Ім'я файлу: Лекція №1.doc
Розширення: doc
Розмір: 130кб.
Дата: 31.10.2021
скачати




ЛЕКЦІЯ №1 «Методика – наука про навчання та викладання ІМ. Цілі, зміст, принципи та методи викладання ІМ у ЗВО»

План лекції:

  1. Методика – наука про навчання та викладання ІМ

  2. Цілі викладання ІМ у ЗВО

  3. Зміст викладання ІМ у ЗВО

  4. Принципи та методи викладання ІМ у ЗВО


Зазначимо, що існує принаймні три значення терміна «методика викладання іноземних мов», і всі вони мають бути розглянутими на початку цього розділу. Наведені нижче визначення терміна частково збігаються за основним змістом з тими, які наводяться у добре відомих і давно виданих посібниках з методики, хоча відрізняються від них деякими специфічними тлумаченнями і конкретними формулюваннями. Першим зі значень терміна, яке безпосередньо стосується практики викладання, є розуміння визначення методики як систематизованої сукупності практичних шляхів, форм і способів виділення цілей навчання іноземної мови, добору та створення його змісту, організації навчального процесу, прийняття або створення і використання певних способів та прийомів викладання та учіння у цьому процесі, добору та розробки певних засобів навчання і їх використання у навчальному процесі. Другим значенням є розуміння визначення методики як теоретико-практичного навчального курсу, який викладається у ЗВО майбутнім викладачам іноземної мови, а також слухачам різних курсів підвищення кваліфікації викладачів іноземних мов. Метою цього курсу є оволодіння методикою у першому, наведеному вище, значенні цього терміна Нарешті, третім значенням терміна є методика викладання іноземних мов як педагогічна наука, яка поділяється на загальну методику, що досліджує викладання всіх іноземних мов взагалі, та методики викладання окремих мов (англійської, французької, іспанської та ін.). Третє значення терміна цікавить нас найбільше у контексті цього підручника, оскільки саме методика як наука становить зміст навчального курсу методики викладання іноземних мов, що служить джерелом формування у тих, хто навчаються, відповідних знань для подальшого практичного навчання цих мов. Щоб зробити визначення методики викладання іноземних мов максимально повним і таким, що охоплює всі її аспекти як науки, його доцільно формулювати таким чином: Методика викладання іноземних мов як наука досліджує всі взаємозв’язки, взаємовідносини та взаємозалежності суб’єктів та об’єктів процесу викладання та опанування мови в ході спільної взаємодії цих суб’єктів та об’єктів, що спрямована на отримання певних результатів навчання. Методичні дослідження проводяться з метою виявлення і розробки можливостей і засобів оптимізації та інтенсифікації навчального процесу для досягнення найкращих з можливих для певних умов результатів відповідно до цілей навчання, сформульованих, виходячи із соціального замовлення і тих можливостей, які надають його умови.

Згідно з цим визначенням об’єктом методики викладання іноземних мов як науки (тим полем явищ реальної дійсності, у якому і серед яких наука веде свої дослідження) є всі суб’єкти, об’єкти та умови навчального процесу з іноземних мов, але не самі по собі, а лише в їх взаємодії, взаємозв’язках і взаємозалежностях один з одним – тієї взаємодії, тих взаємозв’язках та взаємозалежностях, які орієнтовані на кінцеву мету навчального процесу, пов’язану з досягненням певного навчального результату.

