Ім'я файлу: Реф.публ.мемуар.Поповичук.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 19.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Text.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 19.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Text.docx
Міністерство освіти і науки України
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Кафедра української і зарубіжної літератури та методики навчання
Реферат
на тему: «Літературний портрет: жанр, стиль»
Студентки 2 курсу групи У-21
Поповичук Ганни
Переяслав 2022
План
Літературний портрет у системі жанрів сучасної української мемуаристики.
Специфіка літературного портрета як жанру української прози.
Питання стилістики і поетики літературного портрета.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ У СИСТЕМІ ЖАНРІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МЕМУАРИСТИКИ
До творів мемуарного жанру відноситься й літературний портрет. Це – документальний нарис про письменника, художника, митця, видатного суспільного діяча тощо, створений на основі спілкування з героєм, або короткий мемуарний нарис про такого героя. Таке визначення досить розпливчасте і викликає певні заперечення, оскільки йдеться про розгляд зазначеного жанру тільки як нарису і не враховується його художня структура. А важливою рисою літературного портрета є спрямованість до зображення непересічної людської особистості, її духовних пошуків, моральних принципів. Усе це передбачає особливий спосіб естетичного пізнання людини й характеризує специфіку цього пізнання.
Отже, літературний портрет за своєю естетичною структурою є досить складним явищем, яке не зводиться тільки до досягнення певної зовнішньої схожості з оригіналом, адже в ньому специфічними засобами здійснюється художнє пізнання людини. Через те автор означеного жанру прагне цілісно відтворити індивідуальність людини, неповторність її мислення, що проявляється в характері останньої, манері поведінки, мові, автобіографії, творчій діяльності, в різноманітних предметах індивідуального буття, оточуючий світ особистості, про яку йдеться. Прикладом можуть слугувати твори про М.Бажана П.Дорошенка «Від зорі до зорі», С.Голованіського «Меморіал», С.Жураховича «Пам’яті пекучий біль», С.Крижанівського «Ми пізнали неповторний час», Г.Костюка «Зустрічі і прощання» тощо. Про В.Симоненка літературні портрети створили: М.Сом «Із матір’ю на самоті», А.Сердечний «Автограф поета – мого однокурсника», Д.Чередниченко «Рядки на снігу», М.Сніжко «П’ять заповідей» тощо. Тобто літературний портрет – це жанр, якому властиві поєднання документального образу й авторської концепції, а також фрагментарність, ескізність, вільна композиція.
СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА ЯК ЖАНРУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ.
Літературний портрет має певні відмінності від інших жанрів мемуарної літератури. Лист, наприклад, потребує інтелектуальної праці читача, який мусить осмислити, проаналізувати прочитане, можливо, дещо більше, ніж твори інших жанрів, оскільки тут відсутня постать оповідача, його суб’єктивна позиція. Адресант має змогу говорити сам за себе і читач самостійно складає враження про нього. А літературний портрет подає нам “провідника”, який пропонує свою концепцію образу головного героя, свої естетичні принципи. У нотатках літературний портрет виступає не як самостійний жанр, а лише як складовий елемент іншого мемуарного жанру.
Мистецтво літературного портрета утверджує себе як активний засіб пізнання духовного світу людини, переконує, що розвиток традицій мемуарної класики неможливий без вивчення конкретної людини поза її зв’язками з епохою, культурою, без глибокого аналізу її психології. Естетична свідомість письменників у літературному портреті віднаходить нові художні можливості для самовираження. Прикладом можуть слугувати твори О.Біличенко «Очі його життя», Є.Сверстюка «Симоненкові листи», О.Симоненка «Добрий Лоскотон» тощо.
О.Галич пропонує розрізняти такі жанрові різновиди літературного портрета: «Літературний портрет як жанр мемуарно-біографічної прози; літературний портрет як документально-біографічну оповідь про давно померлого історичного діяча, що ґрунтується на використанні біографічних матеріалів, листів, мемуарів сучасників; літературний портрет як жанр критики».
І.Василенко схильна вважати, що літературний портрет, як особливий засіб осягнення й змалювання реальної історичної особи в літературі, являє собою специфічний жанр словесного мистецтва, що є спільним для художньої, документальної та художньо-документальної літератури.
ПИТАННЯ СТИЛІСТИКИ І ПОЕТИКИ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА.
Літературний портрет може функціонувати у трьох вимірах: літературний портрет як засіб створення образу-персонажу в романі, повісті, оповіданні тощо; літературний портрет як складова більш складної жанрової структури; літературний портрет як самостійний жанр. Ключ до усвідомлення того, що необхідно усвідомлювати під означеним жанром, варто шукати в розкритті його образної специфіки, яка відзначається оригінальним і цілеспрямованим баченням, відчуттям реальної людини.
За ступенем авторської присутності в літературному портреті можна виокремити «об’єктивний» і «суб’єктивний» типи. Конститутивними ознаками об’єктивного типу є: мінімальна репрезентація автора на сторінках своїх спогадів; прагнення оповідача якомога об’єктивніше зобразити епоху та її героїв, як правило в межах офіційної ідеології, декларуючи відсутність суб’єктивної позиції; центральною особою може бути як головний герой, так і сам автор. «Суб’єктивний» тип літературного портрета відзначається тим, що на чільне місце посідає автор твору формально зреалізований у образі «Я» оповідача й головного героя; перевага ліричних елементів над епічними, схильність до сповідальності; розгортання твору як автобіографії з використанням жанрової парадигми роману, повісті, оповідання, новели тощо.