1 2 3 4 5 Ім'я файлу: лаб маш і обл.pdf Розширення: pdf Розмір: 1016кб. Дата: 27.09.2021 скачати Пов'язані файли: рефертат.docx cgfs51.docx Хімічний склад і використання мінералів.pdf Культура 2.docx бжд.docx Електричні машини. Лекція 1.pptx Зола.docx Екологічна хімія. Електронне видання. 2017.docx МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інженерно-енергетичний факультет Кафедра агроінженерії МАШИНИ І ОБЛАДНАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ТВАРИННИЦТВІ Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт для здобувачів ступеня вищої освіти «бакалавр» напряму: 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» денної форми навчання МИКОЛАЇВ 2016 2 УДК 637.02 ББК 40.729 М38 Друкується за рішенням науково-методичної комісії інженерно- енергетичного факультету Миколаївського національного аграрного універ- ситету від «___» __________ 2016 р., протокол № ___. Укладачі: О. А. Горбенко – канд. техн. наук, доцент кафедри агроінженерії, Миколаїв- ський національний аграрний університет. М. С. Храмов – асистент кафедри агроінженерії, Миколаївський національ- ний аграрний університет. А. С. Пастушенко – канд. техн. наук, старший викладач кафедриагроінжене- рії, Миколаївський національний аграрний університет. В. В. Стрельцов – асистент кафедри агроінженерії, Миколаївський націона- льний аграрний університет. О. І. Норинський – асистент кафедри агроінженерії, Миколаївський націона- льний аграрний університет. Н. І. Кім – асистент кафедри агроінженерії, Миколаївський національний аг- рарний університет. Рецензент: В. І. Гавриш – д-р. екон. наук, професор кафедри тракторів та сільськогоспо- дарських машин, експлуатації та технічного сервісу. Миколаївський націона- льний аграрний університет. В. Г. Богза – канд. техн. наук, доцент, директор науко-дослідного інституту нових агропромислових об’єктів та учбово-інформаційних технологій. Ми- колаївський національний аграрний університет. ©Миколаївський національний аграрний університет, 2015 3 Зміст Передмова……………………………………………………………………………...4 Лабораторнаробота №1Машини для обробки коренебульбоплодів…………….5 Лабораторнаробота №2Машини для переробки стебловихкормів…………..10 Лабораторнаробота №3Молоткові подрібнювачі………………………………….17 Лабораторна робота №4Агрегати для приготування вітамінного борошна…24 Лабораторнаробота №5Кормоприготувальні агрегати………………………..30 Лабораторнаробота №6Бункери-живильники та бункери дозатори………...40 Лабораторнаробота №7Машини для запарювання та змішування кормів….47 Лабораторнаробота №8Обладнання для пресування кормів…………………..53 Література…………………………………………………………………………….61 4 Передмова Існуюча система машин включає близько 1000 найменувань різних технічних засобів, при виготовленні достатньої кількості яких можна забез- печити комплексну механізацію тваринництва та птахівництва. Загальнові- домо, що комплексну механізацію більш вигідно впроваджувати на великих спеціалізованих підприємствах з добре відпрацьованою стабільною техноло- гією виробництва. У таких випадках капіталовкладення в засоби механізації окуплюються швидше і забезпечують більш високий економічний ефект. Ра- зом з тим не менш важливою є механізація виробничих процесів і на підпри- ємствах малих форм (підрядних, орендних, приватних), особливість яких – дефіцит робочої сили. В умовах високомеханізованого виробництва із широким застосуван- ням складної техніки різко зростає роль інженерно-технічної служби, яка по- винна здійснювати матеріально-технічне забезпечення виробництва необхід- ними машинами, обладнанням, запасними частинами до них та паливно- мастильними матеріалами, а також виробничу експлуатацію техніки, її ре- монт, технічне обслуговування та зберігання; створювати безпечні умови праці; організовувати підвищення кваліфікації механізаторських кадрів, ро- боту по винахідництву та раціоналізації тощо. Все це вимагає від спеціаліс- тів інженерно-технічної служби аграрного виробництва знань сучасної тех- ніки, в тому числі фермерської. Одним із головних напрямків підвищення продуктивності праці є по- токовий метод, при якому відбувається безперервна передача об’єкту дії від однієї машини до іншої. Такий підхід є характерним для індивідуальних ме- тодів виробництва продукції тваринництва. Стосовно механізації малих тваринницьких підприємств особливо важливе значення мають підвищення економічності машин та обладнання, здешевлення їх проектування і виробництва, використання стандартних та уніфікованих вузлів і деталей, зниження маси і зменшення габаритів маши- ни, потужності привода. Такий підхід сприятиме підвищенню якості сільсь- когосподарської техніки, інтенсифікації виробничих процесів і зниженню собівартості продукції тваринництва. Вирішення перелічених завдань і ви- мог можливе лише на основі спеціальних знань. 5 Лабораторна робота №1 Тема: Машини для обробки коренебульбоплодів. Мета роботи: Вивчити будову, процес роботи і правила експлуа- тації машин для миття, подрібнення, запарювання коренебульбоплодів. Зміст роботи: 1. Призначення машин. 2. Конструктивно-технологічні схеми. 3. Технологічні регулювання та заходи технічного обслуговування машин. 4. Основні технічні данні машин. 5. Розрахунок основних параметрів. Подрібнювач-каменевловлювач ИКМ-5 (рис. 1.1) призначений для відокремлення каміння від коренебульбоплодів, їх миття і подрібнення на ча- стки розміром до 10 мм (для свиней) або 15 мм (для великої рогатої худоби). Він складається з ванни 4, гвинтової мийки 3 з диском-активатором 2, транс- портера 16 для видалення каміння, горизонтально-дискової коренерізки 13 і рами 1. Робочі органи машини приводяться в дію від окремих електроприво- дів. Електропривод коренерізки має дві швидкості обертання, що дозволяє регулювати ступінь подрібнення коренеплодів. Рис 1.1 Конструктивно-функціональна схема подрібнювача- каменевловлювача ИКМ-5: 1 – рама; 2 – диск-активатор; 3 – гвинтова мийка; 4 – ванна;5, 14 – електрод- вигуни; 6 – лотік; 7 – вивантажувальні лопаті; 8 – дека; 9 – вертикальні ножі; 10 – горизонтальні ножі;11 – протирізальний елемент; 12 – кришка; 13 – го- ризонтально-дискова коренерізка; 15 – зрошувач; 16 – транспортер для вида- лення каміння. До початку роботи машини ванну 4 заповнюють водою. Коренебуль- боплоди подають у ванну через завантажувальне вікно. Там вони відмива- 6 ються від землі вихровим потоком води, що створюється диском- активатором. Каміння та інші важкі предмети, що потрапляють у ванну, то- нуть у воді і опускаються на диск-активатор. Із нього відцентровою силою поступово закидаються в приймальну горловину транспортера- каменевловлювача 16 і виносяться ним за межі мийки. З ванни коренебуль- боплоди захоплюються шнеком 3 і піднімаються вверх, де додатково обми- ваються водою із зрошувача 15. Забруднена вода зливається патрубком у від- стійник каналізації. Вимиті коренеплоди надходять до камери подрібнювана. Горизонтальними ножами верхнього диска коренеплоди розрізаються на стружку, яка надходить на середній диск і відцентровою силою відкидається до нерухомої протирізальної деки. Під дією вертикальних ножів 9 і деки від- бувається подальше подрібнення корму. Подрібнений продукт через деку по- трапляє на нижній диск і його лопатями видаляється з машини. Зубчасту деку 8 використовують у випадку переробки коренебульбо- плодів для свиней. При цьому електродвигун переключають на 1000 об/хв. У разі подрібнення коренеплодів для великої рогатої худоби електродвигун пе- реключають на 500 об/хв, знімають деку, а при необхідності і вертикальні ножі, що знаходяться на середньому диску. При переробці мерзлих коренебульбоплодів на верхньому диску вста- новлюють зубчасті горизонтальні ножі і частоту обертання електродвигуна 1000 об/хв. Для одержаннякрупних фракцій знімають зубчасту деку і всі вер- тикальні ножі. Машину використовують також як мийку. Для цього знімають верх- ній диск та зубчасту деку, на їх місце ставлять стопор нижнього диска, а еле- ктродвигун переключають на 500 об/хв. При перевантаженні шнека або подрібнювана відкривають кришку 12 для запобігання виникненню поломок машини. Таблиця 1.1 Технічна характеристика мийок-подрібнювачів Показники КПИ-4 ИКС-5М ИКМ-5 ИКМ-Ф-10 Продуктивність,т/год 4 5 7 10-12 Частота обертання диска- подрібнювача, об/хв 1440 2070 500, 1000 465 Встановлена потужність, кВт 4,5 8,5 10,5 14,3 Витрата води на миття 1 кг коренебульбоплодів, кг – 0,1–0,2 0,2–0,6 1,5 Розмір частинок подрібне- ного продукту, мм: шматочки паста 7–10 1–5 – 2–60 5–15 2–5 5–15 2–5 Маса машини, кг 157 1200 950 940 7 Агрегат ЗПК-4 (рис. 1.2) призначений для миття, відокремлення ка- менів і плаваючих домішок, запарювання, розминання та вивантаження кар- топлі в кормозмішувачі і кормороздавачі на свинарських фермах, а також для силосування картоплі у запареному вигляді. Для роботи запарника необхідна наявність пароутворювача та ковшового конвеєра ТК-3. Агрегат має мийку 6 із завантажувальним шнеком 12, запарювальну камеру 20, паропровід, вивантажувальні шнеки 1 і 3 з м’ялкою 2, механізм привода та шафу керування. Перед початком роботи агрегату через верхній та нижній крани водо- проводу зливають воду в мийку. Потім перекривають нижній кран і включа- ють завантажувальний шнек та конвеєр подачі картоплі. Диск-активатор за- вантажувального шнека приводить в рух воду в мийці. Рис 1.2 Конструктивно-функціональна схема запарювального аг- регату ЗПК-4: 1, 3 – вивантажувальні шнеки; 2 – м'ялка; 4 – отвір для конденсату; 5 – збира- льний щиток; 6 — мийка; 7 – каменевловлювач; 8 – диск-активатор; 9 – розподільний щиток; 10 – конвеєр; 11 – щілинний лотік; 12 – завантажуваль- ний шнек; 13, 14 – нижній та верхній крани; 15 – зрошувач; 16 – привод шне- ка мийки; 17 – кулачкова муфта; 18 – кінцевий вимикач; 19 – диск; 20 – запа- рювальна камера; 21 – колектор паропроводу. Картопля подається на щілинний лотік 11, де крізь щілини земля та пісок відокремлюються, а картопля потрапляє на розподільний щиток 9, а з нього рівномірно в мийку, де також приводиться в рух і миється. Каміння та інші предмети, важчі за воду, тонуть і відкидаються дис- ком-активатором в уловлювач 7, з якого періодично видаляються відкриван- ням на 3-6 с кришки. Солому та інші домішки також періодично спрямову- ють щитками 5 у зливне вікно. 8 Для кращого забирання картоплі шнек 12 мийки розміщений ексцент- рично відносно її циліндра. Попередньо вимита картопля піднімається шне- ком і додатково миється водою, яка надходить із зрошувача 15. Потім карто- пля потрапляє на розподільний пристрій 19, з якого рівномірно заповнює за- палювальну камеру 20. Розподільний пристрій (диск, що обертається), крім рівномірного за- вантаження запарювальної камери, вимикає привод 16 шнека мийки при- заповненні її картоплею. Це здійснюється в результаті гальмування диска 19 і спрацьовування кулачкової муфти 17. Спеціальним колектором 21 в камеру подається пара. Конденсат, що утворюється при запарюванні картоплі, стікає у нижню частину кожуха ви- вантажувального шнека і через отвір зливається в каналізацію. Після 10-20 хв запарювання знову включають завантажувальний шнек на 5-7 хв і звільняють мийку від залишків картоплі, потім процес запарювання картоплі продовжу- ють. Закінчення запарювання характеризується виходом пари із зливного отвору конденсату. При цьому припиняють подачу пари і роблять витримку 5-10 хв, щоб залишки пари перетворились у конденсат, який зливається у ка- налізацію. Запарена картопля шнеком подається на ножі м’ялки 2, розминається ними і далі шнеком