Предметом методики викладання іноземних мов як науки (тобто абстрактною системою об’єктів наукових розвідок, досліджуючи які, наука формулює певні висновки і будує свої конструкти для впровадження останніх у практику викладання) є не процес навчання іноземної мови, як інколи стверджується, – цей процес є об’єктом досліджень методичної науки, що зрозуміло зі сказаного вище. Предмет методики – це узагальнення всіх можливих моделей взаємодії всіх явищ, процесів, зв’язків та відношень тієї сфери дійсності, яка пов’язана з навчанням іноземних мов. Наведені визначення потребують детального тлумачення. Перше, що потребує пояснення, це поняття суб’єктів та об’єктів навчального процесу з іноземної мови. Основні характеристики методики викладання іноземних мов як науки

Суб’єктами цього процесу є викладач іноземної мови і, безумовно, всі ті, кого він навчає. Останні як суб’єкти навчального процесу є, мабуть, не менш, якщо не більш, важливими для його успіху, ніж викладач, тому що, якщо студенти не вмотивовані або дуже слабо вмотивовані в опануванні мови і ніяк не зацікавлені нею, то жодні зусилля викладача, навіть найкращого, не приведуть до значних успіхів (див. наведене у Передмові висловлювання М. Уеста про те, що іноземної мови неможливо навчити, їй можна тільки навчитися). Таким чином, щоб отримати бажані результати навчання, головною ознакою його суб’єктів – студентів – має бути їх висока навчальна мотивація, а головним завданням викладача є завдання таку мотивацію всіма засобами формувати, розвивати і всіляко підкріплювати.

    1. Цілі навчання.

    2. Зміст навчання.

    3. Методичні принципи навчання.

    4. Методи та засоби навчання. Підручник як головний засіб навчання.

1. Найважливіше значення при організації процесу навчання мають цілі викладання. Виладач повинен чітко усвідомлювати, яких результатів має досягти студент при вивченні іноземної мови, які зміни у знаннях студента він має очікувати наприкінці всього курсу навчання. Тобто існують довготривалі цілі та конкретні цілі певного етапу.

Сучасні дослідники в галузі МНІМ виокремлюють чотири цілі навчання, а саме:

  1. практичну;

  2. виховну;

  3. освітню;

  4. розвиваючу.

Практична ціль – є провідною. Учні набувають певні знання, навички та вміння у використанні іноземної мови. Вони мають вміти здійснювати іншомовне спілкування у всіх видах мовленнєвої діяльності: говорінні, читанні, письмі та аудіюванні. У програмі з іноземних мов відображені конкретні вимоги щодо кількісних та якісних показників рівня володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю на кожному ступені навчання. Ці вимоги відрізняються в залежності від ступеня навчання та типу навчального закладу.

Виховна мета полягає в тому, щоб засобами ІМ виховувати особистість високого морального рівня, сформувати позитивні риси характеру учня; сформувати позитивне ставлення учнів до культури народу, мова якого вивчається; навчити культурі спілкування; допомогти усвідомити необхідність вивчення іноземної мови.

Це забезпечується:

  1. особливостями підібраного вчителем навчального матеріалу (тексти, ситуації, малюнки тощо), в якому відображені загальнолюдські моральні цінності, такі як доброзичливість, взаємоповага, патріотизм та інші;

  2. застосуванням при навчанні іноземній мові проблемних завдань, які сприяють формуванню в учнів вміння висловлювати свої думки, погляди, почуття;

  3. організацією процесу навчання таким шляхом, що вимагає від учня самоорганізації, дисципліни та культури інтелектуальної праці;

  4. адекватною педагогічною поведінкою вчителя, який є взірцем для учнів.

Освітня ціль передбачає збагачення духовного світу особистості, отримання та розширення знань про культуру країни, мова якої вивчається, а саме про історію, літературу, живопис, музику, звичаї, традиції тощо, а також про структуру ІМ, її систему, особливості, подібності до рідної мови та розбіжності з нею. У процесі навчання ІМ учні також набувають власних навчальних вмінь, тобто вони навчаються вчитись.

Освітня ціль реалізується у процесі навчання завдяки використанню певного навчального матеріалу (текстів для читання та аудіювання тощо).

