Ім'я файлу: Lab 1 - ТРСПО.docx Розширення: docx Розмір: 152кб. Дата: 27.11.2023 скачати Пов'язані файли: Поняття як форма мислення. Лютий М. П. (1).docx Національний університет “Львівська політехніка” Інститут підприємництва та перспективних технологій Кафедра інформаційних систем та технологій. Звіт до Лабораторної роботи №1 З дисципліни: Технології розподілених систем та паралельних обчислень
Львів – 2019 Лабораторна робота №1 Способи розпаралелювання та організації обчислень Мета: Оволодіти практичними прийомами розробки паралельних алгоритмів та програм за допомогою одновимірного масиву Теоретичні відомості Паралельні обчислення — це форма обчислень, в яких кілька дій проводяться одночасно. Ґрунтуються на тому, що великі задачі можна розділити на кілька менших, кожну з яких можна розв'язати незалежно від інших. Є кілька різних рівнів паралельних обчислень: бітовий, інструкцій, даних та паралелізм задач. Паралельні обчислення застосовуються вже протягом багатьох років, в основному в високопродуктивних обчисленнях, але зацікавлення ним зросло тільки недавно, через фізичні обмеження зростання частоти. Оскільки споживана потужність (і відповідно виділення тепла) комп'ютерами стало проблемою в останні роки, паралельне програмування стає домінуючою парадигмою в комп'ютерній архітектурі, основному в формі багатоядерних процесорів. Паралельні комп'ютери можуть бути грубо класифіковані згідно з рівнем, на якому апаратне забезпечення підтримує паралелізм: багатоядерність, багатопроцесорність — комп'ютери, що мають багато обчислювальних елементів в межах одної машини, а також кластери, MPP, та ґрід — системи що використовують багато комп'ютерів для роботи над одним завданням. Спеціалізовані паралельні архітектури іноді використовуються поряд з традиційними процесорами, для прискорення особливих задач. Програми для паралельних комп'ютерів писати значно складніше, ніж для послідовних, бо паралелізм додає кілька нових класів потенційних помилок, серед яких найпоширенішою є стан гонитви. Комунікація, та синхронізація процесів зазвичай одна з найбільших перешкод для досягнення хорошої продуктивності паралельних програм. Максимальний можливий приріст продуктивності паралельної програми визначається законом Амдала. Завдання: Знайти найбільше значення з масиву в парельному і не паралельному режимі та порівняти результати. Виконання T1 = 763; T2 = 402; 763 \ 402 = 1.898; Програма викональ у 1.898 рази швидше. Висновок: на лабораторній роботі №1 я згенерував одновимірний масив, розробив високорівневе API для пошуку найбільшого значення, та вивів результат та час сортування в консоль. |