1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: Методи, способи та стилі адміністративного управління в сучасних
Розширення: docx
Розмір: 109кб.
Дата: 24.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Фактори і резерви підвищення продуктивності праці персоналу підп
Фактори і резерви підвищення продуктивності праці персоналу підп
Аналітика цін на салат.docx
Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту.docx
lkostenko_omfdfexz.rld.docx
Розвиток вищих психічних функцій в онтогенезі.docx
analizrizikivprimanevruvanniuzonibojovihdijumori_acl3gokc.ucx.do
Історія.docx
Конституційний принцип визнання та гарантування місцевого самовр

3.2 Формування системи аудиту якості для підвищення ефективності організації функціонування державної установи



Основну роль при реалізації функцій в адміністративного менеджменту відіграє застосування ефективної системи методів розробки, ухвалення та реалізації змісту адміністративних операцій. Про це засвідчує обґрунтування, виокремлення і розвиток більшості поширених теоретичних і практичних класифікацій адмініструючих (організаційно-стабілізуючих, організаційно-розпорядчих і дисциплінарних) методів. Зазначені методи є основним інструментом створення, функціонування і розвитку організації, що реалізовується у широкій палітрі формалізованих методів побудови і здійснення адміністративних дій. Адміністративні методи управління – це організаційно-розпорядчі методи, що охоплюють відносини у сфері управління організацією і є сукупністю прийомів, впливів, які базуються на використанні об’єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Це методи, що ґрунтуються на силі та авторитеті влади, тобто наказах, постановах, розпорядженнях, вказівках, інструкціях, і дають змогу регламентувати діяльність, забезпечують організацію нормативами й підтримують трудову дисципліну. Загалом систему адміністративних методів можна охарактеризувати як сукупність двох рівнозначних елементів, які впливають на структуру управління (регламентація діяльності, нормування в системі управління) і на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання і контроль за управлінськими рішеннями).

Організаційний вплив на структуру управління здійснюється здебільшого шляхом організаційного регламентування, нормування, організаційно-методичного інструктування і проектування. Вплив на процес адміністративного менеджменту забезпечують методи розпорядчого впливу керівника на колектив загалом і особистість зокрема. Характерними особливостями адміністративних методів управління є: прямий вплив на керований об’єкт шляхом встановлення його повноважень (прав і обов’язків); односторонній вибір суб’єктом управління найближчої та кінцевої мети, завдань управлінського процесу, порядку, термінів його виконання об’єктом, ресурсного забезпечення, умов виконання завдань на кожному конкретному етапі; юридична обов’язковість актів управління (указів, постанов, рішень, розпоряджень, наказів і резолюцій), невиконання яких розглядається як порушення обов’язків та може спричинити не тільки адміністративну чи дисциплінарну відповідальність, а й кримінальну. Таким чином, адміністративні методи управління є провідними в системі адміністративного менеджменту.

Вони дають змогу чітко розподілити обов’язки в апараті управління, дотримувати правові норми і повноваження у ході вирішення питань господарської діяльності, а також застосувати заходи примусу і дисциплінарної відповідальності. Водночас, адміністративні методи забезпечують організованість у процесі роботи та високу дисципліну праці, координацію трудових зусиль працівників шляхом прямого (адміністративного) спонукання їх до дій, а також контроль за роботою підприємств (організацій та установ) й окремих працівників. Для розуміння сутності адміністративних методів управління важливе значення має їхня класифікація, що базується на врахуванні специфіки засобів, важелів організаційного впливу. Цими важелями є регламент, норма, інструкція, дисциплінарні вимоги, відповідальність і повноваження.

Відповідно можна виокремити три групи адміністративних методів управління: організаційно-стабілізуючого, розпорядчого і дисциплінарного впливу. Основне місце серед перелічених вище посідають методи організаційно-стабілізуючого впливу, основний зміст яких полягає у встановленні стійких організаційних зв’язків між елементами системи за допомогою закріплення за ними визначених обов’язків перед системою загалом і окремими її ланками, тобто цей організаційний вплив, спрямований на постійну зміну підсистем, їхньої структури та порядку діяльності. Методи організаційностабілізуючого впливу охоплюють регламентування, нормування й інструктування.

Другою групою адміністративних методів управління є методи розпорядчого впливу, які відображають поточне використання встановлених організаційних зв'язків і їх часткове коригування в разі зміни умов роботи. В основу розпорядчих методів покладено повноваження та обов’язки. Третю групу адміністративних методів становлять методи дисциплінарного впливу – це санкції за відхилення від установленого порядку та вимог державної, фінансової, договірної дисципліни, статутів. Їхньою метою – є забезпечення стабільної діяльності організації через дисциплінарні вимоги, а також відповідальності колективів і працівників.

Одним із різновидів методів дисциплінарного впливу є засоби правового впливу, які передбачають санкції за відхилення від порядку та закону [12]. Визначають чотири типи методів дисциплінарного впливу: матеріальні – пов’язані з матеріальною відповідальністю, що покладається на підприємства і керівників за результатами господарської діяльності; адміністративні – пов’язані з діяльністю таких спеціальних органів, таких як санепідемстанція, податкові адміністрації, інспекції та ін.; кримінально-правові – виникають за наявності складу злочину; дисциплінарні – виникають у наслідок невиконання або неналежного виконання службових обов’язків.

Матеріальна відповідальність може виявлятися у вигляді пені, неустойки, утримання із заробітної плати, добровільного відшкодування завданих збитків підприємству, а також як повна або часткова матеріальна відповідальність. Адміністративний вплив здійснюється у формі попередження, штрафів, вказівок на виконання завдання, адміністративного арешту. Дисциплінарна відповідальність реалізовується через усні попередження, догани, зауваження, пониження в посаді, переведення на низькооплачувану роботу, звільнення.

Особливість адміністративних методів управління полягає в тому, що вони передбачають однозначне вирішення відповідної ситуації, що має обов’язкову силу для виконавця, а не надає йому можливість вибору між різними способами дій. Методи адміністративного менеджменту базуються на обов’язковості виконання відповідних розпоряджень і вказівок, оскільки їхнє невиконання спричиняє визначені стягнення і розглядається як пряме порушення дисципліни.

Отже, значення вище згаданих методів у системі адміністративного менеджменту полягає в тому, що вони дають змогу: чітко розподілити обов’язки в апараті управління; забезпечити дотримання правових норм і повноважень у господарській діяльності; координувати трудову діяльність шляхом адміністративного впливу; контролювати роботу підприємств, колективів та окремих працівників; застосувати заходи дисциплінарної відповідальності. У визначених методах адміністративний вплив набуває предметної форми і спонукає виконавців до конкретних дій.

Висновки до розділу 3



Підсумовуючи зазначимо що ефективне управління організацією будь-якої форми власності не можливе без застосування сучасної концепції адміністративного менеджменту як функціональної сфери управлінської діяльності. Збереження цілісності системи адміністративного менеджменту є важливою передумовою її ефективності. Саме тому, чітка класифікація її функцій та методів дозволить покращити формування, функціонування та розвитку діяльності організації та сприятиме формуванню ефективної системи адміністративного менеджменту.

ВИСНОВКИ



В процесі дослідження було проаналізовано сучасні системи адміністративного менеджменту та запропоновано сконцентруватися на п’ятьох головних напрямках вдосконалення системи адміністративного менеджменту:

1. Приватизація та децентралізація державного управління;          

2. Зниження надмірного державного регулювання;

3. Підвищення якості державних послуг;

4. Підвищення ефективності та результативності органів влади;

5. Підвищення інформаційної відкритості органів влади.

На нашу думку, якщо буде проведена комплексна та ефективна робота за даними напрямками, це дозволить удосконалити систему адміністративного менеджменту в Україні відповідно до світових стандартів, суттєво посилить і розширить проблематику механізмів державного регулювання для комплексного аналізу окремих галузей економіки, а також дозволить контролювати якість державних послуг, формулювати вимоги до послуг, виходячи з інтересів суспільства, що дозволить наблизитися до головної мети реформування - підвищення рівня і якості життя українських громадян.

Перспективами подальших досліджень є те, що нами з усієї сукупності можливих напрямків реформування системи адміністративного менеджменту було виокремлено та детально проаналізовано лише  п’ять  головних, інші напрямки будуть досліджені в майбутньому.

Підсумовуючи зазначимо що ефективне управління організацією будь-якої форми власності не можливе без застосування сучасної концепції адміністративного менеджменту як функціональної сфери управлінської діяльності. Збереження цілісності системи адміністративного менеджменту є важливою передумовою її ефективності. Саме тому, чітка класифікація її функцій та методів дозволить покращити формування, функціонування та розвитку діяльності організації та сприятиме формуванню ефективної системи адміністративного менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Бiлорус Т.В. Iнновацiйнi технологiї в управлiння кадровим потенцiалом пiдприємства / Т.В. Бiлорус. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ecоnоm.univ.kiev.ua/articles/MIID/bilоrus/innivatciyni_texnоlоgii_v_ upravlinni_cadrоvim_pоtencialоm_pidpriemstva.pdf>.