Розвиваюча ціль передбачає розвиток у процесі навчання ІМ розумових здібностей учнів. Вона реалізується у процесі навчання ІМ у двох напрямках:

  1. розвиток індивідуально-психологічних характеристик особистості учня, які впливають на успішність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю. Це фонематичний та інтонаційний слух, гнучкість артикуляційного апарату, обсяг оперативної і довготривалої слухової та зорової пам’яті, мовна здогадка, гнучкість вербального мислення тощо.

  2. розвиток спеціальних навчальних умінь, таких як уміння працювати самостійно з різноманітними засобами навчання, вміння працювати у різних режимах навчання і контролю, вміння логічного викладу думок тощо.

Ця ціль реалізується завдяки застосуванню при навчанні ІМ творчих завдань, пошукової, порівняльної діяльності учнів, які сприяють усвідомленню учнями різноманітних явищ, їх подібності та розбіжності.

Усі чотири ціль мають реалізовуватись комплексно, але на певному етапі навчання кожна з них набуває конкретного змісту.

Зміст навчання і цілі навчання є поняттями взаємопов’язаними і взаємообумовленими. Цілі навчання в певній мірі визначають його зміст. Зміст навчання включає такі компоненти, оволодіння якими забезпечує досягнення практичної, освітньої, виховної та розвиваючої цілей.

Структуру змісту навчання складають такі групи компонентів:

  1. Сфери спілкування, теми, ситуації.

  2. Мовний та мовленнєвий навчальний матеріал.

  3. Знання, навички та вміння мовлення.

Існує велика кількість різноманітних сфер, тем та ситуацій, в яких відбувається спілкування людей. Зрозуміло, що за період навчання ІМ у середньому навчальному закладі неможливо навчити учнів спілкуватися в усіх сферах і ситуаціях. Тому поняття компонентів змісту навчання тісно пов’язане з питанням відбору.

Відбір змісту навчання передбачає урахування двох загальних принципів:

  1. необхідності та достатності змісту навчання для реалізації практичної мети;

  2. посильності засвоєння змісту навчання та доступності.

Методистами (Ю.І.Пассов, В.Л.Скалкін, Е.П.Шубін) визначені чисельні типові комунікативні ситуації, які об’єднуються у великі групи – сфери спілкування. В.Л.Скалкін виокремлює 8 сфер, які характерні для сучасного мовного колективу:

  1. соціально-побутова;

  2. сімейна;

  3. професійно-трудова;

  4. соціально-культурна;

  5. сфера громадської діяльності;

  6. адміністративно-трудова;

  7. видовищно-масова;

  8. громадсько-політична.

Щодо середнього навчального закладу значення мають такі сфери спілкування як соціально-побутова, соціально-культурна, професійно-трудова та громадсько-політична.

Другий компонент змісту навчання ІМ включає відібраний мовний та мовленнєвий матеріал. Відбір мовного матеріалу зумовлюється необхідністю упорядкувати певну кількість мовних одиниць. Отже, до змісту навчання включають мовні мінімуми з фонетики, лексики і граматики.

Мовленнєвий матеріал складається з мовленнєвих зразків різних рівнів:

  1. рівня словоформи /слова в його граматичній формі/;

  2. рівня вільного словосполучення;

  3. рівня фрази;

  4. рівня понадфразової єдності;

  5. рівня тексту.

Третій компонент. Для того, щоб процес спілкування відбувся, дії учнів з мовним і мовленнєвим матеріалом мають бути доведені до рівня навичок та вмінь. В сучасній методиці розрізняють слухо-вимовні, лексичні, граматичні, орфографічні та графічні навички, а також вміння аудіювання, говоріння у діалогічній та монологічній формах, читання та письма.

Отже, для успішного здійснення іншомовного спілкування учнів необхідно навчити в межах певної сфери, теми і ситуації спілкування. Це досягається шляхом засвоєння конкретного мовного та мовленнєвого матеріалу, який забезпечує комунікацію ІМ на основі реалізації навичок і вмінь іншомовного мовлення.

В МНІМ виокремлюють специфічні методичні принципи, які набувають при навчанні іноземних мов особливої значущості. Серед них: принцип комунікативності, принцип домінуючої ролі вправ, принцип взаємопов’язаного навчання різних видів мовленнєвої діяльності та принцип урахування рідної мови.

У зв’язку з тим, що ціль навчання іноземній мові у середніх навчальних закладах освіти – навчити учнів, як використовувати іноземну мову для комунікації, здійснювати іншомовне мовленнєве спілкування, використовуючи засвоєний мовний матеріал, принцип комунікативності є одним з провідних. Він означає, що учні мають бути задіяні в усній та писемній комунікації протягом усього курсу навчання ІМ. Цей принцип реалізується завдяки використання типових ситуацій спілкування у різноманітних сферах життя, відбором певного мовного та мовленнєвого матеріалу, методів навчання, вправ.

У зв’язку з тим, що при навчанні ІМ у учнів мають бути сформовані навички та вміння іншомовного мовлення, чого можна досягти лише за умови виконання великої кількості різноманітних вправ, принцип домінуючої ролі вправ набуває особливого значення. На думку дослідників (М.Уест), до 85% часу на уроці має бути присвяченим виконанню вправ. Це спонукає учнів до здійснення мовленнєвих дій, в основі яких лежать мовленнєво-розумові операції.

Принцип взаємопов’язаного навчання різних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, письмо, аудіювання) є також важливим. Учні не засвоюють звуки, граматичні структури, лексичні одиниці як окремі компоненти мови; вони засвоюють їх у реченнях-зразках, у діалогах-зразках, у певних ситуаціях мовлення. Учні мають використовувати набуті навички і вміння у всіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності у комплексі. Реалізація цього принципу здійснюється завдяки використання паралельного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності.

Принцип урахування рідної мови дозволяє заздалегідь спрогнозувати труднощі, які можуть виникнути у учнів при вивченні ІМ та попередити помилки при навчанні звуків, інтонації, орфографії, графіки, лексики, граматики ІМ тощо. Мовленнєві навички рідної мови в окремих випадках допомагають формуванню іншомовних навичок, в окремих заважають, бо має місце інтерференція рідної мови. Тому вчитель повинен вирішувати, де він має застосовувати коригуючи вправи, коли є можливість перенести вже сформовані навички, а коли необхідно формувати нові іншомовні навички і вміння.

У навчальному процесі з ІМ вчитель також використовує різноманітні методичні прийоми – елементарні методичні дії, що застосовуються на певному етапі уроку для виконання конкретного завдання. Методичні прийоми використовуються при реалізації методів. Так, наприклад, на етапі презентації нових лексичних одиниць можна застосувати один з чисельних методичних прийомів семантизації (розкриття значення слова): однослівний переклад, багатослівний переклад, тлумачення рідною мовою, тлумачення ІМ, наочність тощо.

Засоби навчання є необхідним компонентом навчального процесу, зокрема з ІМ. Це різноманітні матеріальні предмети, які допомагають підвищити ефективність навчання ІМ.

Всі засоби навчання поділяються за трьома критеріями. Так, за критерієм значущості усі засоби навчання поділяються на основні (це навчально-методичний комплекс, до якого входять підручник, книга для вчителя, лінгафонний практикум, комп’ютерні програми, комплект слайдів, діафільми, аудіо- та відео касети тощо) та допоміжні (малюнки, навчальні картки, таблиці, схеми тощо, які підбирає або виготовляє вчитель); за критерієм призначення вони поділяються на засоби для вчителя (навчально-методичний комплекс) та для учня (комплект включає підручник, книжку для читання, словники, довідники, друковані вправи, комп’ютерні програми тощо); за критерієм застосування технічних засобів вони поділяються на технічні (відеограми, фонограми, відеофонограми, комп’ютерні програми) та нетехнічні.

