Ім'я файлу: Тема 6. Методи проведення експертиз (1).pptx
Розширення: pptx
Розмір: 211кб.
Дата: 22.11.2023
скачати
Розширення: pptx
Розмір: 211кб.
Дата: 22.11.2023
скачати
ТЕМА 6. Методи проведення експертиз товарів в митній справі
Основні питання
Класифікація методів експертизи товарів: об’єктивні та евристичні. Характеристика вимірювальних та реєстраційних методів. Органолептичні, експертні та соціологічні методи експертизи товарів. Критерії відбору методів експертизи.
Метод товарної експертизи – спосіб досягнення кінцевих результатів теоретичного дослідження або практичного здійснення експертизи товарів.
Методи товарної експертизи підрозділяються на дві групи: об'єктивні і евристичні.
Об'єктивні методи – засновані на визначенні характеристик товарів шляхом вимірювань (вимірювальні методи) або реєстрації будь-яких невідповідностей, відмов, відхилень від встановлених вимог (реєстраційний метод). Загальним для об'єктивних методів є вираз результатів вимірювань або підрахунків в прийнятих одиницях вимірювання або у відсотках, причому ці результати можна співставити, відтворити і перевірити. Відмінності між ними полягають в тому, що при вимірювальних методах використовуються технічне устаткування (прості прилади і складні вимірювальні пристрої, системи, перетворювачі), а при реєстраційних – візуальний підрахунок.
Евристичні методи – методи, засновані на сукупності логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень для досягнення (знаходження) кінцевих результатів. Загальним для всіх евристичних методів є суб'єктивний підхід до оцінок, висунення гіпотез, припущень, заснованих на думках окремих осіб. Методи кожної підгрупи евристичних методів не замінюють, а доповнюють один одного або мають самостійні сфери застосування.
До об'єктивних методів відносяться вимірювальні та реєстраційні методи.
Вимірювальні методи – визначення (вимірювання) дійсних значень показників властивостей товарів за допомогою технічних пристроїв. Призначені для визначення фізико-хімічних і/або мікробіологічних показників якості.
Вимірювальні методи взаємозв'язані з органолептичними методами, доповнюють, але не замінюють їх. Це обумовлено тим, що переваги вимірювальних методів – об'єктивність оцінки, вираз результатів в загальноприйнятих одиницях вимірювання, співставлення і відтворюваність результатів – усувають недоліки органолептичних методів. У зв'язку з цим поєднання методів цих двох груп дозволяє провести якнайповнішу експертну оцінку товарів.
Недоліками вимірювальних методів є: високі витрати на проведення випробувань, для яких потрібні обладнані випробувальні лабораторії, лабораторне і допоміжне устаткування, деколи дуже дороге, а також висококваліфікований персонал.
За хронологічною ознакою і чутливістю вимірювальні методи діляться на класичні і сучасні;
за часом отримання результатів випробувань – на експрес-методи і довгострокові;
за принципом, на якому заснований метод, – на фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні і біологічні.
Прикладами класичних методів можуть служити: метод висушування до постійної маси для визначення вологості товарів, ферроціанидний метод і метод Бертрана для визначення вмісту цукру, метод титрування для визначення загальної кислотності, визначення солі аргентометричним методом та ін.
Особливістю класичних методів є переважна кількість руйнівних операцій; в більшості випадків – тривала підготовка зразка до визначення кінцевого результату; порівняно невисока чутливість і точність вимірювань.
Сучасні методи відрізняються від класичних більш високою чутливістю, меншими витратами часу на проведення випробувань. Для цих методів характерне використання вдосконалених засобів вимірювання, часто з високою точністю. Разом із зазначеними перевагами для цих методів, як правило, потрібні добре обладнані випробувальні лабораторії і висококваліфікований персонал, що збільшує витрати на випробування.
Найбільш поширеними сучасними методами є хроматографічний, спектральний, рефрактометричний методи, фотоелектрометрія, потенціометрія, реологія і мікроскопування.
Х р ом а т о г р а ф і ч н и й м е т о д – метод, заснований на розділенні складної суміші речовин на компоненти за допомогою сорбційних методів в динамічних умовах. В основу методу покладений принцип різної здатності до сорбування компонентів суміші на вибраному сорбенті, тобто на розподілі речовин між двома фазами, що не змішуються
Призначення хроматографічного методу – кількісне і якісне визначення речовин в пробах товарів, спеціальним чином відібраних і оброблених.
