1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Ім'я файлу: 4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1.doc
Розширення: doc
Розмір: 892кб.
Дата: 13.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат Шукрута ПД.docx
реферат Гуріна ТДП.docx
Завдання на 15.04.21.docx
Курсова робота - Службові кримінальні правопорушення -.docx
Курсова робота з психології [Темперамент].docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту] 2.0..docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту].docx
4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1 (2).doc
Курсова робота - edit version.docx
Vocabulary.docx

Закон України «Про державний кордон України» від 4.11.1991 р.

  • Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001.


  • Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16.05.1995 р.

  • Закон України «Про правовий статус іноземців» від 4.02.1994 р.

  • Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р.

    Тема № 3: Поняття кримінального правопорушення та його ознаки. Види визначення поняття кримінального правопорушення
    Орієнтовний план:

    Вступ.

    1. Соціальна природа кримінального правопорушення. Залежність поняття кримінального правопорушення від соціально-економічних відносин, що існують в суспільстві.

    2. Суспільна небезпечність як матеріальна ознака кримінального правопорушення.

    3. Винність і караність як ознаки кримінального правопорушення.

    4. Кримінальна протиправність як формальна ознака кримінального правопорушення.

    5. Суб’єкт кримінального правопорушення як особлива ознака кримінального правопорушення.

    6. Поняття формального, матеріального та формально-матеріального визначень поняття кримінального правопорушення.

    7. Поняття та ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки кримінального правопорушення.

    Висновки.
    Методичні вказівки:

    Розгляд питань зазначеної теми слід розпочати із розкриття соціальної природи кримінального правопорушення. Автор повинен розібратися в тому, які діяння відносяться до числа кримінальних правопорушень, що є підставою для цього. Доцільно, також, визначити фактори, що впливають на криміналізацію та декриміналізацію діянь. В роботі необхідно показати, що поняття кримінального правопорушення тісно пов’язане із соціально-економічними відносинами, які існують в державі, та здатне змінюватись протягом історичного розвитку суспільства.

    Розкриваючи зміст формального, матеріального та формально-матеріального визначень поняття кримінального правопорушення необхідно звернутися до історії розвитку поняття кримінального правопорушення, до теорій, що панували раніше. Розкрити закріплене у чинному КК України визначення поняття кримінального правопорушення.

    Особливу увагу слід приділити з’ясуванню ознак кримінального правопорушення та їх закріпленню у кримінальному законі. Рекомендується дати детальне висвітлення кожної ознаки кримінального правопорушення. Суспільну небезпечність слід розглядати як матеріальну ознаку кримінального правопорушення, кримінальну протиправність як його формальну ознаку. Слід звернути увагу на неможливість застосування аналогії у кримінальному праві України, розкрити зміст та значення винності як ознаки кримінального правопорушення. Розкрити співвідношення понять винність та вина. Приділити увагу кримінально-правовій караності як ознаці кримінального правопорушення та її співвідношенню з фактичним призначенням покарання. Доцільним буде обгрунтування висновку про органічну єдності розглянутих ознак кримінального правопорушення. Не зайвим тут буде навести інші позиції науковців щодо кількості та змісту ознак кримінального правопорушення. Висловити своє ставлення до цих позицій.

    Розглядаючи малозначну дію (бездіяльність), що формально містить ознаки кримінального правопорушення, слід звернути увагу на об’єктивні та суб’єктивні ознаки такої дії (бездіяльності).

    Під час розгляду останнього пункту плану звернути увагу на відмежування кримінального правопорушення від інших правопорушень. В юридичній літературі немає єдиної позиції з даного питання. Більшість авторів вважає, що кримінальне правопорушення відрізняється від інших правопорушень більш високим ступенем суспільної небезпечності вчиненого. Деякі вчені вважають, що ознака суспільної небезпечності властива лише кримінальному правопорушенню. Пропонується критично проаналізувати висловлені точки зору та висловити своє ставлення до них, після чого зробити висновки.
    Рекомендований перелік літератури до теми № 3:

    1. Баньківський В. О. До питання про злочин та його структуру. Держава і право. 2002. Вип. 15. С. 447-451.