вивантажується безпосередньо в змішувач або проміжні транспортні засоби. Технічне обслуговування запарника ЗПК-4 включає щозмінні, а також періодичні заходи. При щозмінному ТО виконують такі операції. Перед роботою переві- ряють натяг клинопасових і ланцюгової передач, надійність різьбових кріп- лень і болтових з’єднань. Перевіряють і при необхідності регулюють систему автоматичного виключення електродвигуна мийки. Після роботи очищають машину від залишків кормів, пилу та бруду. Виявлені несправності усувають. Технічне обслуговування ТО-1 (через кожні 100 год роботи) почина- ють з операцій ЩТО. Крім того, змащують всі підшипники і приводні лан- цюги, перевіряють рівень масла в редукторі і при необхідності доливають йо- го до верхньої мітки, очищають від пилу і бруду електродвигун та пульт ке- рування, перевіряють їх кріплення та приєднання контурів заземлення, а та- кож надійність контактів. Розбирають, зачищають і змащують технічним ва- зеліном окислені контакти. Таблиця 1.2 Технічна характеристика запарника ЗПК-4 Показники Продуктивність, т/год 0,95 Місткість запарювального чану, т 1,6 Потужність електродвигунів, кВт 4,4 Витрата пари на 1 кг картоплі, кг 0,16-0,19 Висота вивантажування корму, м 2,05 Маса, кг 1180 9 Контрольні запитання: 1. Де і з якою метою використовують машини ИКМ-5, ЗПК-4? 2. Основні елементи машин, їх призначення. 3. Поясніть робочий процес машин. 4. Як регулюють крупність продукту? 5. За яким принципом та якими пристроями відокремлюються важкі домішки (каміння і метал)? 6. Які фактори обумовлюють якість миття коренебульбоплодів? 7. Як контролюють готовність запарювання картоплі (ЗПК-4)? 8. У результаті чого спрацьовує механізм зупинки шнека мийки (ЗПК-4)? 9. Чому шнеки до і після м’ялки (ЗПК-4) мають різну частоту обер- тання? 10 Лабораторна робота №2 Тема: Машини для переробки стеблових кормів. Мета: Вивчити будову, процес роботи і правила експлуатації ма- шин для подрібнення грубих кормів і зеленої маси. Зміст роботи: 1. Призначення машин. 2. Конструктивно-функціональна схема подрібнювачів. 3. Технологічні регулювання та заходи по технічному обслуговуванню машин. 4. Основні технологічні характеристики машин. 5. Розрахунок основних параметрів. Подрібнювач грубих кормів ИГК-30Б (рис. 2.1) призначений для подрібнювання соломи, сіна та інших грубих кормів у розсипному стані во- логістю до 25 %. Виготовляється у двох модифікаціях – з приводом від ВВП трактора класу 1,4 (ИГК-30Б-1) та з приводом від електродвигуна по- тужністю 30 кВт (стаціонарний варіант, ИГК-30Б-ІІ). Він складається з жи- вильника, подрібнювального апарата, кожуха ірами. Живильник має горизо- нтальний 1 і похилий 2 ущільнювальні транспортери. Він забезпечує відо- кремлення каміння та інших важких включень, які випадають із соломи через спеціальне вікно знизу приймальної камери. Подрібнювальний апарат складається з двох рядів нерухомих і двох рядів рухомих штифтів 3, розміщених відповідно на нерухомому 4 і рухомо- му 6 дисках. Кожух подрібнювального апарата має дефлектор 5, яким відво- диться готовий продукт, і люк для огляду подрібнювального апарату. Рис 2.1 Конструктивно-функціональна схема подрібнювана ИГК- 30Б: 1 – приймальний транспортер; 2 – похилий транспортер; 3 – штифти; 4 – не- рухомий диск; 5 – дефлектор; 6 – рухомий диск; 7 – лопаті вентилятора; 8 – електропривод; 9 – отвір для випадання важких включень. 11 Солома подається горизонтальним транспортером 1, ущільняється похилим транспортером 2, надходить до приймальної камери, захоплюється лопатями вентилятора 7 і спрямовується до подрібнювального апарата. Пройшовши між штифтами, подрібнена солома потоком повітря по тру- бопроводу виводиться з машини. Під дією штифтів подрібнювання (розри- вання, розбивання, перетирання) соломи здійснюється не тільки вздовж, але і впоперек волокон, в результаті одержана маса стає м’якою, легко змочується і добре поїдається тваринами. Розмір частинок становить 10-70 мм. Ефектив- ність роботи подрібнювача залежить від вологості сировини. Збільшення во- логості соломи підвищує питомі витрати енергії, знижує продуктивність ма- шини і погіршує якість продукту. Ступінь, подрібнення продукту в ИГК-30Б регулюють за допомогою симетричної зміни кількості штифтів на роторі або корпусі подрібнювально- го апарата. При переробці соломи або сіна вологістю понад 20 % для змен- шення швидкості подачі навал редуктора встановлюють зірочку з кількістю зубів z=13, а на проміжний вал z= 2-20. При ЩТО очищають установку від залишків корму та бруду, переві- ряють, і при необхідності підтягують різьбові з’єднання, приділяючи особли- ву увагу кріпленню штифтів. Погнуті або поломані-штифти замінюють. ТО-1 виконують через кожні 50-60 год роботи. Спочатку виконують всі операції ЩТО. Крім того, змащують вузли відповідно до схеми і таблиці мащення, регулюють зазори в підшипниках (ротор повинен легко поверта- тись від руки і не мати осьового люфту). Подрібнювач кормів «Волгарь-5» (рис. 2.2) призначений для подрі- бнювання соковитих і грубих кормів (солома, коренебульбоплоди, баштанні культури, зелена маса, сінаж, сіно, а також риби. Його можна використовува- ти як в потокових лініях кормоцехів, так і окремо. Подрібнювач складається з горизонтального 1 і похилого 2 транспор- терів, ножового барабана 4 першого ступеня подрібнювання, протирізальної пластини 3, заточувального пристрою 5, шнека 6, подрібнювального апарата другого ступеня 7 і електропривода. Сировина, що підлягає переробці, подається на горизонтальний тран- спортер 1, який разом з похилим транспортером 2 ущільнює її і спрямовує до різального барабана першого ступеня, де відбувається попереднє подрібнен- ня. Після цього шнеком 6проміжний продукт подається до апарата другого ступеня 7. Тут здійснюється додаткове подрібнення і розвантаження готового продукту через нижнє вікно корпуса. Регулювання крупності продукту здійснюється зміною положення першого рухомого ножа відносно кінця витка шнека, а також кількості ножів у апараті другого ступеня. При подрібненні корму для птиці перший рухомий ніж встановлюють так, щоб кут між кінцем витка шнека і його лезом стано- вив 9°, а для свиней – 54°. Для цього на зовнішні шліци втулки 10 набирають рухомі ножі по спіралі один відносно одного через 72° проти напряму руху, 12 встановлюють втулку з ножами в потрібне положення, одівають хомут на шліци вала і з’єднують його з хомутом втулки зрізним штифтом 11. При подрібненні корму для великої рогатої худоби рухомі і нерухомі ножі другого ступеня знімають. У деяких випадках їх знімають через один. На барабані першого ступеня подрібнювання є шість ножів Г-подібної фор- ми, заточування яких здійснюють безпосередньо на машині. Для цього до ба- рабана, що обертається на холостому ходу штурвалом підводять наждак і, переміщаючи його вздовж барабана, заточують ножі. Після заточування наж- дак відводять у верхнє положення і фіксують. Пристрій для заточування но- жів другого ступеня являє собою невеликий наждачний круг, який приво- диться в дію від шківа ножового барабана через фрикційний ролик. Ножі другого ступеня для заточування знімають, а потім знову встановлюють на місце. Рис. 2.2 Конструктивно-функціональна схема (а) і схема регулю- вання крупності продукту (б) подрібнювача ИКВ-5А «Волгарь-5»: 1 – горизонтальний транспортер; 2 – похилий транспортер; 3 – протирізальна пластина; 4 – ножовий барабан; 5 – заточувальний пристрій; 6 – шнек; 7 – подрібнювальний апарат другого ступеня; 8 – нерухомий ніж; 9 – рухомий ніж; 10 – втулка; 11 – зрізний штифт; 12 – фланець вала шнека; 13 – опора нерухомих ножів; 14 – прокладка; 15 – кільце. Зазор між лезами ножів барабана першого ступеня і протирізальною пластиною (0,5-1 мм) регулюють переміщенням барабана разом з підшипни- ками за допомогою регулювальних гвинтів. Зазор між лезами рухомих і нерухомих ножів другого ступеня (0,05- 0,7 мм) забезпечується за рахунок товщини, кілець та прокладок 14, а також, шляхом переміщення опор 13 разом з нерухомими ножами 8. Привод робочих органів подрібнювана здійснюється від електродви- гуна потужністю 22 кВт і частотою обертання вала 1400 об/хв. Для запобігання поломкам на подрібнювачі встановлені запобіжні (захисні) пристрої. Наприклад, привод горизонтального і похилого транспор- терів здійснюється ланцюговою передачею через роздавальну коробку з фри- 13 кційною муфтою, яка пробуксовує при перевантаженні транспортерів. Шківи шнека і ножового барабана оснащені зрізними штифтами. Привод рухомих ножів другого ступеня також має зрізний штифт 11. При потраплянні твердого предмета між рухомими і нерухомими ножами штифт 11 зрізається, рухомі ножі разом з втулкою 10 зупиняються, а вал шнека з хомутом продовжує обертатись. При цьому палець виходить із заче- плення, пружина в стакані розпрямляється і останній натискає кнопку вими- кача приводного електродвигуна. Після усунення несправності пружину та палець повертають у вихідне положення і встановлюють новий зрізний штифт. При ЩТО прокручують машину вхолосту протягом 2-3 хв, очищають від бруду та залишків корму робочі органи, перевіряють стан основних вуз- лів, при переробці риби і хвої перед відключенням машини промивають всі робочі органи. ТО-1 (через 100 год роботи) починають із виконання операцій ЩТО. Крім того, змащують всі підшипники і приводні ланцюги, перевіряють рівень масла в редукторі і при необхідності доливають його до верхньої мітки, регу- люють натяг приводних пасів і ланцюгів. ТО-2 (через 240 год роботи) включає всі операції попередніх заходів. Додатково очищають апаратуру блока керування від пилу, перевіряють затя- гування клемних з’єднань і стан ізоляції (опір у вторинних мережах не менше 1 мОм, в силових мережах не менше 0,5 мОм). Подрібнювач-змішувач ИСК-3А призначений для подрібнювання і змішування соломи, сіна і качанів кукурудзи з іншими компонентами раціону на фермах великої рогатої худоби. Подрібнювач входить до комплекту обла- днання кормоцеху КОРК-15, а також ліній переробки соломи ЛИС-3 та ЛОС- 3. Подрібнювач складається з приймальної 1, робочої 3 і роз- вантажувальної 10 камер, рами та електропривода 6 (рис. 2.3). На внутрішній поверхні робочої камери розміщені-протирізи 5 або деки, а всередині її змон- товано ротор з набором ножів 4. Для внесення рідких добавок встановлено дві форсунки 2 в приймальній і дві в розвантажувальній камерах. Розвантажувальна камера подрібнювача-змішувача разом з електрод- вигуном привода змонтована на рамі. У корпусі робочої камери є люки для монтажних робіт і технічного обслуговування привода. Готова суміш розван- тажується кидалкою 9 на транспортер. Машина ИСК-3А може працювати в режимах зміщування, подрібню- вання, а також змішування з доподрібнюванням. 14 Рис. 2.3 Конструктивна схема подрібнювача-змішувача кормів ИСК-3А: 1 – приймальна камера; 2 – форсунка; 3 – робоча камера; 4 – ротор з ножа- ми;5 – нерухомі ножі (протирізи); 6 – електродвигун; 7 – клинопасова пере- дача; 8 – рама; 9 – кидалка; 10 – розвантажувальна камера; 11 – транспортер. У режимі змішування ИСК-3А комплектується деками (6 шт.), зміще- ними на 60°. На ротор встановлюють чотиривкорочених ножі в першому (ві- дносно подачі корму) ряді, два довгих ножі в третьому і два зубчастих ножі в четвертому рядах. При цьому вихідні компоненти корму (особливо солома і силос) мають бути завчасно добре подрібнені. У варіанті доподрібнювання в робочій камері розміщують три протирізи і три деки так, щоб вони чергува- лись між собою. У режимі подрібнювання ИСК-3А комплектується