Підручник є головним серед засобів навчання. Він має містити все, що необхідно для досягнення чотирьох цілей навчання, а саме: методично організований мовний і мовленнєвий матеріал, вправи, довідковий матеріал з граматики, додаток, до якого входять додаткові тексти, граматичні таблиці, вірші, пісні тощо.

Кожний розділ підручника містить серію уроків з певної теми і структурується поурочно. Підручник має відповідати таким вимогам:

  1. послідовність подачі мовного та мовленнєвого матеріалу;

  2. комунікативна спрямованість;

  3. організація матеріалу кожного параграфа навколо певної граматичної, розмовної теми, типової фрази тощо.

  4. наявність в структурі параграфу розділу – домашнє завдання;

  5. підпорядкованість структури і змісту комплексному оволодінню усному та писемному спілкуванню.

Використання різноманітних засобів навчання сприяє підвищенню ефективності оволодінні учнями іншомовною діяльністю і мають широко застосовуватись вчителем ІМ.

Рекомендована література та інформаційні ресурси

Основна:


  1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. видання С.Ю. Ніколаєва. Переклад з англ. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

  2. Задорожна І.П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів англійської мови з практичної мовної підготовки: монографія. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ, 2011. – 414 с.

  3. Елизарова Г.В. Культура и обучение иностранным языкам. – СПб.: КАРО, 2005. – 352 с.

  4. Квасова О.Г. Основи тестування іншомовних навичок і вмінь. – К.: Ленвіт, 2009. – 119 с.

  5. Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції: курс лекцій: [навч.-метод. посібник для студ. мовних спец. осв.-кваліф. рівня «магістр»]. – Бігич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.А. та ін. / за ред. Ніколаєвої С.Ю. – К.: «Ленвіт», 2010. – 332 с.

  6. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

  7. Морська Л.І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2008. – 256 с.

  8. Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці): Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2008. – 285 с.

  9. Нормативно-методичні документи кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Київському національному лінгвістичному університеті у 2010-2011 н.р./ Уклад:Соловей М.І., Шутов О.Г., Сорокін С.В., Максименко А.П. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2010. – 83 с.

  10. Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчальних закладах: Посібник. Вид. 2-е, доп. і переробл. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2004. – 360 с.

  11. Практикум з методики викладання німецької мови / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2007. – 287 с.

  12. Практикум з методики викладання французької мови / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2006. – 432 с.

  13. Тарнопольский О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005. – 246 с.

  14. Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика навчання студентів вищих навчальних закладів письма англійською мовою. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 288 с.

  15. Тарнопольський О.Б. Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі: підручник / О.Б. Тарнопольський, М.Р. Кабанова. – Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2019. – 256 с

  16. Чинні програми з іноземних мов для закладів вищої освіти.


Додаткова :


  1. Babiy Sergiy, Bezkorovaina Olha,Маtviienko Olena, Petko Stanislav, Ternopilska Valentіna, Ruslana  Soichuk, Stanislavchuk Nataliia. Entrepreneurship model of professional development of actuaries in Canada. // Journal of Entrepreneurship Education (JEI). USA. 2019. Vol: 22 Issue: 3. P.1−2. Print ISSN: 1098-8394. Online ISSN: 1528-2651. Indexed in SCIMAGO, SCOPUS, CiteFactor, DRJI, UGC, SIS.

  2. Bezkorovaina O., Kulyk O., Ovsiienko L., Pet'ko L., Soichuk R., Turchynova G., Stanislavchuk N. Entrepreneurship Education of Future Travel Managers. Journal of Entrepreneurship Education(JEI).USA. 2019. 22(6). Print ISSN: 1098-8394. Online ISSN: 1528-2651. Indexed in SCIMAGO, SCOPUS, CiteFactor, DRJI, UGC, SIS

  3. Безкоровайна О.В. Використання методу асоціативних символів у процесі навчання іноземної мови на початковому ступені / О.В. Безкоровайна, О.В. Ковальчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти:науковий збірник : наукові записки РДГУ. Випуск11(54),2015. С. 69-72.