    2. Гуцало О. Протиправність злочину та аналогія кримінального закону. Вісник Академії правових наук України. 1999. Вип. 4 (19). С. 155-164.

    3. Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. Москва: Юрид. лит., 1975.

    4. Дурманов Н. Д. Понятие преступления. Москва, 1948.

    5. Ковалев М. И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. Свердловск, 1977.

    6. Косенко Т. Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України. Києво-Могилянська академія. Наукові записки. Спец. вип. 2000. Т. 18. Ч. 1. С. 186-189.

    7. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность. Москва, 1969.

    8. Ляпунов Ю. И. Общественная опасность как универсальная категория советского уголовного права. Москва,1989.

    9. Матусовський Г. Юридична характеристика злочинів. Вісник Академії правових наук України. 1998. Вип. 2 (13). С. 120-125.

    10. Микитчик О. В. Загальне і відмінне у філософському і юридичному розумінні злочину. Право України. 2001. № 9. С. 24-27.

    11. Миколенко О. М. Уголовно-правовая характеристика общественной опасности. Правова держава. 2002. № 4. С. 75-78.

    12. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация. Москва, 1982.

    13. Прохоров В. С. Преступление и ответственность. Ленинград, 1984.

    14. Фефелов Л. А. Общественная опасность преступного деяния и основания уголовной ответственности. Основные методологические. Москва, 1972.

    15. Чубарєв В. Л. Тяжкість злочинного діяння. Київ: Вища школа, 1992.



    Тема № 4: Класифікація кримінальних правопорушень


    Орієнтовний план:

    Вступ.

    1. Поняття та значення класифікації кримінальних правопорушень.

    2. Критерії класифікації кримінальних правопорушень.

    3. Поняття нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочину.

    4. Інші критерії поділу кримінальних правопорушень на види.

    Висновки.
    Методичні вказівки:

    Приступаючи до написання роботи за даною темою слід звернути увагу на те, що відповідно змін, які були вненсені до кримінального кодексу України у 2018 році. На момент розробки методичних рекомендацій нова монографічна література за цією темою була відсутня, тому корисно буде звернутись до періодичної наукової літератури та пошукати нову монографічну літературу.

    Розгляд питань зазначеної теми слід почати зі з’ясування самого поняття класифікації кримінальних правопорушень як поділу їх на групи залежно від певного критерію. Так в залежності від ступеня завершеності злочинної діяльності кримінальні правопорушення можна поділити на закінчені та незакінчені кримінальні правопорушення; від форми вини – на умисні і необережні. Необхідність індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання зумовлює, також, поділ всіх кримінальних правопорушень на різні категорії в залежності від матеріального критерію. Йдеться про закріплену у ст. 12 КК України класифікацію кримінальних правопорушень. Для розкриття змісту цієї класифікації необхідно з’ясувати, що хоча всі кримінальні правопорушення є суспільно небезпечними, але характер та ступінь суспільної небезпечності одних може істотно відрізнятись від інших. У зв’язку з цим кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини у свою чергу поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

    Отже матеріальному критерію класифікації відповідає її формальний критерій. При висвітленні цього питання корисно звернутись до законодавчого досвіду зарубіжних країн. Як приклад рекомендується навести трьохчленний поділ правопорушень, що міститься в Кримінальному кодексі Франції, та двочленний поділ правопорушень, що міститься у Кримінальному кодексі Німеччини, або досвід інших країн.

    Крім того корисно врахувати той факт, що класифікація кримінальних правопорушень проводиться і в інших юридичних науках – кримінології, кримінальному процесі, криміналістиці, але за іншими ознаками, які мають значення саме для цих наук.

    Розглядаючи останнє питання теми, слід на підставі аналізу норм Загальної та Особливої частини КК України зробити висновки про кримінально-правове значення ст. 12 КК України
    Рекомендований перелік літератури до теми № 4:

    1. Загородников Н. И. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел. Москва, 1983.

    2. Кадников Н. Г. Классификация преступлений по уголовному праву России: монография. Москва: МВД РФ, 2000.

    3. Клименко В. Класифікація злочинів у кримінальному законодавстві. Юридичний вісник України. № 23 (311). 9-15 червня 2001. С. 5.

    4. Короленко М. П. Проблеми кваліфікації і класифікації злочинів за ступенем тяжкості. Київ: Наук. світ, 2000.

    5. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. Харьков, 1979.

    6. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. Москва, 1961.

    7. Прохоров В. С. Преступление и ответственность. Ленинград, 1984.



    Тема № 5: Кримінальна відповідальність: поняття, форми реалізації, підстави


    Орієнтовний план:

    Вступ.

    1. Поняття та значення кримінальної відповідальності.

    2. Обґрунтування кримінальної відповідальності.

    3. Початок та припинення кримінальної відповідальності.

    4. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

    5. Підстави кримінальної відповідальності.

    6. Склад кримінального правопорушення: його поняття та елементи.

    7. Види складів кримінальних правопорушень.

    Висновки.
    Методичні вказівки:

    При роботі над першим питанням слід звернути увагу на наступні моменти: розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано із вчиненням кримінального правопорушення. Особливу увагу слід приділити співвідношенню кримінально-правових відносин та кримінальної відповідальності.

    Переходячи до питання про обгрунтування кримінальної відповідальності слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.

    Для визначення поняття кримінальної відповідальності перш за все необхідно з’ясувати в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Далі слід з’ясувати з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та які точки зору існують в науці кримінального права з цього приводу, ким та в яких формах реалізується кримінальна відповідальність, які етапи її реалізації, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено.

    Розкриваючи наступне питання, потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Акцентувати увагу саме на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КК України). Потім слід розглянути поняття та значення складу кримінального правопорушення, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК України) підстави кримінальної відповідальності. Розкриваючи поняття складу кримінального правопорушення, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття кримінального правопорушення, та теоретичного узагальнення ознак складів кримінальних правопорушень, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів кримінальних правопорушень, у чинному законодавстві є вичерпним. Далі необхідно ґрунтовно проаналізувати ознаки складу кримінального правопорушення, а також його кримінально-правове значення, розкрити зміст його функцій. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять кримінального правопорушення, та складу кримінального правопорушення. Слід зауважити, що кримінальне правопорушення, співвідноситься зі складом конкретного кримінального правопорушення, як явища реальної дійсності та юридичного поняття про нього (логічна модель, юридична категорія чи конструкція, що закріплює типові ознаки будь-якого діяння, відбиваючи його кримінальну протиправну сутність). Тому встановлення ознак складу кримінального правопорушення у суспільно небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинене кримінальне правопорушення. Юридична конструкція, що розглядається складається з чотирьох обов’язкових елементів.

    Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад кримінального правопорушення,. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу кримінального правопорушення,, ознаки, що характеризують кожен із цих елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу кримінального правопорушення, на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.

    Розглядаючи третє питання необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів кримінальних правопорушень, на види, значення класифікації складів кримінальних правопорушень, які види складів кримінальних правпоорушень існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділ кримінальних правопорушень на проступки і злочини впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.

    Відповідаючи на останнє питання теми спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації кримінальних правопорушень, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації кримінальних правопорушень та її передумови.
    Рекомендований перелік літератури до теми № 5:

    1. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание. Минск, 1976

    2. Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и формы ее реализации: Общая часть: Курс лекций. Одесса: АТ «Бахва», 1998.

    3. Бажанов М. И. О функциях состава преступления (процессуальная функция). Проблеми законності/Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків: Основа, 1995. Вип. 29. С. 96-102.

    4. Беньківський В. Кримінальна відповідальність – результативна оцінка діяння особи. Закон і бізнес. 1999. 27 січня. С. 12.

    5. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. Москва: Юрид. лит., 1963.

    6. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. Київ: Вид-во НАВСУ, 1997.

    7. Кучер Ю. А. Типология составов пре ступлений. Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. 1999. Спец. вип. Ч. 3. С. 16-21.

    8. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності. Право України. 1995. № 12. С. 52-54.

    9. Чистяков А. А. Уголовная ответственность и механизм ее основания: монография. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002.

    10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканість) від 27 жовтня 1999 р. Офіц. вісник України. 1999. № 44. Ст. 2193.



    Нормативний матеріал

    1. 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

      скачати

    • © Усі права захищені
    написати до нас