пакетами протирі- зів (6 шт.). Ця схема використовується при подрібнюванні одного виду корму (наприклад, соломи) або при додатковому подрібнюванні кількох видів кор- мів. На роторі машини встановлюють чотири вкорочених ножі в першому ряді, два або чотири довгих ножі у другому ряді і два або чотири зубчастих ножі в третьому і четвертому рядах. Збільшення кількості ножів рекоменду- ється при зростанні в раціоні дози соломистих кормів. Технологічний процес при режимі змішування здійснюється так. До- зовані компоненти подаються в приймальну камеру 1 подрібнювана, а з неї надходять у робочу камеру. Під дією відцентрованих сил і ножів верхнього та нижнього ярусів корм рівномірно розподіляється вздорж стінок, змішу- ється і по спіралі опускається в розвантажувальну камеру, звідки однорідна кормосумішка кидалкою подається на транспортер. При роботі в режимі подрібнювання корми з приймальної камери 1 потрапляють у зону взаємодії ножів верхнього ярусу, де частково подрібню- ються. Під дією сили тяжіння корм опускається в зону дії довгих ножів і про- тирізів. У зоні виходу з робочої камери частки корму зустрічають на своєму шляху зубчасті грані ножів і різальні елементи нижнього ярусу. В цій зоні проходить інтенсивне подрібнювання кормів з руйнуванням вздовж і поперек стебел. 15 Ступінь рівномірності змішування кормових компонентів на всіх ре- жимах роботи повинна бути не менше 80-90 %. У разі потрапляння в робочу камеру твердих предметів складені в па- кети і підпружинені протирізи провертаються і предмети проходять у розван- тажувальну камеру. Після цього протирізи автоматично знову займають своє робоче положення. Якість змішування і подрібнення корму в ИСК-3А регулюють трьома способами: підбиранням кількості і типу ножів; вибором кількості протирізів і дек; тривалістю перебування продукту в робочій камері за допомогою зміни положення шибера, встановленого перед кидалкою. Технічне обслуговування подрібнювача-змішувача ИСК-3А передба- чає виконання щозмінних, а також періодичних (після кожних 240 год робо- ти) заходів. При ЩТО перед роботою перевіряють натяг клинопасової передачі, надійність різьбових кріплень і болтових з’єднань. Після роботи очищають машину від решток кормів, пилу та бруду. Виявлені несправності усувають. При періодичному ТО виконують всі операції ЩТО і крім того, зні- мають форсунки, промивають їх і встановлюють на місце. Перевіряють стан клинопасової передачі, лопатей кидалки, ножів ротора, протирізальних еле- ментів і зубчастих дек, їх пружин, а також роботу заслінки і кінцевого вими- кача. Товщина леза ножів не повинна перевищувати 1 мм. При виконанні операцій у робочій камері ротор стопорять. Одночасно проводять технічне обслуговування електрообладнання: очищають від пилу і бруду електродвигун та пульт керування, перевіряють їх кріплення та приєднання контурів Заземлення, надійність контактів. Розби- рають, зачищають і змащують технічним вазеліном окислені контакти. Технічна характеристика машин для подрібнення грубих кормів наве- дена в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Технічна характеристика машин для подрібнення грубих кормів і зеленої маси Показники ИГК-30Б «Волгарь-5» ИСК-3А Тип робочого органа Дисковий Штифтовий Барабанний Ножовий Роторний Ножовий Кількість робочих органів активних 105 6/9* 10 пасивних 96 1/9* 6 Частота обертання вала подрібнювального апара- та,об/хв 1124 730/1000* 1250 16 продовження таблиці 2.1 Продуктивність, т/год, при подрібненні: соломи зеленої маси 3 – 1 5 5 20** Довжина часток, мм 20–70 20–80/2–10* 20–100 Потужність електроприво- да, кВт 30 22 40 * У знаменнику наведені показники, що характеризують апарат дру- гого ступеня подрібнювання. ** Продуктивність при змішуванні кормів. Контрольні запитання: 1. Де і з якою метою використовують подрібнювачі ИГК-30Б, ИКВ- 1 2 3 4 5 |