  2. Балабанова Л.В. Стратегiчне управлiння персоналом пiдприємства в умовах ринкової економiки : монографiя / Л.В. Балабанова, О.В. Стельмашенко. – Донецьк : Вид-во ДонНУЕТ iм. М. Туган-Барановського, 2010. – 229 с.

  3. Безручук С.Л. Аутсорсинг, лiзинг персоналу або послуги з бухгалтерського облiку: кри- тична оцiнка термiнiв / С.Л. Безручук, С.М. Лайчук // Мiжнародний зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 3(12). – С. 41-60.

  4. Вдовиченко Р.П. Особливостi сучасного управлiння персоналом / Р.П. Вдовиченко. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ecоnоmy. nayka.cоm.ua/? оp=1&z=935>.

  5. Гончарова О.М. Реiнжинiринг бiзнес-процесiв як спосiб пiдвищення ефективностi управ- лiння / О.М. Гончарова. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ecоnоmy.nayka.cоm.ua/? оp=1&z=943>.

  6. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 384.

  7. Івченко О. Проведення адміністративної реформи як запорука вдосконалення управління місцевим і регіональним розвитком / О. Івченко // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування : матеріали наук.-практ. конф. за результатами стажування слухачів спеціальності «Державне управління» / за заг. ред. Ю.П. Шарова. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – 120 с.

  8. Казарiн М.Г. Коучинг як засiб управлiння / М.Г. Казарiн. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://ukrarticles.pp.ua/biznes-i-finansy/19502- kоuching-kak-sredstvо-upravleniya.html>.

  9. Кохан С.О. Контроль як одна iз основних функцiй системи управлiння персоналом / С.О. Кохан. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://academy.gоv.ua/ej/ej16/txts/12KSОSUP.pdf>.

  10. Крушельницька О.В. Управлiння персоналом : навч. посiбн. / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – К. : Вид-во "Кондор". – 2003. – 296 с.

  11. Леонова С.В. Роль внутрiшнього маркетингу у розвитку кадрової функцiї промислово- го пiдприємства / С.В. Леонова. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16782/1/149-Leоnоva-243- 244.pdf>.

  12. Лобова С.В. "АУТ" в сучасних технологіях управлінням персоналом / С.В. Лобо- ва // Вістник Алтайського державного університета. – 2011. – № 8 (82). – С. 111-114.

  13. Новiкова М.М. Технологiя управлiння персоналом: теоретичнi та методичнi аспекти : монографiя / М.М. Новiкова, Л.О. Мажник; Харк. нац. акад. мiськ. госп-ва. – Харкiв : Вид-во ХНАМГ, 2012. – 215 с.

  14. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту : Навч. посіб. / Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В.. – К. : «Центр навчальної літератури», 2004. – 560 с.

  15. Писанко Г. Автоматизованi системи оцiнки персоналу / Г. Писанко // Кадровик України. – 2011. – № 11. – С. 115-121.

  16. Полозова А.Н. Методологічні аспекти підприємницький технологій персонал- менеджмента / А.Н. Полозова, Е.В. Кондратєва, Е.В. Горковенко, Н.В. Фролова. [Электронный ресурс]. – Доступний с http://www.lerc.ru/? part=bulletin&art=23&page=13>.

  17. Пономаренко В.С. Iнформацiйнi системи в управлiннi персоналом : навч. посiбн. / В.С. Пономаренко, I.В. Журавльова, I.Л. Латишева. – Харкiв : Видво ХНЕУ, 2008. – 336 с.

  18. Сидорук С.М. Впровадження iнновацiйних методiв управлiння персоналом державної служби України на основi паблiк-iнжинiрiнга / С.М. Сидорук, С.В. Глiвенко. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://me.fem.sumdu.edu.ua/dоcs/d095.pdf>.

  19. Таньков К.М. Персонал-технологiї як ключовий елемент системи менеджменту турис- тичної органiзацiї / К.М. Таньков, Г.М. Чепурда // Бiзнес-iнформ. – 2012. – № 12. – С. 145-147.

  20. Тронь В. Система управління / В. Тронь [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http:www.soskin.info/ea.php?pokasold=200809&n=9-10&y=2008

  21. Хохлова Т.П. Інноваційні технології сучасного персонал-менеджмента / Т.П. Хохлова. [Электронный ресурс]. – Доступний с http://jоurnal.kfrgteu.ru/files/1/2012_6_16.pdf.

  22. Шульженко I.В. Коучинг як ефективний метод керiвництва командою працiвникiв / I.В. Шульженко, Т.О. Сазонова. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.khntusg.cоm.ua/files/sbоrnik/vestnik_113/68.pdf>.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас