«маркетиновий інструментарій конкурентоспроможності кав’ярні» сторінка 3

33 було пов’язано з підготовкою та проведенням чемпіонату Європи з футболу
(Євро-2012). Але при цьому на фоні підвищення фізичного обсягу ВВП
України у 2012-2013 рр. фізичний обсяг ВВП закладів сфери тимчасового розміщування й організації харчування знижувався на 6,2 та 5,6%, щороку відповідно. Лише з 2016 р. спостерігається поступове зростання показників розвитку галузі, які перевищували середньорічний темп розвитку економіки.
Проте даний період тривав лише до 2020 р.
За оцінками Rest Consulting, із них близько 1 500 закладів закрилися, не витримавши кризи, а ще трохи більше 4 тис. залишилися в окупованому Криму та зоні АТО. Обсяг усього українського ринку сфери гостинності аналітики оцінюють у 30 млрд. грн. А за кількістю закладів (понад 15 тис.) він уже досягнув показників докризового 2014 р. (не враховуючи закладів у Криму та зон АТО).
За даними дослідницької компанії Nielsen, на вересень 2017 р. у шести найбільших містах України (Києві, Львові, Одесі, Харкові, Запоріжжі та
Дніпрі) функціонувало 10 994 підприємства у сфері харчування. З них найбільша частка припадала на заклади типу кафе і ресторанів – 46% (5 009 од.). Закладів у категорії Fast Food дещо менше – 40% (4 427 од.), частка барів, пабів та нічних клубів найнижча – 14% (1 558 од.).

8

За попередніми даними Державної статистики України у І кварталі 2020 р. індекс фізичного обсягу ВВП закладів сфери гостинності тимчасового розміщування й організації харчування порівняно з І кварталом 2019 р. знизився майже на 13%. Отже показники галузі почали знижуватися ще до початку карантинних обмежень в Україні, унаслідок впровадження яких заклади тимчасового розміщування й організації харчування були зачинені відповідно до карантинних вимог і галузь охопила не просто криза, а виникла загроза подальшого існування більшості з них.

10

Останніми роками бізнес сфери гостинності розвивався досить динамічно та зростав випереджаючими темпами. На підтвердження цього протягом 2016-2019 рр. щорічний приріст обсягу реалізованої продукції

34
(товарів, послуг) підприємств, що здійснювали діяльність із забезпечення стравами та напоями, складав 22-30%, у 2019 – майже 18%.
Таблиця 2.1
Динаміка обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств, що здійснюють діяльність із забезпечення стравами та напоями
Рік
Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг)
підприємств, що здійснюють діяльність із
забезпечення стравами та напоями, тис. грн
Темп росту, %
2011 7743031,0 2012 8259410, 1 106,67 2013 10977253,4 132,91 2014 10678147,3 97,28 2015 10487697,1 98,22 2016 13113764,9 125,04 2017 15969906,2 121,78 2018 20653655,3 129,33 2019 26005571,0 125,91 2020 30620084,3 117,74
У розрізі міст найбільшу кількість об’єктів громадського харчування представлено в Києві, який за цим показником майже в 2,5 рази випереджає
Харків та Одесу, більш ніж у чотири рази – Дніпро і майже в 10 разів –
Запоріжжя. Цікаво, що Львів, який уважається одним із центрів гастротуризму в Україні, також значно відстає від столиці і налічує всього 1 294 заклади сфери гостинності.
Загальна кількість закладів сфери гостинності знижувалася протягом
2014-2016 рр. Поряд із зменшенням закладів скорочувалася кількість зайнятих працівників у сфері гостинності. Проте у 2017-2018 рр. один за іншим відкривались нові ресторани, з новими форматами та концепціями.
Паралельно ще більш швидкими темпами колишні ринки перетворювались на модні гастропростори, з’являлись нові формати підприємств сфери гостинності.
Слід відзначити, що тривалий час у галузі сфери гостинності мали місце негативні фінансові результати. У 2011-2015 рр. загальний результат мав від’ємне значення при цьому майже 40% підприємств були збитковими. З
2016р. ситуація виправилася та покращилася, протягом 2016-2019 рр. фінансові

