ВСТУП
У зв'язку з високим рівнем морального та фізичного зносу значної частини об'єктів вантажного господарства, а також із зміною вимог до умов зберігання та доставки вантажів, обмеженими можливостями технологічного обладнання, неможливістю надання на їх базі комплексу сучасних логістичних послуг потенційні клієнти віддають перевагу більш «гнучкому» у плані надання послуг та оперативності автомобільному транспорту. Крім того, останніми роками активізувалося будівництво сучасних логістичних комплексів великими операторськими та логістичними компаніями. У той же час, вантажопотоки постійно зростають. Вантажообіг тільки контейнерних вантажів на залізничному транспорті збільшується на 12% на рік.
У цих умовах необхідно вивчення нового комплексного підходу до забезпечення злагодженості всіх учасників перевізного процесу у логістичних ланцюгах поставок: вантажовласників, виробників та споживачів продукції, транспортників, експедиторів, працівників митниці, стивідорів та інших спеціалістів.
Мета дисципліни «Термінально-логістичні комплекси» – сформувати знання з організації та устрою термінально-логістичних комплексів, а також знання в галузі логістики складування, пов'язані з організацією складських процесів та проблем функціонування складських об'єктів.
Завдання дисципліни – передати теоретичні засади та знання у вирішенні завдань, пов'язаних з організацією складських процесів та проблем функціонування складів. В результаті вивчення дисципліни студент має:
знати: логістику складування; методи організації термінально- логістичних комплексів; системи приймання, розміщення та обліку товарів з метою мінімізації витрат;
вміти: проводити відбір функцій, технологічних операцій або бізнес-процесів залізничного транспорту (управління складуванням, консолідація відправок, експедирування, перепакування, маркування); знаходити оптимальне співвідношення ціни та якості пропонованих послуг;
володіти: методами оцінки ефективності підприємств, оптимізації руху та використання матеріального та інших потоків на підприємстві.
1 КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ
Існуюча практика застосування деяких термінів (наприклад, «логістичний центр», «сухий порт», «сателіт» та ін.), а також необхідність стандартизації методологічного забезпечення навчального посібника зумовлюють доцільність використання спеціалізованих понять.
Поняття «термінал» походить від англійського слова terminal і позначає кінцевий пункт чогось, наприклад транспортного процесу. Термінал – це система споруд, оснащених сучасним технологічним обладнанням, що дозволяє виконувати весь спектр послуг, пов'язаних із процесом транспортування та розподілу. Добре організований транспортний процес повинен починатися та закінчуватися на спеціальних об'єктах, пристосованих та оснащених для найбільш ефективного перетворення вантажопотоків. Ці об'єкти являють собою механізовані та автоматизовані склади різного типу, призначених для організації перевантажувально-складських та транспортних робіт. Мета перетворення вантажопотоків полягає в тому, щоб забезпечити найбільш ефективне подальше транспортування або використання вантажів, товарів, матеріалів.
Склад – це комплекс виробничих будівель, інженерних споруд, підйомно-транспортних машин та спеціального обладнання, засобів обчислювальної техніки та автоматики, що регулюють та контролюють їх роботу, призначених для приймання, розміщення та зберігання різних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничого споживання та безперебійного постачання ними споживачів. Склади є важливими компонентами логістичних систем, оскільки вони допомагають краще організовувати вантажопотоки. Вони можуть розташовуватися на промислових або торгових підприємствах, а на магістральному транспорті – перебувати у складі спеціалізованих перевантажувально-складських комплексів з переробки вантажів та перевалки їх з одних видів транспорту на інші.
Вантажний двір – частина території залізничної станції, призначена для проведення операцій з вантажами: прийому від відправників, навантаження у вагон, вивантаження з вагону, видачі одержувачам та зберігання.
На залізничних станціях можливі такі схеми розміщення вантажних дворів:
у торці тупикової станції послідовно з основним парком;
на тупикових шляхах паралельно паркам;
на тупикових шляхах послідовно сортувального парку;
на наскрізних коліях паралельно паркам (вантажний двір наскрізного
чи комбінованого типу).
Вантажний район – територія на вантажній станції, оснащена комплексом технічних засобів та пристроїв, призначених для виконання вантажно-розвантажувальних робіт та комерційних операцій, сортування та зберігання вантажів. На території вантажного району розміщені вантажні фронти, на яких виконують навантаження та розвантаження вантажів; склади для тарно-штучних, великовагових, сипких вантажів, контейнерів, лісоматеріалу, металу; майданчики для перевантаження вантажів, доставлених на автомобілях, тракторах та ін.; гаражі, майстерні, зарядні станції для акумуляторів; вантажно-вивантажувальні та виставкові шляхи (для розвантажених вагонів). При в'їзді на територію вантажного району знаходяться автомобільні проїзди, ваги, габаритні ворота. Оформлення документів здійснюється у товарних конторах. На території вантажного району є службово-технічні та інші адміністративні приміщення. Вантажний район обладнується засобами зв'язку, водопроводом, каналізацією, освітленням, протипожежними засобами.
Залежно від схеми прокладання вантажно-розвантажувальних шляхів вантажні райони бувають тупикові та наскрізні. Тупикові набули найбільшого поширення, оскільки мають певні техніко-економічні переваги в порівнянні з наскрізними. На території вантажного району прокладають тупикові або кільцеві автомобільні проїзди шириною 15–30 м з одним або декількома поперечними кільцевими проїздами. Вантажні райони для великих вантажообігів проектують із високим рівнем комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів. У таких вантажних районах, які називають транспортно-вантажними комплексами, широко використовуються автоматизовані системи управління (АСУ) вантажними та комерційними операціями.
Транспортно-вантажні комплекси (ТВК), об'єднані у вантажні двори механізованих дистанцій вантажно-розвантажувальних робіт, є транспортно-вантажними системами, що забезпечують перевантаження вантажів з одного виду транспорту на інший, а також складські роботи та тимчасове зберігання вантажів (рис. 1.1).
Вхідний потік
Вихідний потік
Склад
ПРМ
Складський комплекс
Транспортно-вантажний комплекс (ТВК)
Рисунок 1.1 – Структура транспортно-вантажного комплексу (ТВК)
Основною ідеєю транспортно-вантажного комплексу було створення центру розподілу, в якому поєднувалися б транспортні, складські та збутові функції при наданні клієнтурі повного набору супутніх послуг. Іншими словами, у цій системі були реалізовані ідеї транспортної логістики (у 1960-ті рр. цей термін ще не був так популярний), що забезпечило їй стійке становище на ринку протягом багато років. Крім того, було реалізовано інший новий для того періоду принцип одночасного взаємодоповнюючого функціонування на однієї території комплексу підприємств різного призначення.
Необхідність урахування інтересів споживачів транспортної продукції, з одного боку, і прагнення підвищити конкурентоспроможність транспортно-вантажних комплексів, з іншого, зажадала застосування принципів логістики, так як була тенденція зміни функцій вантажопереробних пунктів. Ці зміни обумовлювалися застосуванням таких способів підвищення якості транспортного обслуговування, як доставка вантажів «від дверей до дверей», а не від станції до станції, за рахунок виконя контейнерних та комбінованих перевезень, технологічних маршрутів та інших сучасних способів транспортування. Ці комплекси можуть керувати потоками вантажів на території вузла та брати участь у доставці одержувачам та у вивезенні від відправників залізниці.
Вантажним терміналом називається спеціальний комплекс споруд, персонал, технічні та технологічні пристрої, організаційно взаємопов'язані та призначені для виконання логістичних операцій, пов'язаних з прийомом, навантаженням-розвантаженням,зберіганням, сортуванням, вантажопереробкою різних партій вантажів, а також комерційно-інформаційним обслуговуванням вантажоодержувачів, перевізників та інших логістичних посередників в інтер-, мультимодальних та інших перевезеннях.
Перевезення вантажів, що організується та здійснюється через термінали, називається термінальним перевезенням. Значення цього виду транспортування в сучасних умовах надзвичайно велике, що зумовлено передусім інтегруванням великої кількості логістичних функцій. Термінал взаємодіє з перевізниками, експедиторами, клієнтами, посередниками, митницею, банками та іншими контрагентами.
До складу вантажного терміналу можуть входити: криті складські корпуси, відкриті складські майданчики для контейнерів та великовагових вантажів, залізничні та автомобільні під'їзні, та внутрішні шляхи, службово-технічні та адміністративно-побутові будівлі, стоянки для автомобілів, що охороняються, гаражі та ремонтні майстерні для транспортних засобів, тари, контейнерів, підйомно-транспортних машин, паливозаправні та екіпірувальні пристрої для транспортних засобів, митний пост, зовнішні та внутрішньо майданчикові інженерні мережі, причали та пірси (біля морського терміналу), пристрої освітлення, пожежної та охоронної сигналізації та зв'язку, огорожа території та контрольно-пропускні пункти, кімнати відпочинку для водіїв автомобілів та машиністів локомотивів, об'єкти громадського харчування, торгівлі та розваг тощо.
Отже, вантажний термінал – це ширше поняття, ніж склад. Склади є елементами, складовими частинами терміналів поряд з іншими спорудами та об'єктами, що входять до складу терміналу.
Вантажні термінали можна класифікувати:
за видами транспорту, що взаємодіють через вантажний термінал: залізнично-морський (ЗМ), залізнично-автомобільно-морський (ЗАМ), залізнично-автомобільний (ЗА), залізничний (З), автомобільний (А), залізнично-водний (ЗВ) тощо;
за родом вантажів, що переробляються на терміналі: контейнерний термінал, термінал сипких вантажів (вугілля, руда тощо; на морському транспорті нещодавно почали називати склади сипких вантажів балкерними терміналами – за назвою суден – балкерів, що перевозять сипучі вантажі), термінал рідких вантажів (наприклад, нафтовий термінал та ін.), термінал тарно-штучних (генеральних або сухих) вантажів;
за організаційно-правовим статусом: самостійна юридична особа (комерційне або унітарне підприємство, акціонерне товариство тощо), структурний підрозділ транспортного або іншого, більшого підприємства;
за складом об'єктів та комплексом виконуваних логістичних операцій (за цією ознакою можливі десятки типів терміналів; наприклад, контейнерний термінал може містити лише контейнерні майданчики або ще й криті склади штучних вантажів);
за компонуванням генерального плану та напрямів вантажопотоків: лінійні, поперечні, поздовжні, тупикові, кільцеві тощо;
за характером вантажопотоків: зовнішньоторговельні (з митним складом та митним оформленням вантажів) та для внутрішніх перевезень (без митного поста).
Залізничним вантажним терміналом можна назвати окремий перевантажувально-складський комплекс на магістральному транспорті у складі промислового, будівельного або торговельного підприємства або розташований окремо від цих підприємств і призначений для виконання логістичних операцій з перетворення вантажопотоків. На магістральному транспорті такі об'єкти іноді називають транспортно-складськими чи транспортно-вантажними комплексами, бажаючи наголосити на їх взаємозв'язку та безпосередню участь у транспортних процесах.
Називати вантажними терміналами склади промислових підприємств, розташовані на загальному промисловому майданчику, навряд чи доцільно, оскільки вони не являють собою самостійних технічних об'єктів, тісно пов'язаних з основними технологічними процесами виробництва та належать до об'єктів виробничої логістики підприємств.
Залізничні вантажні термінали раніше називалися місцями загального користування та вантажними дворами, проте нова назва «вантажний термінал», мабуть, згодом витіснить ці старі назви.
Залізничний вантажний термінал може бути універсальним за родом вантажів, що переробляються, або спеціалізованим (наприклад, контейнерний термінал, термінал сипких або рідких вантажів). В універсальний вантажний термінал входять: контейнерний майданчик, критий перевалочний склад тарно-штучних вантажів, відкриті складські майданчики для лісоматеріалів, великогабаритних та великовагових вантажів, підвищені шляхи для вивантаження сипучих вантажів, крита платформа для прямого перевантаження тарно-штучних вантажів в автомобілі, вантажна рампа для навантаження та вивантаження колісної техніки та контрейлерів, службово-технічні та адміністративно-побутові будівлі, ремонтні майстерні та інші допоміжні будівлі та споруди.
Більшість цих будівель і споруд, як правило, будують за типовими проектами, які на сьогодні вже значною мірою застаріли і потребують переробки (наприклад, криті склади тарно-штучних вантажів, контейнерні майданчики).
На залізничному вантажному терміналі важливими пристроями є: підходи зовнішнього залізничного та автомобільного транспорту, внутрішні залізничні колії та автомобільні дороги. За схемою колійного розвитку залізничні термінали бувають з послідовним та паралельним розташуванням виставкових та вантажно-розвантажувальних шляхів. Вантажно-розвантажувальними шляхами на вантажному терміналі називають залізничні колії, на яких стоять вагони при завантаженні або вивантаженні з них вантажів. Довжина цих шляхів називається вантажним фронтом і визначається як кількість вагонів, що одночасно подаються під навантаження або вивантаження. Довжина цих фронтів повинна бути не меншою за довжину подачі (групи) вагонів, що подаються на вантажний термінал зі станції примикання під'їзної колії під навантаження або вивантаження.
Залізничні вантажні термінали мають такі особливості, які впливають на вибір їх технічних та об'ємно-планувальних рішень, відмінних від проектних рішень щодо аналогічних складів промислових та торгових підприємств:
великі вантажопотоки (кілька сотень тисяч тонн на рік і більше);
значне розмаїття вантажів та можливість зміни номенклатури вантажів у процесі експлуатації терміналу;
малі терміни зберігання вантажів на терміналі (зазвичай не більше 2-5 діб);
можливість і доцільність прямого перевантаження вантажів із залізничного транспорту на автомобільний;
перевантаження та складування вантажів без розформування вантажних транспортних одиниць (контейнери, транспортні пакети на піддонах);
цілодобове прибуття та відправка вантажів на залізничному транспорті на протязі всього року, у три зміни, без вихідних;
можливість самостійного планування завозу і вивозу вантажів з терміналів залізничним і автомобільним транспортом.
Великі вантажопотоки на залізничних терміналах обумовлюють доцільність застосування машин безперервної дії (конвеєрів) та високопродуктивних спеціалізованих підйомно-транспортних машин, у тому числі з автоматичним керуванням від ЕОМ (наприклад, автоматичних штабелюючих та пакетоформуючих машин).
Мінімальні терміни зберігання вантажів на залізничних складах роблять необхідним створення розвинених вантажно-розвантажувальних ділянок при порівняно невеликих за місткістю та розмірами ділянках зберігання вантажів, причому висота цих складів може бути не більше 8–10 м.
Пряме перевантаження тарно-штучних вантажів із залізничного транспорту на автомобільний та у зворотному напрямку найефективніше може бути здійснене із застосуванням розподільних та сортувальних конвеєрних систем з автоматичним адресуванням вантажів, що мають високу продуктивність (до 1000 т/год) та дозволяють поєднувати процеси передачі вантажів з розвантажувальних на вантажні ділянки складу з одночасним автоматичним сортуванням їх за вантажоодержувачами та напрямками перевезень вантажів. Цьому сприяє також переробка вантажів цілими пакетами, без розпакування вантажних транспортних одиниць.
Цілодобова робота вантажного залізничного терміналу потребує передбачати такі ресурси для завантаження та розвантаження залізничних вагонів, які можуть забезпечити обробку вагонів у будь-який час доби, без вихідних, за встановлений час, без простою вагонів.
Можливість самостійного планування прийому та відправлення вантажів із залізничних складів дозволяє краще організувати роботу з формування поїздів на станції примикання з урахуванням завантаження станції та ділянок самого терміналу.
Динаміка змін обсягів навантаження-вивантаження на вантажних дворах представлена на рис. 1.2.
Рисунок 1.2 – Динаміка змін обсягів навантаження-розвантаження на місцях загального використання
Таким чином, високий ступінь зносу основних фондів (будівлі та споруди, комунікації, підйомно-транспортне обладнання) термінально-складського комплексу ВАТ «РЗ»; застарілі термінальні, складські та транспортні технології, низький рівень автоматизації процесів; «недружній інтерфейс» взаємовідносин з клієнтами, обмежений портфель послуг, що надаються, є істотним фактором зниження конкурентоспроможності залізничного транспорту в порівнянні з автомобільним, спостерігається «витіснення» залізничного транспорту в сегмент більш далеких перевезень, відбувається відтік клієнтів, яким важлива оперативність, пунктуальність та гнучкість у доставці вантажів.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Дайте визначення понять «термінал», «склад», «вантажний двір».
2. Які існують схеми розміщення вантажних дворів на залізничних станціях?
3. Що означає поняття «вантажний район»? Перерахуйте технічні засоби та пристрої, що розміщуються на вантажних районах.
4. Дайте визначення понять «транспортно-вантажний комплекс», «вантажний термінал», «термінальне перевезення».
5. Яка структура транспортно-вантажного комплексу?
6. Які об'єкти входять до складу вантажного терміналу?
7. Які вантажні термінали є?
8. Які характерні ознаки залізничного вантажного терміналу?
9. Що впливає на вибір технічних та об'ємно-планувальних рішень при проектуванні залізничних вантажних терміналів?
10. Охарактеризуйте сучасний стан вантажних терміналів залізничного транспорту.
Література, що рекомендується: [1–3; 6-8].
1 2 3 4 5 6 7