Ім'я файлу: Щотка_І_С_Методи_боротьби_з_гнусом_на_МТФ.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 12.05.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 12.05.2023
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра паразитології та фармакології
Звіт
з клінічної практики
з паразитарних хвороб жуйних
студентки 6М курсу 3 групи
Щотки Ірини Станіславівни
Біла Церква
2023
18 квітня 2023р.
Тема: «Методи боротьби із гнусом на молочно-товарній фермі»
Гнус - це загальна назва для кровосисних комах, таких як комарі, мошки, москіти, ґедзі та інші, які в дорослому стані живляться кров'ю тварин і людей. Вони можуть бути небезпечні для здоров'я людей і тварин.
Гнуси мають негативний вплив на свійських тварин, особливо на велику рогату худобу. Кровосисні комахи можуть передавати захворювання, такі як блошиний дерматит, паразитарні або інші інфекційні хвороби.
Крім того, гнуси можуть завдавати дискомфорту та стресу свійським тваринам. Сильний свербіж та подразнення, що викликають гнуси, можуть призвести до того, що тварини починають частіше ціпеніти та трястися, що може впливати на їх здоров'я та продуктивність.
Вони також можуть викликати алергічні реакції у деяких тварин, що може проявлятися в набряках, залозистих утвореннях, свербежі та інших симптомах.
Мошки – дрібні двокрилі комахи коричневого, сірого або чорного кольору з короткими ногами і коротким хоботком. Літ мошок починається в третій декаді квітня, масові напади відмічаються з першої декади травня до початку червня. Завершення льоту – в кінці серпня, на початку вересня. Нападу мошок піддаються всі види домашніх тварин, але найбільше страждає велика рогата худоба. Завдяки властивості набиватися в ніс, вуха, очі – це найбільш злісні кровососи. Вражають усі ділянки тіла тварини.
Ґедзі — великі двокрилі комахи які живуть і розмножуються поблизу водойм. Поширені в лісовій і лісостеповій зонах, особливо на болотах, біля озер, річок. Самки можуть нападати на хворих тварин, свіжі трупи, пити воду із різних джерел, що робить їх небезпечними переносниками збудників ряду захворювань: сибірки, трипаносомозу великої рогатої худоби, анаплазмозу та ін. Самки хоботком проколюють шкіру тварини і в рану вводять слину з токсичними речовинами. У тварин спостерігається занепокоєння, в місцях укусів — набряки.
Комарі — кровосисні комахи, поширені всюди. Комарі нападають на тварин упродовж доби, але більш активні вони в сутінки у теплий період року. Укуси комарів спричинюють біль, свербіж, набряки, зниження продуктивності тварин. Крім того, вони переносять збудників більш як 50 хвороб.
Мокреці — кровосисні комахи. Дорослі мокреці живуть поблизу місць виплоду, в радіусі 1 км. Самки кілька днів живляться соками рослин, а потім кров’ю тварин. Вони більш активні в сутінках, у безвітряну погоду, за температури повітря 14 °С. Укуси болючі, спричинюють свербіж, набряки, дерматити.
Для захисту від гнусу можна застосовувати різноманітні методи, такі як захисні засоби, використання москітних сіток, хімічні засоби, такі як репеленти, які відлякують комах від шкіри.
Зважаючи на ці факти, важливо захищати свійських тварин від гнусів, наприклад, за допомогою різних засобів для боротьби з цими комахами, які не завдають шкоди тваринам та людям.
Існує кілька ефективних заходів боротьби з гнусами на молочно-товарній фермі:
Зниження їх чисельності: можна використовувати хімічну обробку приміщень, дезінфекцію, встановлення сіток на вікнах і дверях, щоб запобігти їх проникненню, зміна природних умов в несприятливу сторону для розмноження гнусу.
Використання репелентів: засобів, які забезпечують захист від комах, відлякуючи їх або наділяючи токсичними властивостями.
Забезпечення чистоти на фермі: це є важливим фактором для запобігання поширенню гнусів та інших комах, а також захворювань тварин.
Використання фізичних методів: використання ультразвукових пристроїв, світлових пасток та інших пристроїв, які можуть допомогти відштовхувати або знищувати гнусів.
Застосування хімічних методів: інсектициди.
Використання механічних бар'єрів: москітні сітки, двері та вікна, можуть запобігати проникненню гнусів.
Для зміни природних умов осушують болота, засипають дрібні водойми, випрямляють берегові лінії річок, тощо. Несприятливо впливає також на розвиток гнусу санітарна розчистка лісу, поліпшення сіножатей ділянок і пасовищ.
Для боротьби з гнусом проводять профілактичні заходи, спрямовані на обмеження місць виплоду гнусу: культурне освоєння пасовищ, будівництво гідротехнічних споруд. Тваринницькі ферми, літні табори для тварин будують подалі від боліт, заболочених лісів та кущів. Худобу випасають у той час, коли активність гнусу найменша. У відкритих загонах, на пасовищах розпалюють багаття, які виділяють багато диму і відлякують кровосисних комах. Здійснюють знищення личинок гнусу у воді.
Ефективними заходами проти гнусу є систематичні обробки волосяного покриву тварин інсектицидами і репелентами. Широкого застосування набули інсектициди із групи синтетичних піретроїдів: перметрин, циперметрин, дельтаметрин, декаметрин (децис), фенвалерат. Навесні та восени обробку проводять один раз на два тижні, влітку — через кожні 5- 7 днів. Кількість обробок залежить від чисельності мух: перші проводять з інтервалом 3-5 днів, наступні — через 6- 7, 10-14 днів.
Для знищення біотопів мух застосовують різні інсектицидні препарати. Ефективними є хлорне вапно - 1 кг/м2, яким посипають вигрібні ями, туалети, залишки кормів. У приміщеннях розвішують клейкі стрічки, ставлять солодкі приманки. Тваринам надягають також різноманітні стрічки на шию, хвіст, кінцівки, а також бирки у вуха, які заздалегідь обробляють інсектицидами та репелентами тривалої дії.
У години активності гнусу худобу утримують під навісами, в приміщеннях. Вікна і двері завішують антимоскітними сітками, мішковиною. Тварин обприскують розчинами, емульсіями, аерозолями інсектицидних препаратів або наносять їх на шкіру у вигляді дустів, мазей: ДДВФ, дибром, неоцидол, неостомазан, ціодрин, бутокс, пропоксур, оксалан. Ефективним репелентом є оксамат (0,5–2 л на тварину), яким обробляють їх один раз на тиждень.