  4. Безкоровайна О.В. Вивчення іноземної мови за допомогою сучасних інформаційних технологій (інтернет-ресурсів) у навчально-виховній діяльності учнів старших класів / О.В. Безкоровайна, К.Р.Багнюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти:науковий збірник : наукові записки РДГУ. Випуск11(54),2015. С. 72-75.

  5. Безкоровайна О.В. Інноваційна діяльність викладача іноземної мови: проблеми, теорії та практики / О.В. Безкоровайна // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти:науковий збірник : наукові записки РДГУ. Випуск14(57),2016. С. 10-14.

  6. Bezkorovaina O. V. Technology of forming of humane orientation of junior schoolchildren / O. V. Bezkorovaina , G. S. Pavlyuk, // Innovative processes in education: сollective monograph. – Lodz, Poland: AMEETSp. Z o.o., 2017. – P. 16–25.

  7. Безкоровайна О.В. Специфіка методики викладання іноземної мови (англійської) в початковій школі. /О.В. Безкоровайна, Г.С.Павлюк // Інноватика у вихованні: зб. наук. пр. / упоряд. О.Б. Петренко: ред. кол.: О.Б. Петренко, Н.М. Гринькова, Т.С. Ціпан та ін. – Рівне: РДГУ, 2017. – С. 63-67.

  8. Безкоровайна О.В. Інноваційні підходи до організації методичної підготовки майбутнього вчителя англійської мови (на прикладі спільного проекту Британської Ради в Україні та Міністерства освіти і науки України «Шкільний вчитель нового покоління») / О.В. Безкоровайна, Я.Б. Петрівський, //“Нова педагогічна думка”, 2018. – № 4 .- С. 96-99.

  9. Безкоровайна О.В. Формування англомовних монологічних умінь в учнів початкових класів./ Безкоровайна О.В., Яковчук О.О.// «Нова педагогічна думка», 2019. - №2(98). – С.139-142.

  10. Безкоровайна О. В. Психологічні та педагогічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови для початкової школи / О. В. Безкоровайна, Г. С. Павлюк // Освітній простір України. - 2019. - №15. - С. 60-65.

  11. Bezkorovaina O. Formation of English language competence in reading on the upper degree of studying English in secondary education establishments / O. Bezkorovaina, T. Demchuk, // Інноватика у вихованні: зб. наук. пр. Вип. 9. (упоряд. О.Б.Петренко; ред.. кол.: О.Б.Петренко, Т.С.Ціпан, Н.М.Гринькова та ін. – Рівне, РДГУ, 2019. – с.58-63.

12. Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння учителя іноземної мови (спеціаліста) / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 96 с.

13. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. видання С.Ю. Ніколаєва. Переклад з англ. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

14. Книга вчителя іноземної мови: Довідково-методичне видання / Упоряд. О.Я. Коваленко, І.П. Кудіна. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 240 с.

15. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. 12-бальна система. – К., 2000. – 126 с.

16. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

17. Педагогічна практика з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої і В.В. Черниш. – К.: Ленвіт, 2003. – 250 с.

18. Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчальних закладах: Посібник. Вид. 2-е, доп. і переробл. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2004. – 360 с.

19. Практикум з методики викладання німецької мови / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2007. – 287 с.

20. Практикум з методики викладання французької мови / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2006. – 432 с.

21. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: Іноземні мови. 2-12 класи. – ВТФ "Перун", 2005. – 208 с.

22. Редько В.Г. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів початкової школи. – К.: Ґенеза, 2007. – 136 с.

23. Структурно-логічні схеми і таблиці з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Укл. С.Ю. Ніколаєва, С.В. Гапонова та ін. К.: Ленвіт, 2004. – 208 с.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас