Лабораторна робота 04 основи роботи з керованими комутаторами cisco та мережною сторінка 3

23
Режими роботи комутатора Cisco
Керований комутатор Cisco, який працює під керуванням Cisco
IOS, має три основних та кілька додаткових командних режими фу- нкціонування (рис. 15).
Основними режимами є:
– режим користувача (User Mode, User EXEC Mode);
– привілейований режим (Privilege Mode, Privilege EXEC Mode);
– режим глобального конфігурування (Global Configuration Mode).
Додатковими режимами є:
– режим конфігурування інтерфейсу (Interface Configuration Mode);
– режим конфігурування групи інтерфейсів (Interface-range Con- figuration Mode);
– режим конфігурування лінії (Line Configuration Mode);
– режим конфігурування віртуальної локальної мережі (Config-
VLAN Mode);
– режим конфігурування параметрів бази даних віртуальної ло- кальної мережі (VLAN Configuration Mode).
Кожен із режимів надає певні функціональні можливості з діаг- ностування та налагодження роботи комутатора. У кожному режимі користувачеві надається певний набір команд. Переходи між режи- мами також здійснюються за допомогою відповідних команд
(рис. 15). Певні моделі комутаторів, окрім зазначених режимів, на- дають можливість використання й інших режимів. Номенклатура режимів пристрою також визначається набором можливостей та версією Cisco IOS.
Після завантаження налагоджений комутатор Cisco перебуває, якщо не передбачений парольний захист, у режимі користувача.
Для переходу до привілейованого режиму використовується коман- да enable. Для повернення – або disable, або exit, або logout. Для переходу до режиму глобального конфігурування використовується команда configure terminal, для виходу – або команда end, або ко- манда exit. Для переходів до інших режимів (конфігурування інтер- фейсу/групи інтерфейсів, конфігурування лінії, конфігурування vlan
і т.д.) використовуються відповідні команди. Можливе пряме пове- рнення з будь-якого режиму до привілейованого режим командою
end або натисненням комбінації клавіш +.

24
enable
Switch>
Switc h#
Switch(config)# disable
(exit, logout) configure terminal end
(exit, Ctrl+Z)
)
Режим кори стувача
Привілейований режим
Режим глобального кон фігурування interface
Switch(c onfig-if)# exit
Switch(config-if- range)# interface range e nd
(Ctrl+Z)
Ре жим конфігурування
інтерфейсу
Режим конфігур уванн я групи ін терфейсів
Switch(config-line)#
line
Режим конфігур уванн я лінії
Switch(config-vlan)#
vlan
Режим конфігур уванн я
VLAN
Switch(vlan)#
Режим конфігур уванн я п араметрів бази даних VLAN vlan database exit
Рис. 15. Командні режими комутатора Cisco та команди переходів між режимами
Початкове конфігурування комутатора Cisco
У Cisco IOS наявні два основних методи створення початкової кон- фігурації пристрою:
– режим початкового конфігурування (Setup Mode);
– режим глобального конфігурування (Global Configuration Mode).
Режим початкового конфігурування реалізовано у вигляді діало- гу, у якому IOS інтерактивно запитує у системного адміністратора базові параметри налагодження пристрою. Цей режим активується
IOS після завантаження у разі, коли відсутня попередньо сформова- на конфігурація (наприклад, у новому пристрої). Іноді є потреба перейти у режим діалогу примусово, тоді необхідно виконати ко- манду setup у привілейованому режимі. На рис. 16 наведено блок- схему спрощеного алгоритму завантаження комутатора із зазначен- ням ситуації, у якій використовується режим початкового конфігу- рування.

26
Конфігурування керованого комутатора Cisco передбачає нала- годження: параметрів іменування, системного годинника, парамет- рів консольного підключення, параметрів термінального вікна, ча- сових періодів (тайм-аутів) сеансу, системних повідомлень, безпеч- ного доступу до пристрою, параметрів ІР-адресації та багато ін.
Іменування пристроїв у Cisco IOS використовується:
– для ідентифікації пристрою під час підключення (як за консо- льного підключення, так і в разі мережних термінальних підклю- чень за допомогою протоколів віддаленого доступу Telnet чи SSH);
– під час розсилки інформації про пристрій іншим пристроям (на- приклад, за допомогою протоколів виявлення пристроїв LLDP чи
CDP);
– для генерації ключів у разі використання криптографічних за- собів (наприклад, у протоколі SSH).
Для зміни імені пристрою призначена команда hostname. Пове- рнення імені пристрою за замовчуванням – no hostname. За замов- чуванням заводське ім’я комутатора Switch.
Операційна система Cisco IOS на пристроях Cisco забезпечує функціонування системного (програмного) годинника/календаря.
У деяких моделях пристроїв також наявний і апаратний годин- ник/календар. Відповідно існують механізми обміну даними між ними. Параметри системних часу (та дати) пристрою можуть вста- новлюватися як за допомогою команд локального застосування, так
і з використанням мережного джерела часу. У першому випадку за умови відсутності апаратного годинника параметри системного ча- су не зберігаються у конфігураційному файлі і є актуальними лише на період роботи пристрою. Після перезавантаження їх необхідно встановлювати заново. У другому випадку системний час після за- вантаження пристрою синхронізується з часом сервера часу за про- токолом NTP. Надалі операція синхронізації виконується періодич- но. Звичайно, що це потребує певних специфічних налагоджень.
Встановлення системного часу здійснюється за допомогою команди
clock set, встановлення часового поясу – за допомогою команди clock
timezone. Для активаціїпереходуна літній час застосовується команда
clock summertime. Для виведення параметрів часу та дати апаратного годинника пристрою у ручному режимі застосовується команда clock
read-calendar. Для налагодження використання апаратного годин- ника пристрою як авторитетного джерела мережного часу застосо- вується команда clock calendar-valid. Для одноразової ручної синх- ронізації параметрів часу апаратного годинника з параметрами часу

27
програмного годинника пристрою застосовується команда clock
update-calendar. Синтаксис розглянутих команд наведено нижче.
Синтаксис команди hostname (режим глобального конфігуруван- ня):
hostname device-name, де device-name – текстове ім’я пристрою; теоретично може містити до 63 символів (літер, цифр, спец. символів), рекомендується зада- вати ім’я довжиною до 10 символів, оскільки в більшості систем
існує обмеження на довжину службової частини командного рядка.
Синтаксис команди clock set (привілейований режим):
clock set hh:mm:ss dd month yyyy,
де hh:mm:ss – години (у 24-годинному форматі), хвилини, секунди;
dd – день, значення у діапазоні від 1 до 31;
month – місяць, назва місяця англійською мовою;
yyyy – рік, чотирицифрове значення в діапазоні від 1993 до 2035.
Синтаксис команди clock timezone (режим глобального конфігурування):
clock timezone time-zone hh[mm], де time-zone – часовий пояс (текстове значення вигляду WET – Western
European Time, CET –Central European Time, EET – Eastern European Time,
EEST – Eastern European Summer Time і т.д.), за замовчуванням установле- но універсальний глобальний час (UTC, Coordinated Universal Time);
hh – години, зсув від UTC, ціле число в діапазоні від – 23 до 23;
mm – хвилини, зсув від UTC, ціле число в діапазоні від – 59 до 59.
Синтаксис команди clock summertime (режим глобального кон- фігурування):
clock summertime time-zone date [b_day, b_month, b_year,
b_hh:mm e_day, e_month, e_year, e_hh:mm] [shift]
clock summertime time-zone reccuring [b_week, b_day, b_month,
b_hh:mm e_week, e_day, e_month, e_hh:mm] [shift], де time-zone – часовий пояс;
date – службова конструкція, за допомогою якої зазначається початкова і кінцева дати літнього часу;
reccuring – службова конструкція, яка зазначає, що перехід на літній час повинен здійснюватися щороку;
b_day, e_day – день початку і закінчення дії літнього часу, решта параметрів трактуються подібним чином;
shift – кількість хвилин, які необхідно додати у момент переходу на літній час, за замовчуванням – 60 хв.
Синтаксис команди clock read-calendar (режим глобального конфігурування):

28
clock read-calendar.
Команда не має параметрів.
Синтаксис команди clock calendar-valid (режим глобального конфігурування):
clock calendar-valid.
Команда не має параметрів.
Синтаксис команди clock update-calendar (режим глобального конфігурування):
clock update-calendar.
Команда не має параметрів.
Основні команди налагодження консольного підключення
до пристроїв Cisco
Для консольного підключення (а також і для підключень по ін- ших термінальних лініях) використовуються спеціальні програми- емулятори терміналу, які мають можливість працювати з послідов- ними портами комп’ютера. Це можуть бути як вбудовані в систему програмні продукти, так і розробки сторонніх виробників. Як прик- лади можна навести вбудовану в ОС Windows програму
HyperTerminal та широковживані відкриті кросплатформені розроб- ки PuTTY, SecureCRT.
Для термінальної програми, за допомогою якої здійснюється консольне підключення до пристрою (комутатора чи маршрутизато- ра), можна налагодити такі параметри взаємодії, як:
– швидкість (приймання і передавання даних для лінії, біт/с);
– біти даних (кількість бітів даних на символ, яку розуміє і ге- нерує апаратне забезпечення);
– парність (біт парності для асинхронної послідовної лінії зв’язку, фактично це сума бітів даних, яка показує, що дані містять або не міс- тять парну чи непарну кількість одиничних бітів);
– стопові біти (стопові розряди, які передаються для кожного байта);
– керування потоком (керування потоком даних між пристроя- ми, які підключені через послідовну лінію зв’язку).
Параметри за замовчуванням на прикладі програм
HyperTerminal та PuTTY наведені на рис. 17, а та рис. 17, б відпо- відно.

29
а б
Рис. 17. Параметри за замовчуванням для консольного підключення за допомогою програм: а – HyperTerminal; б – PuTTY
Вибір лінії консольного підключення для налагодження здійс- нюється командою line console 0 (режим глобального конфігуруван- ня). Для налагодження параметрів лінії на стороні комутатора (чи
іншого пристрою Cisco) використовуються команди speed, databits,
parity, stopbits, flowcontrol відповідно. Повернення до стандартних значень параметрів здійснюється з використанням службового сло- ва no з відповідною командою (наприклад, no speed). Також можна використати команду default (наприклад, default speed). Синтаксис указаних команд наведено нижче.
Синтаксис команди speed (режим конфігурування лінії):
speed value,
де value – значенняшвидкостіу біт/с, число з діапазону
0…4294967295. Як правило, задається з набору стандартних зна- чень 110, 300, 1200, 2400, 4800, 9600, 19200 і т.д. Верхня межа за- лежить від мікросхеми UART, на якій реалізовано послідовний порт консолі. За замовчуванням встановлюється швидкість 9600 біт/с.
Синтаксис команди databits (режим конфігурування лінії):
databits value,
де value –кількість бітів даних на символ,набуває значень 5, 6, 7,
8.За замовчуванням становить 8 бітів.
Синтаксис команди parity (режим конфігурування лінії):
parity value,

30
де value – параметр, який може набувати значень even, mark, none,
odd, space; за замовчуванням значення не визначене;
none – біт парності відсутній і не передається;
even – біт парності дорівнює 0, якщо у переданому символі пар- на кількість одиничних бітів;
mark – біт парності завжди дорівнює 1;
odd – біт парності дорівнює 0, якщо у переданому символі непа- рна кількість одиничних бітів;
space –біт парності завжди дорівнює 0;
Синтаксис команди stopbits (режим конфігурування лінії):
stopbits value,
де value – параметр, який може набувати значень 1; 1.5; 2. За замо- вчуванням – 2.
Синтаксис команди flowcontrol (режим конфігурування лінії):
flowcontrol value [lock] [in | out],
де value – параметр, який може набувати значень none, hardware,
software, за замовчуванням керування потоком даних відсутнє;
none – параметр вимикання режиму керування потоком даних;
hardware – параметр вмикання режиму апаратного керування потоком даних;
software – параметр вмикання режиму програмного керування потоком даних;
lock
– службова конструкція, яка забороняє вимикання режиму ке- рування потоком даних, застосовується лише для параметра software;
in – параметр, який вказує на встановлення контролю потоку на вхід лінії;
out – параметр, який вказує на встановлення контролю потоку на вихід лі- нії;
Якщо не вказаний жоден із параметрів in або out, то вважається, що контроль потоку здійснюється в обох напрямках.
Синтаксис команди default (режим конфігурування лінії):
default value,
де value – параметр, який може набувати значень speed, databits,
parity, stopbits, flowcontrol, history size
Для інших ліній можуть здійснюватися налагодження, подібні до тих, що здійснюються для консольної лінії.
Для зручності відображення інформації під час налагодження пристрою доцільно встановити параметри термінального вікна, у якому вводяться команди та виводяться їх результати. Правиль-

31
ний підбір параметрів допомагає розв’язати проблему занадто дов- гих рядків або їх великої кількості. Для налагодження ширини та висоти використовуються команди width та length. Повернення до стандартних розмірів здійснюється командами no width та no length відповідно.
Синтаксис команди width (режим конфігурування лінії):
width columns,
де columns – кількість стовпчиків вікна термінальної програми, за замовчуванням – 80.
Синтаксис команди length (режим конфігурування лінії):
length lines,
де lines – кількість рядків термінальної програми (може змінювати- ся в діапазоні від 0 до 512), за замовчуванням – 24.
У пристроях Cisco наявна можливість використовувати поперед- ньо введені в сеансі роботи команди. Ця можливість називається
,,історія команд”. Її можна використовувати як для пристрою в ці- лому, так і для окремих ліній. Включення і відключення режиму
історії команд у цілому для пристрою здійснюється командами
history, no history. Для встановлення кількості команд, які вводили- ся останніми і зберігаються у пам’яті пристрою, використовується команда history size. Налагодження даної команди зберігаються у кон- фігурації пристрою і застосовуються до всіх сеансів користувачів.
Результати роботи команди переглядаються командою
1 2 3 4 5

скачати