35 результати не тільки мали позитивне значення, а ще й зростали щороку, що позитивно характеризувало тенденції розвитку бізнесу сфери гостинності.
До того ж скоротилася кількість збиткових підприємств до 25-27%, що свідчить про підвищення ефективності діяльності ЗРГ.
Безперечним фактом є те, що з початку 2020 р. відбулися суттєві зміни в усіх сферах життя, які не просто відобразяться на функціонуванні готельно- ресторанної індустрії, а які змусять власників бізнесу сфери гостинності, підприємців та управлінський персонал у цій сфері трансформуватися до нових викликів.
Науковцями визнано, що сучасна COVID-криза стала ключовим поштовхом у трансформації міжнародних і національних економік, соціально-економічних відносин, переосмислення існуючих умов і нових можливостей.
За попередніми статистичними даними за 9 місяців 2020 р. загальний фінансовий результат підприємств тимчасового розміщування й організації харчування знов став від’ємним, що свідчить про перевищення збитків над доходами, які склали майже 2440,0 млн. грн. Унаслідок цього з урахуванням специфіки галузі перед закладами сфери гостинності постають нові завдання:
– відновлення діяльності та забезпечення потоків відвідувачів в умовах значного падіння попиту на послуги тимчасового проживання;
– зменшення фінансових втрат та запобігання банкрутства;
– підтримка інфраструктури та матеріально-технічної бази в дієвому стані;
– недопущення звільнення персоналу та утримання сформованого за довгі роки людського капіталу, оскільки втрата високопрофесійних, навчених та якісно підготовлених працівників означатиме для закладу втрату ресурсів для високоякісного обслуговування після відновлення роботи;
– забезпечення відповідності закладу та обслуговування новим нормам безпеки праці персоналу та перебування клієнтів у період пандемії, що

36 вимагатиме збільшення витрат та перегляду і впровадження нових стандартів обслуговування.
Вирішення зазначених завдань можливе лише за умов формування, стимулювання і підтримання попиту на послуги закладів сфери гостинності що забезпечить стабільність доходів можливості для виживання і подальшого розвитку. Але слід ураховувати, що зниження попиту на послуги закладів сфери гостинності триватиме й надалі, на це вплинуть наступні чинники:
– зниження купівельної спроможності населення;
– зміни структури споживання, купівельної поведінки та стилю життя людей в Україні та світі в цілому;
– зростання страхів, пов’язаних з поширенням вірусу, та відмова від поїздок і відвідувань місць скупчення людей;
– обмеження можливостей пересування, яке призводить до зменшення внутрішніх туристичних та в’їзних потоків;
– формування звичок онлайн-комунікацій, опанування й використання сучасних інформаційних технологій для проведення конференцій, нарад, зустрічей тощо, унаслідок чого скорочуватимуться потоки бізнес-тревел.
Ситуація, що склалася у світі, Україні, в галузі настільки складна, що більшість управлінців навіть не до кінця адекватно її оцінюють, тому намагаються повернутися у звичайний ритм роботи. Але, як показує дійсність люди і життя змінилися, і навіть після послаблення карантину зміни посилюються й тривають, тому повернення до того, як було до початку пандемії, не варто очікувати. Нові виклики, які виникли, вимагають не просто адаптації менеджменту в закладах сфери гостинності, а корінної трансформації методів та принципів управління, у тому числі зміни маркетингових технологій та інструментів. Очевидно. Що відновити роботу та розвиватися зможуть ті заклади, які активізують маркетингову діяльність та шукатимуть нові рішення у сфері формування конкурентних переваг та просування своїх послуг.

37
У переважній більшості у структурі закладів харчування переважають кафе та ресторани і лише в Києві – заклади харчування типу Fast Food.
Ураховуючи чисельність населення у м. Львів (758,7 тис. осіб) та кількість туристів, що відвідали місто в 2017 р. (2,7 млн. осіб), забезпеченість місцями в закладах сфери гостинності міста є недостатньою (фактична наявність – 52 місця на 1 тис. населення; потреба – 194 місця на 1 тис. населення). Частину цієї потреби покривають фізичні особи – підприємці, однак цього недостатньо [8].
Дещо іншу динаміку демонструють статистичні дані Державної служби статистики України. За її даними, станом на 1 листопада 2018 р. в Україні налічувалося 7 466 активно діючих підприємств тимчасового розміщення й організації харчування (без фізичних осіб – підприємців) [46].
Найбільша кількість активно діючих підприємств тимчасового розміщення й організації харчування розташована в Одеській та Львівській областях – 748 та 723 відповідно. Динаміка зміни кількості підприємств у цих 18 областях протягом 201–2017 рр. є ідентичною із загальноукраїнською.
Однак темпи зростання кількості підприємств в Одеській області (на 14,1%) є дещо вищими, ніж у Львівській (на 11,9%). Частка закладів тимчасового розміщення й організації харчування у Запоріжжі, Дніпрі та Харкові є значно меншою.
Як свідчать статистичні дані, пікове падіння чисельності закладів унаслідок кризи спостерігалося у 2016 р. – на 35,8% порівняно з до кризовим періодом. І лише дані 2017 р. демонструють позитивну динаміку – зростання чисельності закладів на 763 од. (11,4%) [18].
Серед головних причин, що гальмують розвиток об’єктів ресторанного господарства виокремлюють такі: загальний економічний спад у країні та військові дії в зоні АТО впливають на зниження попиту на послуги сфери гостинності, погіршення показників фінансової стійкості та операційної діяльності об’єктів сфери гостинності; недосконалість законодавства і нормативно-правового поля України для ведення бізнесу сфери гостинності;

38 високий рівень фінансового ризику і корумпованості в Україні, що не сприяє залученню світових брендів бізнесу сфери гостинності; зменшення чисельності контингенту потенційних споживачів унаслідок змін у чисельності та структурі населення країни, пришвидшення темпів росту виїзних турпотоків; відсутність практичного досвіду антикризового управління у керівників об’єктів сфери гостинності, що призводить до зменшення кількості фінансово спроможних підприємств, які вдаються до реалізації стратегії скорочення або ліквідації діяльності взагалі; високі ставки орендної плати за приміщення, через брак якісних площ негативно впливають на відкриття нових і цінову політику діючих об’єктів сфери гостинності; велика кількість об’єктів сфери гостинності, які функціонують на межі банкрутства внаслідок зростання цін постачальників продуктів, затримки платежів і збільшення кредиторської заборгованості, що негативно позначається на ритмічності виробництва, тощо [8].
Для того щоб ефективно функціонувати, професіоналам у бізнесі сфери гостинності завжди доводиться передчувати і швидше реагувати на постійно мінливу ситуацію на ринку. На думку багатьох рестораторів, успішними в найближчій перспективі будуть мережі ресторанів, кафе, кав’ярень що працюють у демократичному ціновому сегменті і пропонують на ринку послуги франчайзингу. Ця система забезпечує безперебійний розвиток бізнесу навіть в умовах фінансової економічної кризи.
Перспективними для України напрямами розвитку у сфері гостинності залишаться тренди: національних кухонь, підприємств, що пропонують крафтові страви, втілення здорового способу харчування, приготування страв у присутності замовника, з фермерських продуктів, приготування низькокалорійних страв, використання низькотемпературних режимів та відкриття закладів харчування у форматі Casual, своєрідних закладів фабрик та ринків [18].
Таким чином, проаналізовано сучасний стан розвитку підприємств сфери гостинності по Україні 2017-2020 років та були виявлені зміни та

39 причини загального занепаду закладів сфери гостинності за 2013-2016 рр., а саме: загальний економічний спад у країні; неплатоспроможність на низький дохід населення; високі ставки орендної плати за приміщення; зменшення чисельності контингенту потенційних споживачів та ін.
Український бізнес сфери гостинності однозначно має великий потенціал для істотного приросту, але тільки за умови зростання платоспроможності населення. Для розвитку бізнесу сфери гостинності в
Україні характерні визначені складності, такі як: плинність персоналу, брак професійних кадрів, технічна невідповідність багатьох приміщень під розміщення підприємств харчування, необхідність в отриманні величезної кількості погоджень та дозвільної документації, залежність від продуктової
інфляції і кон’юнктури ринку. Брак кадрів, небажання роботодавців вкладати гроші в навчання персоналу стримує розвиток галузі сфери гостинності у цілому. Крім потенційних ризиків, керівникам закладів доводиться враховувати і тенденції економіки, адже макроекономічні чинники потужно впливають на розвиток галузі сфери гостинності в містах.
2.2 Конкурентний аналіз кав’ярні «Brooklyn coffee» м. Полтава
Кав’ярні - це заклад галузі сфери гостинності з широким асортиментом страв нескладного приготування, кондитерських виробів і напоїв, у якому застосовується самообслуговування або обслуговування офіціантами.
Перше кафе-кав’ярня, де відвідувачам подавали плодові сиропи, лікери, шоколад, каву, було відкрито у Парижі в 1680 р. сицилійцем
Франческо Прокопіо. Це кафе-кав’ярня існує донині і оголошено історичною пам'яткою.
Кав’ярні – це підприємство сфери гостинності, призначене для організації відпочинку споживачів.
Асортимент продукції в порівнянні з рестораном обмежений. Реалізує фірмові, замовлені страви, борошняні кондитерські вироби, напої, купівельні

40 товари. Страви в основному нескладного приготування, розширений асортимент гарячих напоїв (чай, кава, молоко, шоколад та ін.).
Кав’ярня «Brooklyn coffee» - це мережа кав’ярень, а саме як вони себе опозиційнують – мережа каво барів «to qo» де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо. Кав’ярня «Brooklyn coffee»- спеціалізований заклад сфери гостинності, який пропонує споживачам широкий асортимент кавових напоїв. У меню включають найбільш популярні напої, відомі у всьому світі: кава натуральна, кава капучино, кава еспресо, кава по-східному, кава- корретто тощо. У кав'ярні споживачам можуть запропонувати й інші напої, які складають альтернативу кавовим – від напоїв та соків до різноманітних фруктових коктейлів власної розробки, також в меню представлена чайна карта.
Мережа кав’ярень «Brooklyn coffee»розташовується переважно при великих торгово-розважальних центрах, біля університетів, офісних приміщеннях та парку відпочину м. Полтави.
Місця розташування кав’ярень «Brooklyn coffee» м. Полтави

41
Мережа кав’ярень «Brooklyn coffee»презначенадля продажу і споживання на місці гарячих напоїв, молочнокислих продуктів, бутербродів, кондитерських виробів та інших товарів, які не потребують складного приготування.
У таких закладах сфери гостинності каву найчастіше готують у присутності гостя з використанням машин різних типів: еспресо-машини, каво-машини фільтраційного типу, апарати для приготування кави по- східному, прес-френч. Еспресо-машини різних типів використовують для приготування кави-еспресо.
Кав’ярні призначені для відпочинку відвідувачів, тому велике значення має оформлення торгового залу декоративними елементами, освітлення, колірне вирішення. Мікроклімат підтримується системою приточно-витяжної вентиляції. Меблі застосовуються стандартні легких конструкцій, столи повинні мати поліефірне покриття. Столовий посуд

42 використовується з неіржавіючої сталі, напівфарфоровий, фаянсовий, сортовий скляний.
В кав’ярні «Brooklyn coffee» дуже великий асортимент страв та напоїв
(кава, чай, коктейлі, сандвічі, хот доги) клієнти беруть з собою – тому великий відсоток посуду зроблений із паперу високої якості.
В кав’ярні «Brooklyn coffee» керівництво закладу креативно підійшло до оформлення меню. Хочеться відмітити що це є неабияким маркетинговим засобом для залучення клієнтів, особливо споживачів, які вперше відвідують кав’ярню. Яскраві насичені кольори чітко виділяють кожен напрям певного меню.
Меню мережі кав’ярень «Brooklyn coffee» м. Полтави

43
Приміщення кав’ярень «Brooklyn coffee» складається із невеликого залу та підсобного приміщення. Бутерброди, гарячі напої готуються на місці, решта продукції надходить в готовому вигляді. Кав’ярені «Brooklyn coffee» організовуються на 6 та 8 місць. Вони обладнуються високими чотиримісними столами. Для обслуговування дітей і літніх людей встановлюються один-два чотиримісних столи зі стільцями. Основна діяльність направлена на видачу готової продукції на винос.
Для любого підприємства сфери гостинності дуже велике значення має якість страв які пропонує заклад. Особливий імідж для кав’ярень має бути дотримування «Кодексу» приготування кави:
– інтенсивність обсмажування;
– вид обсмажування;
– призначення;
– приготування;
– подача напою.
Таблиця 2.2
Види обсмаження кавових зерен
Інтенсивність обсмажування
Види обсмажування
Призначення
Слабка
Новоанглійський, слабкий
Неміцна, ранкова кава, кава з молоком
Середня
Американський, звичайний, коричневий
Френч-прес, фільтрова кава
Сильна
Французький, слабкий
Френч-прес, фільтрова кава
Найвищий ступінь
Східний, італійський, континентальний,
індійський, французький
Еспресо, кава по- східному
Якість страви має дуже великий вплив на конкурентоспроможність підприємства.
У роботі закладів сфери гостинності немає чинників, якими можна було б нехтувати, оскільки помилка, допущена лише в одному з багатьох

44 ключових факторів успіху, може зумовити виникнення кризового стану бізнесу загалом. Основними складовими хорошого закладу сфери гостинності є кухня, сервіс та управління. Ніхто не піде у кав’ярню з гарною кухнею, але поганим обслуговуванням, жоден клієнт не побажає відвідати заклад, у якому при гарній кухні і доброму сервісі буде погано організований безпосередньо сам процес, і, звичайно ж, не варто чекати багато відвідувачів, якщо кухня кав’ярні не відповідає належному рівню.

35

Як показують проведені дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених визначальним критерієм вибору підприємства сфери послуг споживачами є якість обслуговування та продукції, тоді як престижність та зовнішній вигляд оздоблення відходять на другий план. Така ситуація робить актуальним вирішення проблем із підвищенням кваліфікації обслуговуючого персоналу та працівників кухні, оскільки відвідувачі останніми роками частіше приходять в ті заклади сфери гостинності, які пропонують якісні страви, а з погіршенням якості продукції – віддають перевагу іншим закладам.

39

Для проведення конкурентного аналізу визначено систему показників
(табл. 2.3) та обрано метод порівняльного аналізу й бальних оцінок.
Основними конкурентами для кавя’рні «Brooklyn coffee» визначено наступні заклади сфери гостинності м. Полтави, які за форматом відносяться до закладів швидкого харчування: «Aroma kava», «Коффишка», «Филин»,
«Coffboy - coffee». На основі даних сайтів вище зазначених закладів та власного спостереження здійснено порівняльний аналіз визначених показників, які оцінено за 5-ти бальною системою: 1 бал – відповідає низькому рівню показника, 2,3,4 – проміжні оцінки між низьким та високим рівнем показників, 5 балів відповідає досить високому рівню показника.
Результати оцінювання представлено в таблиці 2.3., в якій також наведено результати розрахунків групових показників та узагальнюючого.

45
Таблиця 2.3
Оцінка конкурентоспроможності підприємства
Показники
Кав’ярня
Brooklyn coffee
Конкуренти
Коффишка
Aroma kava
Филин
Coffboy - coffee
1 2
3 4
5 6
1. Організаційні
1.1. Місце розташування
4 5
4 3
4 1.2. Імідж закладу
3 2
4 3
5 1.3. Інтер’єр
2 2
4 4
4 1.4. Екстрерє’р
3 4
4 4
3 1.5. Відповідь формату
4 4
4 4
5
Всього
16 17 20 18 21
Ранг
2 3
4 3
5 2. Комплекс маркетингу
2.1. Товарна політика
- вид кухні
3 4
3 3
3
- асортимент страв та напоїв
2 3
3 2
2
- додаткові послуги
3 3
3 3
3
- якість страв
4 3
3 4
3
- оформлення страв
4 4
4 4
4
- фірмові страви
3 3
3 4
3
- інновації
3 3
3 3
3
Всього
22 23 22 23 21
Ранг
4 5
4 5
3 2.2. Цінова політика
- рівень цін
5 4
4 4
5
- цінові знижки
2 2
3 2
2
- відповідність ціна/якість
5 3
2 4
4
Всього
12 9
9 10 11
Ранг
5 2
2 3
4 2.3. Збутова політика
- дисконтні картки
0 0
0 0
0
- програми лояльності
0 4
4 0
0
- акції
1 2
3 1
1
- збутові канали
4 3
3 4
4
- системи стимулювання персоналу
3 3
3 4
3
Всього
8 12 13 9
8
Ранг
2 4
5 3
2 2.4. Комунікаційна політика
- брендінг
2 4
4 3
2
- наявність та якість сайту
2 5
4 4
4
- PR - заходи
4 2
4 3
1

46
Продовження таблиці 2.2
1 2
3 4
5 6
- наявність інформації у ЗМІ
2 2
3 4
4
- рекламна активність
2 2
4 2
3
- SMM
4 2
4 1
1
Всього
16 17 24 17 15
Ранг
2 4
5 3
1 3. Персонал
3.1. Кваліфікація
4 3
4 3
4 3.2.Зовнішній вигляд
4 1
3 4
5 3.3. Культура спілкування
2 2
3 4
4 3.4.Знання іноземних мов
2 3
3 3
3 3.5. Забезпеченість персоналом
3 2
4 4
3
Всього
15 8
17 18 20
Ранг
2 1
3 4
5 4. Рівень обслуговування
4.1. Якість обслуговування
3 3
3 3
5 4.2. Швидкість обслуговування
5 4
4 5
4 4.3. Індивідуальність обслуговування
2 3
4 2
2 4.4. Уважнісь персоналу
2 3
4 2
4
Всього
12 13 15 12 15
Ранг
3 4
5 3
5
Разом оцінки КСП
101 99 120 107 111
Загальний Ранг КСП
2 1
5 3
4
За результатами дослідження установлено, що кавя’рня «Brooklyn coffee» порівняно з іншими кав’ярнями формату швидкого харчування має середню конкурентоспроможність. В основному таку позицію даному закладу забезпечує комунікаційна політика. У результаті порівняння сайтів, рекламних матеріалів, сторінок у соціальних мережах – зокрема Instaqram , досліджуваних закладів виявлено, що саме у кавя’рні «Brooklyn coffee» показники за даним напрямом маркетингової діяльності мають середні оцінки порівняно з конкурентами. Конкурентні переваги кавя’рні «Brooklyn coffee» забезпечує гарно брендований, сучасний, наповнений сайт та активний SMM-маркетинг. Кав’ярня «Brooklyn coffee» не єдине з досліджених підприємств, що впроваджує маркетингову інновацію у вигляді

47 мобільного додатку, який дозволяє здійснювати онлайн-замовлення і значно збільшує можливості для збільшення клієнтів та замовлень.
За даними PlayMarket даний додаток закачали більше 3 тис. разів, проте за відгуками середня оцінка користувачів складає 3,9 з 5 можливих.
Користувачі не задоволені помилками у виконанні замовлень, перебільшенням часу на виконання замовлення, не можливістю оплатити онлайн-заказ через інтернет, відсутність зв’язку додатку з окремими закладами мережі, що не дозволяє в них зробити онлайн-замовлення, невідповідність інформації про готовність замовлення стану його виконання, відсутність доставки, відсутність можливості редагувати замовлення та ін.
Таким чином, необхідно в кавя’рні «Brooklyn coffee» продовжити роботу над удосконаленням мобільного додатку, що дозволить посилити конкурентні переваги закладу.
За організаційними чинниками кавя’рня «Brooklyn coffee» поділяє перше місце з конкурентами, поступаючись екстер’єром, іміджем. У цілому усі кав’ярні мають ідентичний фірмовий стиль оформлення, проте не вистачає додаткових елементів декору, які б формували позитивні враження.
Аналіз товарної політики показав, що хоча за якістю страв, їх оформленням, наявністю фірмових страв, кавя’рні «Brooklyn coffee» втрачає конкурентоспроможність через обмеженість асортименту, що також відзначають у відгуках та пропозиціях відвідувачі закладу. Тому потрібні
інноваційні ідеї щодо страв та напоїв для посилення конкурентних переваг.
Найкращу позицію займає кавя’рні «Brooklyn coffee» за показниками цінової політики, що забезпечується доступністю та демократичністю цін у закладі та відповідністю співвідношення ціна/якість. Проте кавя’рні

48
«Brooklyn coffee» значно поступається іншим закладам використанням акцій та знижок.
Найнижчу кількість балів та 4 позицію поділяє кавя’рні «Brooklyn coffee» разом з кав’ярнею «Филин». Не зважаючи на достатню розвинуту мережу закладів, використання різноманітних каналів збуту, у цих закладах слабкою стороною є політика стимулювання збуту. Для посилення конкурентних переваг кавя’рні «Brooklyn coffee» необхідно запровадити дисконтну систему, програму лояльності, а також систему стимулювання персоналу. До того ж, аналіз відгуків клієнтів кавя’рні «Brooklyn coffee» на сайті https://objor.com/ та власні спостереження показали необхідність підвищення якості роботи персоналу, доцільно зосередити увагу на покращенні культури спілкування, точності виконання замовлень, швидкості обслуговування, вимагання від персоналу уважного та поважного ставлення до клієнтів.
У цілому за результатами узагальнюючої оцінки кавя’рні «Brooklyn coffee» має середню оцінку та займає друге місце за рівнем конкурентоспроможності серед досліджених закладів. Проте, виявлено як сильні, так і слабкі сторони (табл. 2.4)
Таблиця 2.4.
Сильні та слабкі сторони кафе кавя’рні «Brooklyn coffee»

1 2 3 4 5

скачати