Лабораторна робота №2 На тему " Засміченність зерна пшениці І жита " Виконав: Солодков І.І перевірив: Лялик А. Т тернопіль 2023

Ім'я файлу: Лабораторна робота з дисципліни Борошно мельного виробництва Сол
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 15.06.2023
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна робота з дисципліни Борошно мельного виробництва Сол

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський національний технічний університет

імені Івана Пулюя

Кафедра харчової біології та хімії

Лабораторна робота №2

На тему “Засміченність зерна пшениці і жита”

Виконав:Солодков І.І

Перевірив: Лялик А.Т

Тернопіль 2023

Лабораторна робота №2.Засміченність зерна пшениці і жита.

/ДСТУкраїни 13586.2-81/

Мета роботи: 1. Ознайомитись із зовнішньою будовою найголовніших засмівачів зерна та класифікацією домішок.

Визначити засміченість зерна пшениці.

В результаті проведення роботи студент повинен:

Знати характерні ознаки найбільш розповсюджених засмічувачів зерна класифікацію домішок, порядок визначення засміченості та розрахунку, допустиму точність зважування.

Вміти розпізнавати найбільш розповсюджені засмічувачі, окремі фракції домішок, виділяти та просіювати зерна, розібрати наважку зерна на відповідні фракції, зважувати їх та обчислювати засміченість.

Основні теоретичні відомості.

Всі партії зерна, які заготовлюють та розподіляють, - це зернова маса, що складається із зерна основної культури та різних домішок.

Засміченість - це процентний склад домішок, що містяться у даній партії зерна. Цей показник відноситься до обов'язкових і визначається при оцінюванні якості партії зерна будь-якого призначення.

Плоди та насіння всіх сміттєвих дикоростучих рослин, які засмічують зерно, (рис. 2.) можна поділити на такі групи: .

1. повсюдні засмічувачі ;

2. важко відокремлювані /спеціалізовані/ засмічувачі ;

3. шкідливі домішки.

До повсюдних засмічувачів відносяться: пирій повзучий, кукіль, гречанка /гречишка/ в’юнкові, в'юнок польовий, полин гіркий.

До спеціалізованих засмічувачів відносять дику редьку, гречку татарську для гречки ;вівсюг для вівса ; костер житній та волошка синя для жита ; просо рисове; просо крупно-плідне /курмак/, просо куряче для рису ; мишій, горошок, в'юнок та гречишка в'юнкова для проса.

Рис. 2. Схема класифікації домішок у партіях зернової маси

Кукіль (рис 3) - форма насінин брунькоподібна, з боку спинки широко заокруглена, коло рубчика майже клиноподібно звужена, поверхня горбкувата. Забарвлення чорне, матове, іноді темно-коричневе. Засмічує ярові, рідше озимі посіви. Розповсюджений майже у всіх районах європейської частини Росії, в Україні, Середній Азії та на Кавказі.

Насіння куколю отруйне, воно містить у собі сапонін, який розчиняє червоні кров'яні тільця. Домішок куколю надає хлібу блакитнуватого відтінку та гіркого присмаку. Граничні норми його у заготовленому зерні - не більше 1 відсотка /процента/, у класному розподілюваному зерні - не більше 0,5 відсотка.

Вівсюг (рис 4) - форма зернівки веретеноподібна або овальна, відрізняється від вівса тим, що коло основи мав так звану "підківку", в результаті чого зерно при дозріванні легко обсипається. Це зчленування служить розпізнавальною ознакою вівсюга. Забарвлення луски сіре, жовте, білувате, буре або світло-буре. Засмічує ярові культури, головним чином посіви вівса; бур’ян розповсюджений майже на всій європейській частині Росії, в Україні, на Кавказі та в Закавказзі

Домішки в зерні поділяють на смітні та зернові.

До смітних домішок відносяться всі компоненти зернової маси, які знижують вихід продукції та різко погіршують її якість.

До зернових домішок відносяться всі компоненти зернової маси, які ще можуть бути використані в невеликій кількості істотно не погіршують товарні властивості основного зерна.

До основного зерна відносяться повноцінні зерна основної культури, а також зерна основної культури, що дещо відрізняються за морфологічними та анатомічними ознаками але є придатними для технологічних цілей.

При виконанні аналізів наважки масою 25 г та більші зважують до десятих часток грама, всі інші - до сотих, а металомагнітні домішки - до десятитисячних. .

Крупні домішки. Крупні домішки визначають середній пробі зерна. Пробу важать, а потім просівають на ситі з діаметром отворів 6 мм. Якщо діаметр отвору сита менше - 30 см, середню пробу просіюють частинами. Із сходу сита вручну вибирають крупні смітні домішки: солому, колосся, грудочки землі, гальку, крупне сім'я бур'янистих рослин і інші.

В крупно сім'яних культурах /кукурудза, горох, кормові боби, квасоля, кут, чина, сочевиця тарілчаста та ін/ крупні бур'янисті домішки виділяють із середньої проби вручну без просіювання. Колосся та стулки бобів відносять до бур'янистих домішок після виймання із них зерна /насінин/.

Крупні бур'янисті домішки важать окремо по фракціях, врахованих при визначенні бур'янистих домішок даної культури, і подають в процентах /відсотках/ по відношенню до маси середньої проби.

Крупну гальку в середній пробі виділяють та важать окремо і розраховують за формулою:

(3)

де m₁ - маса окремо врахованої фракції крупних бур'янистих домішок, г ;

m - маса середньої проби зерна, г.

Явно виявлені бур'янисту та зернові домішки. Після визначення крупних домішок із середньої проби виділяють наважку масою, наведеною нижче /ДСТ України 13586.2-81/.

Культура Маса наважки, г

Сочевиця тарілчаста, боби кормові 200

Кукурудза, горох, квасоля, чина, нут 100

Пшениця, жито, ячмінь /в тому числі пивоварний/

гречка, овес, рис, сочевиця дрібно сім’яна, вика 50

Просо, сорго 25

Потім наважку зерна просіюють на наборі лабораторних сит з розмірами отворів, прийнятих для кожної культури /табл.. 8.1/. Сита установлюють у такому порядку: піддон; сито для виділення проходу, що відносить до бур'янистих домішок ; сито для виділення дрібного зерна; сита для визначення крупності ; сита для полегшення розбору наважки.

Сита для визначення крупності та дрібних зерен служать одночасно і для визначення бур'янистих та зернових домішок.

При просіюванні вручну, якщо в комплекті тільки сита з круглими отворами, просіювання здійснюють круговими рухами без струшування. Якщо ж в комплекті сита з поздовжніми отворами, то просіювання роблять поздовжньо-зворотними рухами також без струшування в напрямі отворів. Бобові культури просіюють 1 хвилину, а інші культури - 3 хвилини при 110... 120 рухах за 1 хвилину. Амплітуда коливань сит близько 10 см.

Сходи всіх сит аналізують окремо, виділяючи бур'янисту та зернові домішки відповідно стандартам на кожну культуру.

До бур'янистих домішок відносяться: все проходження, одержуване при просіюванні зерна через сито, взято по стандарту для даної культури, крім проса, де тільки 3/4 проходження сита з отворами розміром 1,4/20 мм зачисляють до бур'янистих домішок, а решту до зернових домішок: мінеральні домішки /частинки стебел та стрижені в колосся, остюки, плівки та ін./; сім'я дикоростучих та культурних рослин, які не відносяться до зернових домішок ; зіпсовані зерна всіх культурних рослин ; про гнилі запліснявілі, обвуглені, підсмажені із явно та повністю зіпсованим ядром. При аналізі рису 1/4 частина зіпсованих недорозвинених або зелених зерен відчисляють до бур'янистих домішок, а 3/4 до зернових ; зерна всіх культурних рослин з повністю виїденим ендоспермом; шкідливі домішки: ріжки сажку /зону/, зерна, уражені гематодою, насінини плевелу оп'яняючого, гірчака повзучого, сафори лисохвостом, термопсису ланцетного /мишатника/, в'язелю різнокольорового, геліотропу опушеноплідного, триходесми сивої.

До зернових домішок відносять пошкоджені зерна основної культури, засміченість якої визначається таким чином: 50 відсотків битих та поїдених незалежно від характеру та розмірів пошкоджень, але не віднесених до бур'янистих домішок /інші 50 відсотків відносять до основного зерна/; розчавлені, щуплі - дуже недорозвинені ; покільчені - з корінцем або паростком, що вилізли наверх, або з утраченими корінцями або паростком, деформовані з явно зміненим кольором оболонки внаслідок кільчення ; прихоплені морозом - зморщені /деформовані/, білуваті /деформовані/, дуже потемнілі, зелені'.; пошкоджені самонагріванням або сушінням /підсмажені/, цвілі із зміненим кольором оболонок та порушені, ендоспермом від кремового до світло-коричневого кольору; роздуті при сушінні ; зелені ; зерна інших культур як цілі, так і пошкоджені /вказані в стандартах на окремі культури/, не віднесені по характеру пошкодження до бур'янистих домішок.

До основного зерна відносять цілі пошкоджені зерна основної культури, які по характеру пошкоджень не відносяться до бур'янистих чи зернових домішок.

Із проходження через сито, установлене для виділення бур'янистих домішок, виділяють тільки шкідливі домішки. Решту проходження цілком відносять до бур’янистих домішок. Виділену із сходжень сит та проходження через сито шкідливі домішки в складі бур’янистих домішок не враховують, а їх вміст визначають по додаткових наважках.

Подвійні зерна вівса перед просіюванням розділяють. Пусті плівки відносять до бур’янистих домішок, а дуже недорозвинені зерна – до зернових.

Якщо в наважці зерна знаходять домішки, враховані окремо /крім часника та донника/, їх не враховують, а визначають в додатковій наважці.

Таблиця 3.1 – Розміри отворів лабораторних сит, мм (ДСТ України 13586.2-81)

Культура	Сита для визначення
Культура	Дрібних	Проходження, яке відносять до бур’янистих домішок	Крупність
Пшениця Жито Ячмінь: а) продовольчий та кормовий б) круп’яний в) для пивоваріння Овес Овес круп’яний Просо Гречка Рис – зерно не лущене Кукурудза в зернах Горох Квасоля продовольча Сочевиця тарілчаста Сочевиця дрібнонасінна та сорго Чина, нут та вика Боби кормові та соя	1,7×20 1,4×20 - 2,2×20 2,2×20 - 1,8×20 - - - 8,0 І і ІІ типи для харчово – концентратної промисловості 5,0 (для гороху круп’яного) - - - - -	ǿ 1,0 ǿ 1,0 ǿ1,5 ǿ1,5 ǿ1,5 ǿ1,5 ǿ1,5 1,4×20 ǿ3,0 ǿ2,0 ǿ2,5 ǿ2,5 ǿ3,0 ǿ2,5 ǿ1,2 ǿ2,0 ǿ3,0	- - - - 2,5×20 - - - ǿ4,0 - - І тип, ІІ тип ǿ7,0 ǿ6,0 ǿ6,0 ǿ5,0 ǿ4,0 ǿ4,0 ǿ2,5 ǿ2,5 - ǿ6,3 - - -

При аналізі круп'яного вівса із складу зернових домішок виділяють і окремо враховують: в сходженні з сита в отворами розмірам 1,8x20 мм - лущені зерна вівса ; зерна пшениці та полби ; зерна жита та ячменю ; сумарний вміст в сходженні з сита та проходженні через сито з отворами розміром 1,8x20 мм зерен: пшениці та полби ; жита та ячменю; кукурудзи, гороху, нуту, чини, сочевиці, сої, квасолі, ярової вики, кормових бобів.

При аналізі круп'яного ячменю із складу зернових домішок виділяють і окремо враховують сумарний вміст в сходжені із сита та проходженні через сито з отворами розміром 2,2x20 мм: непошкоджених зерен пшениці та полби, цілих та пошкоджених зерен жита та вівса, недозрілих та дуже недорозвинених зерен ячменю.

В круп'яному горосі цілі сім'ядолі та побите насіння, у яких залишилось більше половини сімені, враховують окремо в сходженні із сита та проходженні через сито з отворами діаметром 5 мм.

Вміст бур'янистих та зернових домішок в качанах кукурудзи визначають по зерну, одержаному в результаті лабораторного обмолоту качанів та очищеному від кусочків /шматочків/ стерженів. В цьому випадку побиті зерна /включаючи проходження через сито з отворами діаметром 2,5 мм/ та розчавлені здорові зерна в складі бур'янистої та зернової домішок не враховують, а відносять до основного зерна.

Насінини плоскої вики в сочевиці розпізнають за такими ознаками: у плоскої вики явно помітно рубчик /карб/ овальної форми, що займає 1/8 кола насінини, яка в цьому місці потовщена ; у сочевиці рубчик довжиною 2 мм і ледве помітний.

Не явно виявлені зіпсовані та пошкоджені зерна пшениці, жита, ячменю, сорго та вівса. Якщо при проведенні аналізу по визначенню засміченості зерна виявляються сумнівні за зовнішнім виглядом зерна, ступінь пошкодження яких встановити неможливо, роблять додатковий аналіз. Для цього із зерна вивільненого від явно виявленої бур'янистої та зернової домішок, виділяють наважку 10 г.

Всі сумнівні за зовнішнім виглядом зерна /окрім вівса/ розрізають, упоперек і виділяють зіпсовані та пошкоджені у відповідності до їх характеристик, показаних з стандартах на відповідну культуру.

Зі всіх зерен вівса наважки масою 10 г вручну знімають плівки і виділяють зіпсовані та пошкоджені зерна, котрі окремо важать разом зі знятими з них плівками.

Вміст зіпсованих та пошкоджених зерен, % розраховують за формулою, %

(4)

де m_z₁ - маса зіпсованих та пошкоджених зерен, виділених з наважки масою 10 г

m - маса зерна, що залишилось після виділення із наважки масою 50 г бур'янистої та зернової домішок, г.

Загальний вміст зіпсованих та пошкоджених зерен встановлюють по сумі їх вмісту, виділених з наважки 50 г та з додаткової наважки 10 г :

X_z = 2m_z₂ + X_z₁ (5)

деm_z₂- маса явно виявлених зіпсованих чи пошкоджених зерен, виділених з наважки масою 50 г.

Результати визначення в якісних документах округлюють з точністю до 0,01 %.

Зіпсовані та пошкоджені зерна проса. Зерна проса в наважки масою 10 г лущать. Одержані після лущення і повністю звільнені від плівок ядра зважують, потім виділяють зіпсовані чи пошкоджені і окремо важать. Розрахунок здійснюють за формулою:

(6)

m_z₁ - маса зіпсованих та пошкоджених ядер, виділених з наважки масою 10 г, г;

m- маса незвалених зерен, що залишились після виділення з наважки 25 г бур'янистої та зернової домішок, г ;

m_заг - маса, всіх ядер, одержаних в наважці менш 10 г.

Загальний вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен проса, % виділених з наважки масою 25 г та із додаткової наважки масою 10 г, обчислюють за формулою

(7)

де, m_z₂ - маса зіпсованих чи пошкоджених зерен, виділених з. наважки масою 25 г, г.

Допустимі розходження при, аналізі наведені у ДСТ України 13566.2-81, де вказано процентний вміст зіпсованих або пошкоджених зерен проса та допустимі норми розходження, які коливаються від 0,1 до 2,1%, в залежності від вмісту зіпсованих чи пошкодженнях зерен.

Результати визначень зіпсованих або пошкоджених зерен в документах про якість записують з точністю до 0,01%.

Зіпсовані зерна гречки. З чистого зерна наважки 50 г після визначення бур'янистих та зернових домішок виділяють наважку масою 5 г, зерна гречки розрізають лезом бритви і беруть зерна з зіпсованим ядром.

Виділені зіпсовані ядра гречки разом з плівками та часточками ядра, що відокремились, зважують . Розрахунок роблять за формулою:

(8)

де m_z₁ – маса зіпсованих зерен гречки, виділених з наважки масою 5 г, г ;

m- маса необвалених зерен гречки, що залишились після виділення із наважки масою 50 г бур'янистих та зернових домішок, г.

Загальний вміст зіпсованих зерен гречки, % виділених із наважки масою 50 г з додаткової наважки масою 5 г, обчислюють за формулою:

(9)

де m₁ - маса зіпсованих обвалених зерен гречки, виділених з наважки масою 50 г, г.

Результати визначення зіпсованих зерен гречки в документах про якість записують з точністю до 0,01%.

Шкідливі домішки. Якщо під час зовнішнього огляду або в пробах та наважках виявляють шкідливі домішки, їх вміст визначають в додаткових наважках.

До шкідливих домішок відносяться: спорові, зерна, вражені, нематодом, плевели оп’яняючої, в'язель різнокольоровий, гірчак повзучий, софора лисохвістна, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива, термопсис ланцетний, а також камінна головня - в ячмені, тверда головня - в житі та вівсі, тверда або мокра головня — в пшениці та просі /цілі мішечки або їх частини/.

Для аналізів беруть наступні наважки, г: головні в пшениці, житі та інших культурах, крім ячменю - 200 ; головні в ячмені - 500, плавелі п'янкій - 200, ріжків, зерен /вражених нематодою, в'язелю різнокольорового, гірчака повзучого, софори лисохвістої, геліотропу опушеноплідного, триходесми сивої, термопсису ланцетного - 500.

Наважку розбирають вручну, а виділені шкідливі домішки зважують окремо за видами та обчислюють, % за формулою:

(10)

де m_д - маса виділених шкідливих домішок, г;

m - маса додаткової наважки, г.

В документах пре якість вказують загальну кількість шкідливих домішок, в тому числі їх окремі види з точністю до 0,01.

Завдання

Наважку пшениці кількістю 25 або 50 г просіюють через сито, важать і записують до відповідної фракції бур’янистих домішок. Залишки на ситі розбирають вручну на окремі фракції, важать на вагах і дані записують в таблицю 8.3.

Таблиця .3

№ п/п	Домішки	Маса
		г	%
1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 9	І Бур’янисті Весь прохід через сито 1 мм Мінеральні домішки Органічні домішки Насіння бур’янів та всіх культурних рослин, за виключенням жита та ячменю Зерна пшениці, жита та ячменю гнилі, плісняві, обвуглені з явно зіпсованим ядром Поїдені шкідниками (з повністю виїденим ядром) Шкідливі домішки (головня, ріжки, вугриця, в’язіль, гірчак, софора, плевели оп’яняючий) ІІ Зернові Поїдені та биті, якщо залишилось менше половини ядра Покільчені зерна Морозобійні Пошкоджені самонагріванням або сушінням Роздуті при сушінні плісняві Щуплі зерна Зелені Розчавлені Зерна жита та ячменю цілі та пошкоджені, що не відносяться до бур’янистих домішок ІІІ Основні зерна

Завдання

Ознайомитись з колекцією насіння бур’янистих рослин. Намалювати насінини найбільш поширених бурянів. Розібрати наважку насінин бурянистих рослин та навчитись їх розпізнавати.
Визначити засміченість пшениці та порівняти з вимогами ДСТ України для заготовлюваної пшениці.

Контрольні запитання

До яких негативних наслідків приводить наявність домішок у зерні?
Що відносять до бур’янистих домішок?
Що відносять до зернових домішок?
Що відносять до шкідливих домішок?

Відповідь на кортрольні запитання

1. До яких негативних наслідків приводить наявність домішок у зерні?

Наявність домішок негативно впливає на ефективність зберігання зерна та його технологічні особливості, що призводить до зниження виходу і якості продуктів переробки. Тому, операції з очищення займають центральне місце у післязбиральному обробленні зерна

2. Що відносять до бур’янистих домішок?

До бур'янистих домішок відносяться 3/4 просіювання через сито домішок , а решту до зернових домішок: мінеральні домішки /частинки стебел та стрижені в колосся, остюки, плівки та ін./; сім'я дикоростучих та культурних рослин, які не відносяться до зернових домішок ; зіпсовані зерна всіх культурних рослин ; про гнилі запліснявілі, обвуглені, підсмажені із явно та повністю зіпсованим ядром. При аналізі рису 1/4 частина зіпсованих недорозвинених або зелених зерен відчисляють до бур'янистих домішок, а 3/4 до зернових.

3. Що відносять до зернових домішок?

До зернових домішок відносять пошкоджені зерна основної куль¬тури, засміченість: 50 відсотків битих та поїдених незалежно від характеру та розмірів пошкоджень/інші 50 відсотків відносять до основного зерна/; розчавлені, щуплі - дуже недорозвинені ; покільчені - з корінцем або паростком, що вилізли наверх, або з утраченими корінцями або паростком, деформовані з явно зміненим кольором оболонки внаслідок кільчення ; прихоплені морозом - зморщені /деформовані/, білуваті /деформовані/, дуже потемнілі, зелені'.; пошкоджені самонагріванням або сушінням /підсмажені/, цвілі із зміненим кольором оболонок та порушені, ендоспермом від кремового до світло-коричневого кольору; роздуті при сушінні ; зелені ; зерна інших культур як цілі, так і пошкоджені /вказані в стандартах на окремі культури/, не віднесені по характеру пошкодження до бур'янистих домішок.

4. Що відносять до шкідливих домішок?

До шкідливих домішок відносяться: спорові, зерна, вражені, нематодом, плевели оп’яняючої, в'язель різнокольоровий, гірчак повзучий, софора лисохвістна, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива, термопсис ланцетний, а також камінна головня - в ячмені, тверда головня - в житі та вівсі, тверда або мокра головня — в пшениці та просі /цілі мішечки або їх частини.
скачати