Перевагою цього методу є висока чутливість, що дозволяє виявляти якісно і визначати кількісно речовини, що містяться в безконечно малих кількостях (іноді стольникові частки мг, %).
Розрізняють такі різновиди хроматографічного методу: газова і рідинна хроматографія (залежно від типу рухомої і нерухомої фаз); а також типи: паперова, стовбчикова, тонкошарова і газова (залежно від типу сорбенту).
Перелік фізико-хімічних показників якості, що можна визначити за допомогою хроматографічного методу, достатньо широкий: вміст вільних і зв'язаних амінокислот, органічних кислот, вуглеводів, ароматичних, фарбувальних речовин, жирнокислотний склад ліпідів, пестицидів, вітамінів і ін.
С п е к т р а л ь н и й м е т о д – метод, заснований на вимірюванні пропускання або поглинання світла певної довжини хвилі різними речовинами.
У основу спектроскопії покладені загальні закони, що встановлюють співвідношення між величиною поглинання або пропускання і кількістю поглинаючої або проникної речовини.
Спектроскопію умовно можна підрозділити на емісійну і абсорбцію.
Емісійна спектроскопія досліджує випромінювальну здатність речовини; спектроскопія абсорбції – здатність поглинання.
Різновиди спектрального методу: інфрачервона і атомна абсорбція, спектроскопія абсорбції.
Спектральний аналіз використовується для визначення різноманітних органічних сполук, забарвлених і безбарвних розчинів, а також мінеральних елементів з концентрацією 10 (-2) – 10 (-6)%. Точність методу висока [± (0,1 – 0,5) відн. %)]. При спектральних методах використовуються складні пристрої – спектрофотометри (СФ-4, СФ-10 і ін.).
Ф о т о е л е к т р о к о л о р и м е т р и ч н и й м е т о д – метод, заснований на виборчому поглинанні світла речовиною, що аналізується. Цей метод близький до спектрального, але, на відміну від нього, забезпечує хорошу точність [± (1 – 2) відн. %)], і для його застосування не потрібна складна апаратура. Він широко застосовується для визначення концентрації зафарбованих розчинів (фарбувальних, фенольних речовин, амінокислот і ін.). Нефарбовані розчини цим методом на відміну від спектрального досліджувати не можна.
Для вимірювання застосовуються фотоелектроколориметри (ФЭК-м, ФЕК-52, -64, -56, -57 і ін.). Принцип їх дії заснований на порівнянні поглинання або пропускання світла стандартним і досліджуваним забарвленим розчином.
М е т о д п о т е н ц і о м е т р і ї – метод, заснований на визначенні потенціалу між електродом, насиченим воднем, і рідиною, що містить водневі іони. Використовується для вимірювання рН при визначенні активної кислотності соків, вина, інших напоїв, плодів, овочів, деяких товарів побутової хімії, косметичної продукції та ін. Вимірювальним приладом є потенціометри різних марок (ЛПУ-01 і ін.).
Р е ф р а к т о м е т р и ч н и й м е т о д – метод, заснований на вимірюванні показника заломлення світла при проходженні його через рідкий зразок, який наноситься на нижню призму рефрактометра.
Метод широко використовується як у випробувальних лабораторіях, так і у виробничих цехах для визначення концентрації сухих речовин, цукру, жиру в харчових продуктах (соках, пюре, варенні, повидлі, томатопродуктах, жирах і ін.).
М е т о д и р е о л о г і й – методи, засновані на вимірюванні деформації різних речовин і матеріалів. Призначені для визначення структурно-механічних властивостей товарів (в'язкість, пружність, еластичність і міцність), багато з яких характеризує консистенцію. З їх допомогою визначають в'язкість м'ясного фаршу, пластичність тесту, твердість плодів і овочів, консистенцію маргарину, м’якість тканини, шкіри.
Результати дослідження структурно-механічних властивостей зазвичай виражають графічно у вигляді кривих кінетики деформації. Для вимірювання використовують віскозиметри різних марок, динамометричні ваги, пластометри і ін.
Мі к р о с к о п у в а н н я – метод, заснований на використанні мікроскопа як вимірювального приладу. Застосовуються звичайні біологічні і електронні мікроскопи, збільшення яких розрізняється кратністю.
Метод призначений для визначення будови тканин, кліток і їх органели, а також видового і кількісного складів мікроорганізмів. Найбільш широко мікроскопування застосовується при визначенні виду крохмальних зерен, наявність в продуктах домішок і мікроорганізмів, мікроструктури різних харчових продуктів і непродовольчих товарів. При мікробіологічних дослідженнях мікроскопування поєднується з реєстраційним методом (підрахунок кількості мікроорганізмів).
Залежно від часу, що витрачається на визначення значень показників якості, всі вимірювальні методи ділять на експрес-методи і довгострокові.
Експрес-методи – методи, призначені для швидкого визначення показників якості товарів.
Перевагою цих методів є швидкість визначення, використання нескладних вимірювальних приладів і простих пристосувань.
Експрес-методи застосовують в тих випадках, коли необхідно швидко провести експертизу. Слід зазначити, що більшість класичних методів відносяться до довгострокових із-за тривалої підготовки навішування шляхом витягання речовин, що ідентифікуються, в розчини, звільнення їх з суміші і видалення сторонніх речовин, що заважають ідентифікації. Часто підготовчий етап за тривалістю у багато разів перевершує основний етап — вимірювання кількісних характеристик показника. Особливо це характерно для хімічних і біохімічних методів.
Тому багато експрес-методів ґрунтуються на хімічних, фізичних, фізико-хімічних методах або мікроскопуванні, якщо при їх застосуванні можливо безпосередньо заміряти показники без тривалої підготовки навішування: наприклад, визначення кислотності активної, або такої, що титрує, в напоях; визначення вмісту солі в розсолі, відносної щільності молока, сухих речовин і цукру в розчинах рефрактометричним методом.
Найбільш поширені експрес-методи, засновані на засобах виявлення і призначені для якісного визначення властивостей товарів.
Реєстраційний метод заснований на спостереженнях і підрахунках числа об'єктів, вибраних за певною ознакою.
Як класифікаційна ознака можуть бути обрані конкретні види дефектів або градації товарів, а також їх найменування, види, групи і підгрупи.
Реєстраційним методом визначаються приймальні і бракувальні числа при прийманні товарів, кількість дефектних товарів. За необхідністю встановлюється кількісне співвідношення окремих видів дефектів. Сортування товарів на градації якості (стандартну, нестандартну, відхід, брак, а також на товарні ґатунки) здійснюється за допомогою цього ж методу.
При цьому експерти можуть самі безпосередньо займатися технічною роботою щодо перевірки товарів, але краще, якщо її здійснюють підсобні робочі (допоміжний персонал), а експерти перевіряють правильність їх роботи і реєструють кінцеві результати.
У останньому випадку увага експерта буде сконцентрована на відповідальнішій операції – реєстрації певних градацій.
Результати визначення заданих об'єктів реєстраційним методом виражаються в абсолютних або відносних величинах. Наприклад, кількість дефектних одиниць на 100 товарних одиниць – абсолютний показник.
Відносний показник виражається як відношення кількості заданих об'єктів до загальної кількості об'єктів, що підлягали експертизі.
Кількість реєстрованих об'єктів може визначатися за рахунком або по масі, довжині або об'єму. Наприклад, кількість шкідників в муці, сухофруктах, число мікроорганізмів визначається за рахунком на певній площі або в певній масі або об'ємі. Кількість (у %) продукції, що загнила, – по масі, кількість (у %) забракованих напоїв – за об'ємом.
До евристичних методів відносяться органолептичні та експертні методи.
Органолептичні методи – методи визначення значень показників властивостей товару за допомогою органів почуття людини.
Для них характерні складні фізіолого-психологічні основи, що зумовлює суб'єктивізм цих методів. Для зниження суб'єктивізму і підвищення достовірності результатів необхідно знати і враховувати ці основи, а також переваги і недоліки цих методів.
До недоліків органолептичних методів відносять суб'єктивізм оцінки, відносний вираз її результатів в безмірних величинах (колір – зелений, червоний і т.д.; смак – солодкий, слабо виражений, позбавлений смаку і так далі), неспівставність і недостатня відтворюваність результатів.
В експертній практиці усунути вплив зазначених недоліків можуть такі прийоми: навчання експертів правилам оцінки основних органолептичних показників (кольору, смаку, запаху, консистенції) за стандартними методиками; дотримання умов проведення органолептичної оцінки; розробка і використання шкали балів по конкретних товарах; проведення оцінки спеціально сформованими групами експертів (наприклад, дегустаційними комісіями), перевіреними на сенсорну чутливість.
Залежно від залучених органів почуття і показників властивостей товару, (що визначаються), органолептичні методи підрозділяються на п'ять підгруп: візуальний, дотиковий, нюховий, смаковий і аудіометод.
Візуальний метод – метод, заснований на сприйнятті зовнішнього вигляду і/або кольору об'єкту за допомогою зору.
Дотиковий метод – метод, заснований на сприйнятті консистенції або стану поверхні за допомогою тактильних (від лат. tactіens – дотиковий) відчуттів. Консистенція може бути рідкою, геле- або пастоподібною, твердою, пористою, являти собою волокнисту структуру.
Нюховий метод – метод, заснований на сприйнятті запаху за допомогою рецепторів нюху. Застосовується при експертизі парфюмерно-косметичних товарів, мийних засобів і інших товарів побутової хімії).
Смаковий метод – метод, заснований на сприйнятті смаку за допомогою смакових рецепторів.
Аудіометод – метод, заснований на сприйнятті звуків органом слуху. Застосовується при експертизі музичних товарів, аудио- і відеотехніки, для яких він має велике значення. За допомогою аудіометоду перевіряється цілісність скляного і керамічного посуду, якість роботи двигунів автотранспортних засобів, а також холодильників, пральних машин і іншої побутової техніки, при експлуатації якої високо цінується безшумність
Експертні методи засновані на прийнятті евристичних рішень, базою для яких є знання й досвід, накопичені експертами в конкретній сфері в минулому.
Цим евристичні методи відрізняються від розрахункових методів, заснованих на рішенні формалізованих завдань.
Перевагою цих методів є те, що вони дозволяють ухвалювати рішення, коли більш об’єктивні методи неприйнятні. До інших переваг ставиться їхня відтворюваність. Сфера застосування цих методів – не тільки оцінювання якості товарів, але й дослідження операцій технологічного циклу, прийняття керуючих рішень, прогнозування.
До недоліків експертних методів належать суб’єктивізм, обмеженість застосування, високі витрати на їхнє проведення.
Класифікація експертних методів. Експертні методи діляться на три підгрупи, що у свою чергу, ділиться на види й різновиди:
методи групового опитування експертів:
математико-статистичні методи обробки експертних оцінок:
методи експертного оцінювання показників якості.
Методи групового опитування – методи, засновані на проведенні опитування групи експертів із наступним аналізом і обробкою отриманої від них інформації.
Метою методу групового опитування експертів є одержання групової експертної оцінки для прийняття остаточних рішень.
Методи оцінювання якості експертів поділяють на п’ять груп:
евристичні – значення оцінок визначаються людиною;
статистичні – значення оцінок визначаються в результаті обробки суджень експертів про оцінювану продукцію;
тестові – значення оцінок визначаються в результаті спеціальних випробувань;
документальні – значення оцінок визначаються в результаті спеціальних випробувань;
комбіновані – значення оцінок виводять за допомогою будь-якої сукупності перерахованих методів.
Математико-статистичні методи поділяються на чотири види: ранжування; безпосередньої оцінювання; послідовних переваг; парних порівнянь.
Ранжування – метод, заснований на розташуванні об’єктів (факторів) у порядку зростання або спадання будь-якої властивості. Цей метод дозволяє вибрати із сукупності факторів найбільш істотний.
Метод безпосереднього оцінювання полягає в тому, що діапазон змін будь-якої кількісної змінної розбивається на декілька інтервалів, кожному з яких присвоюється визначена кількість балів – від 0 до 10. Завдання експерта полягає в розміщенні кожного з факторів, які розглядалися, у певному оцінному інтервалі відповідно до його важливості. Число інтервалів, на які розбивається
Метод послідовних переваг заснований на порівнянні окремого об’єкта із сумою наступних об’єктів для визначення його важливості, застосовується під час вимірювання рівня якості, оцінювання діяльності наукових організацій. Метод має таку основну перевагу порівнянно з іншими методами, що дає можливість співставлення і вимірювання якісно різних факторів.
Метод парних порівнянь заснований на порівнянні експертом об’єктів експертизи за парами для визначення найбільш вагомого в кожній парі. Застосовується з метою виявлення переваги серед значної кількості факторів, проблем, показників. Експерти можуть просто проводити порівняння з констатацією переваги одного фактора над іншим. Можливе застосування спеціальної шкали переваг, де кожен ступінь переваги має свою визначену оцінку.
Методи експертного оцінювання показників якості товарів – це методи визначення дійсних значень одиничних і комплексних показників якості.
Комплексні показники якості зразків продукції визначають двома методами:
експрес-методом;
методом руху за рівнями, що має два різновиди − без підготовки і з підготовкою.
Експрес-метод – це метод визначення комплексного показника якості − зовнішнього вигляду і значень окремих одиничних показників якості шляхом аналізу їхньої безпопередньої оцінки із урахуванням коефіцієнтів вагомості. Досвід свідчить, що кваліфікований експерт порівняно легко проводить комплексне оцінювання за значеннями 3–4 показників якості. Гранична кількість визначень однорідних показників, що знаходяться на одному ієрархічному рівні, дорівнює 7–9 показникам. Точність визначень досягається обговоренням їхніх результатів.
Метод руху за рівнями без підготовки – ступеневий метод із використанням експрес-методу, тобто експерт проводить оцінювання показників за рівнями ієрархії за «деревом властивостей». Починаючи з нижчого рівня він дає оцінку показникам вище розташованого рівня. Оцінюються послідовно показники якості за рівнями ієрархії та досягається верхній рівень, тобто визначається комплексний показник якості.
З усіх видів матеріально-технічних засобів найбезпосередніше відношення до експертизи товарів мають засоби вимірювань, засоби виявлення.
Засоби вимірювання – технічні пристрої для здійснення вимірювання фізичних величин.
Засоби вимірювань, що використовуються експертами при проведенні експертизи товарів, підрозділяються на засоби вимірювання фізичних величин товару і засоби вимірювання показників кліматичного режиму зберігання, а також на прості прилади і складні технічні пристрої.
До п р о с т и х п р и л а д і в відносяться прості портативні прилади, які можуть застосовуватися в будь-яких виробничих умовах. Їх перевагами є простота і швидкість вимірювань. Робота з ними не вимагає додаткового тривалого навчання. Прикладом таких простих приладів можуть служити міри довжини (дерев'яні і металеві лінійки, рулетки, стрічки), об'єму (мензурки, циліндри), маси (гирі і ваги), температури (термометри), прилади для визначення відносної вогкості повітря (психрометри) та ін.
Ск л а д н і т е х н і ч н і п р и с т р о ї д л я в и м і р ю в а н н я – прилади, перетворювачі, вимірювальні системи – застосовуються тільки в спеціально обладнаних випробувальних лабораторіях, в яких є навчений роботі на них персонал.
Засоби вимірювання показників кліматичного режиму зберігання (або контролю за режимом) призначені для вимірювання температури, відносної вогкості повітря, швидкості руху повітря (повітрообміну) і газового складу.
До них відносяться:
термометр (для вимірювання температури повітря);
психрометр, гігрометр (для вимірювання відносної вогкості повітря);
анемометр (для вимірювання показників повітрообміну – швидкості
руху повітря);
газоаналізатори (для визначення складу повітря).
З а с о б и в и м і р ю в а н н я м а с и , о б ' є м у , д о в ж и н и застосовуються експертами при необхідності вимірювання зазначених фізичних величин одиничних екземплярів товарів, комплексних пакувальних одиниць або товарних партій.
Повірка засобу вимірювань – сукупність операцій, виконуваних органами державної метрологічної служби (іншими уповноваженими державними органами, організаціями) з метою визначення і підтвердження відповідності засобів вимірювань встановленим технічним вимогам.
Результатом повірки є підтвердження придатності до використання засобу вимірювання свідоцтвом про повірку і/або повірочним клеймом.
Засоби виявлення – технічні пристрої або стандартні речовини, призначені для встановлення наявності фізичної величини або речовини або окремих властивостей речовин. На відміну від засобів вимірювання засоби виявлення не можуть служити для визначення дійсних значень вимірюваної величини.
Прикладом засобів виявлення служать індикатор електричного струму, лакмусові або індикаторні папірці, різні речовини, що при взаємодії з речовинами товарів дають кольорові реакції, термічні реакції згорання (нагрівання), інші способи.
Засоби виявлення доповнюють або замінюють органолептичні методи і вимагають певної професійної компетентності.