1   2
Ім'я файлу: sophia_2014_1_12.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 416кб.
Дата: 17.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
П.р №5.docx
Список використаних джерел:
1. Аболіна Т. Г. Прикладна етика : навч. посіб. / Т. Г. Аболіна,
В. Г. Нападиста, О. Д. Рихліцька та ін. ; за наук. ред. В. І. Панченко. – К. :
Центр учбової літератури, 2012. – С. 210–211. 2. Бойченко Н. М. Етич- ний кодекс ученого як ядро його професійної етики (коментар до етич- ного кодексу вченого України) / Н. М. Бойченко // Політологічний вісник : зб. наук. праць. – К. : ІНТАС, 2012. – Вип. 61. – С. 66–75. 3. Борхес Х. Л.
Пьер Менар, автор "Дон Кихота" / Х. Л. Борхес // Борхес Х. Л. Коллек- ция: Рассказы; Эссе; Стихотворения. – СПб. : Северо-Запад, 1992.
– С. 123–124. 4. Вебер М. Про внутрішнє покликання до науки / М. Ве- бер ; [пер. з нім. О. Погорілого] // Вебер М. Соціологія. Загальноісторич- ні аналізи. Політика. – М. : Политиздат, 1991. – С. 310–337. 5. Ермолен-
ко Т. А. Преподаватель – ключевая фигура в вузе, творец оптимизации учебного процесса [Электронный ресурс] / Т. А. Ермоленко, Н. Ю. Пав- лова // Международная научно-практическая Интернет-конференция "Преподаватель высшей школы в ХХІ веке". – Режим доступа: http://www.t21.rgups.ru/Arhiv2010s1. 6. Етичний кодекс ученого України.
Затверджено зборами Національної академії наук 15 квітня 2009 р.
// Бюлетень ВАК. – 2009. – № 6. – С. 15–18. 7. Мирская Е. Этические регулятивы функционирования науки / Е. Мирская // Вопр. философии.
– 1975. – № 3. – С. 131–138. 8. Мовчан В. С. Етика : навч. посіб.
/ В. С. Мовчан. – К. : Знання, 2007. – 483 с. 9. Півнева Л. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід (Україна – США)
/ Любов Півнева // Покликання університету : зб. наук. праць / відп. ред.
О. Гомілко. – К. : РІА "Янко" ; Веселка, 2005. – С. 105–109. 10. Пролеєв
С. Культурно-історичне покликання університету / С. Пролеєв // Покли- кання університету : зб. наук. праць / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА
"Янко" ; Веселка, 2005. – С. 31–38. 11. Пронкевич О. Кодекс честі чи конфлікт цінностей? / Олександр Пронкевич // Покликання університету : зб. наук. праць / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА "Янко" ; Веселка, 2005.
– С. 110–115. 12. Рашидов С. Ф. Университет как институт формирова- ния ценностей гражданского общества / С. Ф. Рашидов // Наукові праці
Донецького національного технічного університету. – 2010. – № 8.
– С. 64–79. 13. Рекомендация о статусе преподавательских кадров высших учебных заведений // Генеральная конференция ЮНЕСКО,
XXIX сессия. – Париж, ООН, 1997. – Т. 1. Резолюции. – С. 31–45.
14. Cohen R. S. Ethics and science / R. S. Cohen // Boston Studies in the
Philosophy of Science. – 1974. – Vol. XIV. – P. 23–49. 15. Macfarlane B.
Teaching with Integrity: The Ethics of Higher Education Practice / Bruce
Macfarlane. – London ; New York : Routledge Falmer, 2004. – P. 127–145.
Н а д і й ш л а д о р е д к о л е г і ї 2 0 . 0 5 . 2 0 1 4
Бойченко Н. М.
ЭТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УНИВЕРСИТЕТСКИХ ЦЕННОСТЕЙ
На примере анализа этического кодекса преподавателя высшей школы и этического кодекса ученого выявлены основные этичес-
кие аспекты университетских ценностей. Предметом дискурса должна стать проблема степени отображения в специальных этиче-
ских кодексах взаимосвязи академических ценностей с теми университетскими сообществами, которые являются их носителями.
Ключевые слова: этический кодекс, ценности, университетские ценности, университет, этический кодекс преподавателя высшей школы, этиче- ский кодекс ученого.
Boychenko N. M.
ETHICS ASPECTS OF ACADEMIC VALUES
The basic ethics aspects of academic values are exposed on the example of analysis of ethics code of educator of high school and ethics code
of scientist. The subject of the discourse has to become a problem of the reflection of the degree of relationship the academic values with those
university communities, which are their bearers, in special ethical codes.
Keywords: ethics code, values, academic values, university, ethics code of educator of high school, ethics code of scientist.
УДК 130.2:304:37
П. Ю. Саух, д-р філос. наук, проф.,
Ю. П. Саух, канд. філос. наук, доц.
МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ:
ОПТИМІЗМ ТЕОРІЇ Й НЕСПРОМОЖНІСТЬ ПРАКТИКИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
ПОЛІКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА
У статті, на основі аналізу сучасних турболентних процесів міжкультурної взаємодії, обґрунтовується ідея так званої культур-
ної глобалізації, яка заперечує можливість повного подолання культурної різноманітності. У зв'язку з цим розкриті реальні можливо-
сті теорії мультикультуралізму й обґрунтована практична неспроможність його освітянських стратегій. Запропонована нова мо-
дель полікультурної освіти, що будується на алгоритмі демократично-егалітарної політики, центром якої є життєдайна парадигма
особистості.
Ключові слова:глобалізація, мультикультуралізм, ідентичність, глокалізація, полікультурна освіта, толерантність.
Ще наприкінці ХХ ст. багато хто щиро вірив, що ві- кові надії на досягнення людством стадії толерантної
єдності, верховенства гуманності починають збувати- ся. Ці надії пов'язували з процесами глобалізації, які уявлялися багатьма вченими і політиками важливим фактором усунення постійних конфліктів та розвитку
інтеграції. Але згодом з'ясувалось, що глобалізація не лише руйнує, але й консервує планетарну ієрархію народів і націй. Усе це, враховуючи об'єктивні глобалі- заційні процеси, змушує нас переоцінювати пріоритети у всіх сферах суспільного життя, у тому числі й в осві- ті. Оскільки саме вона та її технології практичного ви- рішення проблем мають відповісти на питання: якою повинна бути міра відповідальності людства на шляху пошуку вирішення глобальних проблем? і якими по- винні бути пріоритети та цінності у майбутньому?
Особливої гостроти у контексті глобалізаційних проце- сів додає турболентність реальних тенденцій культур- ного самовизначення і культурного самознищення.
Глобалізація культур постала найбільш проблематич- ною частиною культурної взаємодії. Це змушує вноси- ти серйозні корективи в стратегію розвитку сучасного полікультурного типу цивілізації.
Глобалізація як матеріалізація універсалізації світу, його гомогенізація не знімає, а загострює геополітичні протиборства, національно-етнічну нетерпимість і між- національні суперечності, протистояння культур і світо- вих релігій. Й будемо відверті, ці дезінтегруючі сили та складні процеси міжкультурної взаємодії неспроможні подолати ані Організація Об'єднаних Націй, ані інші між- народні організації, особливо коли справа доходить до глибинних мотивів й установок мас людей та їх об'єд- нань, що сформувалися історично. Корені усіх цих про- цесів лежать у глибинах культурно-ментальної несуміс-
© Саух П. Ю., Саух Ю. П., 2014

1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас