молока з м.ч.ж. 0,05%, необхідних для одержання 1000 кг нормалізованого молока з м.ч.ж. 3,25 %

  11. До молока, з м.ч.ж 3,8 % жиру, слід додати знежирене молоко з м.ч.ж 0,05 %, щоб знизити м.ч.ж молока до 3,2%. Скільки потрібно знежиреного молока?

  12. Розрахувати масу вершків з м.ч.ж. 35 % та знежиреного молока, отриманих в процесі сепарування 58 т незбираного молока з м.ч.ж. 3,5 %.

  13. Визначити масу вершків з м.ч.ж. 35 %, які необхідні для нормалізації 5112 кг суміші з м.ч.ж. 3,9 %. Незбиране молоко надходить на підприємство з м.ч.ж 3,6 %. Розрахунки провести за правилом квадрату. У разі необхідності застосувати довідникові дані з нормативної документації.

  14. Необхідно нормалізувати 600 кг молока з масовою часткою жиру 3,6% до м.ч. жиру 3,2%; м.ч.ж знежиреного молока - 0,05%.

  15. Визначити маси молока з м.ч. .3,7 % і знежиреного молока з м.ч.ж. 0,05%, необхідних для одержання 1000 кг нормалізованого молока з м.ч.ж. 3,25 %

  16. До молока, з м.ч.ж 3,8 % жиру, слід додати знежирене молоко з м.ч.ж 0,05 %, щоб знизити м.ч.ж молока до 3,2%. Скільки потрібно знежиреного молока?

  17. Розрахувати масу вершків з м.ч.ж. 35 % та знежиреного молока, отриманих в процесі сепарування 58 т незбираного молока з м.ч.ж. 3,5 %.

  18. Визначити масу вершків з м.ч.ж. 35 %, які необхідні для нормалізації 5112 кг суміші з м.ч.ж. 3,9 %. Незбиране молоко надходить на підприємство з м.ч.ж 3,6 %.




  1. Розрахувати кількість сировини для отримання 10 т пастеризованого молока з масовою часткою жиру 2,5% та масу вершків, які при цьому будуть одержані. Молоко фасують в упаковку (Пюр-Пак) по 1 дм3. Молоко надходить з масовою часткою жиру 3,6%; нормалізація- в потоці; вершки з масовою часткою жиру 21%. Потужність заводу- 150 т за зміну. Норми витрати сировини Н=1004,3 кг/т. Втрати незбираного молока складають 0,4%. Втрати вершків-0,07%.

  2. Приготувати 5 т молока з масовою часткою жиру 3,2%. Річний обсяг перероблення сировини становить 26000т. Молоко фасують у поліетиленову плівку місткістю 1 дм3, нормалізують змішуванням молока з масовою часткою жиру 3,8% зі знежиреним молоком 0,05%. Норми витрати сировини Н=1010,4 кг/т.



Розрахункові задачі з теми «Втробництво вершкового масла»

Згідно з чинним законодавством жирність вершків, що спрямовується на виробництво вершкового масла, зумовлюється способои його виробництва і становить,%:

за періодичного сколочування -35,

безперервного сколочування-38,

перетворення високожирних вершків-35.

Норматив витрат вершків при сепаруванні молока -0,38%.

Норматив витрат знежиреного молока під час сепарування 0,4%

Нормативні показники масла

Назва показника

Вид масла

Екстра

Селянське

Плановий показник жиру у вершковому маслі (береться згідно з чинним наказом),%


82,7

73,1

Масова частка жиру у маслянці,%

0,7

0,7

Масова частка жиру у вершках,%

38

38

Гранично допустимі втрати жиру у процесі виробництва масла сколочуванням, %

0,58*

0,50*

Гранично допустимі втрати маслянки у процесі виробництва масла сколочуванням,%

2,0

2,0

0,58*- Гранично допустимі втрати жиру у процесі виробництва масла за умови дрібного фасування

0,50*- Гранично допустимі втрати жиру у процесі виробництва масла сколочуванням за умови його фасування у блоки


  1. На маслоробному комбінаті за добу було прийнято 70000кг незбираного молока середньою жирністю 3,6%. Отримане молоко передбачено спрямувати на виробництво вершкового масла методом безперервного сколочування. Визначити кількість вершків і знежиреного молока, отриманих сепаруванням зазначеної кількості незбираного молока.

  2. На виробництво масла методом безперервного сколочування спрямовано 80000 кг незбираного молока жирністю 3,4%. Із 40% отриманих вершків передбачено виробляти солодковершкове масло екстра з масовою часткою жиру 82,5%, а з решти- вершкове масло селянське з масовою часткою жиру 72,5%.Вершкове масло екстра передбачено фасувати у брикети по 200 г, а селянське- у блоки по 20 кг. Визначити загальну кількість маслянки, отриманої у процесі сколочування.

Нормативні показники масла

Назва показника

Вид масла

Екстра

Селянське

Плановий показник жиру у вершковому маслі (береться згідно з чинним наказом),%


82,7

73,1

Масова частка жиру у маслянці,%

0,7

0,7

Масова частка жиру у вершках,%

38

38

Гранично допустимі втрати жиру у процесі виробництва масла сколочуванням, %

0,58*

0,50*

Гранично допустимі втрати маслянки у процесі виробництва масла сколочуванням,%

2,0

2,0

0,58*- Гранично допустимі втрати жиру у процесі виробництва масла за умови дрібного фасування
3. На виробництво масла способом перетворення високожирних вершків спрямовано 45000 кг незбираного молока жирністю 3,4 %. Із отриманих вершків передбачено виробляти солодковершкове масло селянське з масовою часткою жиру 78,0 %. Визначити масу масла і отриманої маслянки


Найменування показника

Вершкове масло селянське

Плановий показник жиру у вершковому маслі

(обирається згідно з чинним наказом), %

78,3

Масова частка жиру у маслянці, % (див. табл. 2.1)

0,4

Масова частка жиру у вершках, %

35,0

Гранично допустимі втрати жиру при виробництві масла, % (див. дод.2.2)

0,46

Гранично допустимі втрати маслянки при виробництві масла способом ПВЖВ, %



2,0


Лабораторна робота №3

ВИРОбництво М’якого сиру з термокислотною коагуляцією білка

Мета роботи: Ознайомитись з технологією отримання м’яких сирів. Приготувати сир «Адигейський» за заданою рецептурою. Оцінити якість готового продукту.

Реактиви та обладнання: кисла молочна сироватка, незбиране молоко, лимонна кислота,

Короткі теоретичні відомості

«Адигейський» сир, на відміну від інших сирів, одержують з використанням термокислого способу осадження білків. Це дозволяє підвищити вихід сиру за рахунок осадження, разом з казеїном, сироваткових білків. Кислотна коагуляція казеїну заснована на здатності цього білка коагулювати в ізоелектричній точці (рН = 4,6). В цій точці казеїн стає електронейтральним, і його гідрофільність знижується до мінімуму. Крім того, під дією кислоти казеїн демінералізуєтся  від казеїнаткальційфосфатного комплексу відщеплюються кальцій і фосфор. Тому випавший в осад чистий казеїн іноді ще називається казеїновою кислотою (на відміну від параказеїна, одержаного при сичужній коагуляції казеїну, що є свого роду кальцієвою сіллю казеїнової кислоти).

«Адигейський» сир має форму низького циліндра заввишки 56 см і діаметром 1822 см, із злегка опуклими бічними поверхнями і закругленими гранями, масою 1,01,5 кг.

Органолептичні показники сиру:

 зовнішній вигляд: коринка зморшкувата, зі слідами серпянки або гладка без товстого підкіркового шару з наявністю жовтих плям на поверхні сиру;

 смак і запах: чисті, пряні, злегка кислуваті, з вираженим смаком і запахом пастеризації, з легким присмаком сироваткових білків;

 консистенція: тісто в міру щільне, ніжне;

 малюнок: очки неправильної форми (допускається відсутність очок);

 колір тесту: від білого до злегка кремового з наявністю кремових плям на розрізі сиру.

Сир повинен мати не менше 45% жиру у сухій речовині, не більше 60% вологи і 2% куховарської солі.
Експериментальна частина

Сир «Адигейський» виробляють з пастеризованого при 74-76С з витримкою 20-25 с і нормалізованого за жирністю молока з кислотністю не вище 20Т шляхом згортання його кислою молочною сироваткою з подальшою спеціальною обробкою

Кислу молочну сироватку, яку використовують для згортання білка, отримують з свіже профільтрованої сироватки, яка сквашується до наростання кислотності 85-100Т. Для прискорення наростання кислотності у сироватки в неї додають до 1% закваски ( на чистих культурах болгарської палички.). Якщо кислотність недостатня, то додають лимонну кислоту. Молоко, підігріте до 93-95С, змішують з кислою сироваткою в співвідношенні 9:1 ( з розрахунку 8-10 %за масою). Сироватку вносять обережно невеликими порціями по краях ванни при перемішуванні суміші.

Сгусток, що утворюється після 5 хв. витримки має вид пластівців, а сироватка  жовтувато-зелений колір з кислотністю 30-33 Т. Потрібно проконтролювати кислотність сироватки. Вона повинна бути 18-33 0Т.

Згусток сітчастим ковшом викладають у форму і піддають самопресуванню протягом 10-15 хв. при 18-22С. За цей час сир один раз перевертають, злегка струшують. Якщо дегустація сиру проводитиметься зразу ж після заняття, то слід провести часткову посолку зерна при формуванні.

Після самопресування проводять посолку поверхні сиру сухою сіллю з розрахунку не більше 2% солі в готовому продукті. Для цього сіль з розрахунку 15-30 г наносять на верхню та нижню поверхню. Форми з сиром розміщують в камери з температурою 810С, де витримуються 16-18 годин. За цей час, для кращого просолення і обсушування, сири перевертають у формах 1-2 рази.

Зберігають сири при температурі 8С не більше 10 діб з моменту виробництва (з них на заводі  не більше 3 діб).

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас